Лі Демін, Китай

Моя сім’я була католицькою протягом чотирьох поколінь, і наприкінці 70-х років наш дім став місцем для зібрань, а мій батько та дядько служили в церкві деканами. Кожного великого церковного свята дорослі саджали мене на велосипед, і я їхав на святкування десь аж за 30 кілометрів. Пам’ятаю, як священник часто говорив нам на месі: «Останні дні вже настали, і ми маємо завжди бути напоготові, тримати свої душі в чистоті, не коїти великих гріхів, бо Господь може в будь-який момент повернутися, зійшовши на хмарі, і забрати нас на небо». Тоді всі парафіяни, і молоді, і старі, горіли ревністю, читали молитви Розарію, ходили на месу та робили добрі справи, щодня прагнучи повернення Господа.

Мій батько й дядько померли на початку 90-х років, і я взяв на себе роль декана. Я скеровував парафіян у молитвах Розарію та богослужіннях, читав Святе Письмо й виголошував проповіді. Потім, навесні 1999 року, наш священник дав мені євангельську листівку з Гонконгу та сказав, щоб я негайно підняв усіх доброю звісткою про те, що наближається повернення Господа. Я зібрав усіх і попросив читати молитви Розарію тричі на день. Я пояснив їм знаки пришестя Господа, про які провіщається в Біблії. Я сказав: «Браття й сестри у вірі, дуже скоро Господь повернеться. Господь Ісус сказав: “І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою” (Матвія 24:30). Коли прийде Господь, у небі явиться великий знак. Ми всі побачимо на власні очі, як Господь зійде на хмарі, у блиску й величі, щоб забрати нас на небо. До 2000 року залишилося всього кілька коротких місяців. Зволікати вже не можна: ми мусимо проповідувати Євангеліє безбожним друзям, родичам і знайомим. Якщо ми спасемо більше душ, то це стане нашою великою заслугою в Господніх очах». Почуте сколихнуло всіх, і всі почали обговорювати, що потрібно перестати жадати мирського та почати більше нести Євангеліє друзям і рідним. Дуже скоро настав листопад, і я почав помічати, що моя дружина буцімто трохи змінилася. Щодня після вечері вона ходила читати Святе Письмо до сестри Тянь Сяо в нашому селі та вже чимало разів пропустила вечірню. Я був дуже збентежений і гадав, чи не перейшла дружина в іншу конфесію. Одного дня дружина спитала в мене: «Ми вже багато років віримо в Бога. Ти сподіваєшся на повернення Господа?» Без жодних вагань я відповів: «Ти ще питаєш? Звісно, сподіваюся!» Тоді вона дуже серйозно сказала мені: «У мене для тебе добра звістка. Господь знову втілився та повернувся, і Він розгорнув сувій, про який говориться в Об’явленні». Я був приголомшений. Я прикрикнув на неї: «Що ти верзеш? Коли Господь Ісус повернеться, Він точно зійде на хмарах. Не може такого бути, щоб Він повернувся в плоті!» Тоді дружина сказала: «Ти ж навіть не вивчив це питання. Як ти можеш просто сліпо вирішити, що Він не може повернутись у плоті? Хіба всі ці роки нашої віри ми не сподівалися привітати Господнє повернення? Роблячи таке сліпе припущення на основі своїх уявлень, ти можеш утратити шанс бути захопленим. Думаю, тобі варто заспокоїтись і як слід розібратись у цьому питанні». Але жодне її слово до мене не дійшло. Занепокоївшись, що її ввели в оману, я став постійно розповідати їй про пророцтва щодо другого пришестя Господа: «Коли Господь Ісус був розп’ятий, а потім воскрес, Його славне тіло вознеслося на небо на хмарі. Коли Він повернеться, то явиться в образі духа, прийшовши на хмарах у всій Своїй славі. Як же Він може повернутись у плоті? У Біблії сказано: “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око” (Об’явлення 1:7). “І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою” (Матвія 24:29–30). Тут ми бачимо, що коли Він повернеться, сонце затьмариться, а місяць утратить своє світло. Зірки попадають із неба, і Господь зійде на хмарі. Але поки що не являвся жоден із цих знаків. Як же ти можеш говорити, що Він уже прийшов?» Тоді вона дуже спокійно відповіла: «Усі Господні пророцтва – це приховані таємниці. Якщо ми пояснюватимемо їх сліпо й буквально, спираючись на свої уявлення та фантазії, то, найімовірніше, витлумачимо Його слова неправильно. Згадай хоча б фарисеїв. Вони керувалися буквальним значенням Святого Письма та власними уявленнями, думаючи, що Месія народиться в царському палаці та прийме владу, але Господь Ісус народився не в палаці. Він народився в яслах, як син теслі, і до того ж Він не був ніяким правителем. Фарисеї побачили, що народження та робота Господа Ісуса зовсім не відповідають їхнім уявленням, і тому категорично відмовилися визнати, що Він – Месія, який прийшов, засудили Його та чинили опір. Ми не можемо повторювати помилку фарисеїв!» Її слова мене роздратували, і я подумав: «У всякому разі, я декан і освіченіший за неї, а вона просто відмовляється мене слухати, та ще й каже, ніби я сліпо та хибно трактую Господні пророцтва». Моє обличчя затьмарилося, і я гримнув на неї: «Я кажу тобі й кажу, але ти ніяк не слухаєш. Тебе справді заморочили! Ти повинна перестати ходити на ці зібрання». Але вона рішуче відповіла: «Я вже добре дослідила це питання, і я вірю в Господа, що повернувся. Якщо ти не віриш, то це твоя справа, але мені не заважай». Її слова роздратували мене й розлютили. Намагаючись спасти її, я зателефонував двом іншим церковним деканам, щоб вони спробували її відмовити. Один із деканів дуже впевнено сказав їй: «Католицизм – це єдина правильна релігія. Коли Господь прийде вдруге, усі інші конфесії повернуться до католицизму. Це і є об’єднання християнського світу. Певен, ти це знаєш, адже ми обидва зі старих католицьких сімей». Але моя дружина заперечила: «Де в слові Святого Духа хоч натяк на те, що після Господнього повернення всі конфесії повернуться до католицької церкви? Хіба Господь Ісус колись таке говорив? Чи хочуть члени протестантських і православних церков возз’єднуватися з католицькою церквою? У Біблії давно пророкувалося: “І буде в останні дні, що гора дому Єгови утвердиться на вершині гір і підніметься над пагорбами; і всі народи потечуть до неї” (Ісая 2:2). Тут слово “гори” означає різні конфесії. Коли Господь виконає роботу возз’єднання, це не означає, що протестантизм повернеться до католицизму чи навпаки: це значить, що істинно віруючі з усіх конфесій постануть перед Божим престолом. Коли всі віросповідання отак зійдуться в єдине ціле, праведність Господа стане очевидною, і всі люди будуть повністю переконані». Коли я почув її слова, усе це здалося мені таким новим і просвітницьким. Декани теж не знайшлися що їй відповісти, а один із них лише категорично сказав: «Ти просто парафіянка – ти що, думаєш, що знаєш більше за священника? Що б ти не говорила, зрештою всі конфесії повернуться до католицизму. Ті, хто відвертається від католицизму, зрадили Бога, і вони не спасуться, а їхні душі не потраплять на небо. Тебе ввели в оману. Раджу тобі негайно піти до сповіді. Повернутися ще не пізно». Вона твердо відповіла: «Мене ніхто не вводив в оману. Я почула слова Святого Духа, звернені до церков, і йду слідами Агнця. Я прийняла нову Божу роботу. Я залишуся на цьому шляху, і ніхто не зможе мені завадити». Спочатку я хотів, щоб ті два декани її відрадили, але я й уявити не міг, що вони не тільки не зможуть її переконати, а й самі втратять дар мови від її доводів. Після цього віра моєї дружини тільки зміцніла. Вона розповідала, що спершу відчувала з мого боку певні обмеження й вагалася, але коли декани спробували порушити її віру, вона чітко побачила, що вони не розуміють істини, що вони дійсно бундючні та не хочуть смиренно шукати. Вона більше не відчувала обмежень і продовжувала щодня відвідувати зібрання, не пропускаючи жодного.

Я замислився: «Вона не дуже освічена й не дуже добре знає Біблію, то як же вона зуміла настільки ошелешити цих двох деканів своїми аргументами? Що ж це за неймовірні проповіді вона слухає?» Преображення дружини довго мене бентежило. Я ретельно обміркував її слова, і мені здалося, що в них щось є. Невже те, у що вона вірила, справді походило від Святого Духа? Я вирішив, що це неможливо. Якби це походило від Господа, наші священники мали б це добре знати, – то чому ж я не чув, щоб вони про це згадували? Я пішов поговорити про це зі своїм зятем – він теж був церковним деканом. Але, на мій подив, щойно я договорив, він сердито сказав: «Господь ніяк не може повернутись у плоті! Нещодавно з’явилася церква під назвою “Східна Блискавка”, де кажуть, що Господь повернувся в плоті та зветься Всемогутнім Богом. Їхні вчення дуже піднесені, і вони переманили до себе багато палких віруючих. Тільки в нашій церкві в оману потрапило більше десятка людей і навіть один священник. Вони не повертаються, що б ми їм не говорили. Хай там що, не слухай їхніх проповідей». Зі слів зятя я зрозумів, що моя дружина слухала проповіді Східної Блискавки. З дому зятя я пішов просто до іншого декана й попросив його застерегти інших парафіян триматися подалі від Східної Блискавки. Водночас мені стало ще цікавіше, і я сповнився наче якоїсь зухвалості. Я задумався: «Що саме каже Східна Блискавка? Чому в ту церкву перейшло стільки віруючих? Як у ній змогли ввести в оману навіть священників? Якими б гарними не були їхні проповіді, чи можуть вони дійсно перевершити наші католицькі істини? За нагоди треба буде подивитися, що вони таке проповідують».

Я почав більше читати Біблію, щоб мені було легше спростувати доводи людей зі Східної Блискавки. Я шукав пророцтва, пов’язані з поверненням Господа, і знов і знов їх перечитував. Я прочитав, що Господь Ісус сказав: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27). Читаючи слова Господа, я подумав: «Це правда, вівці Господні почують Його голос. Почувши проповіді Східної Блискавки, стільки палких віруючих прийняли її та відмовляються повертатися до своїх церков. Це дуже показово! Усі вони – давні католики з глибоким розумінням і міцним фундаментом у вірі. Вони, напевно, дослідили це питання, перш ніж прийняти Східну Блискавку. Може, книга, яку вони читають, справді містить істину та є Божим голосом? Але якщо я не подивлюся, що там написано, то як я дізнаюся, від Бога їхні проповіді чи ні? Спершу я гляну, про що там узагалі йдеться, і якщо там справді є істина, що узгоджується з Біблією, то я продовжу досліджувати це питання. А якщо їхнє вчення йде врозріз із католицькою вірою, я завжди зможу його відкинути».

Одного ранку, відразу після сніданку, я помітив, що дружина знову пішла з дому – я знав, що вона зібралася до будинку Тянь Сяо. Я подумав: «Ці проповіді, мабуть, дуже принадні, якщо вона ходить на зібрання кожного дня! Я хочу дізнатися, про що ж таке в них говориться». Коли я прийшов до будинку Тянь Сяо, то побачив не лише кількох інших парафіян, а й брата Ван Мін’ї. Він запросив мене приєднатися до зібрання. Я присів послухати й подумки помолився Господу, просячи Його пильнувати моє серце та дарувати мені розсудливість, щоб мене тут не ввели в оману. Мін’ї заговорив так: «Біблія складається з трьох частин: Старого Заповіту, Нового Заповіту й Об’явлення. Кожна частина описує роботу Бога в певний період. Старий Заповіт описує Його роботу в період Закону, коли Бог через Мойсея проголосив десять заповідей, а також закони й постанови, щоб люди знали, що таке гріх і як жити на землі. Новий Заповіт описує Його роботу в період Благодаті, коли Господь Ісус був розіп’ятий як вічна жертва за гріх людства й тим самим відкупив людей від гріха, щоб вони не були засуджені та покарані згідно із законом за свої гріхи. Об’явлення пророкує Божу роботу в останні дні, роботу періоду Царства, коли Бог стане плоттю й таємно прийде, висловлюючи істини, щоб судити й очистити людство, аби повністю звільнити нас від пут гріха. Це величезне спасіння для всіх, хто шукає істини». Він також сказав: «Насправді Бог давно передрік, що в останні дні Він прийде в плоті. У Біблії про це багато пророцтв. Господь сказав: “Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!” (Луки 12:40) і “Ось іду, немов злодій!” (Об’явлення 16:15). Тут “коли ви не думаєте” та “немов злодій” означають, що “Син Людський” прийде таємно, коли люди цього не чекають. “Син Людський” означає Боже втілення. Так само, як і Господь Ісус, утілений Бог останніх днів народився від людини, у сім’ї звичайних людей. Він виглядає як звичайнісінька людина, але в Ньому живе Святий Дух, і Його сутність божественна. Він є втіленням Самого Бога. Якщо це Дух Божий, то Він не може називатися Сином Людським, так само як і Бог Єгова не може називатися Сином Людським, бо Він є Дух». Свідчення Мін’ї про те, що Бог повернувся в плоті, мене трохи роздратувало, і я не хотів більше цього слухати. Я встав і спростував його слова так: «Я не можу прийняти те, що ти говориш про повернення Господа Ісуса в плоті. Біблія пророкує: “Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” (Дії Апостолів 1:11). Священники часто говорять нам, що Господь вознісся на небо на хмарі в образі духа, тож і повернутися Він має теж в образі духа, зійшовши на хмарі в усій Своїй славі. Господь Ісус був прибитий за нас до хреста й прийняв немислимі муки. Він не повернеться в плоті». У відповідь Мін’ї спокійно підбадьорив мене: «Брате, присядьмо та поспілкуймося про це докладніше. Божі слова – це істина, і вони можуть розвіяти всі наші сумніви». Я повівся з Мін’ї зухвало, але він усе одно терпляче намагався напоумити мене, тож мені залишалося тільки послухатись і сісти, аби не ставити його в незручне становище. Але я все ще боявся, що мене введуть в оману, і думав: «Мін’ї добре говорить, і зі своїм знанням Біблії я не можу його перевершити. Якщо я продовжу його слухати й не зумію визначити, чи не вводять мене в оману, що мені тоді робити? Я боюся, що не спасусь і не ввійду в Царство Небесне. Такого не можна допустити. Мені більше не можна його слухати. Я мушу піти додому та спершу ретельно попосидіти над Біблією». Тож я знайшов якийсь привід і пішов.

Прийшовши додому, я замислився над ідеєю Господнього повернення в плоті, і мене охопило суцільне сум’яття: «Може, мою дружину й можна заморочити, але щоб усіх цих інших відданих віруючих теж ввели в оману – такого просто не може бути! Якщо Господь справді повернувся в плоті, а я не розберусь у цьому питанні, я можу втратити шанс привітати Господа. Але якщо Східна Блискавка – не істинний шлях і я опинюся на хибній дорозі, це буде зрадою Господа, і мою душу вже не можна буде спасти». Певний час я не знав, що робити, їжа втратила для мене смак, і я метався в ліжку цілими ночами, не в змозі заснути. Стражденний, я зрештою став на коліна перед образом Найсвятішого Серця та помолився: «Господи Ісусе, я не знаю, чи справді Східна Блискавка – це Ти, що повернувся. Прошу, дай мені розсудливість і не дозволь збитися зі шляху та стати на хибну дорогу. Боже, прошу, скеруй Своє дитя».

Після цього я став читати різноманітні вірші про повернення Господа, і під проводом Святого Духа я знайшов кілька пророцтв про таємний прихід Господа та відкрив для себе таємницю. Я побачив: у багатьох віршах згадується, що ті, хто привітає таємний прихід Господа, будуть благословенні та бенкетуватимуть разом із Ним. Наприклад: «А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. … то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були» (Матвія 25:6–7, 10). «Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!» (Об’явлення 16:15). «І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому. Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати. І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!» (Луки 12:36–38). «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). Я знов і знов роздумував і молився над цими віршами. Я побачив, що всі ці слова: «опівночі крик залунав», «немов злодій», «прийде о другій чи прийде о третій сторожі» – були про те, що Господь зійде таємно, коли люди про це не знатимуть. Те, що говорили люди в тій церкві, – ніби Господь зійде таємно, аби спасти людство, – дійсно відповідало Біблії та Господньому слову! Якби я зміг привітати таємний прихід Господа, хіба я не став би одним із блаженних? Саме просвітління від Святого Духа й дало мені змогу відкрити для себе цю таємницю пришестя Господа. Моє серце переповнила невимовна вдячність Господу. Я продовжив шукати в Біблії. Ось що сказав Господь Ісус: «Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:24–25). Раніше я вірив, що Господь Ісус повернеться в образі духа, але Господь чітко сказав: «Перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…». Якби Господь повернувся в образі духа, то люди, побачивши Його, затремтіли б від страху й упали на землю, і як би Він тоді зміг страждати чи бути відкинутим людьми? Страждати й бути відкинутим могло б тільки втілення Бога як Сина Людського. Чи могло бути так, що свідчення Східної Блискавки було правдивим і Господь дійсно став плоттю й повернувся як Син Людський? Але потім я згадав Об’явлення 1:7, де сказано: «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним». Згідно із цим віршем, Господь повернеться в славі на хмарах, щоб забрати нас, і всі Його побачать. Якщо Господь таємно зійшов у плоті, як тоді пояснити цей біблійний вірш? Чи не суперечать пророцтва про таємний прихід і прихід на хмарах одне одному? Я не міг нічого зрозуміти.

Я й оком змигнути не встиг, як настав новий 2000 рік, але моя заповітна надія на те, що Господь зійде на хмарі, не здійснилася. Я знав, що всі знаки Господнього повернення переважно справдилися. Я почав сумніватися, що Господь справді повернеться, зійшовши на хмарі, до початку нового тисячоліття. У серці я дедалі більше схилявся до думки про Його таємний прихід. Я постійно шукав пророцтва про нього. Я також молився Господу Ісусу: «Господи, нове тисячоліття настало, але я не бачив, щоб Ти зійшов на хмарі. Я розчарований, і мені боляче. Тепер тільки Східна Блискавка свідчить, що Ти повернувся. Господи Ісусе, чи справді Ти повернувся? Прошу, просвіти мене, щоб я зміг розпізнати Твою роботу». І мені дуже захотілося ще послухати спілкування Мін’ї, бо я думав так: якщо Східна Блискавка – це справді Господь, який повернувся, а я цього не прийму, то Божим промислом мене буде вигнано. Що більше я про це думав, то більше тривожився. Одного дня в січні я вже просто не міг усидіти на місці та сказав дружині, що хочу послухати Мін’ї. Зустрівшись із ним, я мовив йому: «Останнім часом я читав удома дуже багато уривків зі Святого Письма, і мені здається, що твої слова відповідають пророцтвам. Тепер я можу прийняти ідею того, що Господь таємно прийде як Син Людський, але є ж іще й таке пророцтво: “Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним” (Об’явлення 1:7). Тут сказано, що Господь прийде на хмарах у великій славі. Хіба це не суперечить таємному приходу Господа? Господь вірний, і немає сумніву, що всі Його слова справдяться. Тут має бути якась таємниця».

Тоді Мін’ї зачитав мені два уривки зі слів Всемогутнього Бога, терпляче поспілкувався зі мною, і я прийшов до розуміння цієї таємниці.

Всемогутній Бог говорить: «Усі у всесвіті, хто знає про спасіння Ісуса Спасителя, відчайдушно жадають, щоб Ісус Христос раптом прийшов та здійснив те, про що Ісус казав, коли був на землі: “Я прийду так само, як пішов”. Люди вірять, що після розп’яття та воскресіння Ісус повернувся на небо на білій хмарі, щоб зайняти Своє місце по правицю Всевишнього. Так само Ісус має знову зійти на білій хмарі (тій самій хмарі, на якій Він повернувся на небо) до тих, хто страшенно тужить за Ним тисячі років, і Він матиме образ юдея та юдейське вбрання. Явившись їм, Він обдарує їх їжею та зробить так, щоб для них забила жива вода, і житиме поміж людей, сповнений благодаті й любові, живий і реальний. У такі уявлення й вірять люди. Проте Ісус Спаситель цього не зробив; Він вчинив протилежне тому, що придумали люди. Він не прийшов до тих, хто жадав Його повернення, і не явився численним людям на білій хмарі. Він уже прийшов, та люди не знають і залишаються необізнаними. Люди просто безцільно на Нього чекають, не усвідомлюючи, що Він уже зійшов на “білій хмарі” (хмарі, що є Його Духом, Його словами, усім Його характером і всім, чим Він є), і зараз Він поміж громади переможців, яку зробить довершеною в останні дні» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Спаситель уже повернувся на «білій хмарі»).

«Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде час привселюдного явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату. Однак тобі слід знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, також буде часом, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним, часом, коли буде проголошено кінець Божого плану управління, і часом, коли Бог винагородить добрих і покарає злих. Бо суд Бога завершиться до того, як люди побачать знамення, коли буде лише висловлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, будуть приведені перед Божий престол й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо вірить, що “Ісус, що не їде на білій хмарі, – то неправдивий христос”, будуть піддані вічному покаранню, бо вони вірять лише в Ісуса, який робить знамення, але не визнають Ісуса, який висловлює суворий суд і відкриває життя й істинний шлях. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто впевнені в собі, занадто зарозумілі. Як міг би Ісус винагородити таких покидьків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак засудження. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відкидати істину. Ви не маєте бути необізнаними та зарозумілими, а мусите бути такими, хто кориться керівництву Святого Духа, жадає істини й шукає її; тільки так ви отримаєте користь» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю заново).

Зачитавши Божі слова, Мін’ї поспілкувався так: «Є дві стадії повернення Бога в останні дні. Спершу Він утілиться як Син Людський і прийде таємно. Він висловить істини, виконає роботу суду й очищення та зрештою зробить громаду людей переможцями. На цьому роботу таємного втілення Бога буде завершено. Після цього Він обрушить зливу великих лих, винагороджуючи добро та караючи зло. Коли закінчаться великі лиха, Бог зійде на хмарі, явившись усім народам усіх держав. Так повністю справдиться Господнє пророцтво: “Того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою” (Матвія 24:30). У людському розумінні Господнє сходження на хмарі має стати часом великої радості для людей усіх народів, але чому ж тоді Він сказав, що будуть крики болю? Бо люди побачать, що Всемогутній Бог, якому вони опиралися, – це насправді Господь Ісус, який повернувся. Але на той час Божу роботу зі спасіння людства вже буде завершено. Ті, хто вперто відмовлявся прийняти будь-що, крім “Господа Ісуса, який прийде на білій хмарі”, на той момент уже втратять свій шанс прийняти Господа й бути спасенними. Вони зможуть лише плакати, скреготіти зубами й зазнавати покарання. Як бачимо, утілений Бог таємно повертається та працює не тільки заради спасіння людини, а й для викриття та вигнання людей. Вівці Божі чують Його голос, і всі, хто чує Його голос і приймає Його, поки Він таємно працює в плоті, постають перед Божим престолом. Ці люди – Божі вівці та мудрі діви, вони щодня читають Боже слово та будуть судимі перед Христовим престолом. Ті, хто зможе позбутися розбещеності й очиститися через Божий суд і кару, отримають захист під час лих і виживуть. Але нечестиві та сили зла, які не слухають голосу Божого та чинять Богові опір, будуть викриті й вигнані промислом Божого втілення та зрештою покарані у великих лихах. Божа робота таємно відокремлює овець від козлів, пшеницю від куколю, мудрих дів від нерозумних, істинних віруючих від неправдивих, рабів добра від рабів зла – усе це вона розкриває. Усі будуть, самі того не знаючи, відсортовані за своїм ґатунком. Така мудрість Божої роботи!» Почувши від Мін’ї це спілкування, я несподівано прозрів. Я побачив, що саме так здійсняться біблійні пророцтва про повернення Господа, і побачив у словах Всемогутнього Бога Божу владу. Відчуття непорушної Божої праведності змусило мене затремтіти від страху. Я знав: якщо я чіплятимуся за уявлення про повернення Господа на хмарах і не прийму істин, висловлених утіленим Богом, то втрачу свій шанс на спасіння! У душі я порадів тому, як мені пощастило, що я взяв на себе ініціативу шукати істинний шлях, адже це спасло мене від Господнього покинення й вигнання. Того дня я дізнався дещо про таємницю повернення Господа, усього лише прочитавши кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога. Не дивно, що так багато віруючих відмовлялися повертатися до своїх церков після того, як прийняли Всемогутнього Бога.

Мені дуже хотілося розсіяти своє сум’яття ще більше, тому я ставив Мін’ї все нові й нові запитання. Я сказав: «Господь Ісус являвся Своїм учням протягом 40 днів після Свого воскресіння, а потім вознісся на небо у Своєму воскреслому духовному тілі. Ми завжди думали, що коли Господь повернеться судити світ в останні дні, Він явиться в образі духа, сидячи на великому білому престолі, величний і вражаючий аж до благоговіння, і Він судитиме всі народи, і ті, хто коїв великі гріхи, потраплять до пекла, а ті, хто робив добрі справи, – на небо. Але ти свідчиш, що Господь приходить у плоті, щоб виконати Свою роботу суду в останні дні. Чи є в цього якесь біблійне підґрунтя?» Він відповів: «Є біблійні пророцтва про те, що в останні дні Бог стане плоттю як Син Людський, щоб виконати роботу суду. Наприклад: “Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського” (Матвія 24:27). “Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові” (Івана 5:22). “І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син” (Івана 5:27). “Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!” (Івана 12:48). “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам” (Івана 16:12–13). “Бо час уже суд розпочати від Божого дому” (1 Петра 4:17). Ці згадки про “Сина” та “Сина Людського” стосуються Бога в Його втіленому образі. В останні дні Божий Дух стає плоттю як Син Людський і проголошує істини, виконуючи Свою роботу суду, а цей суд починається з дому Божого. Тобто Христос останніх днів висловлює істини та вершить суд над тими, хто приймає Його роботу суду, щоб очистити їх, спасти та привести до входження в усі істини. Цю роботу втілений Бог виконує таємно. Усіх же, хто чинить Богові опір, Він прямо засудить і знищить, розправившись із ними через лиха. Христос останніх днів, Всемогутній Бог, висловлює всі істини, які очищають і спасають людину, і так виконує роботу суду, починаючи з Божого дому. Так пророцтва про повернення Господа в останні дні повністю справджуються». Почувши це, я просвітлився ще більше. Після цього Мін’ї зачитав іще кілька уривків зі слова Всемогутнього Бога та поспілкувався зі мною про те, чому Бог виконує Свою роботу суду в останні дні не в образі духа, а особисто, у плоті.

Всемогутній Бог говорить: «Боже спасіння людини не здійснюється безпосередньо за допомогою Духа та ідентичністю Духа, бо людина не може ні доторкнутися до Його Духа, ні побачити Його, ні наблизитися до Нього. Якби Він спробував спасти людину безпосередньо як Дух, людина не змогла б отримати Його спасіння. Якби Бог не зодягнувся в зовнішню форму створеної людської істоти, у людини не було б можливості отримати це спасіння. Бо в людини абсолютно немає можливості наблизитися до Нього, так само як ніхто не міг наблизитися до хмари Єгови. Тільки ставши створеною людською істотою, тобто тільки вклавши Своє Слово в плоть, якою Він збирається стати, Він може особисто вселити Слово у всіх, хто слідує за Ним. Тільки тоді людина може особисто почути й побачити Його Слово, і навіть здобути Його Слово, і таким чином прийти до повного спасіння. Якби Бог не став плоттю, ніхто з плоті й крові не зміг би отримати такого великого спасіння, і жодна людина не була б спасенною. Якби Дух Божий працював безпосередньо посеред людства, все людство було б уражене, або, не маючи можливості увійти в контакт із Богом, люди були б повністю захоплені сатаною. Перше втілення було для відкуплення людини від гріха, відкупити її за допомогою Ісусового тіла з плоті, тобто Він урятував людину від хреста, але всередині людини досі залишалися розбещені сатанинські характери. Друге втілення більше не призначене для того, щоб служити жертвою за гріх, а для повного спасіння тих, хто був відкуплений від гріха. Це робиться для того, щоб ті, чиї гріхи були прощені, могли бути вільними від гріха й повністю очищеними, і домогтися зміни характеру й так позбутися сатанинського впливу темряви, й повернутися перед престол Божий. Тільки так людина може бути повністю освячена» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)).

«Якби Дух Божий говорив безпосередньо з людиною, все людство підкорилося б тому голосу, падаючи додолу без слів одкровення, подібно до того, як Павло впав на землю у світлі по дорозі в Дамаск. Якби Бог продовжував діяти таким чином, людина ніколи не змогла б пізнати свою власну зіпсованість через суд слова й тим самим досягти спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може особисто донести Свої слова до вух кожної людини, щоб усі, у кого є вуха, могли почути Його слова й прийняти Його роботу суду словом. Тільки в такий спосіб досягається результат Його словом, а не проявом Духа, щоб налякати людину й змусити її підкоритися. Тільки завдяки цій практичній і в той же час незвичайній роботі старий характер людини, прихований глибоко всередині протягом багатьох років, може бути повністю викритий, щоб людина могла розпізнати й змінити його. Усе це – практична робота втіленого Бога, в якій, промовляючи й здійснюючи суд у практичний спосіб, Він досягає результатів суду над людиною через слово. Це влада втіленого Бога та значення втілення Бога» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)).

Потім Мін’ї поспілкувався зі мною так: «З Божих слів ми бачимо, що коли Бог уперше став плоттю, Він був розіп’ятий як жертва за гріхи людства, і тому наші гріхи прощаються, якщо ми віримо в Господа. Але корінь нашого гріха – наша гріховна натура – досі в нас залишається. Ми постійно грішимо та виявляємо такі розбещені характери, як пиха, підступність і зло. Ми брешемо й обманюємо, ми заздримо й ненавидимо. Коли ми стикаємося з лихом або в наших родинах виникають труднощі, ми схильні звинувачувати й засуджувати Бога та навіть відрікатися від Нього. Це незаперечний факт. Бог святий, тому нечисті люди не можуть Його узріти. Ми такі брудні й розбещені, ми грішимо та чинимо Богові опір – як же ми можемо бути гідними ввійти в Боже Царство? Повернувшись в останні дні, Господь Ісус висловлює істини та виконує роботу суду, щоб очистити та преобразити людину, аби люди могли повністю відкинути свій гріх і розбещеність, бути спасенними Богом і ввійти в Боже Царство. Божий суд в останні дні покликаний очистити та спасти людство. Тож Йому найдоречніше виконувати Свою роботу в плоті. Якби людей судив Божий Дух, вони б не очистились і не спаслися. Адже люди смертні, з плоті, і всі ми розбещені сатаною, тож ми сповнені сатанинських характерів, бруду та розбещеності. Ми ніяк не могли б бути поруч із Божим Духом. Якби нас судив безпосередньо Його Дух, ми були б просто знищені через наш бунт і непокору. Якби Божий Дух говорив напряму до людини, Він був би подібний до грому та блискавки. Ми б не тільки не зрозуміли Його, а й жахнулися б. Така робота суду над людством не досягла б бажаних цілей. Наведу тобі приклад. Уяви, що перед нами поранена пташка й ми хочемо їй допомогти, але вона боїться нас і не підпускає до себе, тому що вона зовсім не така, як ми, і не розуміє, що ми говоримо, і не усвідомлює наших намірів. Але якби ми перетворилися на таких самих пташок, а потім наблизилися, щоб допомогти, вона б не злякалась і не стала опиратися. Так само й Бог стає плоттю та вдягається в зовнішню оболонку звичайної людини: це допомагає Йому спасти нас, таких глибоко розбещених людей. Він висловлює істини, говорить зрозумілою для людей мовою та викриває нашу розбещеність і бунтарство, а також нашу гріховну природу протистояння Богові, показуючи нам Свій праведний характер, щоб ми побачили, що Бог цілковито реальний. Так Він може ще й дуже чітко донести до нас Свою волю та вимоги, а також істини, які люди повинні практикувати й у які мусять увійти: цим Він показує нам шлях до зміни наших характерів і очищення. Коли Бог виконує Свою роботу в плоті, це допомагає краще викривати наші уявлення й бунтарство. Коли Бог уперше втілився та став до роботи, фарисеї дуже добре знали, що робота й слова Господа Ісуса мали владу та силу, але вони бачили, що Він не виглядав як велика людина та був сином теслі, а те, що Він говорив і робив, не відповідало їхнім уявленням і фантазіям, тому вони відмовилися навіть розібратись у Його словах і справах, а просто стали чинити опір, засуджувати Його та не давати іншим дізнатися більше про Божу роботу. Зрештою вони розіп’яли Господа Ісуса. В останні дні Бог знову втілився, щоб виконати Свою роботу суду, і, оскільки те, що Бог став плоттю, аби говорити й виконувати Свою роботу, не відповідає людським уявленням, ми у своїй зарозумілості визначаємо межі Бога, судимо Його й опираємося Його роботі. Зокрема, духовенство релігійного світу чинить шалений опір, засуджуючи та хулячи Бога. Якби виконувати роботу суду прийшов не втілений Бог, а Його Дух, хто б насмілився так легковажно до Нього ставитися? Чи можна було б так викрити розбещеність людей? Тільки Бог у плоті може викрити все наше бунтарство, розбещеність і уявлення про Бога. Ті, хто любить істину, через Божий суд і одкровення можуть розпізнати свої розбещені характери та сатанинську природу непокори й бунтарства проти Бога. Такі люди здатні покаятися та зневажити себе, і зрештою вони будуть завойовані й очищені Його словами, і Бог приведе їх у Своє Царство. А ті, хто чіпляється за свої уявлення й фантазії, відрікаючись від Бога та опираючись Йому, відмовляючись прийняти істину, і наполягає на боротьбі з Богом, – про тих Бог відкриє, що вони кукіль. Вони є рабами зла й антихристами, яких викриє Божа робота в останні дні. Вони не тільки не спасуться, а й будуть прокляті та покарані Богом, точнісінько як фарисеї. Тому втілений Бог, який приходить виконувати Свою роботу суду в останні дні, є найкориснішим для спасіння розбещеного людства».

Спілкування Мін’ї мене дуже просвітило. Я подумав про період Закону: коли Бог Єгова явився та заговорив до ізраїльтян на горі Синай, їм усім здалося, ніби Божий голос звучить як грім, і вони сповнилися страху. Вони сказали Мойсеєві: «Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали» (Вихід 20:19). Бог святий, а ми розбещені люди. Ми справді не можемо мати прямого контакту з Божим Духом. Я також згадав, як уперше почув звістку про те, що Господь повернувся в плоті. Я був сповнений уявлень і опору, і я був нестерпно бундючний. Не шукаючи й не розбираючись у питанні, я просто сліпо вирішив і присудив, що Господь ніяк не міг повернутись у плоті. Я заблокував церкву, не дав іншим досліджувати істинний шлях і намагався заборонити дружині відвідувати зібрання. Чим мої дії відрізнялися від дій фарисеїв, які чинили опір Господу Ісусу? Я був таким бундючним і бунтівничим. Якби роботу суду виконував Божий Дух, я був би вже знищений, тож як би я отримав шанс здобути Боже спасіння? Виконання роботи суду саме втіленим Богом – це дійсно Його спасіння для людини! Проведення Його роботи в останні дні саме втіленим Богом є конче необхідним!

Після цього Мін’ї спілкувався зі мною ще кілька разів, і я прочитав багато слів Всемогутнього Бога. З Його слів я дізнався секретні деталі та сенс трьох стадій Божої роботи зі спасіння людства, таємниці Божих утілень та імен, приховану істину про Біблію, а також те, як почути Його голос, як відрізнити істинного Христа від неправдивих, яких людей Бог спасає, а яких виганяє, і багато іншого. Що більше я читав слова Всемогутнього Бога, то краще розумів Його роботу й волю. Я осягнув стільки таємниць Біблії, яких раніше не міг осягнути, і для мене прояснилося стільки речей, яких я до того ніколи не розумів. Це було для мене великою поживою. У своєму серці я відчув упевненість, що слова Всемогутнього Бога – це істина, голос Божий, і що Всемогутній Бог – це єдиний істинний Бог, який явився! Адже тільки Бог може проголошувати істини, відкривати таємниці й забезпечувати нас нескінченною істиною та життям. Всемогутній Бог – це воістину Господь, що повернувся! Раніше я слідував буквальним словам Біблії й окреслював собі Бога відповідно до своїх уявлень і фантазій. Я не вивчав нову Божу роботу, а вперто відкидав Бога, що повернувся. Я мало не став фарисеєм, що опирається Богові, і мало не втратив свій шанс привітати повернення Господа й увійти на небо. Якби Святий Дух вчасно не скерував і не спас мене, мої уявлення неодмінно зруйнували б моє життя. Тільки завдяки Божій милості та спасінню я зміг привітати Його повернення та бути присутнім на Його весільному бенкеті. Дяка Всемогутньому Богу!