Уривок 20

Усі розбещені людські істоти мають сатанинську природу. Усі вони мають сатанинський характер і можуть зрадити Бога будь-де й будь-коли. Деякі люди запитують: «Бог створив людей, і вони в руках Божих. Чому Бог не захищає людей, а натомість дозволяє їм зраджувати Бога? Хіба Бог не всемогутній?». Дійсно, є таке питання. Які проблеми ти тут бачиш? У Бога є всемогутня сторона, і в Нього є практична сторона. Люди можуть зраджувати Бога, не будучи розбещеними сатаною. У людини немає власної суб’єктивної волі в тому, як поклонятися Богові, як зректися сатани, не співпрацювати із сатаною й коритися Богові. У Бога є істина, життя й шлях, Він непохитний… У людей нічого цього немає. Вони не володіють проникливістю щодо цього в сатанинській природі й зовсім не розуміють істину, тому можуть зрадити Бога будь-де й будь-коли. Ба більше, після того, як люди були розбещені сатаною, тепер усередині них є сатанинське, і їм легше зраджувати Бога. Це проблема. Якщо ти бачитимеш тільки практичну сторону Бога, але не Його всемогутню сторону, тобі буде легко зрадити Бога й дивитися на Христа як на звичайну людину, і ти не зможеш зрозуміти, як Він може висловлювати так багато істин, щоб спасти людство. Якщо ти бачитимеш тільки всемогутню сторону Бога, але не Його практичну сторону, тобі також буде легко опиратися Богові. Якщо ти не бачитимеш жодної зі сторін, ти із ще більшою ймовірністю опиратимешся Богові. Отже, хіба пізнання Бога не є найважчим завданням у світі? Що більше люди пізнають Бога, то більше вони усвідомлюють Його наміри й розуміють, що все, що робить Бог, має сенс. Якщо люди мають істинне знання Бога, вони можуть досягти таких результатів. Хоча в Бога є практична сторона, люди ніколи не можуть повністю пізнати Його. Бог занадто великий і напрочуд незбагненний, а людське мислення занадто обмежене. Чому сказано, що людина назавжди залишається немовлям перед Богом? Ось що це означає.

Коли Бог щось говорить або робить, люди завжди неправильно це розуміють: «Як Бог може таке робити? Бог усемогутній!». У людей завжди є свої уявлення. Коли Бог зазнає мирських страждань, деякі люди думають: «Хіба Бог не всемогутній? Чи потрібно Йому зазнавати мирських страждань? Хіба Бог не знає, що таке мирські страждання?». У цьому міститься практичний бік Божої роботи. У період Благодаті Ісус був розіп’ятий, щоб відкупити людство, але люди не знають Бога й завжди плекають якісь уявлення про Бога, кажучи: «Щоб відкупити все людство, Богові достатньо було сказати сатані: “Я всемогутній. Ти смієш утримувати від Мене людей? Ти маєш віддати їх Мені”. Цими кількома словами можна було б усе розв’язати – хіба в Бога не було такої влади? Потрібно було тільки, щоб Бог сказав, що людство відкуплено, а гріхи людей прощені, і тоді люди стали б безгрішними. Хіба ці питання не можна розв’язати за допомогою єдиного слова Бога? Якщо були створені небо, земля та все суще, то як Бог не міг розв’язати це питання? Чому Сам Бог був розіп’ятий?». У цьому міститься як всемогутня сторона Бога, так і Його практична сторона. Практична сторона полягає в тому, що Бог став плоттю, прожив на землі тридцять три з половиною роки, пережив багато страждань, і врешті-решт був розіп’ятий, зазнавши найтяжчого страждання. Згодом Він воскрес із мертвих, і Його воскресіння було всемогутньою стороною Бога. Бог не подав жодного знаку, Він не проливав кров, не викликав дощ і не говорив, що це жертва за гріх. Він не зробив нічого подібного, але натомість особисто став плоттю заради відкуплення людства й був розіп’ятий на хресті, і так людство дізналося про цей факт. Через цей факт людство дізналося, що Бог справді відкупив людей, і саме це було доказом. Щоразу, коли Бог стає плоттю задля виконання роботи, або коли роботу виконує безпосередньо Дух, усе це необхідно. Це означає, що виконання роботи в такий спосіб є найціннішим і найбільш значущим, і тільки такий спосіб виконання роботи може бути корисним для людства. Це відбувається тому, що все людство є об’єктом Божого управління. Раніше вже йшлося про те, що мета цього полягала у веденні війни із сатаною та приниженні його. Але, власне кажучи, хіба в кінцевому підсумку це не слугує на благо людини? Для людини це пам’ятна подія, це щось найцінніше й найзначущіше. Оскільки Бог бажає саме створити групу людей, які виринули з поневіряння, які знають Бога і які були вдосконалені Богом, а також зазнали сатанинського розбещення, суттєво, щоб ця робота виконувалася саме так. Бог обирає, який метод виконання роботи застосовувати на кожному етапі Своєї роботи, виходячи з потреб людства: Безумовно, не може бути так, що підійде будь-який метод. Але в людей є вибір і власні уявлення. Як і у випадку з розп’яттям Ісуса, люди думають: «Як розп’яття Бога стосується нас?». Вони думають, що ніякого зв’язку немає, але Бога треба було розіп’яти, щоб спасти людство. Розп’яття було найтяжчим стражданням того часу. Чи можна розіп’ясти Духа? Духа не можна було розіп’ясти, Він не міг бути прообразом Бога, і тим паче не міг пролити кров і бути принесеним у жертву. Тільки втілений Бог міг бути розіп’ятим, і це було доказом жертви за гріх. Його плоть прийняла подобу грішної плоті й зазнала страждань за людство, тоді як Дух не міг постраждати за людство й не міг відкупити гріхи людей. Ісус був розіп’ятий заради людства. Це – практична сторона Бога. Бог міг це зробити й так любити людей, тоді як люди не могли. Це – всемогутня сторона Бога.

Усе, що робить Бог, включає в себе Його всемогутню сторону, а також Його практичну сторону. Всемогутність Бога є Його сутністю, і Його практичність також є Його сутністю; ці два аспекти нероздільні. Боже вчинення діянь реальним, практичним чином є проявом Його аспекту практичності, а те, що Він може так працювати, також демонструє Його аспект всемогутності. Ти не можеш сказати: «Оскільки Бог діє в реальності, Він практичний, має лише практичну сторону й не має аспекту всемогутності»; якщо ти так скажеш, це стане правилом. Це – аспект практичності, але є також і аспект усемогутності. Усе, що робить Бог, містить обидва ці аспекти – Його всемогутність і Його практичність – і все це робиться на основі Його сутності; це прояв Його характеру, а також виявлення Його сутності й того, ким Він є. Люди думають, що в період Благодаті Бог був милосердям і любов’ю; але в Нього однаково був Свій гнів і Свій суд. Хіба не було проявом Божого гніву й праведності прокляття Ним фарисеїв і всіх юдеїв? Ти не можеш сказати, що в період Благодаті Бог був тільки милосердям і любов’ю, що в Нього по суті не було гніву, суду чи прокляття, – такі твердження свідчать про відсутність у людини розуміння Божої роботи. Уся Божа робота в період Благодаті була проявом Його характеру. Усі Божі діяння, які могли бачити люди, були спрямовані на те, щоб довести, що Він Сам є Бог, що Він усемогутній, що Він Сам має сутність Бога. Чи означає Божа робота суду й покарання на цій стадії, що в Нього немає ані милосердя, ані любові? Ні. Якщо ти намагаєшся підсумувати суть Бога лише одним реченням або твердженням, то ти надзвичайно зарозумілий і самовдоволений, дурний і неосвічений, і це доводить, що ти не знаєш Бога. Деякі люди кажуть: «Розкажи нам істину про пізнання Бога, поясни чітко». Що має відповісти людина, яка знає Бога? Вона скаже: «Питання пізнання Бога настільки глибоке, що я не можу чітко роз’яснити його кількома реченнями. Я не зможу пояснити це дохідливо, як би не старався. Якщо ви розумієте суть, цього достатньо. Ніколи не можна досконально пізнати Бога». Зарозуміла людина, яка не знає Бога, скаже: «Я знаю, який Він Бог, я дійсно розумію Його». Хіба це не хвастощі? Той, хто так говорить, є надзвичайно зарозумілим! Є речі, які люди не можуть по-справжньому пізнати або відчути, якщо не пережили й не побачили якихось фактів, тому вони вважають, що пізнання Бога вельми абстрактне. Незнаючі люди лише чують якесь твердження, розуміють його логіку, але не знають його. Те, що ти його не знаєш, не означає, що воно не є істиною. Людям без досвіду воно здається абстрактним, але насправді воно не абстрактне. Якщо в людини справді є досвід, вона зможе зіставити Божі слова зі своєю відповідною ситуацією, застосувати їх і втілити в життя. Ось що таке розуміння істини. Чи здатен ти зрозуміти істину, якщо лише слухаєш фрази з Божих слів, не маючи реального розуміння? Ти маєш утілити їх у життя та пережити їх. Зрозуміти істину непросто.

Бог відкупив усе людство в період Благодаті. Це – всемогутня сторона Бога, і Його всемогутність включає в себе всю Його практичну роботу. Коли Бог виконує Свою роботу із завоювання людей, усі люди падають ниць перед Ним і можуть прийняти Його. Якщо говорити про Божу всемогутність і практичність окремо, їх неможливо досконально зрозуміти. Щоб пізнати Бога, необхідно об’єднати своє знання обох Його аспектів – всемогутності й практичності; тільки тоді можна досягти результатів. Здатність Бога виконувати Свою роботу реально й практично, очищати й усувати розбещеність людства, висловлюючи істину, а також Його здатність безпосередньо вести людей – усе це прояви практичної сторони Бога. Бог проявляє Свій власний характер і те, ким Він є, і Він може виконати будь-яку роботу, яку не можуть виконати люди; у цьому можна побачити всемогутню сторону Бога. Бог має владу втілювати в життя те, що Він говорить, щоб Його заповіді були непохитними, і щоб те, що Він говорить, виконувалося. Коли Бог говорить, виявляється Його всемогутність. Бог панує над усім сущим, маневрує сатаною, щоб той служив Йому, упорядковує середовища, щоб випробовувати й рафінувати людей, щоб очищати й перетворювати їхній характер; усе це – прояви всемогутньої сторони Бога. Сутність Бога водночас всемогутня та практична, і ці два аспекти доповнюють один одного. Усе, що робить Бог, є проявом Його власного характеру й виявленням того, ким Він є. Те, ким Він є, включає в себе Його всемогутність, Його праведність і Його велич. Божа робота від початку й до кінця є виявленням Його власної сутності та проявом того, ким Він є. Його сутність має два аспекти: аспект Його всемогутності та аспект Його практичності. Подивіться на будь-яку стадію Божої роботи – ці два аспекти присутні в усьому, що робить Бог. Це один зі шляхів до розуміння Бога.

Уривок 21

Незалежно від того, чи виконує Бог Свою роботу через Своє втілення, чи через Свого Духа, усе це робиться згідно з Його планом управління. Це робиться не згідно з якимись явними чи прихованими методами або згідно з людськими потребами, а цілком згідно з Його планом управління. Це не так, ніби роботу останніх днів можна виконувати будь-яким способом, який заманеться Богу. Цей етап виконується на основі попередніх двох етапів Його роботи. Робота періоду Благодаті, другого етапу Його роботи, дозволила людству бути спокутуваним, і це було зроблено через втілення. Не є неможливим, щоб Дух виконав поточний етап Божої роботи: Він здатен це зробити, але доречніше, щоб це зробило втілення – це може спасти людей ефективніше. Зрештою, висловлювання втілення кращі, ніж прямі висловлювання Святого Духа у завойовуванні людей, і вони краще сприяють пізнанню Бога людьми. Коли Дух працює, Він не може завжди бути з людьми: Дух не може безпосередньо жити й говорити з людьми віч-на-віч, як це робить зараз втілення, і бувають часи, коли Дух не може викрити те, що всередині людей, як це може зробити втілення. На цьому етапі робота втілення полягає головним чином у завоюванні людей, а після їх завоювання – в їхньому вдосконаленні, щоб вони прийшли до пізнання Бога й змогли поклонятися Йому. Це робота завершення періоду. Якби цей етап полягав не в завоюванні людей, а лише в тому, щоб дати їм знати, що Бог дійсно існує, тоді Дух міг би його виконати. Ви можете думати, що якби цей етап виконувався Духом, Він міг би замінити плоть і виконувати ту саму роботу, що й плоть, і що, оскільки Бог є всемогутнім, то незалежно від того, чи працювала б плоть, чи Дух, були б досягнуті ті самі результати. Однак ви помилялися б. Бог працює згідно зі Своїм управлінням, згідно зі Своїм планом і кроками для спасіння людини. Це не так, як ти уявляєш, що Дух є всемогутнім, плоть є всемогутньою, і Сам Бог є всемогутнім, тому Він може робити все, що захоче. Бог працює згідно зі Своїм планом управління, і кожен етап Його роботи має певні кроки. Як слід виконувати цей етап і які деталі мають бути задіяні, також заплановано. Перший етап Божої роботи був виконаний в Ізраїлі, а цей останній етап – у країні великого червоного дракона, Китаї. Деякі люди кажуть: «Хіба Бог не може зробити це в іншій країні?». Згідно з планом управління цього етапу, це має виконуватися в Китаї. Народ Китаю відсталий, їхнє життя занепале, і немає прав людини чи свобод. Це країна, де при владі сатана, злий диявол. Мета явлення й роботи в Китаї – врятувати людей, які живуть у найтемнішій частині світу й були найглибше розбещені сатаною. Це справді перемога над сатаною й повне здобуття слави. Якби Бог явився й працював в іншій країні, це не мало б такого великого значення. Кожен етап Божої роботи є необхідним і виконується Богом так, як це має бути зроблено. Деякі речі можуть бути досягнуті роботою плоті, а деякі – роботою Духа. Бог обирає працювати через плоть або Духа залежно від того, який метод дасть найкращі результати. Це не так, як ви могли припустити, що будь-який спосіб роботи був би добрим, що Бог міг би виконувати роботу, мимохідь приймаючи людську подобу, і що Дух також міг би це робити, не зустрічаючись із жодною людиною віч-на-віч, і що обидва ці методи могли б досягти певних результатів. Ви не повинні неправильно це розуміти. Бог є всемогутнім, але Він також має практичну сторону, і люди не можуть цього бачити. Люди бачать Бога дуже надприродним, і вони не можуть Його збагнути, тому в них розвиваються уявлення й усілякі нереалістичні ідеї про Нього. Дуже мало людей бачить, що Божі слова й робота є істиною, що вони практичні, що вони є найреалістичнішими речами, і що людина може доторкнутися до них й побачити їх. Якщо люди дійсно мають рівень та здатність до сприймання, то після кількох років переживання Божої роботи вони повинні бути в змозі побачити, що всі слова, які виражає Бог, є істиною-реальностями, що в усій роботі й усьому, що Він робить, є істини й принципи, і що все, що Він робить, має велике значення. Усе, що робить Бог, має сенс, є необхідним і може досягти найкращих результатів. Усе це має певну мету, план і значення. Чи ти думаєш, що Божа робота виконується на основі необдумано сказаних слів? Він має всемогутню сторону, але Він також має практичну сторону. Ваше знання є однобоким. У вашому розумінні всемогутньої сторони Бога є помилки, не кажучи вже про ваше розуміння Його практичної сторони, де ваші помилки набагато більші.

На трьох етапах Божої роботи перший етап виконується Духом, тоді як останні два етапи виконуються втіленням, і кожен етап Його роботи є дуже важливим. Візьмемо, наприклад, розп’яття: якби Дух був розп’ятий на хресті, це не мало б жодного сенсу, тому що люди не можуть бачити чи торкатися Духа, і Дух не може нічого відчувати чи страждати від болю. Отже, це розп’яття не мало б жодного сенсу. Етап, який відбувається в останні дні, – це етап завоювання людей, що є роботою, яку може виконати плоть: втілення не може бути замінене Духом, коли йдеться про цю роботу, а робота, виконана Духом, не може бути виконана плоттю. Коли Бог обирає плоть або Духа для виконання будь-якого етапу Своєї роботи, це абсолютно необхідний вибір, і все це робиться для того, щоб добитися найкращих результатів і досягти цілей Його плану управління. Бог має всемогутню сторону й практичну сторону. Він використовує практичну сторону на кожному етапі Своєї роботи. Люди уявляють, що Бог не говорить, не думає і робить усе, що хоче, але це не так. Він має мудрість, Він має все, чим Він є, і це Його сутність. Коли Він працює, Йому потрібно відкривати й виражати Свій характер, Свою сутність, Свою мудрість і все, що Він має і чим є, щоб люди могли зрозуміти, пізнати й здобути ці речі. Він не працює на порожньому місці, і тим паче Він не працює на основі людських уявлень. Він діє відповідно до потреб роботи й відповідно до результатів, яких необхідно досягти. Він говорить практично, Він працює й страждає день у день, і коли Він страждає, Він відчуває біль. Це не так, ніби Дух присутній під час роботи й мовлення втілення, а коли втілення не працює й не говорить, Дух іде. Якби це було так, то Він не страждав би, і це не було б утіленням. Люди не можуть бачити практичну сторону Бога, і тому люди не знають Бога добре, і їхнє розуміння Його лише поверхове. Люди кажуть, що Бог практичний і нормальний, або що Бог всемогутній і всесильний – усіх цих слів вони навчилися від інших, тому що не мають істинного знання чи реального досвіду. Коли йдеться про втілення, чому такий великий наголос робиться на сутності втілення? Чому не на Дусі? У центрі уваги – робота плоті, робота Духа – допомагати й сприяти, і це досягає результатів роботи плоті. На кожному етапі люди можуть трохи пізнати Бога, але вони не можуть прорватися чи досягти цього, коли хочуть дізнатися про Нього трохи більше. Коли Бог говорить трохи, люди розуміють трохи, але їхнє знання про Нього досі не дуже чітке, і їм нелегко осягнути суттєву частину цього. Якщо ви думаєте, що Дух може робити все, що може робити плоть, і що Дух може замінити плоть, тоді ви ніколи не пізнаєте значення плоті, роботи плоті й того, що таке втілення.