Передмова

Хоча багато людей вірить у Бога, мало хто розуміє, що значить віра в Бога та що потрібно робити, щоб відповідати Божій волі. Це тому, що люди хоч і знають слово «Бог» і такі вирази, як «Божа робота», та вони не знають Бога й ще менше знають Його роботу. Тож не дивно, що всі ті, хто не знає Бога, заплутані у своїй вірі в Нього. Люди не ставляться до віри в Бога серйозно, і все це лише тому, що вірити в Бога для них занадто незнайомо, занадто дивно. У цьому вони не відповідають Божим вимогам. Інакше кажучи, якщо люди не знають Бога та не знають Його роботи, то вони не придатні для Божого використання, і ще менше вони здатні вдовольнити Його волю. Мати «віру в Бога» значить вірити в існування Бога; це найпростіше поняття, що стосується віри в Бога. Більше того, вірити в існування Бога – не те саме, що насправді вірити в Бога; натомість це різновид простої віри із сильними релігійними відтінками. Справжня віра в Бога означає таке: на підставі віри в те, що Бог має всевладдя над усім сущим, людина проживає Його слова та Його роботу, очищує свій розбещений характер, вдовольняє волю Божу та пізнає Бога. Тільки така подорож може зватися «вірою в Бога». Та часто люди бачать віру в Бога як щось просте й поверхове. Люди, які так вірять у Бога, згубили смисл віри в Бога, і хоча вони можуть і надалі вірити до самого кінця, вони ніколи не здобудуть Боже схвалення, бо йдуть хибною дорогою. Сьогодні досі є такі, що вірять у Бога за буквою та порожнім ученням. Вони не знають, що їм бракує сутності віри в Бога, і вони не можуть отримати Боже схвалення. Та вони все одно моляться Богу про благословення безпеки та достатньої благодаті. Зупинімося, заспокоймо наші серця та спитаймо себе: чи може так бути, щоб віра в Бога дійсно була найлегшою річчю на землі? Чи може так бути, щоб вірити в Бога не значило нічого більшого, ніж отримувати від Бога велику благодать? Чи люди, які вірять у Бога, не знаючи Його, або вірять у Бога, та все ж виступають проти Нього, дійсно здатні вдовольнити Божу волю?

Про Бога й людину не можна говорити нарівні. Його єство та промисел для людини безмежно непізнавані та незбагненні. Якби Бог Сам не вершив Свою роботу й не промовляв Свої слова в людському світі, то людина ніколи не змогла б зрозуміти Божу волю. Тож навіть ті, хто все своє життя присвятив Богу, не змогли б отримати Його схвалення. Якщо Бог не береться за справу, то всі людські успіхи будуть марні, адже Божі помисли завжди вищі за людські, і Божа мудрість поза людським розумінням. Тож кажу вам: ті, що твердять, ніби «вповні розуміють» Бога та Його роботу, – усі невігласи, пихаті й нетямущі. Людина не має визначати Божу роботу; більше того, людина не може її визначати. В очах Божих людина така незначна, як мураха; тож як людина може збагнути Божу роботу? Хто любить сипати словами на кшталт «Бог такого не робить» або «Він такий чи такий» – хіба не зарозуміло він говорить? Усі ми маємо знати, що людину, створіння з плоті, розбестив сатана. Сама природа людська в тому, щоб виступати проти Бога. Людський рід не може бути нарівні з Богом, а тим паче сподіватися стати Йому за радника в Його роботі. А те, як Бог скеровує людину, то робота Самого Бога. Людині ж подобає скоритися та не казати, що вона думає те чи те, бо людина є лише порох. Наш намір – шукати Бога, тож ми не маємо напинати власні гадки на Його роботу задля Божого розсуду, а тим паче давати волю своєму розбещеному характеру, щоб умисне виступати проти Божої роботи. Адже хіба це не зробило б нас антихристами? Як такі люди могли б вірити в Бога? А ми віруємо, що Бог є, і бажаємо вдовольнити й узріти Його, тож мусимо шукати дорогу правди та дорогу до того, щоб бути сумісними з Богом. Ми не мусимо вперто Йому опиратися. Що доброго могло б із цього вийти?

Сьогодні Бог зробив нову роботу. Ти, може, не здатен прийняти ці слова, і вони тобі можуть здатися дивними, та Я б тобі порадив не виявляти свою природність, адже лише ті, хто дійсно прагне й жадає праведності перед Богом, можуть здобути правду, і лише тих, хто дійсно побожний, Він може скеровувати та просвіщати. Результати досягаються пошуком істини в розсудливому спокої, а не у сварках і незгодах. Коли Я кажу, що «сьогодні Бог зробив нову роботу», то маю на увазі те, що Бог повернувся у плоті. Можливо, ці слова тебе не турбують; можливо, ти їх зневажаєш; а можливо навіть, що вони тебе дуже цікавлять. Хай там що, Я сподіваюся, що всі ті, хто справді прагне Божого явлення, зможуть сміливо зустріти цей факт і ретельно його обміркувати, а не робити завчасних висновків; саме так має чинити мудра людина.

Таке неважко дослідити, але для цього кожен із нас мусить знати одну правду: Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме прояв Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він звершить ту працю, яка в Його намірах, і оскільки Бог стає плоттю, Він виявить те, чим Він є, і зможе принести людині правду, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Це значить, що коли підтверджуєш, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно бачити різницю на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща. Зовнішність не може визначати сутності; більше того, Божа робота ніколи не може відповідати людським уявленням. Хіба зовнішність Ісуса не суперечила людським уявленням? Хіба Його лик і вбрання хоч якось указували на те, ким Він був насправді? Хіба найперші фарисеї не виступили проти Ісуса якраз тому, що дивилися єдино на Його зовнішність і не приймали близько до серця слова з Його вуст? Моя надія – у тому, що кожен брат і кожна сестра, що шукають явлення Бога, не повторять трагедії минулого. Ви не повинні стати сучасними фарисеями та знову прибити Бога до хреста. Ви мусите ретельно обдумати, як привітати повернення Бога, і ви мусите ясно розуміти, як бути тим, хто кориться правді. Це відповідальність усякого, хто чекає повернення Ісуса на хмарі. Ми мусимо протерти наші духовні очі, щоб вони були ясні, і не загрузати у словах перебільшених вигадок. Ми мусимо подумати про практичну роботу Бога та поглянути на практичний аспект Бога. Не надто захоплюйтесь і не тоніть у фантазіях, постійно прагнучи дня, коли Господь Ісус на хмарі раптово зійде поміж вас і забере вас, які Його ніколи не знали, і не бачили, і не відають, як виконувати Його волю. Краще подумати про щось практичніше!

Можливо, ти відкрив цю книгу з метою дізнатися більше чи з наміром прийняття; яким би не було твоє ставлення, Я сподіваюся, що ти дочитаєш до кінця, а не легко відкладеш її вбік. Можливо, коли ти прочитаєш ці слова, твоє ставлення зміниться, але це залежить від твоєї мотивації та ступеня твого розуміння. Проте є одна річ, яку ти мусиш знати: не можна стверджувати про слово Боже, що то слово людське, і тим паче не можна стверджувати про слово людське, що то слово Боже. Людина, яку використовує Бог, – то не втілений Бог, і втілений Бог – то не людина, яку використовує Бог. У цьому є істотна відмінність. Можливо, після прочитання цих слів ти не визнаєш, що це слова Бога, а думаєш, що це лише прозріння, здобуте людиною. У такому разі ти засліплений невіглаством. Як слова Бога можуть бути такими ж, як прозріння, здобуте людиною? Слова втіленого Бога відкривають новий період, скеровують усе людство, відкривають таємниці та показують людині напрям, яким іти в новий період. Прозріння, здобуте людиною, – то лише прості вказівки щодо знання чи втілення чогось у життя. Воно не може ні скерувати все людство в новий період, ні відкрити таємниці Самого Бога. Врешті-решт Бог є Бог, і людина є людина. У Бога Божа сутність, а в людини людська. Якщо людина вважає слова, промовлені Богом, за просте прозріння від Святого Духа, і приймає слова апостолів і пророків за слова, промовлені особисто Богом, то її помилка. Хай там що, ти мусиш ніколи не плутати правильне з хибним, і не називати високе низьким, і не вважати глибоке за поверхове; хай там що, ти мусиш ніколи свідомо не спростовувати того, про що знаєш, що це правда. Усі, хто вірить, що Бог є, мусять досліджувати проблеми з правильної точки зору та приймати нову Божу роботу та Його нові слова з погляду Його творіння; інакше Бог їх відсіє.

Після роботи Єгови Ісус став плоттю, щоб вершити Свою роботу поміж людей. Його робота не вершилася окремо, а будувалася на Єговиній. Це була робота для нового періоду, яку Бог звершив після того, як поклав край періоду Закону. Так само, коли робота Ісуса скінчилася, Бог продовжив працювати для нового періоду, адже все Боже управління завжди просувається вперед. Коли мине старий період, його замінить новий, і коли буде завершено стару роботу, буде нова на продовження Божого управління. Це втілення – друге втілення Бога, яке слідує за Ісусовою роботою. Звісно, це втілення сталося не окремо; це третя стадія роботи після періоду Закону та періоду Благодаті. Щоразу, коли Бог починає нову стадію роботи, обов’язково має бути новий початок, і він обов’язково має приносити новий період. Так само є й відповідні зміни в притаманному Богу характері, у способі Його роботи, у місці Його роботи та в Його імені. Тож не диво, що людині складно прийняти роботу Бога в новий період. Та як би людина проти Нього не виступала, Бог завжди вершить Свою роботу та завжди веде все людство вперед. Коли Ісус прийшов у світ людей, Він почав період Благодаті та завершив період Закону. Протягом останніх днів Бог знову став плоттю, і з цим утіленням Він завершив період Благодаті й почав період Царства. Усі ті, хто здатен прийняти друге втілення Бога, будуть введені в період Царства, і більше того – зможуть особисто прийняти провід Бога. Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають вищу правду та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть правду, і дорогу, і життя.

Якщо люди застрягнуть у періоді Благодаті, то ніколи не позбудуться свого розбещеного характеру й тим паче не пізнають невід’ємно притаманний Богу характер. Якщо люди завжди житимуть посеред рясної благодаті, але житимуть не таким шляхом, який би дав їм пізнати Бога чи вдовольнити Його, то вони ніколи насправді Його не здобудуть у своїй вірі в Нього. Така віра дійсно жалюгідна. Коли ти закінчиш читати цю книгу, коли ти проживеш кожен крок роботи втіленого Бога в період Царства, ти відчуєш, що бажання, які жили в тобі багато років, нарешті здійснилися. Ти відчуєш, що лише зараз справді побачив Бога віч-на-віч; що лише зараз поглянув на Його лик, почув Його особисту мову, оцінив мудрість Його роботи та справді усвідомив, наскільки Він справжній і всемогутній. Ти відчуєш, що здобув багато такого, чого люди минулих часів ніколи ні бачили, ні мали. У той час ти ясно зрозумієш, що таке вірити в Бога та що таке відповідати Божій волі. Звісно, якщо ти чіплятимешся за минулі погляди й відкидатимеш або заперечуватимеш той факт, що Бог утілився вдруге, то залишишся з порожніми руками, нічого не отримаєш і зрештою будеш проголошений винним в опорі Богу. На тих, хто здатен слухатися правди та коритися Божій роботі, буде заявлено права під іменем другого втілення Бога: «Всемогутній». Вони зможуть прийняти особистий провід Бога, здобуваючи більше вищих істин, а також дійсне життя. Вони узрять видіння, яке люди минулого ніколи не бачили: «І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся – білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його – немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його – немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:12–16). Це видіння – прояв усього Божого характеру, і прояв усього Його характеру – це також прояв роботи Бога в Його поточному втіленні. У потоках кар і судів Син Людський висловлюваннями виявляє властивий Йому характер, даючи всім тим, хто приймає Його кару та суд, побачити істинне обличчя Сина Людського, яке є правдивим образом обличчя Сина Людського, побаченого Іваном. (Звісно, усе це буде незримим для тих, хто не прийме роботу Бога в період Царства.) Істинне обличчя Бога не можна вповні описати людською мовою, тож Бог використовує засоби, якими Він виявляє властивий Йому характер, щоб показати людям Своє істинне обличчя. Інакше кажучи, усі ті, хто оцінив властивий Сину Людському характер, бачили істинне обличчя Сина Людського, адже Бог занадто величний, і Його не можна вповні описати людською мовою. Коли людина проживе кожен крок роботи Бога в період Царства, тоді вона пізнає істинне значення слів Івана, коли він говорив про Сина Людського посеред свічників: «Його голова та волосся – білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його – немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його – немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй». У той час ти без жодного сумніву усвідомиш, що ця звичайна плоть, яка так багато сказала, – безперечно друге втілення Бога. Більше того, ти дійсно зрозумієш, наскільки ти благословенний, і відчуєш, що ти великий щасливець. Хіба ти не хочеш прийняти це благословення?

Перша частина цієї книги – «Висловлювання Христа на початку». Ці слова відбивають перехід від кінця періоду Благодаті до початку періоду Царства, і вони є привселюдним свідченням Святого Духа церквам про Сина Людського. Ними також збуваються ці слова в Об’явленні: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам». Ці слова відбивають початкову стадію роботи, яку Бог почав у період Царства. Друга частина цієї книги складається зі слів, особисто промовлених Сином Людським після того, як Він формально відкрив Себе. Вона включає кілька різновидів висловлювань і слів, як-от пророцтва, об’явлення таємниць і життєвого шляху. Зміст їх досить багатий: там є передбачення майбутнього, що чекає на царство, об’явлення таємниць Божого плану управління, аналіз людської природи, заклики та попередження, суворі судження, сердечні слова розради, обговорення життя, розмова про входження тощо. Якщо коротко: що Бог має і ким Він є, а також притаманний Богу характер – усе це виявлено в Його роботі і Його словах. Звісно, Божа робота в нинішньому втіленні призначена виявляти Його характер переважно через кару та суд. Будуючи на цьому фундаменті, Він несе людям більше правди та вказує їм більше способів утілювати її в життя, таким чином досягаючи Своєї мети: завоювати людей і спасти їх від власних розбещених характерів. Ось що криється за роботою Бога в період Царства. Чи бажаєш ти ввійти в новий період? Чи бажаєш ти позбутися свого розбещеного характеру? Чи бажаєш ти здобути вищу правду? Чи бажаєш ти побачити істинне обличчя Сина Людського? Чи бажаєш ти, щоб це життя пройшло недарма? Чи бажаєш ти, щоб Бог тебе вдосконалив? То як ти тоді вітатимеш повернення Ісуса?

Наступна стаття: Глава 1

Якщо Бог важливий у вашому житті, то чи хотіли б ви вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього?

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger