Вашої людської сутності замало, ваш спосіб життя надто низький і зіпсований; у вас немає людської сутності, і вам не вистачає проникливості. Ось чому вам потрібно озброїтися тим, із чого складається нормальна людська сутність. Мати сумління, розважливість і проникливість; знати, як говорити й дивитися на речі; звертати увагу на чистоту; вести себе як нормальна людина – усе це ознаки знання нормальної людської сутності. Якщо в цих аспектах ви дієте правильно, то вважається, що у вас прийнятний рівень людської сутності. Окрім того, ви мусите спорядити себе для духовного життя. Ви маєте знати всю повноту Божої роботи на землі й мати досвід Його слів. Тобі слід знати, як коритися Його влаштуванням і як виконувати обов’язок створеної істоти. Це два аспекти того, у що ти маєш увійти сьогодні – спорядження себе для життя людської сутності й практика для життя духовності. І те, і інше є конче необхідним.

Деякі люди абсурдні: вони знають тільки, як оздобити себе рисами людської сутності. У їхній зовнішності неможливо знайти жодної хиби; і те, що вони говорять, і їхня манера мовлення є правильними, а їхній одяг дуже показний і пристойний. Але вони порожні всередині; вони тільки зовні виглядають так, ніби мають нормальну людську сутність. Є люди, які зосереджуються лише на тому, що їсти, що одягати та що казати. Є навіть ті, хто фіксує увагу виключно на такому, як підмітання підлоги, застеляння постелі та підтримка загальної чистоти. Вони можуть бути досвідченими у всіх цих речах, але якби ви попросили їх розповісти про їхнє знання Божої роботи останніх днів, або про кару й суд, або випробування й рафінування, вони, найімовірніше, не продемонстрували б у цьому анінайменшого досвіду. Їх можна запитати: «Чи ти маєш уявлення про головну Божу роботу на землі? Чим робота втіленого Бога сьогодення відрізняється від роботи Ісуса? Від роботи Єгови? Чи є Вони одним Богом? Він прийшов, щоб покласти край цьому періоду, а чи щоб спасти людство?». Але таким людям нічого сказати щодо цих питань. Деякі добре прикрашають себе, однак поверхово: сестри прикрашають себе так, що красиві, неначе квіти, а брати одягаються, як принци чи багаті молоді франти. Вони піклуються тільки про зовнішнє, як-от: що вони їдять і в що одягаються; усередині вони злиденні й не мають анінайменшого знання про Бога. Яке в цьому може бути значення? Також є й ті, хто одягається, як жебраки; вони дійсно схожі на східноазійських рабів! Ви дійсно не розумієте, про що Я вас прошу? Поспілкуйтеся між собою ось про це: що ви насправді здобули? Ви вірили в Бога всі ці роки, і все ж це все, що ви пожали, – хіба це вас не бентежить? Хіба вам не соромно? Усі ці роки ви наполегливо йшли істинним шляхом, але сьогодні ваш духовний стан і досі нижчий, ніж у горобця! Погляньте на молодих панночок серед вас: ви такі красиві у своєму одязі та з макіяжем, як на картинці, і порівнюєте себе одна з одною, а що ви порівнюєте? Ваше задоволення? Ваші вимоги? Невже ви думаєте, що Я прийшов, щоб набрати моделей? У вас немає сорому! Де ваше життя? Чи не є те, чого ви прагнете, усього лише вашим власним надмірним бажанням? Ти думаєш, що така красива, але навіть якщо ти одягнена в усілякі наряди, хіба ти насправді не гробак, що звивається, народжений у купі гною? Сьогодні тобі пощастило насолоджуватися цими небесними благословеннями не через твоє миле обличчя, а тому, що Бог робить виняток, підносячи тебе. Хіба тобі й досі незрозуміло, звідки ти взялася? При згадці про життя ти закриваєш рот і нічого не говориш, будучи німою, як статуя, але разом із тим у тебе вистачає нахабства виряджатися! Ти й досі схильна наносити рум’яна та пудру на своє обличчя! І подивіться на франтів серед вас, свавільних чоловіків, які цілий день походжають без діла, непокірні, з безтурботним виразом на обличчях. Хіба так людині варто вести себе? Чому кожен із вас, чоловік або жінка, присвячує свою увагу протягом усього дня? Чи ви знаєте, від кого залежить ваша можливість прогодувати себе? Подивись на свій одяг, подивись на те, що ти пожав, у своїх руках, потри свій живіт – яку користь ти отримав від ціни у вигляді крові й поту, заплаченої тобою впродовж усіх цих років віри? Ти й досі плануєш подорожувати, щоб оглядати визначні пам’ятки, ти й досі думаєш про те, щоб прикрасити свою смердючу плоть; такі прагнення – марні! Тебе просять бути нормальною людиною, але тепер ти не просто не нормальний, ти аномальний. Як у такої людини може вистачити зухвалості постати переді Мною? Із такою людською сутністю, як ця, що виставляє напоказ свої принади й хизується власною плоттю, завжди живе в пристрастях плоті, хіба ти – не нащадок брудних демонів і злих духів? Я не дозволю такому брудному демонові довго існувати! І не гадай, що Я не знаю, про що ти думаєш у своєму серці. Ти можеш тримати свою хіть і плоть під жорстким контролем, але як Я міг би не знати, які думки ти таїш у своєму серці? Як Я міг би не знати про все, чого бажають твої очі? Хіба ви, юні панни, не робите себе такими гарненькими, щоб виставляти напоказ свою плоть? Яку користь приносять вам чоловіки? Чи можуть вони дійсно врятувати вас від моря нещасть? Що ж до франтів серед вас, ви всі одягаєтеся, щоб здаватися шляхетними й поважними, але хіба це не виверт, спрямований на те, щоб привернути чиюсь увагу до вашої молодецької зовнішності? Для кого ви це робите? Яку користь приносять вам жінки? Хіба вони – не джерело вашого гріха? Ви, чоловіки й жінки, Я сказав вам багато слів, але ви дотримуєтеся лише деяких із них. Ваші вуха погано чують; ваші очі затуманилися, а серця зачерствіли настільки, що у ваших тілах немає нічого, окрім хтивості, так, що ви окутані нею, будучи неспроможними вирватися. Хто хоче перебувати поруч із вами, гробаками, які звиваються в бруді й нечистотах? Не забувайте, що ви – усього лише ті, кого Я підняв із гнойової купи, що спершу ви не володіли нормальною людською сутністю. Я прошу від вас нормальної людської сутності, якої ви спочатку не мали, а не те, щоб ви виставляли напоказ свою хіть або давали волю своїй протухлій плоті, яку стільки років дресирував диявол. Коли ви одягаєтеся так, чи не боїтеся ви, що потрапите в ще більш глибоку пастку? Хіба ви не знаєте, що ви від початку маєте гріховну природу? Хіба ви не знаєте, що ваші тіла настільки наповнені хтивістю, що вона навіть просочується через ваш одяг, відкриваючи ваші стани як тих, хто є нестерпно потворними й брудними демонами? Хіба це не той випадок, коли ви знаєте це чіткіше, ніж будь-хто інший? Ваші серця, ваші очі, ваші губи – хіба все це не було опоганено брудними демонами? Хіба ці частини вас не брудні? Чи ти вважаєш, що якщо ти не чиниш те чи інше, ти є найсвятішим? Невже ти думаєш, що твій гарний одяг може приховати твою злиденну душу? Цього не станеться! Я раджу вам бути більш реалістичними: не будьте облудними та фальшивими й не виставляйте себе напоказ. Ви хизуєтеся своєю хіттю один перед одним, але взамін ви не отримаєте нічого, окрім вічних страждань і безжальної кари! Навіщо вам підморгувати один одному й віддаватися романтиці? Чи є це мірилом вашої чистоти, ступенем вашої чесності? Я ненавиджу тих серед вас, хто займається нечестивою медициною й чаклунством; я ненавиджу тих молодих чоловіків і жінок серед вас, які люблять свою власну плоть. Вам краще стримувати себе, тому що нині від вас вимагається володіти нормальною людською сутністю, і вам не дозволено хизуватися своєю хтивістю, але ви однаково чините так за кожної можливості, адже ваша плоть надто багата, а ваша хтивість завелика!

На перший погляд, твоє життя людської сутності влаштоване дуже добре, але тобі нічого сказати, коли тебе просять розповісти про своє знання про життя; і в цьому ти бідний. Ти маєш озброїти себе правдою! Твоє життя людської сутності змінилося на краще, і так само має змінитися життя всередині тебе; зміни свої думки, перетвори свої погляди на віру в Бога, зміни знання й мислення всередині себе та знання про Бога, що перебуває в рамках твоїх понять. Через розбір, через одкровення й підтримку поступово змінюй свої знання про себе, про людське життя та про віру в Бога; зроби своє розуміння таким, що здатне бути чистим. Так змінюються думки всередині людини, змінюється те, як вона бачить усе довкола, і змінюється її розумовий стан. Тільки це можна назвати зміною характеру життя. Тебе не просять проводити увесь час протягом дня за читанням Божих слів або пранням одягу чи прибиранням. Звичайно, життя нормальної людської сутності має бути, як мінімум, стерпним. Окрім того, у вирішенні зовнішніх питань ти однаково маєш використовувати проникливість і розважливість; але найголовніше, щоб ти був озброєний істиною життя. Споряджаючи себе для життя, ти маєш зосередитися на тому, щоб їсти й пити Божі слова, ти мусиш бути здатним говорити про пізнання Бога, про свої погляди на людське життя та, зокрема, про своє знання роботи, виконаної Богом у останні дні. Саме так ти мусиш спорядити себе, оскільки ти шукаєш життя. Коли ти їси й п’єш слова Божі, ти маєш зіставляти з ними реальність свого власного стану. Тобто коли ти виявляєш свої недоліки у процесі здобуття свого реального досвіду, ти мусиш бути здатним знайти шлях до практики, до того, щоб відвернутися від своїх неправильних мотивацій і уявлень. Якщо ти завжди прагнеш до цього та від щирого серця працюєш задля його досягнення, тоді в тебе буде шлях, яким ти будеш слідувати, ти не почуватимешся порожнім, і, отже, зможеш підтримувати свій нормальний стан. Тільки тоді ти станеш тим, хто несе тягар у власному житті, у кого є віра. Чому деякі люди, прочитавши Божі слова, не можуть застосувати їх на практиці? Чи не тому, що вони не можуть зрозуміти найбільш вирішальних речей? Чи не тому, що вони не сприймають життя всерйоз? Причина, з якої вони не можуть зрозуміти критично важливі речі й не мають шляху до практики, полягає в тому, що, коли вони читають Божі слова, вони не можуть пов’язати з ними свої власні стани й не можуть опанувати свої власні стани. Дехто каже: «Я читаю Божі слова й зіставляю з ними свій стан, і я знаю, що я зіпсований та маю низький духовний рівень, але я нездатний задовольнити Божу волю». Ти бачив лише саму поверхню; є багато реальних речей, яких ти не знаєш: як відкинути плотські задоволення, як відкинути самовдоволення, як змінити себе, як увійти в ці речі, як поліпшити свій духовний рівень та з якого аспекту розпочати. Ти розумієш тільки кілька речей на поверхні, і єдине, що ти знаєш, – це те, що ти дійсно дуже зіпсований. Коли ти зустрічаєшся зі своїми братами й сестрами, ти говориш про те, наскільки ти зіпсований, і здається, що ти знаєш себе й несеш великий тягар для свого життя. Насправді, твій розбещений характер не змінився, що доводить, що ти не знайшов шлях до практики. Якщо ти очолюєш церкву, ти маєш бути в змозі розуміти стани братів і сестер та вказувати на них. Чи буде достатньо просто сказати: «Ви неслухняні й відсталі!»? Ні, ти мусиш говорити конкретно про те, як проявляються їхні непослух і відсталість. Ти мусиш говорити про їхні стани непослуху, їхню неслухняну поведінку та їхні сатанинські характери, і говорити про це так, щоб вони були повністю переконані в істині твоїх слів. Наводь факти й приклади, щоб обґрунтувати свої доводи, і точно кажи, як вони можуть звільнитися від бунтарської поведінки, та вказуй шлях до практики – ось так слід переконувати людей. Тільки ті, хто чинить так, здатні вести за собою інших; тільки вони володіють істиною-реальністю.

Тепер вам дано багато істин через спілкування, і ти маєш ретельно обміркувати їх. Тобі слід бути здатним зробити висновок щодо того, скільки загалом є істин. Щойно ти матимеш знання та зможеш сам розрізняти між кількома аспектами нормальної людської сутності, якими має володіти людина, основними аспектами змін у характері життя людини, поглибленням видінь і хибними засобами пізнання й відчуття на власному досвіді, які люди застосовували протягом століть, тільки тоді ти будеш на правильному шляху. Релігійні люди поклоняються Біблії, неначе Богу; зокрема, вони вважають чотири Євангелія Нового Заповіту чотирма різними іпостасями Ісуса, і вони говорять про Трійцю Отця, Сина й Святого Духа. Усе це надзвичайно сміховинно, і ви всі повинні бачити це наскрізь; більше того, ви повинні мати знання про сутність Бога, що став плоттю, і про роботу останніх днів. Є також ті старі методи практики, ті помилки й відхилення, пов’язані з практикою – життя в дусі, наповнення Святим Духом, смирення з усім, що приходить, підпорядкування владі, – які ви мусите знати; ви маєте знати, як люди практикували раніше, і як люди мають практикувати сьогодні. Щодо того, як керівники та працівники мусять співпрацювати в церквах; як відкинути самовдоволення й поблажливість; як брати й сестри мають жити пліч-о-пліч один із одним; як установити нормальні відносини з іншими людьми та з Богом; як досягти нормальності в людському житті; чим люди мають володіти у своєму духовному житті; як вони мають їсти й пити слова Божі; які з Божих слів стосуються знання, які – видінь, а які з них – шляху до практики, хіба про все це вже не велася мова? Ці слова відкриті для тих, хто прагне до істини, і ніхто не отримує привілейованого ставлення. Сьогодні ви маєте розвивати в собі здатність жити незалежно, а не покладатися на менталітет залежності. У майбутньому, коли нікому буде спрямовувати вас, ти думатимеш про ці Мої слова. У часи скорботи, коли неможливо керувати життям церкви, коли брати й сестри не можуть зустрічатися один із одним, і більшість із них живуть самі, будучи в кращому випадку здатними спілкуватися тільки з людьми у своїй місцевості, саме в ці часи, враховуючи ваш нинішній духовний стан, ви просто не можете твердо стояти на ногах. Серед скорбот багатьом важко твердо стояти на ногах. Тільки ті, хто знає дорогу життя й володіє достатнім обсягом істини, здатні продовжувати рух уперед і поступово досягати очищення й перетворення. Зазнавати скорбот нелегко; якщо ти думаєш, що пройдеш через них за кілька коротких днів, то це доводить, наскільки спрощеним є твоє мислення! Ти вважаєш, що, зрозумівши значну частку вчення, ти зможеш твердо стояти на ногах, але це не так! Якщо ти не розпізнаєш істотного в словах Бога, не будеш здатен осягнути найважливіші риси істини й не матимеш шляху до практики, то, коли прийде час і з тобою щось трапиться, тебе охопить збентеження. Ти не зможеш ані протистояти спокусі сатани, ані вистояти під час початку рафінування. Якщо в тобі немає істини й тобі не вистачає видінь, то, коли прийде час, ти не зможеш зупинити свій власний крах. Ти залишиш будь-яку надію й скажеш: «Що ж, якщо мені однаково судилося померти, я зрештою можу отримати кару сповна! Чи це кара, чи потрапляння в озеро вогняне, так тому й бути – я прийму все так, як воно є!». Це так само, як було в часи прислужників: деякі люди вірили, що вони були прислужниками, незважаючи ні на що, тому вони більше не прагнули до життя. Вони вживали тютюн та алкоголь, потурали своїй плоті й робили те, що їм подобалося. Деякі просто повернулися в світ, щоб працювати. Негостинне середовище теж є таким; якщо ти не можеш його подолати, як тільки ти хоча б на трішки послабиш свій самоконтроль, ти полишиш будь-яку надію. Якщо ти не зможеш подолати вплив сатани, ти й оком не моргнеш, як потрапиш до полону сатани, і знову будеш призначений на знищення. Отже, сьогодні ти маєш озброїтися істиною; ти маєш бути здатен жити незалежно; і коли читаєш Божі слова, ти мусиш бути здатен шукати шлях до практики. Якби не було керівників або працівників, щоб поливати й пасти тебе, ти все одно мав би бути здатен знайти шлях для слідування, свої власні недоліки, істини, якими тобі слід себе спорядити та які тобі слід практикувати. Чи міг Бог постійно супроводжувати людину після приходу на землю? У своїх уявленнях деякі люди вірять так: «Боже, якщо Ти не працюватимеш над нами до певного моменту, то Твоя робота не може вважатися закінченою, тому що сатана звинувачує Тебе». Я кажу тобі, що як тільки Я закінчу промовляти свої слова, Моя робота буде успішно завершена. Як тільки Мені більше нічого буде сказати, Моя робота буде завершена. Кінець моєї роботи буде доказом поразки сатани, і тому можна сказати, що вона була успішно завершена без будь-яких звинувачень із боку сатани. Але якщо до того часу, коли Моя робота буде завершена, у вас не настануть зміни, то такі люди, як ви, не підлягають спасінню й будуть вигнані. Я не робитиму більше роботи, ніж необхідно. Я не продовжуватиму Свою роботу на землі доти, доки ви не будете завойовані до певної міри, і в усіх вас не буде чіткого знання кожного аспекту істини, і ваш духовний рівень не покращиться, і ви не свідчитимете як усередині, так і зовні. Це було б неможливо! Сьогодні робота, яку Я виконую у вас, призначена для того, щоб привести вас до життя нормальної людської сутності; це робота започаткування нового періоду та введення людства в життя нового періоду. Крок за кроком ця робота виконується й розвивається прямо посеред вас: Я навчаю вас лицем до лиця; Я беру вас за руку; Я кажу вам усе, що ви не розумієте, дарую вам усе, чого вам не вистачає. Можна сказати, що для вас уся ця робота є вашим забезпеченням життя, що також спрямовує вас до життя нормальної людської сутності; вона призначена саме для того, щоб забезпечити підтримку для життя цієї групи людей в останні дні. Що стосується Мене, уся ця робота призначена для того, щоб покласти край старому періоду й почати новий; що стосується сатани, то Я став плоттю саме для того, щоб перемогти його. Робота, яку Я виконую серед вас нині, є вашою підтримкою на сьогодні й вашим своєчасним спасінням, але протягом цих кількох коротких років Я розповім вам усі істини, про увесь шлях життя й навіть про роботу майбутнього; цього буде достатньо, щоб дати вам можливість нормально відчувати те чи інше на власному досвіді в майбутньому. Усі Мої слова – це те, що Я довірив вам. Я не даю жодних інших настанов; сьогодні всі слова, які Я промовляю до вас, – це Моя настанова вам, тому що сьогодні у вас немає досвіду багатьох слів, які Я говорю, і ви не розумієте їхнього внутрішнього значення. Одного разу ваш досвід дозріє саме так, як Я сказав сьогодні. Ці слова – ваші видіння сьогодення, і те, від чого ви залежатимете в майбутньому; вони є підтримкою для життя сьогодні та настановою на майбутнє, і жодна інша настанова не може бути кращою. Причина цього в тому, що час, протягом якого Я маю працювати на землі, не такий довгий, як час, упродовж якого ви маєте відчувати на власному досвіді Мої слова; Я просто закінчую Свою роботу, у той час як ви прагнете до життя, що є процесом, який передбачає довгу подорож життям. Тільки після того, як ви відчуєте багато чого на власному досвіді, ви зможете повністю здобути шлях життя; тільки тоді ви зможете побачити внутрішній зміст слів, які Я говорю сьогодні. Коли Мої слова будуть у ваших руках, коли кожен із вас отримає всі Мої доручення, коли Я доручу вам усе, що мушу, і коли робота слів добіжить свого кінця, незалежно від того, наскільки великий буде досягнутий результат, тоді також буде досягнуто впровадження волі Бога. Це не так, як ти собі уявляєш, що ти повинен бути змінений до певної міри; Бог не діє відповідно до твоїх уявлень.

Люди не досягають зростання у своєму житті всього лише за кілька днів. Навіть якщо вони їдять і п’ють Божі слова щодня, цього недостатньо. Вони повинні пережити період зростання у своєму житті. Це необхідний процес. Враховуючи духовний рівень людей сьогодні, чого вони можуть досягти? Бог діє з огляду на потреби людей, ставлячи відповідні вимоги, які ґрунтуються на притаманному їм духовному рівні. Припустімо, що ця робота проводилася б серед групи людей з високим духовним рівнем: промовлені слова були б більш високомовними, ніж ті, що були сказані вам, видіння були б більш піднесеними та істини були б набагато більш піднесеними. Деякі слова повинні були б бути більш суворими, більш здатними забезпечити людське життя та розкрити таємниці. Говорячи серед таких людей, Бог забезпечував би їх відповідно до їхніх потреб. Вимоги, що ставляться до вас сьогодні, можна назвати найсуворішими; якби ця робота проводилася над людьми з більш високим духовним рівнем, то вимоги були б іще вищими. Уся Божа робота виконується відповідно до властивого людям достоїнства. Міра, якою люди змінені й завойовані сьогодні, є максимально можливою; не застосовуйте свої власні уявлення, щоб виміряти, наскільки ефективною є ця стадія роботи. Ви маєте чітко розуміти, чим ви за своєю суттю володієте, і вам не варто бути надто високої думки про себе. Спочатку ніхто з вас не шукав життя, але ви були жебраками, що блукали вулицями. Богові було б неможливо працювати над вами тією мірою, якою ти собі уявляєш, так, щоб ви всі впали ниць на землю, абсолютно переконані, ніби ви побачили велике видіння! Це неможливо, тому що той, хто не бачив чудес Божих, не може повністю повірити всьому, що Я говорю. Навіть якби ви ретельно вивчили Мої слова, ви однаково не повірили б їм цілковито; такою є природа людини. Ті, хто шукає істину, зазнають деяких змін, тоді як віра, яка колись була в тих, хто не шукає істину, зменшиться й може навіть зникнути. Найбільша складність у вашому випадку полягає в тому, що ви не можете повністю повірити, не побачивши виконання Божих слів, і ви не примиряєтесь, не побачивши Його чудес. Не бачивши такого, хто міг би бути повністю відданий Богові? І тому Я кажу, що ви вірите не в Бога, а в чудеса. Зараз Я чітко сказав про різні аспекти істини; кожен із них довершений, і між усіма ними існує дуже тісний зв’язок. Ви бачили їх, і тепер ти маєш застосовувати їх на практиці. Сьогодні Я показую вам шлях, і в майбутньому тобі слід самостійно застосовувати його на практиці. Слова, які Я нині кажу, ставлять вимоги до людей на основі їхніх реальних обставин, і Я працюю відповідно до їхніх потреб і того, що в них усередині. Практичний Бог прийшов на землю, щоб виконувати практичну роботу, працювати відповідно до реальних обставин і потреб людей. Він не нерозсудливий. Коли Бог діє, Він не вдається до примусу людей. Наприклад, питання про твій вступ у шлюб має ґрунтуватися на реальності твоїх обставин; тобі була чітко висловлена правда, і Я не стримую тебе. Родини деяких людей так їх утискають, що вони не можуть вірити в Бога, доки не вступлять у шлюб. У такому разі шлюб, навпаки, є для них корисним. Іншим шлюб не приносить жодних переваг, але коштує їм того, що в них колись було. Твій індивідуальний випадок повинен визначатися твоїми фактичними обставинами та твоєю власною рішучістю. Я тут не для того, щоб винаходити правила й норми та на їхній підставі ставити до вас вимоги. Багато людей постійно волають: «Бог практичний; Його робота ґрунтується на реальності загалом та на реальності наших обставин», але чи ти знаєш, що робить цю роботу насправді реальною? Досить твоїх пустих слів! Божа робота реальна й ґрунтується на реальності; у ній немає вчення, вона повністю вільна; уся вона відкрита й очевидна. Якими є конкретні деталі цих кількох принципів? Отже, чи ти можеш сказати, якими є частини Божої роботи? Ти мусиш говорити докладно, у тебе має бути кілька видів свідчень на основі досвіду, і ти маєш дуже чітко уявляти собі цю особливість Божої роботи: ти мусиш знати її, і тільки тоді ти матимеш право промовляти ці слова. Чи ти міг би відповісти, якби хтось запитав тебе: «Яку роботу виконав утілений Бог на землі в останні дні? Чому ви називаєте Його практичним Богом? Що означає слово “практичний”? Чи ти можеш розповісти про Його практичну роботу, про те, що саме входить до неї? Ісус – це Бог, який став плоттю; і Бог сьогодення – це теж Бог, який став плоттю, тож у чому полягає різниця між Ними? І в чому вони подібні? Яку роботу виконав кожен із Них?». Усе це стосується свідчення! Нехай вас це не заплутує. Є й інші люди, які кажуть: «Робота Божа сьогодні реальна. Вона ніколи не є демонстрацією чудес і див». Невже Він дійсно не творить чудес і див? Ти впевнений? Чи ти знаєш, чим насправді є Моя робота? Хтось може сказати, що Він не творить чудес, але хіба робота, яку Він звершує, і слова, які Він промовляє, не є всі чудесами? Можна сказати, що Він не творить чудес і див, але це залежить від того, як це пояснити та на кого це спрямовано. Не ходячи до церкви, Він оголив стани людей, і, не виконуючи жодної іншої роботи, окрім промовляння слів, Він спонукає людей рухатися вперед – хіба це не чуда? Самими тільки словами Він завоював людей, і люди з радістю слідують за Ним без перспектив чи надій – хіба це теж не чудо? Коли Він говорить, Його слова викликають у людей певний настрій. Якщо вони не відчувають радості, тоді вони відчувають журбу; якщо вони не стають об’єктом рафінування, тоді вони стають об’єктом кари. Усього лише кількома гострими словами Він приносить кару людям – хіба це не надприродно? Чи могли б люди зробити таке? Ти читав Біблію всі ці роки, але ти нічого не зрозумів, не отримав жодного прозріння; ти не міг відокремити себе від тих застарілих, традиційних способів вірування. У тебе немає жодного способу розібратися в Біблії. І все ж Він може повністю розуміти Біблію – хіба це не щось надприродне? Якби в Бозі не було нічого надприродного, коли Він прийшов на землю, чи зміг би Він завоювати вас? Без його надзвичайної, божественної роботи, хто з вас був би переконаний? Тобі здається, що з вами працює й живе нормальна людина – на перший погляд Він виглядає нормальною, пересічною людиною; те, що ви бачите, – це фасад нормальної людської сутності, але насправді це божественна природа в дії. Це не нормальна людська сутність, а божественність; це Сам Бог, що працює; Він виконує роботу, використовуючи нормальну людську сутність. Отже, Його робота є одночасно нормальною й надприродною. Роботу, яку Він звершує, людині виконати неможливо; і оскільки звичайні люди не можуть її виконати, її виконує незвичайна істота. І все ж надзвичайною є саме божественність, а не людська сутність; божественність відрізняється від людської сутності. Людина, яку використовує Святий Дух, також має звичайну, нормальну людську сутність, але вона нездатна виконувати цю роботу. У цьому й полягає різниця. Ти можеш сказати: «Бог не є надприродним Богом; Він не робить нічого надприродного. Наш Бог говорить слова, які є практичними й реальними. Він приходить до церкви, щоб виконувати реальну й практичну роботу. Кожен день Він говорить із нами лицем до лиця, і лицем до лиця Він вказує на наші стани – наш Бог реальний! Він живе з нами, і все в Ньому є цілковито нормальним. Ніщо в Його зовнішності не відрізняє Його як Бога. Бувають навіть моменти, коли Він починає сердитися, і ми бачимо велич Його гніву, а іноді Він посміхається, і ми спостерігаємо за Його усміхненою манерою поведінки. Він – Сам Бог, що має обриси й форму, із плоті й крові, який є реальним і дійсним». Коли ти свідчиш у такий спосіб, це є неповним свідченням. Як це допоможе іншим? Якщо ти не можеш засвідчити внутрішню історію й сутність роботи Самого Бога, тоді твоє «свідчення» нічого не варте!

Свідчити про Бога – це, перш за все, говорити про своє знання Божої роботи, про те, як Бог завойовує людей, про те, як Він спасає людей, про те, як Він змінює людей; це суть розмови про те, як Він веде людей, щоб увійти в істину-реальність, даючи їм можливість бути завойованими, удосконаленими й спасенними Ним. Свідчити – значить говорити про Його роботу й про все, що ти відчув на власному досвіді. Тільки Його робота може представляти Його, і тільки Його робота може виявити Його публічно, у всій Його повноті; Його робота свідчить про Нього. Його робота й висловлювання безпосередньо представляють Дух; роботу, яку Він виконує, виконує Дух, а слова, які Він промовляє, промовляє Дух. Це просто виявляється через утілену плоть Бога, але насправді це є виявом Духа. Уся виконувана Ним робота та всі промовлені Ним слова відображають Його сутність. Якби, зодягнувшись у плоть і прийшовши до людей, Бог не говорив і не діяв, а потім попросив вас пізнати Його реальність, Його нормальність і Його всемогутність, чи ти зміг би це зробити? Чи зміг би ти дізнатися, у чому полягає сутність Духа? Чи зміг би ти дізнатися, якими є атрибути Його плоті? Тільки тому, що ви випробували на собі кожен етап Його роботи, Він просить вас свідчити про Нього. Якби у вас не було такого досвіду, Він не наполягав би на тому, щоб ви свідчили. Отже, коли ти свідчиш про Бога, ти свідчиш не тільки про Його зовнішню нормальну людську сутність, але й про роботу, яку Він виконує, і про шлях, яким Він веде; ти маєш свідчити про те, як тебе було завойовано Ним і в яких аспектах тебе було вдосконалено. Тобі слід мати саме таке свідчення. Якщо скрізь, де ти є, ти вигукуєш: «Наш Бог прийшов працювати, і Його робота дійсно практична! Він здобув нас без надприродних дій, узагалі без будь-яких чудес і див!». Інші запитають: «Що ти маєш на увазі, коли кажеш, що Він не творить чудес і див? Як Він міг тебе завоювати, не творячи чудес і див?». І ти кажеш: «Він говорить, і, не демонструючи жодних чудес і див, Він завоював нас. Його робота завоювала нас». Зрештою, якщо ти не здатен сказати нічого по суті, якщо не можеш говорити про деталі, чи є це істинним свідченням? Коли втілений Бог завойовує людей, це роблять саме Його божественні слова. Людська сутність не може досягти цього; це не те, чого може досягти будь-який смертний, і навіть ті, хто має найвищий духовний рівень серед нормальних людей, нездатні на це, бо Його божественність вища за будь-яку створену істоту. Це надзвичайно для людей; зрештою, Творець вищий за будь-яку створену істоту. Створені істоти не можуть бути вищими за Творця; якби ти був вищим за Нього, Він не зміг би завоювати тебе, і Він може завоювати тебе тільки тому, що Він вищий за тебе. Той, хто може завоювати все людство, – Творець, і ніхто, крім Нього, не може виконати цю роботу. Ці слова є «свідченням» – тим свідченням, яке ти мусиш давати. Крок за кроком ти пережив кару, суд, рафінування, випробування, невдачі й скорботи, і тебе було завойовано; ти відкинув перспективи плоті, свої особисті мотиви й потаємні інтереси плоті. Інакше кажучи, слова Бога повністю завоювали твоє серце. Хоча ти не виріс у своєму житті настільки, наскільки Він того вимагає, ти знаєш усе це, і ти повністю переконаний завдяки тому, що Він робить. Отже, це можна назвати свідченням, свідченням, яке є реальним та істинним. Робота, яку Бог прийшов виконати, робота суду й кари, призначена для завоювання людини, але Він також завершує Свою роботу, завершує період і виконує роботу завершення. Він завершує весь період, спасає все людство, рятує людство від гріха раз і назавжди; Він повністю здобуває людство, яке Він створив. Ти маєш свідчити про все це. Ти відчув на власному досвіді так багато Божої роботи, ти бачив її своїми очима й пережив її особисто; коли ти дійдеш до самого кінця, ти не маєш бути нездатним виконувати покладену на тебе функцію. Якби ти був нездатен, це було б так прикро! У майбутньому, коли поширюватиметься Євангеліє, ти маєш бути здатен говорити про свої власні знання, свідчити про все, що ти здобув у своєму серці, і не шкодувати зусиль. Це те, чого має досягти творіння. Яке дійсне значення цієї стадії Божої роботи? Якими є її наслідки? І яка її частка виконується в людині? Що людям варто робити? Коли ви зможете чітко розповісти про всю роботу, виконану втіленим Богом із моменту приходу на землю, тоді ваше свідчення буде повним. Коли ти зможеш чітко говорити про ось ці п’ять аспектів: значення Його роботи; її зміст; її суть; характер, який вона представляє, і її принципи, тоді це доведе, що ти здатен свідчити про Бога, що ти дійсно володієш знанням. Мої вимоги до вас не дуже високі, вони досяжні для всіх тих, хто перебуває в істинному пошуку. Якщо ти сповнений рішучості бути одним із Божих свідків, ти маєш розуміти, що Бог ненавидить і що Бог любить. Ти відчув на своєму досвіді значну частину Його роботи; завдяки цій роботі ти мусиш пізнати Його характер, зрозуміти Його волю та Його вимоги до людства, а також застосовувати це знання, щоб свідчити про Нього й виконувати свій обов’язок. Ти можеш тільки сказати: «Ми знаємо Бога. Його суд і кара дуже тяжкі. Його слова дуже суворі; вони праведні й величні, і непорушні для будь-якої людини», але чи надають ці слова зрештою підтримку людині? Як вони впливають на людей? Чи ти дійсно знаєш, що ця робота суду й кари найбільш корисна для тебе? Божі суд і кара викривають твою непокірність і зіпсованість, чи не так? Вони можуть очистити й видалити ці брудні й зіпсовані речі всередині тебе, чи не так? Якби не було суду й кари, що б сталося з тобою? Чи ти насправді визнаєш той факт, що сатана розбестив тебе до найглибшої міри? Сьогодні тобі слід озброїтися цими речами й добре їх знати.

Віра в Бога в наш час – це не та віра, яку ви можете собі уявити, тобто, що достатньо читати Божі слова, молитися, співати, танцювати, виконувати свій обов’язок і жити життям нормальної людської сутності. Невже віра дійсно могла б бути такою простою? Головне – це результати. Головне – не те, скільки в тебе способів щось зробити; радше справа в тому, як саме ти можеш досягти найкращих результатів. Ти можеш бути спроможним підтримувати Божі слова й роз’яснювати деякі зі своїх знань, але коли ти відкладаєш їх убік, тобі нічого сказати. Це показує, що ти здатен тільки вести мову про слова й доктрини, але тобі бракує знання досвіду. Сьогодні, якщо ти не можеш зрозуміти, що є вирішальним, так справа не піде, адже це життєво важливо для входження в реальність! Почни навчатися так: спочатку читай Божі слова; добре вивчай духовні терміни, що містяться в них; знаходь у них ключові видіння; визначай частини, що стосуються практики; по черзі з’єднуй усі ці елементи в одне ціле; входь у них у рамках свого досвіду. Це ті вирішальні речі, які ти маєш осягнути. Найвирішальніша практика в контексті їдіння й пиття Божих слів полягає ось у чому: прочитавши главу Божих слів, ти маєш бути здатен знайти ключові частини, які стосуються видінь, а також ключові частини, які стосуються практики; використовувати видіння як основу, а практику – як твій провідник у житті. Це те, чого вам не вистачає найбільше, і що є для вас найбільш складним; у своїх серцях ви рідко звертаєте на це увагу. Як правило, усі ви існуєте в стані ліні, невмотивовані, не бажаєте йти на будь-які особисті жертви; або ви пасивно чекаєте, а деякі навіть скаржаться; вони не розуміють цілей і значення Божої роботи, і їм важко шукати істину. Такі люди ненавидять істину та в кінцевому підсумку будуть вигнані. Ніхто з них не може стати досконалим, і ніхто не може вижити. Якщо в людей немає хоч трішки рішучості протистояти силам сатани, тоді вони безнадійні!

Так ось, ефективність вашого пошуку вимірюється тим, чим ви наразі володієте. Це те, що використовується для визначення вашого результату; інакше кажучи, ваш результат проявляється в жертвах, які ви принесли, і в тому, що ви зробили. Ваш результат буде відомий завдяки вашому прагненню, вашій вірі й тому, що ви зробили. Серед усіх вас є багато тих, хто вже не підлягає спасінню, бо сьогодні день розкриття результатів людей, і Я не плутатимуся у Своїй роботі; Я не вестиму тих, хто повністю не підлягає спасінню, у наступний період. Настане час, коли Моя робота добіжить свого кінця. Я не працюватиму над цими смердючими, бездуховними трупами, яких узагалі неможливо спасти; зараз останні дні спасіння людини, і Я не виконуватиму марну роботу. Не лайте небо й землю: наближається кінець світу. Це неминуче. Усе дійшло до цього моменту, і ти як людська істота нічого не можеш вдіяти, щоб зупинити це; ти не можеш змінити ситуацію так, як ти того бажаєш. Учора ти не заплатив ціну за пошук істини, і не був вірним; сьогодні настав час, коли ти не підлягаєш спасінню; а завтра тебе буде вигнано, і не буде жодного додаткового часу для твого спасіння. Попри те, що Моє серце ласкаве, і Я роблю все можливе, щоб спасти тебе; якщо ти не прагнеш цього зі свого боку й не дбаєш про це сам, який це має стосунок до Мене? Ті, хто думає тільки про свою плоть і хто насолоджується комфортом; ті, хто здається віруючим, але насправді не вірить; ті, хто займається нечестивою медициною й чаклунством; ті, хто нерозбірливий у статевих стосунках, обідраний і недбалий; ті, хто краде жертви Єгові та Його майно; ті, хто любить хабарі; ті, хто ліниво мріє про сходження на небеса; ті, хто гордовитий і зарозумілий, хто прагне тільки до особистої слави й багатства; ті, хто поширює зухвалі слова; ті, хто хулить Самого Бога; ті, хто нічого не робить, окрім як засуджує й зводить наклеп на Самого Бога; ті, хто створює кліки й прагне до незалежності; ті, хто підносить себе вище Бога; ті легковажні молоді, середнього віку та літні чоловіки й жінки, які потрапили в пастку розбещеності; ті чоловіки й жінки, які насолоджуються особистою славою й багатством і прагнуть здобуття особистого положення серед інших; ті нерозкаяні люди, які потрапили в пастку гріха, – хіба всі вони не є людьми, які не підлягають спасінню? Розбещеність, гріховність, нечестива медицина, чаклунство, лихослів’я й зухвалі слова – усе це буяє серед вас; істина й слова життя зневажаються, а свята мова спаплюжена серед вас. Ви, язичники, бундючні в бруді й непослухові! Яким буде ваш кінець? Як можуть ті, хто любить плоть, хто чинить чаклунство плоті та хто спійманий у пастку гріха розпусти, мати зухвалість продовжувати жити! Хіба ти не знаєш, що такі люди, як ти, – це гробаки, які не підлягають спасінню? Що дає тобі право вимагати те чи інше? До цього часу не відбулося жодних змін у тих, хто не любить істину, а любить тільки плоть; як такі люди можуть бути спасенні? Ті, хто не любить шлях життя, хто не звеличує Бога й не свідчить про Нього, хто будує підступи заради власного статусу, хто звеличує себе – хіба вони не такі ж самі, аж до сьогодні? Яка цінність у їхньому спасінні? Можливість твого спасіння не залежить від твого старшинства або того, скільки років ти працюєш, і тим більше від того, який послужний список ти накопичив. Радше така можливість залежить від того, чи приніс твій пошук плоди. Ти мусиш знати, що спасенні – це «дерева», що приносять плоди, а не дерева з пишним листям і рясними квітами, які, однак, не плодоносять. Навіть якщо ти багато років блукав вулицями, яке це має значення? Де твоє свідчення? Твоє серце набагато менш богобоязливе, ніж твоє серце, сповнене любові до себе й твоїх хтивих бажань, – хіба така людина не виродженець? Як вона могла б бути прикладом та зразком спасіння? Твоя природа невиправна, ти занадто бунтівничий, ти не підлягаєш спасінню! Хіба такі люди – не ті, кого буде вигнано? Чи час, коли Моя робота закінчена, не є часом настання вашого останнього дня? Я виконав так багато роботи та сказав так багато слів серед вас – скільки з цього дійсно дійшло до ваших вух? Наскільки ви цьому коли-небудь підкорялися? Коли моя робота завершиться, то буде час, коли ви перестанете протистояти Мені, коли ви перестанете виступати проти Мене. Поки я працюю, ви постійно дієте проти Мене; ви ніколи не коритеся Моїм словам. Я роблю Свою роботу, а ти робиш свою власну «роботу», створюючи своє власне маленьке царство. Ви – не що інше, як зграя лисиць і собак, які роблять все наперекір Мені! Ви постійно намагаєтеся взяти у свої обійми тих, хто пропонує вам свою неподільну любов, – де ваше боязливе серце? Усе, що ви робите, – обман! У вас немає ні слухняності, ні боязні, і все, що ви робите, є брехливим і богохульним! Чи можна спасти таких людей? Розпусні та хтиві чоловіки завжди хочуть привернути до себе кокетливих розпусниць задля власного задоволення. Я категорично не спасатиму таких розпусних демонів. Я ненавиджу вас, брудні демони, а ваші хтивість і кокетство затягнуть вас до пекла. Що ви можете сказати на своє виправдання? Ви, брудні демони й злі духи, – мерзенні! Ви огидні! Як можна було б спасти таке сміття? Чи можуть ті, хто потрапив у пастку гріха, все ж бути спасенні? Сьогодні ця істина, цей шлях і це життя не приваблюють вас; радше вас приваблюють гріховність, гроші, становище, слава й зиск, задоволення плоті, краса чоловіків і чарівність жінок. Що дає вам право увійти в Моє царство? Ваш образ навіть більший, ніж Божий, ваш статус навіть вищий, ніж Божий, не кажучи вже про ваш престиж серед людей – ви стали ідолом, якому поклоняються люди. Хіба ти не став тим архангелом? Коли наслідки вчинків людей будуть виявлені, а це також означатиме, що робота спасіння наблизиться до свого кінця, багато хто з тих, хто серед вас, стануть трупами, які не підлягають спасінню, й мусять бути вигнані. Під час виконання роботи спасіння Я ласкавий і добрий до всіх людей. Коли така робота завершиться, результати різних типів людей будуть виявлені, і в той час Я більше не буду ласкавим і добрим, тому що результати людей будуть виявлені, і кожного буде класифіковано відповідно до його ґатунку; і більше не буде смислу продовжувати роботу спасіння, тому що період спасіння мине, і, одного разу минувши, він більше ніколи не настане знову.