Біблійні вірші для довідки:

«Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони» (Івана 17:17–19).

«Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13).

«Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48).

«Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17).

Відповідні слова Бога:

Ви маєте вміти бачити волю Божу й розуміти, що Божа робота не така проста, як створення неба, і землі, і всього сущого. Адже сьогоднішня робота така: перетворити розбещених і вкрай байдужих, очистити тих, хто був створений, але підданий обробці сатаною. І мова не про створення Адама чи Єви, і поготів не про створення світла чи всякої рослини й тварини. Бог очищує те, що споганено сатаною, і наново його здобуває; воно стає тим, що належить Йому, і перетворюється на Його славу. Не так це уявляє людина, і це не так просто, як створення неба й землі та всього, що є в них, і не так просто, як проклясти сатану та запроторити його в безодню. Ні, ця робота в тому, щоб перетворити людину, перетворити те лихе, що не від Нього, на добре, що від Нього. Ось яка правда стоїть за цим етапом Божої роботи. Ви маєте це розуміти й уникати надмірного спрощення. Робота Божа не схожа на звичайну роботу. Його дива та мудрість такі, що розум людини не може їх осягнути. На цьому етапі Своєї роботи Бог не створює все суще, але й не знищує його. Натомість Він перетворює все, що Сам створив, і очищує все, що осквернив сатана. І таким чином Бог починає велику справу, і в тому полягає все значення Божої роботи. Хіба ти бачиш у цих словах, що Божа робота насправді така проста?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?»

У роботі останніх днів слово сильніше, ніж вияв ознак і чудес, і авторитет слова перевершує авторитет ознак і чудес. Слово викриває всі порочні характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості розпізнати їх самотужки. Коли вони будуть розкриті перед тобою через слово, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; ти не зможеш заперечувати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини все ще належить сатані, і зіпсований сатанинський характер усе ще залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, усе ще відноситься до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою. Коли демонів було вигнано з людини і її було відкуплено, це означало тільки те, що її було вирвано з рук сатани й повернено Богові. Однак, не будучи очищеною або зміненою Богом, вона залишається зіпсованою людиною. Усередині людини все ще існують бруд, опір та бунтарство; людина повернулася до Бога тільки через Його спокуту, але в неї немає анінайменшого знання про Бога, і вона все ще здатна чинити опір і зраджувати Його. До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через рафінування людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді, ця стадія – стадія завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через використання слова для очищення, суду й викриття повністю розкриваються всі скверни, уявлення, мотиви та індивідуальні прагнення в серці людини. Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. … Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Ти повинен знати, що Боже вдосконалення, довершення та здобуття людей не приносить нічого, крім мечів і ударів по людській плоті, а також нескінченних страждань, великих пожеж, нещадного суду, кари, прокльонів і безмежних випробувань. Такими є правда й підспідок роботи управління людиною. Але все це спрямоване на плоть людини, і всі стріли ворожнечі нещадно націлені на плоть людини (бо людина невинна). Усе це робиться заради Його слави, свідчення й управління. Річ у тому, що Його робота виконується не тільки заради людства, а й заради всього плану, а також для здійснення Його первісної волі, з якою Він створював людство. Тому, мабуть, дев’яносто відсотків того, що переживає людина, пов’язано зі стражданнями й випробуваннями вогнем, а солодких і щасливих днів, яких прагнула людська плоть, дуже мало, а то й зовсім немає. Ще менше людина здатна тішитися щасливими моментами в плоті, проводячи прекрасний час із Богом. Плоть брудна, тому те, що бачить і чим тішиться людська плоть, є нічим іншим, як Божою карою, яку люди вважають несприятливою – так, начебто їй бракує здорового глузду. Причина в тому, що Бог проявляє Свій праведний характер, який не до вподоби людині, не терпить людських проступків і гидує ворогами. Бог відкрито виявляє весь Свій характер будь-якими необхідними засобами, тим самим завершуючи роботу Своєї шеститисячолітньої битви із сатаною – роботу спасіння всього людства та знищення сатани старого!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Мета управління людством»

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та бути Йому по серцю. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала зразком і взірцем Божої роботи, свідком Бога та тим, хто по серцю Богові.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного відпочинку; без такого очищення жодна людина не могла бути б віднесена до того чи іншого сорту та не могла б увійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення позбавить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду проллє світло на ті неслухняні частки людства, таким чином відділивши тих, кого можна спасти, від тих, кого спасти не можна, і тих, хто залишиться, від тих, хто зникне. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий стан людства, у якому втішатимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони почнуть свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено залишатися на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, безбожні, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись прислужували Богу. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть вигнані та знищені через свою безбожність і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. Чи вони духи мертвих, а чи люди, що досі живуть у плоті, усі злочинці та не врятовані будуть знищені, щойно святі поміж людства ввійдуть до відпочинку. Що ж до цих злочинних духів і людей, або до духів праведників і до тих, хто чинить справедливість, то в яку б епоху вони не жили, усі, хто робить зло, зрештою будуть знищені, а всі праведні виживуть. Те, чи отримає спасіння певна людина чи дух, залежить не тільки від роботи останнього періоду, а й від того, чи опиралися вони Богу й чи були неслухняні. Люди попередньої доби, що чинили зло та не могли здобути спасіння, безсумнівно будуть цілями для покарання, і люди цієї доби, які чинять зло та не можуть бути врятовані, теж безперечно стануть цілями для покарання. Люди діляться на категорії залежно від того, добрі вони, чи лихі, а не від епохи, у яку вони живуть. Після того як людей буде поділено на категорії, вони не відразу отримають кару чи винагороду; натомість Бог звершить Свою роботу покарання лихих і нагородження добрих тільки після того, як закінчить роботу завоювання в останні дні. Власне, Він ділив людей на добрих і лихих від самого початку Своєї роботи спасіння людства. Але Він винагородить праведних і покарає безбожних лише після того, як Його робота завершиться; не буде такого, що Він поділить людей на категорії по завершенні Своєї роботи й відразу візьметься за завдання з покарання лихих і нагородження добрих. Натомість це завдання буде виконано лише після повного завершення Його роботи. Уся мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб ретельно очистити всіх людей, аби Він зміг привести чисте й святе людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління. Якби Бог не знищив нечестивих, а натомість дозволив їм залишитися, то кожна людина все одно не змогла б увійти до відпочинку, і Бог не зміг би привести все людство в кращий світ. Така робота була б неповна. Коли Його роботу буде завершено, усе людство буде цілковито святим; тільки так Бог зможе мирно жити у спочинку.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»