Я виконав серед вас чимало роботи і, звісно, також промовив низку висловлювань. Проте Мене не полишає відчуття, що Мої слова й Моя робота не повністю реалізували мету Моєї праці останніми днями. Тому що останніми днями Моя робота здійснюється не заради конкретної особи чи конкретних людей, а щоб продемонструвати властивий Мені характер. Проте через безліч причин – можливо, через брак часу чи напружений робочий графік – люди ніяк не пізнали Мене через Мій характер. Тому Я приступаю до Свого нового плану, Своєї завершальної роботи й відкриваю нову сторінку у Своїй роботі, щоб усі, хто бачить Мене, били себе в груди, ридали й голосили безперестанку через Моє існування. Це пов’язано з тим, що Я несу світові кінець роду людського, і з цього моменту Я повністю розкриваю Свій характер перед людством, щоб усі, хто знає Мене, й усі, хто не знає, могли сповнити свої очі радістю й побачити, що Я справді прийшов у людський світ, прийшов на землю, де множиться все суще. Це Мій план і Моя єдина «сповідь» від створення Мною людства. Тож приділіть свою безроздільну увагу кожному Моєму рухові, бо Мій жезл знову чавить людство, усіх тих, хто протистоїть Мені.

Разом із небесами Я починаю роботу, яку повинен виконати. І тому Я прокладаю Свій шлях через потоки людей і переміщаюся між небесами й землею так, що ніхто не відчуває Моїх рухів і не звертає уваги на Мої слова. Таким чином Мій план безперешкодно прогресує. Лише тому, що всі ваші відчуття так притупилися, ви не помічаєте етапів Моєї роботи. Але обов’язково настане день, коли ви усвідомите Мої наміри. Нині Я живу серед вас і страждаю разом із вами, і Я давно вже зрозумів ставлення людства до Мене. Я не бажаю більше про це говорити, а тим паче присоромлювати вас, наводячи подальші приклади цієї болючої теми. Я лише сподіваюся, що ви тримаєте згадку про все, що ви зробили, у своїх серцях, щоб ми могли звести наші рахунки в той день, коли зустрінемося знову. Я не хочу незаслужено звинувачувати жодного з вас, адже Я завжди діяв справедливо, чесно та з повагою. Звісно, Я також сподіваюся, що ви можете бути доброчесними й не робите нічого, що суперечить небесам і землі чи вашій власній совісті. Це єдине, про що Я вас прошу. Багато людей почуваються неспокійно та ніяково, тому що вони вчинили жахливі прогріхи, а багатьом соромно за самих себе, тому що вони ніколи не зробили бодай одного доброго діла. Проте є також багато тих, хто, навряд чи відчуваючи сором за свої гріхи, переходить від поганого до гіршого, повністю зриваючи маску, що приховує їхні огидні риси, – які ще належало б повністю викрити, – щоб випробувати Мій характер. Я не переймаюся діями жодної особи й не зважаю на них. Радше, Я виконую роботу, яку повинен робити, чи то збір інформації, подорожі землею, чи здійснення того, що Мене цікавить. У ключові моменти Я продовжую Свою роботу в людині, як планувалося одразу, ані секундою пізніше, ані раніше, й одночасно з легкістю й швидкістю. Однак з кожним етапом Моєї праці дехто відпадає, тому що Я зневажаю їхні влесливі манери та їхню вдавану догідливість. Ті, що Мені огидні, обов’язково будуть покинуті, чи то навмисно, чи то ненавмисно. Коротко кажучи, хотів би Я, щоб усі, кого Я зневажаю, трималися подалі від Мене. Зайве говорити, що Я не помилую нечестивців, які залишаються в Моєму домі. Оскільки день покарання людини не за горами, Я не поспішаю виганяти всі ті мерзенні душі зі Свого дому, бо в Мене є Свій власний план.

Зараз не стадія початку Мого промислу над людиною, а час, коли Я визначаю кінець кожної людини. По порядку записую Я у Своїй книзі слова та дії всякої людини, і шлях, яким вона за Мною слідувала, і її вроджений норов, і як вона зрештою поводилася. Таким чином, якого б роду людина не була, жодна не уникне Моєї руки, і всі будуть зі своїм власним родом, визначеним Мною. Я вирішую щодо місця призначення кожної людини не за віком, старшинством, обсягом страждань і тим паче не за тим, наскільки вона гідна жалю, а за тим, чи володіє вона істиною. Немає іншого вибору, крім цього. Ви мусите розуміти, що всі, хто не слідує волі Бога, теж будуть покарані. Це незмінний факт. Тож усі, хто покараний, покарані таким чином в ім’я праведності Бога й у відплату за свої численні лихі вчинки. Відколи зародився Мій план, Я ні дрібки в ньому не змінив. Річ лише в тім, що людей, до яких Я звертаю Мої слова, наче меншає, як і тих, кого Я справді схвалюю. Однак Я стверджую, що Мій план ніколи не мінявся; радше, це людські віра й любов постійно міняються і вгасають настільки, що всяка людина може спершу підлещуватися до Мене, а потім охолонути й навіть відкинути Мене. А Я до вас ставитимуся без холоду і без жару, аж поки не відчую відразу й огиду та не призначу, зрештою, покарання. Втім, у день вашого покарання Я все ще вас бачитиму, а ви вже не зможете Мене узріти. Я вже стомився та знудився життям поміж вас, тож годі й казати, що Я вибрав Собі для життя інше оточення, щоб не боліли Мені ваші злі слова та не зачіпала Мене ваша нестерпно мерзенна поведінка, щоб ви Мене більше не дурили та не ставилися до Мене поверхово. Перш ніж покинути вас, маю все одно закликати: не робіть того, що суперечить істині. Радше, робіть те, що всім приємне та корисне, що корисне для вашого власного місця призначення, інакше тим, хто страждатиме посеред лиха, буде не хто інший, як ви самі.

Моє милосердя проявляється до тих, хто любить Мене й зрікається себе. Тим часом покарання, яке спіткало нечестивців, є точним доказом Мого праведного характеру і, навіть більше, свідченням Мого гніву. Коли настане лихо, усі, хто протистоїть Мені, ридатимуть, бо стануть жертвами голоду й пошесті. Ті, хто вчинив усіляке нечестя, але слідував за Мною протягом багатьох років, не уникнуть розплати за свої гріхи; вони також будуть занурені в лихо, яке зрідка бачили протягом мільйонів років, і житимуть у стані постійної тривоги й страху. А ті з Моїх послідовників, які показали відданість Мені, радітимуть і вітатимуть Мою могутність. Вони відчуватимуть невимовне задоволення й житимуть серед радості, яку Я ніколи до цього не дарував людству. Бо Я ціную добрі вчинки людини та зневажаю її лихі діла. Відтоді як Я вперше почав скеровувати людство, Я ревно сподівався віднайти групу людей, які були б Моїми однодумцями. Тим часом тих, хто не є Моїми однодумцями, Я не забуваю; Я завжди відчуваю відразу до них у Своєму серці, вичікуючи можливість послати їм відплату і з насолодою на це подивитися. Нині Мій день нарешті настав, і Мені більше не треба чекати!

Моя завершальна робота присвячена не тільки покаранню людини, але й також підготовці місця призначення людини. Ба більше, це робиться для того, щоб усі люди могли визнати Мої вчинки та дії. Я хочу, щоб кожна й усяка людина бачила, що все, що Я зробив, правильне, і що все, що Я зробив, є вираженням Мого характеру. Людство було породжене не людським діянням, і, тим паче, не природою, а Мною, Який живить кожну живу істоту у творінні. Без Мого існування людство тільки постраждає від бича лиха та загине. Жодна людська істота більше ніколи не побачить прекрасного сонця й місяця чи цього зеленого світу; людство зіткнеться тільки з холодною ніччю й безжальною долиною смертної темряви. Я – єдине спасіння людства. Я – єдина надія людства, і навіть більше, Я – Той, на кому тримається існування всього людства. Без Мене людство негайно прийде до занепаду. Без Мене людство зазнає катастрофи й буде розтоптане всілякими примарами, але ніхто не дослухається до Мене. Я зробив роботу, яку не може зробити ніхто інший, і лишень сподіваюсь, що людина відплатить Мені якимись добрими ділами. Хоча мало хто виявився здатним Мені відплатити, Я все одно завершу Свою подорож у світі людей і почну наступний етап Своєї невпинної роботи, тому що все Моє поривання серед людей з одного місця в інше упродовж цих численних років виявилося плідним, і Я дуже задоволений. Мені важлива не кількість людей, а радше їхні добрі вчинки. У будь-якому разі Я сподіваюся, що ви готуєте достатньо добрих учинків для свого власного місця призначення. Тоді Я буду задоволений; інакше ніхто з вас не зможе уникнути лиха, що спіткає вас. Лиха, що походить від Мене й, звісно, влаштованого Мною. Якщо ви не зможете проявитися добрими в Моїх очах, то не уникнете страждання від лиха. У розпал напасті ваші дії та вчинки не вважалися цілком виправданими, тому що ваша віра й любов були порожніми, а ви тільки показали себе або боязкими, або незговірливими. Щодо цього Я винесу рішення лише про те, добре це чи погано. Мене, як і раніше, турбує, як кожен із вас діє та самовиражається, на підставі чого Я визначу ваш кінець. Однак Я мушу пояснити: до тих, хто не проявив до Мене анінайменшої відданості у часи незгоди, Я більше не буду милосердним, тому що Моє милосердя на таке не поширюється. Ба більше, у Мене немає жодної симпатії до будь-кого, хто колись зрадив Мене, а тим паче Я не хочу мати справу з тими, хто зраджує інтереси своїх друзів. Такий Мій характер, ким би не була ця особа. Я мушу сказати вам таке: кожному, хто розбиває Моє серце, в другий раз не буде від Мене пощади, а кожен, хто був вірним Мені, назавжди залишиться в Моєму серці.