Нора, Філіппіни

Коли я тільки прийняла християнство, пастир нашої церкви Матіас і його дружина були дуже високої думки про мене. Вони зробили мене керівницею групи прославлення й викладачкою недільної школи та завжди ставилися до мене з великою турботою. Щоразу, коли в мене виникала певна проблема або я відчувала якусь слабкість, вони молилися за мене. Вони піклувалися й про інших членів церкви. Коли хтось почувався пригніченим чи слабким, вони спілкувалися із цією людиною на основі Біблії, підтримуючи та допомагаючи. Я вважала, що вони обоє дуже люблячі й нам пощастило, що вони в нас є. У глибині душі я завжди вважала їх своїми духовними батьками у вірі.

Пізніше, 2018 року, в інтернеті я познайомилася з братами й сестрами з Церкви Всемогутнього Бога. Вислухавши їхні свідчення, я дізналася, що Господь Ісус повернувся, втілившись як Всемогутній Бог. Він висловлює істини, щоб судити й очистити людство в останні дні, виконуючи пророцтво з 1 Петра 4:17, у якому сказано: «Бо час уже суд розпочати від Божого дому». Я була дуже схвильована, і ми разом із членами моєї сім’ї вивчали роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Через читання слів Всемогутнього Бога ми всі переконалися, що вони є голосом Бога й що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся. Ми всі прийняли роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Після цього я згадала про пастиря Матіаса. Він завжди наказував нам пильнувати в очікуванні пришестя Господа, тому я вирішила, що він буде дуже радий почути, що Господь уже повернувся. Я вирішила повідомити йому добру звістку.

Одного разу під час зібрання пастир Матіас сказав: «Ми живемо в останні дні, і Господь може повернутися будь-якої миті. Ми маємо молитися й пильнувати». Мене надзвичайно схвилювали його слова, тому я одразу ж приєдналася до бесіди, сказавши: «Нещодавно я познайомилася в інтернеті з братами й сестрами, які свідчать про те, що Господь уже повернувся. Я відвідувала їхні зібрання, від яких отримала справжнє просвітлення». У відповідь пастир сказав: «Зібрання в інтернеті – це чудово, і вони можуть допомогти нам краще зрозуміти слова Господа». Потім він просто продовжив свою проповідь. Мене це дуже потішило, я подумала: «Пастир Матіас справді є шукачем істини. Уже найближчим часом я маю поділитися з ним Божим Євангелієм останніх днів». На моє здивування, через кілька днів пастир Матіас разом із дружиною прийшли до мене додому. Щойно вони ввійшли, пастир Матіас запитав мене з похмурим виразом обличчя: «Ти говорила про зібрання в інтернеті. Ти перейшла до іншої церкви?» Його невдоволений вираз обличчя трохи збентежив мене. Перш ніж я встигла щось відповісти, моя мама радісно сказала: «Так, пастирю. Ми вивчали роботу Всемогутнього Бога в останні дні. Саме так ми дізналися, що Господь повернувся. Він висловлює безліч істин і здійснює роботу суду, починаючи з дому Божого». Пастир Матіас суворо відповів: «Господь повернувся? Це неможливо! У Біблії міститься ясне пророцтво: “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним” (Об’явлення 1:7). Господь повернеться на хмарі в останні дні так, що всі побачать Його. Якщо Він уже повернувся, чому ми Його не бачимо?» Моя мама відповіла: «Є дуже багато біблійних пророцтв про повернення Господа. Крім того, що Він прийде відкрито на хмарі, є також вірші про Його таємне пришестя, наприклад, в Об’явленні 16:15: “Ось іду, немов злодій!”, Об’явленні 3:3: “А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій”, та Євангелії від Матвія, 25:6: “А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!”. Слова про те, що Він приходить, як злодій, означають, що Він повертається таємно, і ніхто про це не знає. Якби Господь просто прийшов відкрито на хмарі, то всі б Його побачили. Як це може бути подібно до приходу злодія, і кому тоді потрібно кричати, що наречений прийшов?» Пастир Матіас розсердився й сказав: «Хіба ваше твердження, що Господь приходить таємно, не суперечить пророцтвам про Його пришестя на хмарі? Це не узгоджується з Біблією. Якщо ми не бачили Господа, Який прийшов на хмарі, то це доводить, що Він ще не повернувся. Ми не повіримо в це!»

Здавалося, що пастир не зовсім зрозумів, тому я сказала: «Пастирю Матіасе, пророцтва про Його таємний прихід у плоті та про Його відкритий прихід на хмарі насправді не суперечать одне одному. Його повернення має дві стадії. Спершу Він приходить таємно в плоті, висловлює істини, щоб судити й очищати людство, та створює групу переможців перед лихами. Коли все це буде зроблено, Його таємна робота завершиться, і тоді Він нашле лиха, винагородить добро й покарає зло. Він знищить усіх ворогів Бога, усіх, хто належить сатані. Він явиться відкрито всім країнам і народам тільки після того, як закінчаться великі лиха. Усі ті, хто чує голос Бога й досліджує Його роботу, поки Він працює тут таємно, постануть перед Божим престолом, приймуть Його суд в останні дні, будуть очищені від зіпсованості та зрештою ввійдуть до Божого Царства. Вони і є ті мудрі діви, про яких пророкує Біблія. Ті ж, хто відмовляється чути голос Бога, поки Він тут працює таємно, і навіть засуджує та відкидає Всемогутнього Бога, – це діви нерозумні. Це невіруючі, антихристи й лиходії, викриті через Божу роботу останніх днів. Коли Бог явиться відкрито на хмарі, вони побачать, що Всемогутній Бог, проти якого вони виступали, насправді є Господь Ісус, Який повернувся, але вони пошкодують занадто пізно. Їх буде захоплено лихами й покарано, а вони лише плакатимуть. Це буде виконанням того, що сказав Господь: “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним” (Об’явлення 1:7). Так здійсняться обидва пророцтва про те, що Господь прийде таємно й прийде відкрито». Потім моя мама серйозно сказала: «Пастирю, вона має рацію. У Біблії багато разів говориться про те, що Господь повернеться як Син Людський. Наприклад: “Як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського” (Матвія 24:27). “Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…” (Луки 17:24–25). “Син Людський” означає втіленого Бога точно так само, як Господь Ісус був Сином Людським. Він був народжений від людини й мав нормальну людську сутність. Якби Господь повернувся у Своїй формі Духа або як Дух Божий, Він не був би названий Сином Людським. А якби Господь повернувся як Бог у Дусі, хто наважився б відкидати Його чи протистояти Йому? Як могло б справдитися пророцтво “багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього”? Господь Ісус уже повернувся як Всемогутній Бог, Який став плоттю. Вам варто познайомитися зі словами Всемогутнього Бога». Поки моя мама говорила, вона дістала примірник слів Всемогутнього Бога для пастиря. Але пастир не тільки відмовився подивитися на книгу, а й сердито вдарив по ній, вигукнувши: «Це абсолютно не Боже слово. Усі Божі слова містяться в Біблії, і більше їх ніде немає!» Я була вражена тим, що пастир Матіас поводився так незвично, почервонівши від гніву. Він завжди був таким добрим, – і ось раптом здавався зовсім іншою людиною. Я почала відчувати певну збентеженість, тож швидко подумки промовила молитву до Бога, просячи Його дати мені віру й направити мене в подальшому спілкуванні.

Молитва трохи заспокоїла мене. Я сказала дуже м’яко: «Пастирю Матіасе, немає біблійного підґрунтя для вашого твердження, що всі Божі слова містяться в Біблії й більше ніде. Це не відповідає фактам. У Євангелії від Івана сказано: “Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!” (Івана 21:25). За три з половиною роки Своєї роботи й проповідування на землі Господь Ісус сказав дуже багато, але щоб висловити записане в чотирьох Євангеліях знадобиться лише кілька годин. Це показує, що не може бути так, щоб усі слова Господа Ісуса були записані в Біблії. Крім того, люди, які укладали Біблію, дещо пропускали, тому деякі пророцтва пророків не потрапили до Біблії. До них належать і деякі слова Бога, передані пророком Ездрою. Це означає, що твердження про те, що немає Божих слів поза Біблією, просто не має під собою підстав». Моя мама також серйозно сказала: «Не тільки деякі слова двох попередніх стадій роботи Бога залишилися поза Біблією, але є і слова, які Бог скаже в останні дні! Господь Ісус пророкував: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13). Про це також багаторазово пророкується у другій і третій главах Об’явлення: “Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам”. В Об’явленні також сказано про Агнця, що розгортає сувій. Усе це – пророцтва про те, що Господь скаже більше слів, коли повернеться. Якби не було жодних слів Бога поза Біблією, як би здійснилися ці пророцтва? Всемогутній Бог здійснює роботу суду, висловлюючи всі істини, які очистять і повною мірою спасуть людство. Він розкрив усі таємниці Свого плану управління, викрив і засудив істину людської зіпсованості та корінь людського гріха в протистоянні Богові. Він вказав нам шлях до істинного покаяння й входження до Царства Небесного. Те, що було пророковано в Об’явленні про Святого Духа, Який звертається до церков, означає слова Всемогутнього Бога – це сувій, що розгортається Агнцем. Як ці нові слова могли бути завчасно записані в Біблії? Чи не є твердження, що жодне з Божих слів не існує поза Біблією, надто догматичним? Бог є Господь творіння й вічно текучий потік води живої. Але робота й слова Бога, записані в Біблії, насправді, є обмеженими. Ми не можемо обмежувати Бога рамками Біблії, ґрунтуючись на своїх уявленнях. Це було б запереченням істини, запереченням роботи й слів Самого Бога!» Це дуже розлютило пастиря Матіаса, але він не зміг це спростувати. Він просто сказав: «Те, що я не дозволяю тобі вивчати цього, – для твого ж блага. Ти ще незріла в житті, і тебе можна ввести в оману. Негайно сповідайся й покайся перед Господом!» Я швидко відповіла: «Пастирю Матіасе, до висновку, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся, ми прийшли шляхом серйозних пошуків і читання багатьох слів Всемогутнього Бога. Ви не читали Його слова, тому це цілком нормально – мати сумніви та хибні уявлення. Господь Ісус сказав: “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам” (Матвія 7:7). Доки ви готові шукати й читати слова Всемогутнього Бога, все ваше сум’яття може бути розсіяне». Не встигла я закінчити, як дружина пастиря попросила в мене контакти братів і сестер із Церкви Всемогутнього Бога й сказала, що вивчатиме Божу роботу пізніше. Повіривши їй на слово, я надала їм контактну інформацію. Вони взяли її і гнівно вибігли з будинку.

Після того, як вони пішли, я ще довго почувалася стривоженою. Я завжди вважала їх добрими скромними людьми. Вони часто казали нам, щоб ми пильнували в очікуванні повернення Господа, але, почувши звістку про повернення Господа, вони зовсім не зацікавилися. Вони просто вперто чіплялися за слова Біблії. Чому вони не хотіли практикували те, що проповідували? Я була дуже розчарована й засмучена, але, сподіваючись, що вони звернуться до дослідження Божої роботи останніх днів, я мовчки помолилася за них. Я також надіслала пастирю та його дружині посилання на євангельський фільм «Розкрийте таємницю Біблії», сподіваючись, що він спонукає їх відступити від своїх уявлень, вивчати роботу Всемогутнього Бога та незабаром вітати Господа. Поки я з нетерпінням чекала цього, сталося дещо зовсім несподіване. Вони надіслали мені всілякі чутки, які паплюжили Церкву Всемогутнього Бога, щоб відвернути мене від неї. Коли це не дало результату, вони почали надсилати членам Церкви Всемогутнього Бога повідомлення, в яких ставили їм якісь запитання та завдавали їм клопоту. Подружжя пастиря також вийшло на Facebook і розмістило безліч чуток із наклепами та нападками на Церкву Всемогутнього Бога, щоб ввести людей в оману й утримати їх від дослідження істинного шляху. І цим вони не обмежилися. Пастир із дружиною ходили від одного помешкання до іншого, застерігаючи братів і сестер не мати зі мною нічого спільного, вони засуджували та обмовляли мене. У багатьох людей склалося неправильне враження про мене, і вони намагалися триматися від мене подалі. Дехто надсилав мені обвинувачення, а інші відмовлялися розмовляти зі мною при зустрічі. Деякі люди навіть не відчиняли двері, коли я приходила провідати їх. Це дуже засмучувало мене. У минулому я була близька із цими братами й сестрами, але тепер вони цуралися й відштовхували мене, повіривши брехні пастиря. Я ледве могла повірити, що все це зробив пастир, про якого я колись була такої високої думки. Я страждала й відчувала себе внутрішньо надзвичайно слабкою. Я не могла зрозуміти, у чому тут річ. Я не зробила нічого поганого. Я просто прийняла Божу роботу останніх днів. Але чому пастир так повівся зі мною?

Коли одна сестра із Церкви Всемогутнього Бога дізналася про це, вона запропонувала допомогу й підтримку та прочитала мені уривок із Божих слів: «Кожен крок роботи, яку Бог виконує над людьми, назовні виглядає наче взаємодія між людьми, наче породжена людськими упорядкуваннями або з людської завади. Але за кожним кроком роботи і всім, що відбувається, є ставка, що її робить сатана перед Богом, і це вимагає від людей бути непохитними у своєму свідченні заради Бога. Розгляньмо, наприклад, випробування Йова: за лаштунками сатана йшов на парі з Богом, і те, що сталося з Йовом, було справою рук людських і завадою з боку людей. За кожним кроком роботи, яку Бог на вас виконує, стоїть парі сатани з Богом, – за цим стоїть битва» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише той, хто любить Бога, по-справжньому вірить у Бога). Тоді я зрозуміла, що пастир, який поводився деструктивно, та інші члени церкви, які ізолювали мене, являли собою сатанинську спокусу. Сатана хотів, щоб я відмовилася від істинного шляху, зрадила Бога й втратила Його спасіння останніх днів. Сатана надзвичайно підлий! Я подумала: «Оскільки я вже маю певність, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся, то, хай із якими труднощами мені доведеться зіткнутися, я маю непохитно слідувати за Ним до кінця». Потім сестра поділилася зі мною таким спілкуванням: «Бог використовує ці ситуації, щоб навчити нас розпізнавати людей. Те, як люди ставляться до приходу Господа, показує їхнє ставлення до істини та Бога й розкриває їхню сутність». Потім вона прочитала ще один уривок із Божих слів: «Чи бажаєте ви знати першопричину того, чому фарисеї виступили проти Ісуса? Чи бажаєте ви знати сутність фарисеїв? У них було повно фантазій про Месію. Більше того, вони вірили тільки в те, що Месія прийде, але не прагнули життя-істини. Тож навіть сьогодні вони досі чекають на Месію, бо вони не мають знання про шлях життя та не відають, що таке шлях істини. Як, по-вашому, такі нерозумні, вперті й необізнані люди могли здобути Боже благословення? Як могли вони споглядати Месію? Вони виступили проти Ісуса, тому що не знали напряму роботи Святого Духа, тому що не знали шляху істини, про яку говорив Ісус, навіть більше – тому що не розуміли Месію. І оскільки вони ніколи не бачили Месію та ніколи не були пов’язані з Месією, вони припустилися помилки, чіпляючись за саме лише ім’я Месії та виступаючи проти сутності Месії всіма можливими засобами. Ці фарисеї у своїй сутності були вперті, зарозумілі й не слухалися істини. Принцип їхньої віри в Бога був такий: якими б глибокими не були Твої проповіді, якою б високою не була Твоя влада, Ти не Христос, якщо не звешся Месією. Хіба ця віра не безглузда й не сміховинна?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю заново). Після цього вона поділилася ще одним спілкуванням у зв’язку із цими словами Бога, що пролили певне світло на поведінку пастирів. Я завжди гадала, що якщо вони добре знають Біблію, багато років докладають значних зусиль у служінні Господеві, з любов’ю ставляться до парафіян і завжди кажуть нам, щоб ми були пильними в очікуванні повернення Господа, то це означає, що вони люблять істину та жадають пришестя Господа. Але реальність довела мені, що все зовсім не так, як я собі думала. Їхній смиренний, люблячий вигляд був лише зовнішньою видимістю, що мав на меті ошукати людей і ввести їх в оману, і такі пастирі нічим не відрізнялися від лицемірних фарисеїв. Фарисеї теж виглядали дуже побожними. Вони щодня тлумачили Писання в синагогах і молилися на перехрестях вулиць так, щоб інші це бачили. Вони всі чекали на прихід Месії, але коли Господь Ісус явився й почав здійснювати Свою роботу, висловлюючи істини і являючи безліч чудес і ознак, які, поза сумнівом, походили від Бога, фарисеї не побажали шукати й досліджувати цього. Вони вперто дотримувалися законів Писання й використовували слова Писання для засудження Божої роботи. Вони сприяли тому, що Господа Ісуса розіп’яли, і їх було покарано Богом. Пастирі з нашої церкви були точно такими самими. Здавалося, що вони смиренно служать Господу та очікують Його повернення, але, чудово знаючи, що Всемогутній Бог висловлює істину й здійснює роботу суду, вони, як і раніше, не звертали на це жодної уваги. Вони просто вперто трималися за власні уявлення й буквальні слова Біблії, виступаючи проти нової роботи Бога та засуджуючи її. Вони казали, що якщо Він не прийшов на хмарі, то Він не Господь Ісус; що все, що не написано в Біблії, не може бути Божою роботою і таке інше. Вони робили все можливе, щоб утримати інших від дослідження й прийняття істинного шляху. Вони зовсім не жадали пришестя Господа, а були сучасними фарисеями, які відкидали істину й не визнавали того факту, що Бог повернувся, аби виконати Свою роботу. Це нагадало мені про те, як Господь Ісус засудив фарисеїв, кажучи: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» (Матвія 23:27–28). Розуміння всього цього надало мені певної проникливості щодо поведінки священнослужителів. Але те, що сталося далі, ще виразніше показало мені їхнє справжнє обличчя.

Одного дня пресвітер Арло і дві сестри з моєї колишньої церкви зайшли до мене додому й просто холодно уставилися на мене, не кажучи жодного слова. Потім пресвітер Арло дістав свій телефон, набрав номер і простягнув трубку мені. Взявши слухавку, я почула, як пастир Матіас гнівно говорить усілякі огидні речі. Потім він попередив мене: «Тобі заборонено спілкуватися із членами нашої церкви та поширювати Євангеліє Всемогутнього Бога в нашій церкві. Не кради моїх овець!» Мене це розгнівало, і я сказала йому: «Чому я не маю ділитися з людьми чудовою звісткою про повернення Господа? Чому ви завжди намагаєтеся перешкодити людям шукати істинний шлях? Усі люди – Божі вівці. Чому ви не даєте їм почути голос Бога?» Після закінчення цієї розмови пресвітер Арло та інші ще раз вилаяли мене, а потім пішли. Після цього пастир продовжував дошкуляти моїй родині та навіть публічно паплюжив нас у церкві. Члени моєї родини стали слабкими й негативно налаштованими, не витримавши переслідувань. Злі вчинки пастиря мене надзвичайно розлютили. Я стала більше читати слова Всемогутнього Бога. «Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно декламують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божими намірами. Усі вони нікчемні, підлі люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати “Богові”. Вони є людьми, які несуть Божий стяг, однак свідомо опираються Богу, несуть маркування віри в Бога, при цьому поїдаючи плоть та п’ючи кров людини. Усі такі люди – це злі дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне заважають тому, щоб люди ступили на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають людському пошуку Бога. Вони можуть видаватися людьми “здорової статури”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до опору Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі дияволи, віддані пожиранню людських душ?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які опираються Богу). Завдяки словам Всемогутнього Бога я стала ясніше бачити істинне обличчя представників релігійного світу – вони протистоять Богові. Вони стверджують, що захищають Боже стадо, не дозволяючи нам ділитися Євангелієм Царства Божого, але насправді вони бояться, що всі підуть за Всемогутнім Богом і ніхто більше їх не слухатиме. Тоді вони втратять свій статус. Ось чому вони роблять усе можливе, щоб перешкодити вірянам досліджувати істинний шлях. Це спонукало мене згадати слова Господа Ісуса: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15). Священнослужителі не тільки відмовляються самі шукати істинний шлях, а й роблять усе, щоб очорнити й засудити роботу Всемогутнього Бога останніх днів і ввести віруючих в оману. Безліч людей, які не знають фактів, слідують за ними, чинячи опір Всемогутньому Богові й засуджуючи Його. Хіба вони не перетворюють цих людей на таких самих синів пекла, якими є вони самі, щоб разом зазнати покарання? Насправді вони є злісними до глибини душі. Священнослужителі релігійного світу ненавидять істину. Вони виступають проти Божої роботи останніх днів, засуджують її та безсоромно заганяють Божих овець у власні загорожі, змагаючись із Богом за Його обраний народ. Вони точно такі самі, як фарисеї, яких Господь Ісус прокляв 2 000 років тому. Вони – слуги зла, антихристи, викриті Богом у Його роботі останніх днів! Я чітко побачила їхню сутність – це опір Богові та ненависть до істини. Я ухвалила рішення неухильно слідувати за Всемогутнім Богом, хоч як вони намагаються заступити мені шлях! Всі інші члени моєї сім’ї також здобули проникливість, читаючи слова Всемогутнього Бога, і більше не відчували таких обмежень із боку священнослужителів.

Я згадую той час, коли священнослужителі постійно переслідували мене й обмовляли: хоча тоді я трохи страждала, це дало мені проникливість стосовно них. Я побачила їхнє справжнє обличчя – вони ненавидять істину й противляться Богові. Мене вони більше ніколи не введуть в оману й не стримають. Я також дізналася, що якщо ми молимося Богу й покладаємося на Нього, за допомогою Своїх слів Він скерує нас до розуміння істини й перемоги над сатанинськими спокусами. Завдяки цьому досвіду моя віра в Бога зміцнилася. Подяка Всемогутньому Богові!