Чень Лі, Китай

Моя мама й сестра поділилися зі мною Євангелієм останніх днів Всемогутнього Бога у жовтні 2009 року. Прийнявши його, я щодня читала Божі слова, відвідувала зібрання та спілкувалася з братами і сестрами. Поступово я прийшла до розуміння деяких істин із Божих слів; я довідалася про корінь темряви та зла у світі, про те, чого ми повинні прагнути у своєму житті і як прожити змістовне життя. Знайшовши правильний шлях у житті, я стала дуже щасливою, спокійною й безжурною. Чоловік і дочка помітили, що після того, як я стала віруючою, у мене покращився настрій, тому вони не заперечували проти моєї віри. Пізніше чоловікові довелося виїхати з нашого міста по роботі, тож я дбала про дітей і водночас поширювала Євангеліє.

Одного вечора навесні 2013 року чоловік несподівано зателефонував і сказав надзвичайно владним тоном: «З цього моменту роби тільки те, що мусиш, і сиди вдома – більше ніякої віри в Бога. В інтернеті та в телевізійних новинах кажуть, що віруючі у Всемогутнього Бога кидають свої сім’ї. Не треба доводити справу до того, щоб ти відвернулася від сім’ї. Крім того, в Китаї віра заборонена законом, і якщо влада дізнається про це, тебе заарештують. Як можуть звичайні люди, як-от ми, виступати проти комуністичної партії? Якщо влада каже, що не можна бути релігійною, то й не роби цього. Не створюй проблем на порожньому місці!» Боячись, що мій мобільний телефон може прослухуватися поліцією, я не дала йому продовжити розмову. Після цього дзвінка я дуже засмутилася. Як він міг ось так сліпо слухати брехню комуністичної партії? Він знав, що віра в Бога – це добре, і підтримував мою віру, то чому ж він намагається стати на моєму шляху, щойно почувши їхню брехню? Очевидно, що слідування за Богом – це правильний шлях у житті, чому ж комуністична партія не дозволяє людям вірити? Ми, віряни, не робимо нічого протизаконного, то чому ж партія з такою наполегливістю ув’язнює й переслідує нас? Після цього я розповіла про своє збентеження одній сестрі на зібранні, і вона поділилася зі мною уривком із Божих слів. Бог сказав: «Той великий червоний дракон – ворог і гонитель Бога, тож люди в цій землі зазнають принижень і гонінь за свою віру в Бога… Божа робота здійснюється в землі, що виступає проти Бога, тому вся вона стикається з величезними перепонами, і багато з Його слів не можуть бути виконані відразу; таким чином, люди переплавляються в результаті Божих слів, що теж є частиною страждання. Богові надзвичайно тяжко здійснювати Свою роботу в землі великого червоного дракона, але через цю “важкість” Бог здійснює один з етапів Своєї роботи, щоб Він міг виявити Свою мудрість і Свої дивовижні діяння, і Бог використовує цю нагоду, щоб довершити цю громаду людей. Саме через страждання людей, через їхній рівень і через увесь сатанинський характер людей у цій нечистій землі Бог вершить Свою роботу очищення та завоювання, щоб через це Він здобув славу та тих, хто свідчитиме про Його діяння. Така є повна значущість всієї ціни, яку Бог заплатив заради цієї групи людей» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?). Прочитавши це, вона продовжила спілкування зі мною, сказавши: «Комуністична партія є атеїстичною; це демон – анти-Бог, і вона абсолютно не терпить, щоб хтось мав віру та поклонявся Богові. Вона ув’язнює й переслідує християн, відколи прийшла до влади. Нині, коли Всемогутній Бог явився та здійснює роботу в останні дні, висловлюючи істини для спасіння людства, комуністична партія боїться, що люди читатимуть слова Всемогутнього Бога, зрозуміють істину і набудуть проникливості. Тоді вони справді побачать зле обличчя партії й більше не будуть нею обманюватися – люди більше не йтимуть за нею. Ось чому партія несамовито посилює свою протидію й засудження Бога, а також переслідування віруючих. Вона також поширює всілякі чутки та брехню, щоб ввести в оману наших друзів і родичів, що не мають віри, і спонукати їх ставати нам на заваді й перешкоджати слідувати за Богом. Комуністична партія хоче змусити всіх зректися Бога і зрадити Його, щоб ми втратили Боже спасіння й разом із партією були покарані в пеклі. Якщо ми знаходимося під контролем своєї сім’ї та не наважуємося слідувати за Богом чи виконувати свій обов’язок, це значить, що ми піддалися на сатанинські підступи і втратили шанс на спасіння. Бог дозволяє нам страждати від гноблення й арештів комуністичної партії – Він використовує партію як прислужника, щоб ми могли чітко побачити її демонічну сутність, розпізнати її та відкинути. Водночас через це Бог має змогу вдосконалювати нашу віру та робити нас переможцями. У цьому полягає благодатна воля Божа!» Після того, як я послухала спілкування цієї сестри, мені стало зрозуміло, що Бог допускає утиски з боку комуністичної партії й потрясіння в моїй родині, щоб я могла уповні переконатися, що партія є сатаною, дияволом – ворогом Бога. Такою є мудрість у Божій роботі. Комуністична партія поширює неправду, щоб ввести людей в оману, щоб вони разом із нею виступали проти Бога та переслідували віруючих, підриваючи і саботуючи роботу Бога. У цьому полягає злодійський намір комуністичної партії, і я знала, що не можу піддатися на підступи сатани.

Після цього сестра прочитала мені ще один уривок із Божих слів: «Оскільки ви віруючі в Бога, кожен із вас має усвідомлювати те, що ви справді здобули найвище звеличення та спасіння, прийнявши сьогодні Божу роботу в останні дні та всю роботу Його плану, яку Він вершить у вас. Бог зосередив увесь фокус Своєї роботи у всесвіті на цій групі людей. Він пожертвував вам усю кров Свого серця; Він повернув і дав вам усю роботу Духа у всесвіті. Ось чому саме ви і є щасливцями. Навіть більше, Він переніс Свою славу з Ізраїлю, Свого обраного народу, на вас, і саме через цю громаду Він уповні проявить мету Свого плану. Тож ви ті, хто отримає Божу спадщину, і навіть більше: ви спадкоємці Божої слави» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?). Із цих слів я відчула, якої неймовірної честі я вдостоїлася. Щоб спасти нас, так глибоко зіпсованих сатаною, Бог став плоттю та вдруге прийшов на землю, щоб працювати, страждаючи від опору, осуду і навіть богохульства з боку комуністичної партії й релігійного світу. Він зазнав величезних принижень, висловлюючи істину та здійснюючи Свою роботу спасіння людства, віддаючи всю Свою кров, піт і сльози. Це надзвичайна Божа любов! Божа робота наближається до завершення. Такий шанс на спасіння випадає лише раз у житті, і я не можу його пропустити – яким би важким не був гніт комуністичної партії та як би мій чоловік не ставав на моєму шляху, я знала, що повинна мати віру та слідувати за Богом. Після цього чоловік телефонував мені знову і знову, намагаючись відвернути мене від віри в Бога, він навіть кричав на мене. Це було досить болісно, але я знала, що віра – це правильно й гідно, тому він мене не зупинив, і я продовжувала виконувати свій обов’язок.

Згодом, у травні 2014 року, коли мій чоловік побачив, що я, як і раніше, не відмовляюся від своєї віри, він повернувся додому з місця своєї тимчасової роботи. Він сказав мені дуже різко: «Я знову і знову кажу тобі, що ти маєш відмовитися від віри, але ти зовсім не слухаєш. Усі в інтернеті та по телевізору кажуть, що люди кидають свої сім’ї, ставши віруючими, а ти й далі продовжуєш вірити в Бога?» Я подумала про себе, що звинувачення комуністичної партії в тому, що віряни кидають свої сім’ї, – це просто перекладання провини на жертву. Партія не дозволяє людям вірити та йти правильним шляхом, тому оскаженіло ув’язнює й переслідує християн, змушуючи багатьох братів і сестер залишати свої домівки та мандрувати з місця на місце. Зрозуміло, що брати та сестри не можуть повернутися додому через утиски Комуністичної партії, але партія каже, що це ми кидаємо свої сім’ї, ставши віруючими. Хіба це не перекручення правди? Тому я сказала чоловікові: «Усе, що люди кажуть в інтернеті, – брехня. Це всього лише брехня комуністичної партії, яка засуджує, паплюжить Церкву Всемогутнього Бога…» Але він не став мене слухати. Він просто сказав: «У кожному разі, так кажуть в інтернеті, тож якщо ти й далі віритимеш у Бога, а влада дізнається про це, тебе заарештують і посадять до в’язниці. Комуністична партія здатна на все. Якщо вони кажуть, що ти не маєш вірити, припини вірити. Головою муру не проб’єш. Я залишуся вдома та наглядатиму за тобою. А якщо ти будеш і далі вірити, ми розлучимося!» Я задумалася: що буде, якщо ми розлучимося, а наші діти залишаться без нагляду? Чи підуть вони неправильним шляхом? Якщо вони залишаться без материнської любові в такому ранньому віці, це завдасть їм неймовірної шкоди! Думка про те, як боляче й несправедливо це буде для наших дітей, була абсолютно нестерпною. Я швидко постала перед Богом у молитві: «Боже! Чоловік хоче розлучитися зі мною, а я дуже переживаю за своїх дітей. Будь ласка, захисти мене та дай мені сили вистояти». Після молитви я згадала такий уривок із Божих слів: «Людську долю скеровують Божі руки. Ти не здатен собою керувати: навіть якщо людина завжди квапиться та клопочеться задля власної вигоди, вона залишається нездатною керувати собою. Якби ти міг знати власні перспективи, якби ти міг керувати власною долею, хіба тебе досі називали б створеною істотою?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення). Божі слова справді осяяли мені серце й показали, що долі людей повністю перебувають у руках Бога. Найбільше, що я могла зробити, це трохи краще піклуватися про своїх дітей у їхньому житті; я не могла вирішувати, яка в них буде доля або як сильно вони можуть страждати. Мені потрібно було віддати їх у Божі руки та підкоритися Божим улаштуванням і впорядкуванням. Ця думка дозволила мені зітхнути з полегшенням – я більше не відчувала таких мук. Я також зрозуміла, що коли мій уведений в оману брехнею комуністичної партії чоловік намагається утримати мене від слідування за Богом і погрожує мені розлученням, – це все сатанинські підступи. Я не могла на це піддатися. Тому я сказала йому: «Я ніколи не відмовлюся від своєї віри. Вірити в Бога та читати Божі слова – це означає бути доброю людиною і йти правильним шляхом. Чому ти завжди йдеш на повідку партії й заступаєш мені шлях?» Тоді він раптово штовхнув мене на ліжко та люто закричав: «Наш уряд антирелігійний. Якщо комуністична партія не хоче, щоб ти була віруючою, не будь нею! Хто може перемогти їх?» Наша донька стала свідком усієї цієї сцени й так злякалася, що прибігла і сказала: «Тату, що ти робиш? Мама стала набагато щасливішою, відколи почала вірити в Бога. Віра – це добре! Не втручайся в це!» Зовсім не слухаючи, чоловік вдарив її по обличчю. Я так розлютилася! Він ударив нашу доньку тільки за те, що вона сказала щось на мій захист. Я бачила, що чоловік слідує за комуністичною партією і як божевільний намагається відвернути мене від віри – він уже втратив будь-який розум. Я не хотіла більше нічого йому говорити та відвела доньку до її кімнати. Наступного дня ми відразу ж вирушили до Бюро цивільних справ. Не встигли ми почати процедуру розлучення, як з’явився чоловіків дядько, і відрадив чоловіка розлучатися зі мною.

Після цього чоловік продовжував утискати мене та стояти на шляху моєї віри. Він говорив зі мною вїдливо й корчив ображені гримаси щоразу, коли бачив, що я повертаюсь із зібрання. Його ставлення ставало дедалі гіршим. Одного вечора близько 10-ї години мій чоловік повернувся додому добряче напідпитку та затягнув мене в ліжко, маніакально повторюючи: «Тепер, коли ти віриш у Бога, мене вже ніхто не шанує в цьому світі. Усі тільки й говорять про твою релігію. Що тепер про мене подумають наші друзі? Якщо ти продовжуватимеш ці розмови про Бога, тебе заарештують і з тобою розбереться держава. Зрештою, ніхто з членів нашої родини не зможе підняти голову. Ти маєш перестати вірити!» Я зазвичай боязка людина, тому мені стало страшно, коли я побачила, яким лютим він виглядає. У нього був напад гніву, і він дуже багато випив – я не знала, що він може зробити. Я продовжувала закликати Бога захистити мене, і мені вдалося поступово заспокоїтися. Бачачи, що я, як і раніше, не збираюся відмовлятися від своєї віри, мій чоловік розлютився ще більше. Він підняв мене з ліжка та кинув на підлогу, потім кілька разів ударив мене по обличчю, поставивши синець під оком. Я сказала йому: «Немає нічого поганого в тому, що я маю віру. Чому ти б’єш мене? Чому ти завжди стаєш на бік комуністичної партії та утискаєш мене?» Він узагалі не звернув уваги на мої слова, а просто підняв мене та поніс до вікна, діючи як повний безумець. Я молилася Богу у своєму серці знову і знову. Він підніс мене до підвіконня, схопив за щиколотки та звісив головою донизу – я всім тілом висіла за вікном. Після цього він закричав: «Скажи! Скажи, що відмовляєшся від своєї віри! Якщо не скажеш, я скину тебе просто зараз!» Ми жили на п’ятому поверсі, і якби він скинув мене вниз, мені би прийшов кінець. Мені було дуже страшно, я продовжувала молитися Богу: «Боже! Будь ласка, захисти мене й дай мені віру. Навіть якщо я помру сьогодні, я все одно не поступлюся сатані!» У цей момент я раптом згадала досвід Йова. Протягом усіх його випробувань Бог стежив за ним, і водночас за ним спостерігав сатана. Зрештою, Йов твердо встояв у своєму свідченні про Бога, а сатана був осоромлений і відступив. Тож у своєму серці я звернулася до сатани: «Сатано, мені байдуже, які злодійські прийоми ти використовуєш проти мене – я ніколи не зраджу Бога. Я буду продовжувати вірити в Бога та слідувати за Ним, навіть якщо муситиму вмерти!» Щойно я ухвалила це рішення, я відчула, що моє тіло стало дуже легким, і хоча я висіла донизу головою, я не відчувала, як кров приливає до голови. Здавалося, що якась сила утримує моє тіло. Я знала, що чоловік явно недостатньо дужий, щоб утримати мене. Це був Божий захист, і я знову і знову дякувала Богові у своєму серці. У цей момент наші діти побачили, що відбувається, з другого балкона – вони прибігли й почали стукати у двері. Вони плакали та кричали, але чоловік замкнувся зсередини, тому вони не могли увійти. Наша донька вийшла на другий балкон і закричала: «Тату, що ти робиш?!» Вона дуже голосно плакала та кричала, щоб він не скидав мене донизу. Потім, схоже, він раптово прийшов до тями та втягнув мене назад. Вдячність до Бога буквально переповнювала мене. Якби не Божий захист, я, поза сумнівом, загинула б.

Того вечора я ніяк не могла заснути. Я думала про ті дні, коли ми з чоловіком багато працювали разом – ми завжди жили у згоді, і коли я тільки набула віри, він зовсім не перешкоджав мені. Але тепер він вірив у брехню комуністичної партії та раз у раз утискав мене. Хай як я йому пояснювала, він не хотів слухати й навіть погрожував мені розлученням, щоб змусити мене відмовитися від віри. Він навіть підняв на мене руку та мало не викинув мене з вікна п’ятого поверху. Він здавався зовсім іншою людиною. Це було дуже боляче, дуже сумно. Я не розуміла, як мій чоловік міг так змінитися. І тут я пригадала такі слова Бога: «Віруючі та невіруючі за своєю природою не сумісні; натомість вони протистоять одне одному» і «Кожен, хто не вірить у втіленого Бога, є демоном, ба більше – буде знищений. … Ким є сатана, ким є демони та ким є Божі вороги, якщо не противниками Бога, які не вірять у Нього?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до спочинку). Я зрозуміла, що річ не в тому, що мій чоловік змінився як особистість, а в тому, що розкрилася його сутність. Він добре знав, що віра в Бога – це добро, але все одно стояв на боці комуністичної партії, виступаючи проти мене. По суті, він ненавидів Бога та йшов проти Нього. Ось чому він був здатний на таку жорстокість щодо мене. Він ледь не вбив мене й повністю втратив розум – це був прояв демона! Я жила з дияволом, який цілковито протистояв Богові; ми йшли різними шляхами – то як же ми могли бути щасливі разом? Спочатку він був добрий до мене, але це було тільки тому, що я народжувала йому дітей і займалася всім господарством. Але тепер, коли моя віра почала обмежувати його власні інтереси, проявилося його справжнє обличчя. Усвідомлення цього допомогло мені розгледіти справжню сутність мого чоловіка, і я змогла трохи відпустити його у своєму серці. Пізніше я прочитала в Божих словах таке: «Коли Бог працює, коли Бог піклується про людину й проникливо спостерігає за нею, і коли Він вважає її достойною і схвалює її, сатана слідує близько позаду, намагаючись ввести людину в оману й тяжко скривдити її. Оскільки Бог бажає здобути цю людину, то сатана робить усе, що тільки може, аби втрутитися, використовуючи різноманітні ниці методи, щоб завадити Божій роботі й зашкодити їй, аби досягти своєї несказанної мети. Що то за мета? Він не хоче, щоб Бог когось здобув; сатана хоче вихопити тих, кого Бог має намір здобути, щоб зайняти їх, контролювати їх і керувати ними, так щоб вони вклонялися сатані й коїли зло разом із ним, щоб опиратися Богу. Хіба то не зловісний мотив сатани?» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний IV). Я замислилася над Божими словами та зрозуміла, що сатана використовує всілякі злодійські прийоми, щоб підірвати віру людей, не зупиняючись ні перед чим у змаганні з Богом за людей. За сатанинським задумом, таким чином усі поклоняться йому та зрадять Бога, а потім втратять свій шанс на спасіння. Залишатися сильним у своїй вірі в Бога, продовжувати покорятися Йому та твердо стояти у своєму свідченні про Нього – це єдиний спосіб дати відсіч підступам сатани і воістину осоромити його. Я подумала про досвід Йова: Йов боявся Бога, а від злого втікав, тому сатана ненавидів Йова, нападав на нього та випробовував його. Сатана зробив так, щоб Йов втратив усе своє майно та дітей, але Йов не тільки не звинувачував Бога, але навіть підносив хвалу Його імені. Потім сатана зробив так, що по всьому тілу Йова з’явилися виразки, а його дружина стала накидатися на нього, намагаючись змусити його відмовитися від Бога. Йов не тільки не погодився з цим, а й дорікнув дружині як нерозумній жінці. Зрештою, Йов повноголосно засвідчив про Бога, а сатану було повністю осоромлено. Я згадала про те, що пережила сама, про брехню, сфабриковану комуністичною партією, і про те, як вона використовувала мого чоловіка раз у раз, щоб протистояти моїй вірі, намагаючись змусити мене зрадити Бога та зрештою поринути з нею в пекло й зазнати кари. Я знала, що маю слідувати прикладові Йова; хай які злодійські прийоми використовує проти мене сатана, я не могла поступитися йому. Я мала вірити в Бога, покладатися на Нього та твердо стояти у своєму свідченні. Від цієї думки мені стало набагато спокійніше, і я відчула себе такою вільною, як ніколи раніше. Після цього чоловік побачив, що я й далі готова вірити в Бога та ділитися Євангелієм, тому він не надто переймався моєю вірою.

Після цього донька вступила до університету, але син – ні. Мій чоловік хотів зробити все можливе, щоб його забрали в армію. Одного разу він повернувся та сказав мені зі злістю: «Ти і твоя мама справді мене обдурили! Я намагався добитися, щоб нашого сина взяли в армію, але вони дізналися, що твоя мама релігійна, і мені довелося говорити все, що тільки можна, щоб переконати їх, витрачати гроші й дарувати їм подарунки, щоб якось домовитися. Не думай, що тепер усе добре! Якщо ти залишишся при своїй вірі, а влада дізнається про це, нашого сина не візьмуть в армію, а нашу доньку не візьмуть до університету. Вони не матимуть майбутнього. Як ти можеш не думати про наш дім, про наших дітей? Якщо ти наполягатимеш на своїй вірі, ми просто більше не зможемо жити разом. Нам доведеться розлучитися. Подумай про це гарненько!» Коли він це сказав, я дуже розсердилася. Комуністична партія справді є злом у крайньому ступені – вона загрожує майбутньому моїх дітей, щоб змусити мене зрадити Бога. Я ненавиділа її до глибини душі! Але коли я подумала про те, що моя віра вплине на майбутнє дітей, і що вони, звісно ж, звинувачуватимуть і ненавидітимуть мене, я дуже засмутилася й відчула, що я перед ними в моральному боргу. Потім я згадала такі слова Бога: «Яку професію людина обирає, чим вона заробляє на життя й скільки багатства вона накопичує в житті, вирішують не її батьки, не її таланти, не її зусилля та не її амбіції; це наперед визначено Творцем» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний III). Це правда. Долі людські перебувають цілковито в Божих руках, і долі моїх дітей теж у Божих руках. Якими будуть їхня кар’єра й майбутнє було визначено Богом дуже давно. Це не те, чим я можу маніпулювати, і це не те, у чому комуністична партія має вирішальний голос. Крім того, навіть якщо комуністична партія зробить так, що моя донька не зможе вступити до університету та знайти гідну роботу, це означатиме, що їхня політика надто злочинна – жодної моєї провини в цьому не буде. Подумавши про це, я поступово перестала турбуватися та сказала чоловікові: «Я все обдумала. У моїй вірі немає нічого поганого, але якщо ти боїшся бути замішаним і справді хочеш розлучитися, ходімо оформимо документи». Він сказав: «Якщо ми розлучимося, ти не отримаєш частки майна нашої родини!» Я дуже розлютилася, почувши це. Ми були одружені 20 років, але він хотів розлучитися тільки тому, що я вірила в Бога, і не хотів віддавати мені жодної копійки зі статку нашої сім’ї, що становив понад мільйон юанів. Він хотів залишити мене ні з чим. Це було безсердечно! Я зрозуміла справжній сенс нашого «подружнього щастя» й без жодних вагань розлучилася з чоловіком.

Коли ми вийшли з Бюро цивільних справ, я відчула себе по-справжньому спокійною й вільною. Саме Бог, який скеровував мене крок за кроком, і просвітління від Його слів дали мені змогу подолати випробування та нападки сатани. Я відчувала велику вдячність за Божу милість і захист! У Китаї мати віру – значить пройти через безліч утисків і труднощів, але незалежно від того, що мені ще доведеться пережити в майбутньому, я абсолютно впевнена, що буду слідувати за Богом до самого кінця!