Осія, В’єтнам

У серпні 2020 року сестра запросила мене на онлайн-зібрання Церкви Всемогутнього Бога. Читаючи слова Всемогутнього Бога, шукаючи й досліджуючи, я був впевнений, що слово Всемогутнього Бога – це голос Божий, а Всемогутній Бог – це Господь Ісус, який повернувся. Я був дуже зворушений і вкрай схвильований. Мої брати також із нетерпінням чекали на повернення Господа. Я знав, що маю швидко повідомити їм добру новину, щоб вони також могли прийняти Божу роботу в останні дні. Отже, я проповідував Євангеліє моєму третьому братові, а він розповів нашому старшому братові, керівникові церкви, про звістку щодо приходу Господа. Після того, як мій старший брат дізнався, він того ж вечора несподівано спішно прийшов до мене… «Осіє, ти сказав, що Господь Ісус вже повернувся й виконує новий етап роботи? Як таке можливо? Господь Ісус простив наші гріхи. Коли Він повернеться, Він одразу підніме нас до Царства Небесного. Як Він може виконувати нову роботу?» «Брате, не сердься на мене. Хоча Господь Ісус прощає наші гріхи, ми й далі можемо грішити, а наша гріховна природа однаково залишається. Бог говорить: “Отже, будьте святі, бо Я святий” (Левит 11:45). Брате, ми не можемо бачити Господа, якщо ми не святі, і ми не можемо увійти до Царства Небесного, якщо не очистилися від гріха. Нам і досі потрібно, щоб Бог здійснив роботу суду для усунення нашої гріховної природи й докорінного розв’язання проблеми гріха…» «Господь Ісус був розіп’ятий, щоб взяти на Себе всі наші гріхи. Господь більше не вважає нас грішниками. Ти кажеш, що ми не очистилися, але це твоя власна думка. У Біблії про це не йдеться. Хіба ти не знаєш, що говорить Біблія? “Бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння” (До Римлян 10:10). Хіба ми вже не спасенні, повіривши в Господа? Навіщо Господу й далі потрібно виконувати нову роботу?» «Брате, те, що ти сказав, – це слова Павла, а не слова Господа Ісуса. Господь Ісус ніколи не говорив, що ті, хто спасенні вірою, можуть увійти в Царство Небесне. Господь Ісус дуже чітко вказує на тих, хто може увійти в Царство Небесне. “Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! Увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі” (Матвія 7:21). Брате, ми повинні виконувати Божу волю й діяти за Божими словами, щоб увійти в Царство Небесне. Чи відповідаємо ми цьому стандарту? Ми все ще часто грішимо й не можемо виконувати слова Господа. Господь Ісус просить нас любити ближнього, як самого себе. Чи здатні ми на це? Ми не лише не можемо їх любити, ми можемо заздрити, ненавидіти їх і часто живемо у гріху. Ми непридатні для входження до Царства Небесного. Ось чому Бог повертається в останні дні, щоб говорити й виконувати роботу суду. Він робить це для того, щоб позбутися гріховної природи людей, докорінно розв’язати проблему нашого гріха, і ретельно очистити та спасти людей. Сам Господь Ісус пророкував: “Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!” (Івана 12:48). І в Біблії мовиться: “Бо час уже суд розпочати від Божого дому” (1 Петра 4:17)». «Досить! Ти стверджуєш, що є ще один етап роботи, коли Господь повернеться. Чи не означає це, що робота відкуплення Господа Ісуса не має сенсу? Хіба тоді вона не буде марною?» Почувши слова мого брата, я трохи занепокоївся. Як мені спілкуватися з ним так, щоб він зрозумів Божу роботу й позбувся своїх переконань? І тоді я згадав уривок зі слів Всемогутнього Бога. «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова). Божі слова зробили моє серце чистим і світлим. Я сказав братові: «Повернення Бога в останні дні для виконання роботи суду не означає, що робота відкуплення Господа Ісуса не має сенсу. Господь Ісус простив людям їхні гріхи, щоб їх більше не засуджували й не страчували за законом, але те, що зробив Господь Ісус, було лише роботою відкуплення, а не роботою очищення та спасіння людей. Ми всі й досі живемо у гріху. Без Божої роботи суду в останні дні ми не можемо уникнути гріха й увійти в Боже Царство». Коли він побачив, що не може спростувати мої слова, то дуже розсердився та сказав: «Ти вірив у Всемогутнього Бога недовго, але вже багато чого навчився. Що б я не сказав, ти завжди щось знайдеш для заперечення, тож мені нема чого тобі сказати!». Після цього він пішов у люті. Я подумав: «Він вірує у Господа й щодня прагне Його приходу, так чому ж, почувши про повернення Господа, він не тільки не дослідив нічого, а ще й так розлютився? Можливо, через те, що у нього занадто багато релігійних переконань, він не може прийняти це одразу. Мені доведеться знайти іншу можливість поспілкуватися з ним».

Незабаром дві мої невістки прийшли до мене додому, дізнавшись, що я вірю у Всемогутнього Бога… «Осіє, ти віруєш у Всемогутнього Бога, ти молишся цьому імені, а не імені Господа. Це означає зрадити Господа та стати відступником». «Що ж, ти так кажеш, бо ще не розумієш. Ти не читала слів Всемогутнього Бога, і ти не знаєш, що Він – Господь Ісус, який повернувся. Всемогутній Бог і Господь Ісус – це один Дух й один Бог. Бог просто використовує різні імена в різні періоди. У період Закону Бога звали Єгова, але в період Благодаті Бога звали Ісус. Ім’я Бога змінилося, але чи можеш ти сказати, що Господь Ісус та Єгова не були одним і тим же Богом? Чи можна сказати, що віра в Господа Ісуса була зрадою Бога Єгови? Всемогутній Бог, Господь Ісус та Єгова – це один Бог. Ідіть, я покажу вам відео, і ви зрозумієте». Всемогутній Бог говорить: «Колись Мене знали як Єгову. Також Мене звали Месією, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Та сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи; Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду. Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не стикалися зі Мною, ніколи не знали Мене та не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж людей. Він перебуває поміж людей, праведний і справжній, наче палюче сонце та яскраве полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Зрештою, всі народи будуть і благословенні Моїми словами, і потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я стаю ще й полум’ям сонця, яке спопеляє все суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я та маю цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, яскраве полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному праведному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морі» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Спаситель уже повернувся на «білій хмарі»). Прочитавши Божі слова, я поспілкувався зі своїми невістками: «Боже ім’я змінюється з періодом та етапом Божої роботи. У різні період Бог носить різні імена, одне ім’я для кожного періоду, і кожне ім’я представляє Божу роботу в кожен період. У період Закону, Бог установив закони під ім’ям “Єгова” та навчив людство жити на землі. У період Благодаті, Божий Дух втілився як Господь Ісус і виконав роботу відкуплення людства. В останні дні Бог втілюється як Всемогутній Бог, щоби висловлювати істину й виконувати роботу суду та очищення людей. Ззовні Боже ім’я та робота змінилися, але сутність Бога незмінна. Це завжди був один і той самий Бог, який працює, щоб спасти людство». Я також навів їм приклад. Хтось може працювати в лікарні, і всі називають його «лікар», але одного дня він вирішує викладати, і всі називають його «вчителем», а згодом він іде проповідувати до церкви, і інші називають його «пастирем». Розумієте? Його робота змінилася, і змінилося те, як його називають інші, але він і досі той самий. Це все одно він. Так само Бог використовує різні імена в різні періоди, але Божа сутність та особистість не змінилися, Він однаково той самий Бог. Коли ми молимося в ім’я Всемогутнього Бога, ми не зраджуємо Господа й не стаємо відступниками, ми вітаємо Господа та йдемо Його слідами. Коли я говорив, несподівано прийшли мій старший брат і третій брат. Старший брат сердито перебив мене. «Не розмовляйте із ним більше. Його не переконати. Що б ви не сказали, він має відповідь, тож навіщо турбуватися?» «Осіє, ти віриш у неправильні речі. Час зупинитися». «Ти кажеш, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, який повернувся. Іди проповідуй пастиреві. Якщо пастир скаже, що це істинний шлях, то віритимемо в це разом, а якщо ні, то приходь до церкви й віруй разом з нами. Ви всі кровні брати. Ви не можете йти кожен своєю дорогою». Коли я побачив, як мої брати й невістки поклоняються пастирю, я сказав їм: «Ми, віруючі, повинні слухатися й шанувати Бога понад усе. Ми не можемо сліпо коритися тому, що говорять люди. Особливо, коли йдеться про вітання Господа, ми не можемо дозволити пастирю приймати рішення. Господь Ісус сказав, що Божі вівці чують Його голос. Ми маємо зосередитися на тому, щоб слухати Божий голос задля вітання Господа». Я також їм сказав, «Коли Господь Ісус прийшов виконувати роботу, ті, хто сповідував юдаїзм, не прагнули почути Божий голос. Вони сліпо йшли за фарисеями, опираючись і засуджуючи Господа Ісуса. Унаслідок чого вони втратили Господнє спасіння. Це наука для нас». Але що б я не говорив, мої брати й невістки просто не слухали, і наполягали на тому, що пастир не може помилятися. Розуміючи їхнє ставлення, я думав: «Вони так поклоняються пастиреві, що коли пастир прийме це, то й вони також можуть це прийняти».

Одного січневого дня 2021 року пастир і керівники прийшли до мене, і я скористався можливістю проповідувати їм Євангеліє. «У Матвія 24:37 мовиться: “Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського”. А 24:44 містить такі слова: “Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!” У Луки 17:24–25 сказано: “Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…” У пророцтві згадується “прихід Сина Людського” та “прийде Син Людський”. Отже, хто є Син Людський? Син Людський означає втілення Бога. Господь Ісус був Сином Людським, тому що Він був втіленням Божого Духа. Дух не може називатися Сином Людським. Отже, пророцтво говорить, що Господь повернеться як Син Людський в останні дні, тобто Він прийде втіленим. Якщо духовне тіло Господа Ісуса після воскресіння зійшло на хмарах і явилося всім у великій славі, то хто б наважився протистояти Йому чи засуджувати Його? Але Господь Ісус сказав: “А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…” Як виконується це пророцтво? Тільки якщо Бог прийде втілений як Син Людський, який являється як проста звичайна людина, у вигляді, який люди не впізнають, можна буде засудити Його та відцуратися від Нього. Тому, згідно з пророцтвом Господа Ісуса, Господь повертається втіленим в останні дні, і це абсолютно точно». «У цих біблійних віршах згадується “Син Людський”, а це означає Господь Ісус». «Брате Еліане, Господь Ісус говорить дуже чітко. Це пророцтва про повернення Господа, а не Господа Ісуса». «У Біблії чітко мовиться: “І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою” (Матвія 24:30). Господь повернеться на хмарі, але ти кажеш, що Він прийде втіленим. Чи не суперечать ці речі одна одній? Ми чекаємо на Господа Ісуса, який прийде на хмарі. Нині час наближається, виникають всілякі лиха, і Господь незабаром прийде на хмарі, щоб забрати нас до Царства Небесного. Після стількох років віри в Господа, ти майже біля цілі, але ти, ти просто відмовляєшся від усього». «Пастир Джексон, пророцтво, яке ви щойно згадали, також є істиною, але Боже втілення не суперечить Його пришестю на хмарах. Я спочатку не зрозумів цього питання. Пізніше, прочитавши слова Всемогутнього Бога, я усвідомив, що прихід Господа відбувається у два етапи. Спершу Він приходить таємно як Син Людський, щоб висловити істину та виконати роботу суду. Опісля, коли групу переможців створено, Бог посилає лиха, щоб винагородити добро й покарати зло. Після лих Бог сходить на хмарі й відкрито являється всім. Тоді всі, хто чинить опір і засуджує Всемогутнього Бога, ридатимуть та скреготатимуть зубами, що повністю відповідає пророцтву про Господа, який іде з хмарами. “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним” (Об’явлення 1:7)». У той момент пастир та інші були здивовані й замовкли. Я прочитав їм уривок зі слів Всемогутнього Бога. «Коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде привселюдне явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає нечестивих. Бо суд Бога завершиться до того, як люди побачать знамення, після яких буде лише виявлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, повернуться до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо віритиме, що “Ісус, що не на білій хмарі, – то неправдивий Христос”, будуть піддані вічній покарі, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який проголошує суворий суд і відкриває істинну дорогу і життя. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто пихаті, занадто впевнені в собі. Як міг би Ісус винагородити таких виродків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак вироку. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відвертатися від істини. Ви не маєте бути пихатими й нетямущими, а мусите бути такими, хто кориться проводу Святого Духа, прагне й шукає істину; тільки так ви отримаєте користь» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю наново). Усі присутні були приголомшені, почувши владні Божі слова. Згодом заговорив пастир. «Ти щойно сказав, що це нові Божі слова? Це неправильно. Усі Божі слова є в Біблії, поза Біблією немає жодного Божого слова. Якщо такі і є, то вони становлять доповнення до Біблії. Об’явлення чітко говорить: “Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій” (Об’явлення 22:18–19)». «Пастирю Джексоне, коли в ній йдеться про те, що нічого не можна ні додати, ні відняти, людей застерігають від довільного додавання чи видалення пророцтв у Книзі Об’явлення, це не означає, що Бог більше не говоритиме нові слова. Сам Господь Ісус сказав: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13). Господь Ісус промовив дуже чітко, коли Він повернеться в останні дні, Він скаже багато слів, щоб попровадити нас до всіх істин. Згідно з вашим розумінням, коли Бог повернеться в останні дні, Він більше не говоритиме й не виконуватиме роботу. Тоді як ці слова Господа Ісуса будуть виконані та здійснені? Бог є істиною, джерелом життя, вічним джерелом живої води. Ви обмежуєте Божі слова й роботу лише тим, що записано в Біблії, так, ніби Бог міг сказати лише ці слова в Біблії. Хіба це не обмежує й не принижує Бога?» Пастир Джексон замовк, почувши мої слова. Я подумав: «Раніше я поклонявся пастирям. Я думав, що вони знають Біблію й мають знання про Бога. На мій подив, вони не розуміють Біблію й навіть обмежують Божу роботу». Я був розчарований.

Після кількох обговорень, пастир побачив, що я непохитний у своїй вірі, і тоді, щоби збити мене з пантелику, вдався до численних хибних аргументів, які я спростував за допомогою Божих слів. Я також свідчив про Божу роботу в останні дні, але вони зовсім не слухали. Наприкінці обговорень, коли пастир Джексон побачив, що не може мені заперечити, він промовчав. Еліян, який прийшов із ним, сказав мені: «Осіє, ми хочемо, щоб ти перестав вірити у Всемогутнього Бога, тому що несемо відповідальність за твоє життя. Ми робимо це з любові. Ми боїмося, що ти підеш хибним шляхом. Люди, які розуміють Біблію, як ти, мають бути керівниками в церкві та співпрацювати з нами. Це було б чудово». Коли я почув, що він сказав це, я згадав слова диявола, який спокушав Господа Ісуса в Біблії: «Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!» (Матвія 4:8–9). Їхнє запрошення стати керівником у церкві було диявольською спокусою. Вони думали, що якщо спокусять мене престижем і статусом, то я піду з ними. Престиж і статус були для них надто важливими! Вони почули звістку про прихід Господа, але натомість того, щоб шукати й досліджувати, вони намагалися збити мене з істинного шляху. Це було так підступно! Тож я відкинув їх. «Я не збираюся повертатися до церкви. Тепер Господь Ісус повернувся, щоб виконати нову роботу. Він більше не працює в церквах періоду Благодаті. Яка мені користь від того, що я ходжу до церкви? Ми повинні прийняти нову Божу роботу та йти за Богом, інакше Господь покине нас і вижене. Це так само, як коли Господь Ісус прийшов виконати роботу. Учні почули слова Господа Ісуса, упізнали голос Господа, пішли за Господом і здобули спасіння Господнє, а тих, хто дотримувався законів у храмі, Господь покинув і вигнав. Ви, як ніхто інший, маєте знати про цей факт. Господь повернувся в останні дні. Якщо ми не дослухаємося до Його голосу, як ми можемо Його привітати? Господь Ісус сказав: “Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть” (Івана 10:27). Об’явлення також пророкувало: “Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам” (Одкровення, Розділи 2, 3). “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною” (Об’явлення 3:20). Пастирю Джексоне, у прийнятті Господа найважливіше – прислухатися до голосу Господа. Якщо хтось свідчить, що Він повернувся, ми маємо відкинути наші переконання, шукати й досліджувати. Інакше ми не зможемо привітати Господа й увійти до Царства Небесного». «Нам не потрібно прислухатися до Божого голосу, нам залишається лише чекати, коли Господь прийде на хмарі, щоб забрати нас у Своє Царство. Якщо настане день, коли Господь Ісус прийде на хмарі, а ми ридатимемо та скреготатимемо зубами, тоді ми нестимемо відповідальність. Але я маю тобі дещо пояснити. Не звинувачуй нас, якщо ти не віриш і йдеш хибним шляхом. Якщо зараз ти хочеш змінити ситуацію, ти все ще можеш повернутися до церкви. Я дам тобі ще кілька днів на роздуми. Через сім днів прийди до церкви й дай мені відповідь. І я попереджаю тебе, що тобі не дозволяється проповідувати своє Євангеліє в церкві. Якщо через тебе хтось у нашій церкві увірує у Всемогутнього Бога, ти за це заплатиш!» Після того, як пастир закінчив говорити, він звернувся до моєї родини: «Ми так багато говорили, але він не слухав. Ви його сім’я, тож спробуйте переконати його». Відтак розлючений пастир пішов геть.

Моя сім’я дуже розсердилася, коли побачила, що я не слухаю пастиря, і вони всі прийшли мене сварити, а мій другий брат навіть погрожував розправою. «Ми покликали пастиря, а ти нас поставив у незручне становище. Пастир так багато говорив, але ти не слухав і далі наполягаєш на вірі у Всемогутнього Бога. То я заб’ю тебе до смерті!» «Будь ласка, що поганого я зробив, що ти хочеш мене вдарити? Господь прийшов. Я лише почув Його голос і привітав Його. Чому ви так зі мною поводитеся? Ви все ще вірите у Бога?» «Ти навіть не слухаєш пастиря. Що з тобою?» «Ви віруєте в Бога чи в пастиря? Тільки за те, що я приймаю роботу Бога останніх днів, пастир ось так перешкоджає й заважає мені. Я думаю, що пастир і ці керівники – лицемірні фарисеї. Тепер Бог повернувся, Він виконує нову роботу, і Він висловив так багато істин, але вони не шукають і не досліджують себе, і заважають іншим прийняти Господа. Вони навіть використовують статус, щоб збити мене з істинного шляху, кажучи, що це заради мого життя. Хіба це не звичайна брехня? Вони хочуть заманити мене в пастку та знищити! Господь Ісус викрив фарисеїв, сказавши: “Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! … Що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!” (Матвія 23:13, 15). У чому різниця між пастирем і керівниками та фарисеями? Як ви можете бути на їхньому боці?» «Якщо пастир прожене тебе, ти нам більше не брат, і нам буде байдуже, живий ти чи мертвий. Поверни гроші, які ти нам винен. Ми хочемо їх забрати упродовж двох тижнів».

Дуже сумно було бачити таку бездушність з їхнього боку. Коли вони потрапляли в біду, я намагався зробити все можливе, щоб допомогти їм, але тепер вони поводилися зі мною ось так. Як добрі брати, яких я знав у минулому, дійшли до такого? Невже ці люди були моєю родиною? Тієї ночі я лежав у ліжку й не міг заснути. Думати про це було так боляче, що я не міг стримати сліз. Я молився Богу, прохаючи в Нього дати мені віру й направити мене в розумінні Його волі, щоб знати, як пережити цю ситуацію. Я згадав слова Господа Ісуса: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її. І: вороги чоловікові домашні його!» (Матвія 10:34–36). «Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас» (Івана 15:18). Слова Господа правдиві, а пророцтва Господні здійснилися. Просто тому, що я прийняв Божу роботу останніх днів, мій пастир і брати намагалися перешкоджати мені й переслідувати мене. Вони ненавиділи не мене, вони ненавиділи Бога. Обдумавши те, що сталося останніми днями, я був вдячний Богові. Боже слово допомогло мені подолати порушення й перепони з боку мого пастиря та сім’ї, а також дало мені певну проникливість щодо них.

Якось одна сестра дізналася про мою ситуацію і надіслала мені уривок зі слів Всемогутнього Бога. «Не впадай у розпач, не будь слабким, і Я все проясню тобі. Шлях до Царства не такий вже і рівний; ніщо не буває просто так! Ви хочете, щоб благословення надходили до вас легко, хіба не так? Сьогодні кожен має пройти через гіркі випробування. Без таких випробувань ваше серце, що любить Мене, не зміцніє, і ви не матимете справжньої любові до Мене. Навіть якщо ці випробування складаються лише з незначних обставин, кожен має пройти через них; просто складність випробувань для різних людей буде різною. Випробування – це благословення від Мене, а скільки з вас часто приходять до Мене і на колінах благають Моїх благословень? Дурненькі діти! Ви завжди гадаєте, що кілька сприятливих слів вважаються Моїм благословенням, але не усвідомлюєте, що гіркота є одним із Моїх благословень. Ті, хто поділяє Мою гіркоту, неодмінно розділять і Мою насолоду. Такою є Моя обіцянка і Моє благословення для вас. Не вагайтеся їсти й пити і втішатися Моїми словами. Коли минає темрява, настає світло. Найтемніше перед світанком; після цього небо поступово світлішає, а потім сходить сонце. Не будьте налякані і знічені» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 41). Вона почала бесіду зі мною: «Ми віримо у Всемогутнього Бога й вітаємо Господа, але сатана не хоче, щоб ми були спасенні або здобуті Богом, тому Він використовує різні засоби, щоб заважати нам та непокоїти нас. Проте Бог допускає це. Чому? Бог хоче виявити істинність чи неправдивість віри людей. Той, хто має справжню віру, Божа вівця, може витримати випробування. Хоч як би заважав їм сатана, вони здатні наполегливо йти за Богом. Ті, хто не належить Богові, хто вірить фальшиво, відійдуть, коли сатана потурбує їх. Це Божа мудрість, що здійснюється, використовуючи плани сатани. Тепер тобі заважають і перешкоджають твій пастир та сім’я. Це випробування. Переживши це, ти зрозумієш деякі істини й чітко побачиш певні речі. Ти також дізнаєшся, як розпізнати, хто є істинно віруючим, а хто – неправдивим, і як розвивати віру в Бога, цього нам не здобути в комфортних умовах. Ці страждання того варті». Послухавши бесіду сестри, я зрозумів, що перешкоди й завади з боку пастиря та моєї сім’ї, здавалося, були зроблені людьми, але насправді все це було завадою з боку сатани, який намагався змусити мене втратити Боже спасіння. Сатана справді огидний. Цей випадок допоміг мені здобути певну проникливість щодо пастиря, і моє бажання слідувати за Богом ставало все твердішим. Через кілька днів, побачивши, що я все ще вірую у Всемогутнього Бога, мій дядько теж прийшов мене відмовляти. «Осіє, просто послухай мене. Повернися. Що ти робитимеш, якщо пастир тебе прожене? Якщо у тебе виникнуть труднощі в майбутньому або ти захворієш, хто тобі допоможе?» «Я нарешті привітав Господа, тому, незважаючи ні на що, я піду за Всемогутнім Богом. Я не повернуся до церкви». «Ти не знаєш так багато, як пастир. У питаннях віри в Бога ми мусимо слухати пастиря». «Коли Господь Ісус прийшов виконувати роботу, віруючі іудеї також вважали, що фарисеї знають краще, і пішли за ними, опираючись і засуджуючи Господа, унаслідок чого вони були прокляті й покарані. Як віруючі в Бога, ми повинні прислухатися до Божих слів. Якщо слова й дії пастиря не відповідають Божим словам, ми не можемо їх слухати. Я сказав пастирю, що Бог повертається в останні дні, щоб висловити багато істин, що підтверджується Біблією та пророцтвами Господа Ісуса, і вони не мали можливості це спростувати. Проте вони не мали жодного бажання шукати, намагалися завадити мені привітати Господа й не дозволяли мені поділитися цією новиною з братами чи сестрами. Як ти вважаєш, чи відповідає те, що вони зробили, Божим словам? Дядьку, ти не шукаєш і не досліджуєш роботу Бога останніх днів. Ти слухаєш все, що говорить пастир. Ти ніколи не читав слів Всемогутнього Бога, тож як ти можеш знати, правдиві вони чи ні? Це як переходити річку. Якщо одна людина каже, що там глибоко, а інша – що мілко, кому ти повіриш? Хіба не треба самому заглибитися, щоб дізнатися істину? Якщо ти віриш у Господа, але не слухаєш Його й наполягаєш на тому, щоб слухати пастиря, зрештою, якщо пастир потрапить до пекла, чи не потрапиш і ти туди? Хіба не так сліпий веде сліпого до ями?» «Ти не боїшся, що пастир донесе на тебе владі й тебе заарештують?» «Незалежно від того, чи донесуть вони на мене уряду, незалежно від того, що уряд зробить зі мною, навіть якщо мене переслідуватимуть, я повинен йти за Всемогутнім Богом». Того дня дядько безперервно намагався переконати мене, але я не слухав його. Тиждень потому, щоб пастир знову не турбував мене, я пішов до пастиря й керівників та сказав їм, що твердо вирішив вірити у Всемогутнього Бога, не повернуся до церкви й попросив їх більше зі мною не розмовляти. Попри очікування, пастир відмовився здаватися, і сказав мені: «Ця Східна Блискавка, в яку ти віриш, не є поверненням Господа. Якщо ти продовжуєш вірити, ти зраджуєш Господа». Я повідав йому: «Господь Ісус пророкував Свій прихід, кажучи: “Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського” (Матвія 24:27). Хіба поява Східної Блискавки не є виконанням Його пророцтва?». Коли пастир Джексон побачив, що не може мені заперечити, він розсердився і почав судити й викривати роботу Бога. Його слова мене дуже розлютили. Я згадав, що промовив Господь Ісус: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27). Божі вівці чують Його голос. Пастир і керівники не розуміють Божого голосу й судять Бога. Вони не Божі вівці. Вони від диявола. Я сказав їм: «У минулому фарисеї судили й викривали Господа Ісуса. Тепер, коли ви чуєте, що Господь повернувся, ви не шукаєте й не досліджуєте. Навіть розуміючи, що слова Всемогутнього Бога промовляються так добре, ви все одно засуджуєте й чините опір. Хіба ви не звичайні сучасні фарисеї?». Коли я це сказав, пастир і керівники дуже розсердилися, тому вони спробували інший спосіб примусити мене. «Оскільки ти так впевнений, що хочеш вірити у Всемогутнього Бога, то давай напишемо заяву, яку ти підпишеш на знак своєї невіри у Господа Ісуса». «Навіщо мені це підписувати? Всемогутній Бог – це повернення Господа Ісуса, і я вірую у Всемогутнього Бога, це і є вітання Господа. Як ви можете казати, що я не вірю в Господа Ісуса? Хіба це не спотворення фактів? За вашими словами, коли Господь Ісус прийшов виконувати роботу, учні Господа, як-от Петро та Іван, вийшли з храму й пішли за Господом Ісусом. Чи можна сказати, що вони зрадили Бога Єгову? Звісно, ні. Вони підтримали нову Божу роботу. Так само й тепер Господь Ісус повернувся, щоб виконувати нову роботу, а моя віра у Всемогутнього Бога – це слідування кроками Агнця. Як це може бути зрадою Господа Ісуса? Нічого подібного я не підпишу!» «Ти маєш підписати цю заяву, і твої брати та батьки також муситимуть підписати, щоб довести, що ти сам пішов із церкви, а не ми тебе прогнали». Тієї миті я зрозумів мету пастиря. Якщо б я заявив, що не вірую в Господа Ісуса, а натомість вірую у Всемогутнього Бога, чи не означало б це, що я заперечую, що Всемогутній Бог і Господь Ісус є одним Богом? Якщо б я підписав, це стало б для них доказом того, що вони заперечують Всемогутньому Богу і засуджують його. Вони були такими зловісними й порочними! Якби вони віднесли цю заяву до в’єтнамського уряду, мене б переслідували. Такою була їхня підла мета. Того вечора ми сперечалися до десятої години, але хай що я говорив, здавалося, що пастир не може зрозуміти, він був грубим і нерозумним, тож мені більше нічого було їм сказати. Наступного дня, коли моя сім’я почула цю новину, вони прийшли до мене, щоб дорікати мені. «Ми з твоїм батьком так важко працювали, щоб виростити тебе, а тепер ти нас покидаєш? У тебе зовсім немає совісті!» «Мамо, я не покинув тебе. Я багато разів проповідував тобі Євангеліє, але ти не вірила. Ви не слухаєте Божих слів, а тільки пастиря. Це ваш власний вибір». «Відтепер ти мені не син!» «Відтепер наші шляхи розійшлися. Ми більше не брати. Хай які труднощі спіткають тебе в майбутньому, ми тобі не допомагатимемо». «Тоді це ваш вибір. Я просто вірую в Бога, а ви мене так переслідуєте, змушуючи мене вибирати між вами й Богом, тож, звісно, я оберу Бога. Але я ніколи не казав, що ви мені не батьки й не брати. Це ваші слова».

Після цього я перестав ходити до церкви. Я думав, що пастир і керівники більше не потурбують мене. Несподівано одного квітневого дня, до мене прийшов співпрацівник церкви, який управляв фінансами. Він наполягав, щоб я пішов до церкви й підписав заяву про невіру в Господа Ісуса. Я був розлючений. Ці люди не давали мені спокою. Чому вони були такі ненависні? Після того, як я його вигнав, я заспокоївся, помолився Богу і згадав уривок зі слів Всемогутнього Бога. «Коли Бог працює, опікується людиною і дивиться на цю людину, і коли Він прихильний до цієї людини і схвалює її, сатана відразу слідує позаду, намагаючись обдурити людину й довести її до біди. Якщо Бог бажає здобути цю людину, то сатана робитиме все, що тільки може, аби перешкодити Богу, використовуючи різноманітні злі хитрощі, щоб спокусити людину, завадити Божій праці та зіпсувати її, аби досягти своєї прихованої мети. Що то за мета? Він не хоче, щоб Бог когось здобув; сатана хоче захопити собі тих, кого Бог бажає здобути, він хоче керувати ними й заволодіти ними, щоб вони вклонялися сатані, щоб разом із ним чинили злі дії й чинили опір Богу. Хіба то не зловісний мотив сатани? Ви часто кажете, що сатана такий злий, такий поганий, та чи ви його бачили? Ви бачите, наскільки поганим є людство; ви не бачили, наскільки поганим є справжній сатана. Однак у випадку з Йовом ви чітко побачили, наскільки злим є сатана. Ця справа дуже явно показала, які огидні лик і єство сатани. Воюючи з Богом і слідуючи позаду Нього, сатана має на меті зруйнувати всю працю, яку хоче звершити Бог, зайняти тих, кого хоче здобути Бог, керувати ними та повністю знищити тих, кого Бог хоче здобути. Якщо вони не будуть знищені, то сатана ними заволодіє, щоб їх використовувати, – така його ціль» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний IV). Після роздумів над Божими словами я чіткіше побачив витівки сатани. Я побачив, що ці пастирі та пресвітери належать сатані. Вони були поплічниками сатани. Вони вдавалися до всіх можливих засобів, щоб перешкодити й завадити моїй вірі у Всемогутнього Бога, щоб віддалити мене від Бога. Вони попросили мене підписати лист із запереченням Господа Ісуса, щоб дати їм привід засудити мене. Їхні серця були такими злими! Від початку й до кінця вони грали роль сатани. Пізніше моя сім’я також розгледіла наміри пастиря, зрозумівши, що він вимагає від мене підписання листа з метою донести на мене уряду. Моя мама також сказала мені: «Осіє, не підписуй цього листа. Пастир жахливий. Ти не зробив нічого поганого, віруючи в Бога, але Він поводиться з тобою саме так. Якщо ти зазнаєш переслідувань, я не дозволю, щоб це зійшло йому з рук». Раніше я поклонявся пастирям. Я думав, що вони служать Господу й що допомагати їм – це любити Господа, тому я часто робив пожертви, як грошима, так і речами. Коли їхні машини ламалися, я завжди ремонтував їх, хай би скільки це коштувало. Завдяки цьому досвіду тепер я бачу справжнє обличчя пастирів. В ім’я захисту пастви вони заважають людям досліджувати істинний шлях, і заважають іншим прийняти Господа й увійти в Царство Небесне. Вони лише хочуть нас усіх контролювати, щоб ми жертвували їм більше грошей і підтримували їх. Вони є каменем спотикання, який заважає людям увійти в Царство Небесне.

Це саме те, про що говорять слова Всемогутнього Бога. «Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно цитують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божою волею. Усі вони нікчемні, огидні люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати Богові. Вони свідомо протистоять Богові, навіть несучи Його стяг. Заявляючи про свою віру в Бога, вони попри це їдять людську плоть та пьють людську кров. Усі такі люди – це дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне встають на шляху тих, хто намагається ступити на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають тим, хто шукає Бога. Вони можуть видаватися людьми “здорової статури”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до спротиву Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі біси, віддані пожиранню людських душ?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які Богові противляться). Я вдячний за Божий захист. Це було слово Всемогутнього Бога, яке вело й направляло мене крок за кроком, дало мені змогу побачити витівки сатани, чітко зрозуміти, як пастирі ненавидять істину та опираються Богові, повністю звільнитися від гніту лукавих рабів та антихристів і повернутися до Божого дому. Моє серце переповнилося вдячністю Богу! Тепер я щодня насолоджуюся Божим словом, я проповідую Євангеліє та свідчу про Бога разом із моїми братами й сестрами. Я відчуваю себе задоволеним і щасливим! Слава Богу!