Біблійні вірші для довідки:

«І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:2–4).

Відповідні слова Бога:

Царство шириться між людьми, твориться між людьми, постає між людьми; немає такої сили, що могла б знищити Моє Царство. Хто з вас, Моїх людей, що в сьогоднішньому Царстві, не людська істота поміж людськими істотами? Хто з вас поза людським станом? Коли Мою нову відправну точку буде оголошено людському сонму, як відгукнеться людина? Ви власними очима бачили стан людського роду; певно ж ви не плекаєте досі надії, що назавжди утримаєтеся в цьому світі? Я нині ступаю повсюди поміж Моїх людей і живу серед них. Сьогодні благословенні ті, хто має до Мене щиру любов. Благословенні ті, хто Мені кориться, бо вони напевно залишаться в Моєму Царстві. Благословенні ті, хто Мене знає, бо вони напевно здобудуть владу в Моєму Царстві. Благословенні ті, хто Мене шукає, бо вони напевно звільняться з пут сатани та будуть ощасливлені Моїми благословеннями. Благословенні ті, хто здатен від себе відмовитися, бо вони напевно ввійдуть у Мою владу й успадкують дари Мого Царства. Тих, хто клопоче для Мене, я пам’ятатиму; тих, хто для Мене витрачається, Я радо обійму; тих, хто приносить Мені пожертви, я обдарую втіхами. Тих, хто радіє Моєму слову, Я благословлю, і вони напевно стануть стовпами, що триматимуть склепіння Мого Царства, і матимуть безмірний достаток у Моєму домі, і ніхто не зможе до них дорівнятися. Чи приймали ви колись дані вам благословення? Чи шукали ви колись дані вам обіцянки? Під проводом Мого світла ви неодмінно вирветеся з мертвої хватки сил пітьми. Посеред пітьми ви точно не втратите своє провідне світло. Ви напевно станете панами всього сущого. Ви напевно станете переможцями сатани. Коли впаде царство великого червоного дракона, ви напевно постанете посеред незліченного натовпу, щоб засвідчити Мою перемогу. Ви напевно стоятимете твердо й непохитно в краї Синім. Через зазнані страждання ви успадкуєте Мої благословення та неодмінно променитиметеся Моєю славою на весь усесвіт.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 19»

Щойно роботу завоювання буде завершено, людину буде приведено в прекрасний світ. Звісно, це життя й надалі буде на землі, але воно буде зовсім не таке, як сьогоднішнє життя людини. Це буде життя, яке людство матиме після того, як буде завойовано весь людський рід, це буде новий початок для людини на землі, і коли в людства буде таке життя, це стане доказом, що людський рід увійшов у новий прекрасний світ. Це буде початок життя людини й Бога на землі. Та для такого прекрасного життя потрібно, щоб очищена та завойована людина підкорилася Творцю. Тож робота завоювання – це остання стадія Божої роботи перед тим, як людство ввійде в чудове місце призначення. Таке життя – це майбутнє життя людини на землі, найпрекрасніше життя на землі, саме таке життя, якого людина прагне, але ніколи не могла досягти за всю світову історію. Це остаточний результат 6 000 років роботи управління; це те, чого найбільше прагне людський рід, і це також Божа обіцянка людям. Але ця обіцянка не може збутися негайно: людина ввійде в майбутнє місце призначення лише тоді, коли роботу останніх днів буде завершено, а людину – повністю завойовано, себто коли сатана буде розбитий вщент. Після того як людину буде очищено, у неї вже не буде грішної натури, адже Бог переможе сатану, тобто вже не буде зазіхань ворожих сил, та й самих таких сил, які могли б уражати людську плоть. Тож людина буде вільною та святою – вона ввійде у вічність. Людина буде вільною, куди б вона не йшла, лише якщо тримати ворожі сили темряви в путах, і тоді в неї не буде бунтарства й опору. Сатану лише треба тримати в путах, і з людиною все буде добре; зараз усе так, як воно є, тому що сатана досі збурює лихо по всій землі, а вся робота Божого управління ще не добігла кінця. Щойно сатану буде розбито, людина буде повністю звільнена; коли людина здобуде Бога та вийде з-під влади сатани, вона узрить Сонце праведності.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Коли Бог вивільнить Свій великий гнів, увесь світ в результаті зазнає усіх можливих видів лих, подібно до вибуху вулкана. Височіючи в небі, можна побачити, що на землі всілякі нещастя наближаються до всього людства, день у день дедалі ближче. Якщо дивитися з висоти, то земля являє погляду розмаїття сцен, подібних до тих, які передують землетрусу. Рідкий вогонь мчить нестримно, лава вільно тече, гори зсуваються, і над усім сяє холодне світло. Увесь світ поринув у вогонь. Це сцена вивільнення Богом Свого гніву, і це час Його суду. Усі, хто з плоті та крові, не зможуть врятуватися. Таким чином, для знищення всього світу не знадобляться війни між країнами та конфлікти між людьми; натомість світ «свідомо насолоджуватиметься» в колисці Божої кари. Ніхто не зможе втекти; кожна людина повинна пройти це випробування, одна за одною. Після цього весь усесвіт знову засяє святим сяйвом, і все людство знову почне нове життя. А Бог спочиватиме над всесвітом і щодня благословлятиме все людство.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 18»

У той час як справджуються Мої слова, на землі поступово твориться Моє Царство, і поступово людина повертається до своєї нормальності, і так на землі постає Царство в Моєму серці. У тому Царстві всі Божі люди повертаються до нормального людського життя. Минає морозна зима, і на зміну їй приходить світ весняних міст, де весна триває цілий рік. І люди більше не потерпають у похмурому, нужденному людському світі, і більше не терплять його пронизливий холод. Люди більше не йдуть одне проти одного, країни більше не воюють одна з одною, немає більше різанини в потоках крові; усі землі повні щастя і тепла між людьми. Я радію на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели приносять Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не нарікає Мені на тяготи. Сьогодні ви всі живете переді Мною; завтра ви всі будете в Моєму Царстві. Хіба це не найбільше благословення, що Я дарую людині?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 20»

Жити в спочинку означає жити без війни, без бруду та без жодної постійної неправедності. Точніше кажучи, це означає мати життя, вільне від сатанинських порушень (тут «сатана» означає ворожі сили) і сатанинського розбещення, не схильне до вторгнення жодних сил, що протистоять Богові; це життя, у якому все слідує за власним родом і може поклонятися Господу творіння, а небо й земля цілковито спокійні, – ось що значать слова «життя людей у спочинку». Коли Бог спочине, то на землі вже не буде постійної неправедності, не буде подальших вторгнень ворожих сил, і людство ввійде в нове царство та більше не буде розбещене сатаною, а натомість буде врятоване після розбещення сатаною. День спочинку людства стане й днем спочинку Бога. Бог утратив Свій спочинок через те, що люди не могли ввійти до відпочинку, а не тому, що Він від початку не міг спочити. Входження до відпочинку не означає, що весь рух і розвиток припиниться, чи що Бог припинить працювати, чи що люди більше не житимуть. Знак входження до відпочинку явиться, коли сатану буде знищено, коли безбожні люди, які приєдналися до нього в лиходійстві, будуть покарані й знищені та коли всі ворожі Богу сили припинять існувати. Коли Бог увійде до відпочинку, це означає, що Він більше не буде виконувати Свою роботу зі спасіння людства. Коли людство ввійде до відпочинку, це означає, що всі люди житимуть у Божому світлі та під Його благословеннями, вільні від сатанинського розбещення, і неправедності більше не буде. Під Божою опікою люди будуть нормально жити на землі. Коли Бог і людство разом увійдуть до відпочинку, це означає, що людство буде врятовано, а сатану знищено, що Божу роботу в людях буде повністю звершено. Бог уже більше не працюватиме в людях, і вони більше не житимуть під владою сатани. Таким чином, Бог більше не клопотатиметься, а люди більше не будуть у постійному русі; Бог і людство ввійдуть до відпочинку водночас. Бог повернеться у Своє вихідне місце, а кожна людина повернеться на своє місце. Такими є місця призначення, де перебуватимуть Бог і люди, коли все Боже управління буде завершено. Бог має Своє місце призначення, а людство – своє. Під час спочинку Бог і надалі скеровуватиме всіх людей у їхньому житті на землі, і поки вони будуть у Його світлі, то поклонятимуться єдиному істинному Богу на небі. Бог більше не житиме поміж людей, і люди теж не зможуть жити з Богом у Його місці призначення. Бог і людство не можуть жити в тому самому світі; натомість у Бога і в людства різні власні способи життя. Бог – Єдиний, який скеровує все людство, і все людство – то кристалізація Божої роботи управління. Люди керовані, і вони мають іншу сутність, ніж Бог. «Спочити» значить повернутися до свого вихідного місця. Тож коли Бог входить у спочинок, це означає, що Він повернувся до Свого первісного місця. Він більше не житиме на землі, не буде поміж людей і не ділитиме з ними радість і страждання. Коли люди входять до відпочинку, це означає, що вони стали справжніми об’єктами творіння; вони поклонятимуться Богу, живучи на землі нормальним людським життям. Люди більше не будуть неслухняними перед Богом, не опиратимуться Йому та повернуться до первісного життя Адама і Єви. Таким буде життя й місце призначення Бога та людей після того, як вони ввійдуть до відпочинку. У війні між сатаною й Богом поразка сатани є неминучою закономірністю. Таким чином, те, що Бог увійде до відпочинку після того, як Його роботу управління буде завершено, а людство буде повністю врятоване та ввійде до відпочинку, – теж стало неминучими закономірностями. Місце спочинку людства – на землі, а місце спочинку Бога – на небі. Поки люди поклонятимуться Богу у спочинку, вони житимуть на землі, і поки Бог керуватиме рештою людства у спочинку, Він ними керуватиме з неба, а не із землі. Бог і надалі буде Духом, а люди й надалі будуть плоттю. Бог і люди відпочивають по-різному. Поки Бог відпочиватиме, Він приходитиме та являтиметься поміж людей; поки люди відпочиватимуть, Бог водитиме їх відвідати небо, а також утішатися тамтешнім життям.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Коли людина досягне справжнього людського життя на землі, а всі сатанинські сили буде взято в пута, то людина легко житиме на землі. Усе буде не таке складне, як сьогодні: людські стосунки, суспільні відносини, складні сімейні взаємини – від них усіх стільки болю та стільки клопоту! Яке знедолене тут людське життя! Коли людину буде завойовано, її серце й розум зміняться: вона матиме серце, що шанує та любить Бога. Щойно всі ті у світі, хто прагне любити Бога, будуть завойовані, себто щойно сатану – усі сили темряви – буде розбито й узято в пута, людське життя на землі стане безтурботним, і людина зможе вільно жити на землі. Наскільки легше було б, якби людське життя було без плотських стосунків і складнощів. Плотські стосунки людини заскладні, і те, що вони в людини є, доводить, що людина ще не звільнилася з-під впливу сатани. Якби в тебе були однакові стосунки з усіма братами й сестрами, якби в тебе були однакові стосунки з усіма членами родини, то в тебе не було б ніяких турбот, і ти не мусив би ні про кого хвилюватися. Ніщо не могло б бути краще, і так людина б звільнилася від половини свого страждання. Живучи нормальним людським життям на землі, людина буде подібна до янголів; хоча вона й досі буде з плоті, але буде дуже подібна до янгола. Це остаточна обіцянка, остання обіцянка, дарована людині.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Коли людина ввійде у вічне місце призначення, вона поклонятиметься Творцю, і оскільки людина здобуде спасіння й увійде у вічність, вона вже не шукатиме жодних цілей і тим паче не муситиме хвилюватися, що сатана її обложить. У той час людина дізнається своє місце та виконуватиме свій обов’язок, і навіть якщо її не каратимуть і не судитимуть, кожна людина виконуватиме свій обов’язок. У той час людина буде створінням і за ідентичністю, і за статусом. Люди більше не ділитимуться на малих і великих; усі просто виконуватимуть різні функції. Та людина все одно житиме в упорядкованому місці призначення, придатному для людства; людина виконуватиме свій обов’язок заради поклоніння Творцю, і саме таке людство стане людством вічності. У той час людина здобуде життя, освітлене Богом, життя під Його опікою та захистом, життя разом із Богом. Людство житиме нормальним життям на землі, і всі люди ступлять на правильний шлях. За 6 000-річним планом управління сатану буде розбито вщент, тобто Бог відновить первісний образ, який людина мала після свого створення, і, таким чином, первісний намір Бога буде здійснено.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Коли людей буде відновлено до їхньої первісної подоби та коли вони зможуть виконувати належні їм обов’язки, залишатися на належних їм місцях і підкорятися всім Божим планам, Бог отримає громаду людей на землі, які поклонятимуться Йому, і Він також утвердить царство на землі, яке поклонятиметься Йому. Він матиме вічну перемогу на землі, а всі ті, хто противиться Йому, загинуть навіки. Це відновить Його первісний намір при створенні людства; це відновить намір, з яким Він створив усе суще, а також це відновить Його владу на землі, серед усього сущого та серед Його ворогів. Це будуть символи Його повної перемоги. Відтоді людство ввійде до відпочинку та почне життя на правильному шляху. Бог також увійде до вічного відпочинку разом із людством і почне вічне життя, спільне для Нього та для людей. Погань і непослух на землі зникнуть, і всі плачі розвіються, і все в цьому світі, що противиться Богові, припинить існувати. Залишиться тільки Бог і ті люди, яким Він приніс спасіння; залишиться тільки Його творіння.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Вся земля сповнюється звуками сміху, повсюди на землі панує атмосфера хвали, і ніде немає місця, де б не було Моєї слави. Моя мудрість повсюди на землі й по всьому всесвіту. Серед усього сущого є плоди Моєї мудрості, серед усіх людей рясніють витвори Моєї мудрості; все подібне до всього сущого у Моєму Царстві, і всі люди живуть у спокої під Моїми небесами, наче вівці на Моїх пасовищах. Я рухаюся понад усіма людьми та всюди спостерігаю. Ніщо більше не виглядає старим, і жодна людина не залишилася такою, якою була раніше. Я спочиваю на престолі, Я розлігся над усім всесвітом, і Я цілковито задоволений, адже все суще відновило свою святість, і Я знову можу мирно проживати на Сіоні, а люди на землі можуть вести безтурботне, задоволене життя під Моїм керівництвом. Усі народи управляють усім у Моїй руці, всі народи повернули собі свій колишній розум і первісний вигляд; вони більше не вкриті пилом, але в Моєму Царстві є святими, як нефрит, кожен з обличчям, подібним до обличчя святого в серці людини, адже Моє Царство встановлено серед людей.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 16»

«Я рухаюся понад усіма людьми та всюди спостерігаю. Ніщо більше не виглядає старим, і жодна людина не залишилася такою, якою була раніше. Я спочиваю на престолі, Я розлігся над усім всесвітом…». Таким є результат поточної роботи Бога. Усі обрані Богом люди повертаються до своєї первісної форми, завдяки чому ангели, які страждали стільки років, звільняються, як і каже Бог: «Їхні обличчя подібні до обличчя святого в серці людини». Оскільки ангели працюють на землі й служать Богові на землі, і оскільки слава Божа поширюється по всьому світу, небо переноситься на землю, а земля підноситься до неба. Тому людина – це ланка, що з’єднує небо й землю; небо та земля більше не розділені, не відокремлені одне від одного, але з’єднані як одне ціле. По всьому світу існують лише Бог і людина. Немає ні пилу, ні бруду, і все суще оновлене, як маленьке ягня, що лежить на зеленому лузі під небом, насолоджуючись усією Божою благодаттю. І саме завдяки появі зелені сяє подих життя, адже Бог приходить у світ, щоб жити поруч із людиною вічно, як і було промовлено з вуст Божих: «Я знову можу мирно проживати на Сіоні». Це символ поразки сатани, це день Божого спочинку, і цей день звеличуватиметься і проголошуватиметься всіма людьми та вшановуватиметься всіма людьми. Коли Бог спочиває на престолі, це також час, коли Бог завершує Свою роботу на землі, і це той момент, коли всі Божі таємниці розкриваються людині; Бог і людина вічно перебуватимуть у гармонії, ніколи не розлучаючись, – такими є прекрасні сцени Царства!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 16»

У спалаху блискавки кожна тварина виявляє свою справжню подобу. Так і людина, освітлена Моїм світлом, повернула собі святість, яку вона мала колись. О, старий розбещений світ! Нарешті він перекинувся в брудну воду і, занурившись під воду, розчинився в багнюці! О, все людство, Моє власне творіння! Нарешті воно знов ожило у світлі, заклало підґрунтя для існування і перестало борсатись у багні! О, незліченні творіння, які Я тримаю в Своїх руках! Як можуть вони не оновлюватись завдяки Моїм словам? Як їм не виконувати своїх функцій у світлі? Земля більше не смертельно нерухома й безмовна, небо більше не пустельне та сумне. Небо й земля, більше не розділені порожнечею, об’єдналися в одне ціле, щоб ніколи більше не бути розділеними. З цієї радісної нагоди, в цей момент тріумфу, Моя праведність і Моя святість поширилися на весь усесвіт, і все людство славить їх безперервно. Міста небесні сміються з радості, і царство земне танцює від радості. Хто в цей час не радіє, і хто також не плаче? Земля у своєму споконвічному стані належить небу, а небо возз’єднане із землею. Людина – це пуповина, що з’єднує небо та землю, і завдяки святості людини, завдяки її оновленню небо більше не приховане від землі, а земля більше не мовчить до неба. Обличчя людей сяють широкими посмішками задоволення, і в серцях їх усіх прихована солодкість, яка не знає меж. Людина не свариться з людиною, і люди не б’ються одне з одним. Чи є такі, хто у Моєму світлі не живе мирно з іншими? Чи є такі, хто в Мій день ганьбить Моє ім’я? Усі люди звертають на Мене свій побожний погляд і в своїх серцях потай волають до Мене. Я дослідив кожну дію людства: серед людей, які очистилися, немає жодного, хто був би Мені непокірним, жодного, хто б судив Мене. Усе людство просочене Моїм характером. Усі люди пізнають Мене, наближаються до Мене та поклоняються Мені. Я стверджуюсь у людському дусі, підношусь на найвищу вершину в очах людини й течу разом із кров’ю в її жилах. Радісне піднесення в серці людини заповнює всі місця на обличчі землі, повітря бадьоре та свіже, густі тумани більше не огортають землю, і сонце сяє в усій своїй красі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 18»

У Моєму світлі люди знову бачать світло. У Моєму слові люди знаходять те, що їх тішить. Я прийшов зі Сходу, Я вітаю вас зі Сходу. Коли сяє Моя слава, вона осяває усі народи, усе стає світлим, жодна річ не залишається в темряві. Те життя, яким у Царстві живе Божий народ із Богом, є безмежно щасливим. Води танцюють від радості за благословенне життя людей, гори разом із людьми насолоджуються Моїм достатком. Усі люди прагнуть, наполегливо працюючи, засвідчити свою відданість у Моєму Царстві. У цьому Царстві більше немає непокори, немає спротиву; небеса і земля залежать одне від одного, людина та Я зближаємось у глибокому почутті, у солодких щасливих миттєвостях життя, спираючись одне на одного… У цей момент я офіційно розпочинаю Своє життя на небесах. Більше немає сатанинської смути, і люди нарешті знаходять спокій. По всьому всесвіту Мій обраний народ живе у Моїй славі, у блаженстві, якому немає рівних, не як люди, що живуть серед людей, а як люди, які живуть із Богом. Усе людство пройшло через сатанинське розбещення, випивши до денця і гіркоту, і солодкість життя. Тепер, живучи у Моєму світлі, як можна не радіти? Як можна легковажно відмовитися від цієї прекрасної миті та дозволити їй вислизнути? Люди! Співайте пісню у ваших серцях і танцюйте від радості за Мене! Піднесіть ваші щирі серця та запропонуйте їх Мені! Бийте у барабани й грайте радісно для Мене! Я випромінюю Свій захват на весь усесвіт! Цим людям я являю Своє славне обличчя! Я закликатиму гучним голосом! Я перевершу всесвіт! Я вже паную серед цих людей! Ці люди возвеличують Мене! Я ширяю у блакитних небесах вгорі, і ці люди прямують за Мною. Я крокую серед цих людей, і Мій народ оточує Мене! Серця цих людей переповнені радістю, їхні пісні змушують усесвіт здригатися, розколюючи небесну твердь! Усесвіт більше не оповитий туманом; більше немає багна, більше не збираються нечистоти. Святі люди всесвіту! Під Моїм поглядом ви являєте своє справжнє лице. Ви не люди, вкриті мерзотою, а святі, чисті наче нефрит, ви усі – Мої улюблені, ви усі – Моя втіха! Усе повертається до життя! Усі святі повернулися служити Мені на небесах, опинившись у Моїх теплих обіймах, більше не плачуть, не тривожаться, віддаючи Мені себе, повертаючись до Моєї оселі, і на своїй батьківщині вони будуть любити Мене без упину! І це не зміниться довіку! Де смуток! Де сльози! Де плоть! Земля проминає, але небеса пребудуть навіки. Я являюсь усім народам, і всі народи славлять Мене. Це життя, ця краса споконвіку і до кінця часів не зміняться. Це – життя Царства.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Радійте, люди!»