Божі слова на кожен день. Уривок 77

До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через рафінування людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді, ця стадія – стадія завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через використання слова для очищення, суду й викриття повністю розкриваються всі скверни, уявлення, мотиви та індивідуальні прагнення в серці людини. Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!». Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 78

При згадці слова «суд» ти, напевно, пригадуєш слова, які промовив Єгова, аби наставити людей у кожному регіоні, і слова, які сказав Ісус, щоб докорити фарисеям. Попри всю їхню суворість, ці слова не були Божим судом над людиною; вони були лише словами, сказаними Богом за різних умов, тобто в різних контекстах. Ці слова не схожі на слова, сказані Христом останніх днів, коли Він судить людину. Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог. Якщо ти не вважаєш ці істини важливими, якщо ти думаєш лише про те, як уникнути їх або як знайти новий вихід, який їх не стосується, то я кажу, що ти – тяжкий грішник. Якщо ти віриш у Бога, проте не шукаєш істини або волі Божої і тобі не подобається дорога, що наближає тебе до Бога, то я кажу, що ти намагаєшся уникнути суду і що ти маріонетка і зрадник, який утікає від великого білого престолу. Бог не помилує жодного бунтівника, який утікає з-під Його погляду. Такі люди зазнають ще суворішого покарання. Ті ж, хто постане перед Богом на суд, ба більше, хто був перед цим очищений, вічно житимуть у Царстві Божому. Звичайно, це те, що стосується майбутнього.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Божі слова на кожен день. Уривок 79

Робота суду – це власна робота Бога, тому, природно, вона має бути виконана Самим Богом; вона не може бути виконана людиною замість Нього. Оскільки суд – це застосування істини для підкорення людства, Бог, поза сумнівом, знову постав би у втіленому образі, щоб виконати цю роботу серед людей. Іншими словами, Христос останніх днів використовуватиме істину, щоб навчати людей по всьому світу й доносити до них усі істини. Ось Божа робота суду. Багатьом не подобається ідея другого втілення Бога, адже людям важко повірити в те, що Бог став би плоттю, щоб виконати роботу суду. Утім, Я мушу сказати тобі, що Божа робота часто значно перевершує людські очікування, і людському розуму важко її прийняти. Адже люди – лише гробаки на землі, тоді як Бог – Всевишній, який наповнює всесвіт; розум людини подібний до ями із застійною водою, де плодяться самі гробаки, тоді як кожен етап роботи, скерованої думками Бога, є плодом Божої мудрості. Люди завжди намагаються змагатися з Богом, на що Я кажу: цілком очевидно, хто врешті-решт опиниться у програші. Я заклинаю вас усіх не вважати себе ціннішими за золото. Якщо інші здатні прийняти суд Божий, то чому ти не можеш? Наскільки вище за інших ти стоїш? Якщо інші здатні схилити голову перед істиною, то чому і ти не можеш? Імпульс Божої роботи неспинний. Він не повторить роботу суду знову лише через «внесок», який ти зробив, і ти не тямитимешся від каяття, що упустив таку гарну можливість. Якщо ти не віриш Моїм словам, тоді просто зачекай, поки великий білий престол на небі винесе тобі вирок! Ти мусиш знати, що всі ізраїльтяни погордували Ісусом і зреклися Його, але, незважаючи на це, факт викуплення Ісусом людства однаково поширився по всьому всесвіту й аж до країв землі. Хіба це не реальність, яку Бог створив віддавна? Якщо ти досі чекаєш, що Ісус забере тебе на небеса, то Я скажу, що ти – впертий шматок сухостою.^[a] Ісус не визнає такого лжевірянина, як ти, який не відданий істині та прагне самих лише благословень. Натомість Він без жалю скине тебе у вогненне озеро, де ти горітимеш десятки тисяч років.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Примітка:

a. Шматок сухостою: китайська ідіома на позначення того, чому «вже неможливо зарадити».

Божі слова на кожен день. Уривок 80

Тепер ти розумієш, що таке суд і що таке істина? Якщо розумієш, тоді я закликаю тебе покірливо скоритися суду, в противному разі у тебе ніколи не буде можливості бути відзначеним Богом або уведеним Ним у Його Царство. Ті, хто приймає лише суд, але ніколи не може очиститись, тобто ті, хто тікає від роботи суду, будуть назавжди зневажені та відкинуті Богом. Їхні гріхи є численнішими та тяжчими за гріхи фарисеїв, адже вони зрадили Бога і повстали проти Бога. Такі люди, не гідні навіть прислужувати, одержать суворіше покарання, до того ж це покарання буде вічним. Бог не помилує жодного зрадника, який колись на словах виказував вірність, але згодом зрадив Його. Такі люди одержать відплату у вигляді покарання духу, душі та тіла. Хіба саме це не є виявленням праведного Божого характеру? Хіба не в цьому полягає мета Бога у суді над людиною і її викритті? Під час суду Бог прирікає усіх, хто робить усілякі нечестиві вчинки, на місце, що кишить злими духами, і дозволяє цим злим духам на свій розсуд знищувати плотські тіла цих людей, і їхні тіла виділяють трупний сморід. Такою є гідна відплата для них. Бог записує у їхні облікові книги кожен гріх цих зрадливих лжевірян, лжеапостолів та лжепрацівників; потім, у слушний час, Він скидає їх до нечистих духів, дозволяючи цим нечистим духам на свій розсуд оскверняти всі їхні тіла, аби вони ніколи не переродились і ніколи більше не побачили світла. Тих лицемірів, які служать якийсь час, але не здатні зберегти вірність до кінця, Бог зараховує до нечестивих, аби вони вступили в змову з нечестивими та стали складовою їхнього безладного наброду; зрештою Бог їх знищить. Бог відкидає і не звертає уваги на тих, хто ніколи не був вірним Христу або ніколи не робив внеску в межах своєї сили, і на зламі епох Він винищить їх усіх. Вони більше не існуватимуть на землі й тим більше не зможуть увійти в Царство Боже. Ті, хто ніколи не був щирим перед Богом, але під тиском обставин був змушений поверхово мати з Ним справу, зараховуються до тих, хто прислуговує Його народу. Лише невелика кількість таких людей виживе, більшість же сконає разом із тими, хто несе служіння, що не відповідає стандарту. Зрештою, Бог приведе у Своє Царство всіх тих, хто є однодумцями Бога, народ і синів Божих, і тих, кого Бог призначив священниками. Вони стануть результатом Божої роботи. Що ж до тих, хто не може бути зарахованим до жодної з категорій, установлених Богом, то вони будуть зараховані до безбожників, – і ви, безумовно, можете собі уявити, яким буде їхній кінець. Я вже сказав вам усе, що повинен сказати; шлях, який ви обираєте, є лише вашим вибором. Ви повинні зрозуміти таке: робота Божа ніколи не чекає на тих, хто не встигає за Його поступом, і праведний характер Божий не милує жодну людину.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Божі слова на кожен день. Уривок 81

Бог не повторює роботу в жодному періоді. Оскільки настали останні дні, Він буде виконувати роботу, яку Він робить в останні дні, і розкриє весь Свій характер, який має в останні дні. Щодо останніх днів, мова йде про окремий період, в якому Ісус сказав, що ви обов’язково зустрінете лиха і зіткнетеся з землетрусами, голодом і епідеміями, які покажуть, що це новий період, і вже більше не старий період Благодаті. Припустимо, що, як кажуть люди, Бог вічно незмінний, Його характер завжди співчутливий і люблячий, що Він любить людину як Самого Себе, і Він пропонує кожній людині порятунок і ніколи не ненавидить людину, чи зможе Його робота коли-небудь добігти свого кінця? Коли Ісус прийшов і був прибитий до хреста, пожертвувавши Собою за всіх грішників і поклавши Себе на вівтар, Він уже завершив роботу спокути і поклав кінець періоду Благодаті. То який сенс повторювати роботу того періоду в останні дні? Хіба виконання тієї ж роботи не було б запереченням справи Ісуса? Якби Бог не зробив роботу розп’яття, коли Він прийшов на цьому етапі, але залишився люблячим і співчутливим, то чи зміг би Він покласти край цьому періоду? Чи зміг би люблячий і співчутливий Бог покласти край цьому періоду? У Своїй заключній роботі щодо завершення періоду Божий характер – це характер кари й суду, в якому Він відкриває все неправедне, щоби публічно судити всі народи і вдосконалювати тих, хто любить Його щирим серцем. Тільки такий характер, як цей, може покласти край періоду. Останні дні вже настали. Усе творіння буде розрізнене відповідно до його виду і розподілене на різні категорії в залежності від його природи. Це – момент, коли Бог відкриває підсумок і кінцеву точку призначення людства. Якщо люди не пройдуть через кару й суд, не буде жодного способу викрити їхні непослух і неправедність. Тільки через кару й суд може бути розкритий підсумок усього творіння. Людина показує своє справжнє обличчя тільки тоді, коли її карають і судять. Зло буде з’єднане зі злом, добро з добром, і все людство буде розділено відповідно до виду. Через кару й суд буде відкрито підсумок усього творіння, щоб зло могло бути покарано, а добро – винагороджено, а всі люди підпадуть під панування Бога. Уся ця робота повинна бути досягнута через праведну кару й суд. Оскільки розбещеність людини досягла свого піку, а її непослух став надзвичайно тяжким, тільки праведний характер Бога, який принципово складається з кари й суду і розкривається в останні дні, може повністю перетворити людину та зробити її довершеною. Тільки такий характер може викрити зло і таким чином суворо покарати всіх неправедних. Тому такий характер сповнений значимості періоду, а одкровення й прояв Його характеру стають явними заради роботи кожного нового періоду. Справа не в тому, що Бог розкриває Свій характер довільно і без будь-якого значення. Припустимо, що, розкриваючи підсумок людини в останні дні, Бог все ж дарував би людині нескінченне співчуття і любов і продовжував би любити її, не піддаючи людину праведному суду, а скоріше проявляючи до неї терпимість, терпіння і прощення, і прощаючи людей, якими б тяжкими не були їхні гріхи, без найменшого натяку на праведний суд: коли ж тоді завершилося б усе Боже управління? Коли такий характер міг би привести людей до належного місця призначення людства? Візьмемо, наприклад, суддю, який завжди проявляє любов, суддю з добрим обличчям і ніжним серцем. Він любить людей незалежно від злочинів, які вони могли б вчинити, і він ставиться з любов’ю й поблажливістю до них, ким би вони не були. У такому випадку, коли він зможе винести справедливий вирок? В останні дні тільки праведний суд може розділити людей відповідно до їхнього виду й привести людину в новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 82

Його робота в плоті має першорядне значення, про що говориться у зв’язку з цією роботою, і в кінцевому підсумку роботу завершує саме втілений Бог, а не Дух. Дехто вірить, що Бог може в якийсь невідомий час прийти на землю і з’явитися людині, після чого Він особисто буде судити все людство, по черзі випробовуючи кожного, нікого не залишаючи осторонь. Ті, хто думає таким чином, не знають цієї стадії роботи втілення. Бог не судить людину поодинці, і він не випробовує людину поодинці; чинити так не було б роботою суду. Хіба розбещеність усього людства не однакова? Хіба сутність усього людства не одна й та ж? Засуджується зіпсована сутність людства, людська сутність, зіпсована сатаною, і всі гріхи людини. Бог не судить дріб’язкові й незначні помилки людини. Робота суду є репрезентативною, і вона не проводиться спеціально стосовно окремої людини. Радше це робота, у якій судять групу людей, щоб представити суд над усім людством. Особисто виконуючи Свою роботу над групою людей, Бог у плоті використовує Свою роботу, щоб представляти роботу над усім людством, після чого вона поступово поширюється. Так само відбувається робота суду. Бог не судить певний тип людини або певну групу людей, але замість цього судить неправедність усього людства – наприклад, протистояння людини Богу, або нешанобливе ставлення людини до Нього, або втручання людини в роботу Бога тощо. Те, що засуджується, – це суть протистояння людства Богу, і ця робота – це робота завоювання останніх днів. Робота й слово втіленого Бога, засвідчені людиною, – це робота суду перед великим білим престолом в останні дні, який людина уявляла собі в минулі часи. Робота, яку наразі здійснює втілений Бог, – це саме суд перед великим білим престолом. Утілений Бог сьогодення – це Бог, який судить усе людство в останні дні. Ця плоть і Його робота, Його слово й весь Його характер – це вся Його повнота. Хоча обсяг Його роботи обмежений і не зачіпає безпосередньо весь усесвіт, суть роботи суду полягає в безпосередньому суді над усім людством не тільки заради обраного народу Китаю, і не заради невеликого числа людей. Під час роботи Бога в плоті, хоча обсяг цієї роботи не охоплює весь усесвіт, вона представляє роботу всього всесвіту, і після того, як Він завершить роботу в рамках роботи Своєї плоті, Він негайно поширить цю роботу на весь усесвіт, так само, як Євангеліє Ісуса поширилося по всьому всесвіту після Його воскресіння й вознесіння. Незалежно від того, чи це робота Духа або робота плоті, це робота, яка виконується в обмежених рамках, але яка представляє роботу всього всесвіту. В останні дні Бог звершує Свою роботу, з’являючись у Своїй втіленій ідентичності, і Бог у плоті – це Бог, який судить людину перед великим білим престолом. Незалежно від того, чи є Він Духом або плоттю, Той, хто здійснює роботу суду, – це Бог, який судить людство в останні дні. Це визначається на основі Його роботи, і це не визначається на підставі Його зовнішнього вигляду або декількох інших чинників. Хоча в людини є уявлення про ці слова, ніхто не може заперечувати факт суду втіленого Бога й завоювання всього людства. Незалежно від того, що про це думає людина, факти, врешті-решт, є фактами. Ніхто не може сказати, що «робота здійснюється Богом, але плоть – це не Бог». Це нісенітниця, бо ця робота не може бути виконана ніким, окрім Бога в плоті. Оскільки ця робота вже завершена, після цієї роботи робота Божого суду над людиною не з’явиться вдруге; Бог у Своєму другому втіленні вже завершив усю роботу всього управління, і четвертої стадії Божої роботи не буде. Оскільки під судом перебуває людина, людина, яка є з плоті і яку було розбещено, і безпосередній суд проводиться не над духом сатани, то робота суду здійснюється не в духовному світі, а серед людей.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Божі слова на кожен день. Уривок 83

Ніхто не має права й підстав і не підходить більше, ніж Бог у плоті, для роботи суду над розбещенням людської плоті. Якби суд здійснювався безпосередньо Духом Божим, тоді він не був би всеосяжним. Щобільше, людині було б важко прийняти таку роботу, оскільки Дух не може зустрітися віч-на-віч із людиною, і через це результати не були б негайними, і тим більше людина не змогла б більш чітко побачити непорушний характер Бога. Сатана може бути повністю переможений тільки в тому випадку, якщо Бог у плоті засудить розбещення людства. Будучи таким же, як людина, що володіє нормальною людською сутністю, Бог у плоті може безпосередньо судити неправедність людини; це ознака його вродженої святості і Його надзвичайності. Тільки Бог має право й перебуває у положенні для того, щоб судити людину, бо Він володіє істиною і праведністю, і тому Він здатний судити людину. Ті, у кого немає істини й праведності, не підходять для того, щоб судити інших. Якби цю роботу виконував Дух Божий, то це не означало б перемоги над сатаною. Дух за своєю суттю більш піднесений, ніж смертні істоти, а Дух Божий за своєю суттю святий і торжествує над плоттю. Якби Дух виконував цю роботу безпосередньо, Він не зміг би судити весь людський непослух і не зміг би розкрити всю неправедність людини. Бо робота суду також здійснюється через уявлення людини про Бога, а в людини ніколи не було жодних уявлень про Дух, і тому Дух не здатний краще виявити неправедність людини, а тим більше розкрити таку неправедність повністю. Втілений Бог – ворог усіх тих, хто не знає Його. Засуджуючи уявлення й опір Йому з боку людини, Він розкриває весь непослух людства. Результати Його роботи в плоті більш очевидні, ніж результати роботи Духа. Отже, суд над усім людством не здійснюється безпосередньо Духом; він є роботою втіленого Бога. Людина може побачити Бога в плоті й доторкнутися до Нього, і Бог у плоті може повністю завоювати людину. У своїх відносинах із Богом у плоті людина переходить від протистояння до послуху, від гоніння до прийняття, від уявлень до знання і від відкидання до любові – такими є результати роботи втіленого Бога. Людина рятується тільки через прийняття Його суду, людина тільки поступово пізнає Його через слова з Його вуст, Він підкорює людину, коли вона протистоїть Йому, і вона отримує від Нього дарунок життя, коли приймає Його кару. Уся ця робота – це робота Бога в плоті, а не робота Бога в Його ідентичності як Духа. Робота, що виконується втіленим Богом, – це найбільша робота й найглибша робота, і найважливішою частиною трьох стадій Божої роботи є дві стадії роботи втілення. Глибока зіпсованість людини є великою перешкодою для роботи втіленого Бога. Зокрема, робота, проведена над людьми останніх днів, надзвичайно складна, середовище – вороже, а духовний рівень кожного виду людей досить низький. Проте, у кінці цієї роботи Він усе одно досягне належного результату, без будь-яких недоліків; це – результат роботи плоті, і цей результат більш переконливий, ніж результат роботи Духа. Три стадії Божої роботи повинні бути здійснені в плоті, і вони повинні бути завершені втіленим Богом. Найважливіша й найвирішальніша робота здійснюється в плоті, і спасіння людини має бути особисто здійснено Богом у плоті. Незважаючи на те, що все людство вважає, що Бог у плоті здається не пов’язаним із людиною, насправді ця плоть стосується долі й існування всього людства.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Божі слова на кожен день. Уривок 84

Сьогодні Бог судить вас, карає вас і засуджує вас, але ти маєш знати, що сенс цього осуду в тому, щоб ти пізнав себе. Він засуджує, проклинає, судить і карає, щоб ти міг пізнати себе, щоб твій характер міг змінитися, ба більше, щоб ти міг пізнати, чого ти вартий, і зрозуміти, що всі Божі дії праведні та відповідають Його характеру та вимогам Його роботи, що Він працює відповідно до Свого плану заради спасіння людей, і що Він – праведний Бог, який любить, спасає, судить і карає людей. Якщо ти знаєш тільки те, що статус твій низький, що ти зіпсутий і непокірний, та не знаєш, що Бог бажає явити Своє спасіння через суд і кару, які він сьогодні вершить у тобі, то ти ніяк не отримаєш досвіду, не кажучи вже про здатність іти далі вперед. Бог прийшов не для того, щоб убивати чи нищити, Він прийшов судити, проклинати, карати і спасати. Доки Його 6 000-літній план дій не завершиться – доки Він не відкриє результат для кожної категорії людей, – робота Бога на землі здійснюватиметься заради спасіння; мета її тільки в тому, щоб зробити тих, хто любить Бога, досконалими – цілком і повністю – та привести їх до покори під Його владою. Незалежно від того, як саме Бог спасає людей, усе це здійснюється через змушення їх порвати з їхньою старою сатанинською природою; тобто Він спасає їх тим, що змушує їх прагнути життя. Якщо вони не прагнуть життя, то жодним чином не мають можливості прийняти Боже спасіння. Спасіння – це робота Самого Бога, а прагнення життя – це те, що повинна мати людина, щоб прийняти спасіння. У людських очах спасіння – це любов Бога, а любов Бога не може бути покаранням, судом і прокляттям; спасіння має містити в собі любов, співчуття та, крім того, слова розради, а також даровані Богом нескінченні благословення. Люди вважають, що, коли Бог спасає людей, Він робить це, зворушуючи їх Своїми благословеннями і милістю, щоб люди могли віддати свої серця Богові. Тобто, так би мовити, Бог спасає людей, доторкаючись до них. Таке спасіння здійснюється через укладення угоди. Тільки коли Бог дає людині стократно, вона скоряється перед іменем Божим і намагається успішно працювати для Нього і приносити Йому славу. Це не те, що Бог призначив для людства. Бог прийшов працювати на землі, щоб спасти зіпсуте людство; у цьому немає обману. Якби обман був, Він, безперечно, не прийшов би здійснювати цю роботу Сам. У минулому способи, якими Він здійснював спасіння, включали в себе виявлення найбільшої любові і співчуття, як-от те, що Він віддав усе Своє сатані в обмін на все людство. Тепер зовсім не так, як колись: спасіння, яке вам дарується сьогодні, здійснюється в час останніх днів, під час класифікації всіх за родами; спосіб вашого спасіння – не любов чи співчуття, а викриття і суд, щоб людство могло бути спасенним повніше. Отже, все, що ви отримуєте, – це кара, суд та безжальне побиття, але знайте: у цьому безсердечному побитті немає й краплі покарання. Хоч якими суворими можуть бути Мої слова, те, що спіткає вас, – це лише кілька слів, що можуть видаватися вам цілковито безсердечними; і яким би сердитим Я не був, те, що падає на вас, – це тільки слова повчання, і Я не маю на меті завдати вам шкоди чи спричинити смерть. Хіба це все насправді не так? Знайте, що нині все це – чи то праведний суд, чи безжальне рафінування й кара, – усе це заради спасіння. Незалежно від того, чи сьогодні кожен класифікується за своїм видом, чи викриваються категорії людей, – мета всіх Божих слів і роботи в тому, щоб спасти тих, хто істинно любить Бога. Мета праведного суду в очищенні людей, і безжальне рафінування здійснюється, щоб очистити їх; і суворі слова, і викриття призначені для очищення і заради спасіння. Отже, сьогоднішній спосіб спасіння – не такий, як був у минулому. Сьогодні спасіння принесене вам через праведний суд, і це добрий засіб для класифікації кожного з вас за його родом. Більше того, безжальна кара слугує в якості вашого найвищого спасіння, – то що ви можете сказати перед лицем такої кари й суду? Чи ви не втішалися завжди спасінням, від початку до кінця? Ви побачили втіленого Бога та усвідомили Його всемогутність і мудрість; а також ви зазнали багаторазового побиття й покарання. Проте чи ви також не отримали найвищу благодать? Чи благословення ваші не більші, ніж у будь-кого іншого? Ваша благодать багатша за славу й багатства царя Соломона! Подумайте ось про що: якби мета Мого пришестя полягала у вашому засудженні й покаранні, а не спасінні, чи могли б дні ваші тривати так довго? Чи могли б дожити ви – грішні істоти з плоті і крові – до сьогодні? Якби Моя мета полягала лише в тому, щоб покарати вас, то навіщо б Я ставав плоттю і брався до такої великої справи? Чи ж не можна було звершити ваше покарання – простих смертних, промовивши лише одне слово? Чи ж Мені й досі потрібно було б знищувати вас після того, як Я умисно вас засудив? Невже ви і досі не вірите цим словам Моїм? Чи міг Я спасати людей тільки любов’ю і співчуттям? Чи міг Я тільки через розп’яття спасти людей? Чи Мій праведний характер не більше сприяє тому, щоб зробити людей уповні покірними? Чи ж це не більше підходить для того, щоб цілковито спасти людей?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божу волю – принести людині спасіння»

Божі слова на кожен день. Уривок 85

Хоча слова Мої, можливо, й суворі, усі вони промовляються для спасіння людського, бо Я тільки промовляю слова, а не караю людську плоть. Ці слова змушують людину до життя у світлі, до пізнання того, що світло існує, до пізнання дорогоцінності світла, і понад те – до пізнання благотворності цих слів для людей, як і до пізнання того, що Бог є спасіння. Хоч я промовляю багато слів кари й осуду, те, що вони представляють, не було фактично виконано щодо вас. Я прийшов, щоб здійснювати Свою роботу і промовляти Свої слова, і хоч Мої слова й можуть бути суворими, вони промовляються на осуд вашої зіпсутості й непокірності. Мета Моя в цьому, як і раніше, – звільнити людей із володіння сатани; за допомогою Моїх слів Я спасаю людей. Мета Моя не в тому, щоб Своїми словами зашкодити людям. Суворість Моїх слів – для того, щоб досягти результатів Моєї роботи. Тільки завдяки такій роботі люди можуть пізнати себе і позбутися свого непокірного характеру. Найбільше значення роботи слів у тому, щоб дати людям змогу втілити в життя істину, осягнувши її, домогтися змін у своєму характері та пізнати себе і роботу Бога. Тільки здійснення роботи шляхом промовляння слів може налагодити спілкування між Богом і людьми, і тільки словами можна пояснити істину. Робота таким чином є найкращим способом завоювати людей; крім промовляння слів, жоден інший метод не здатний дати людям ясніше розуміння істини й роботи Бога. Отже, на Своєму останньому етапі роботи Бог говорить до людей, щоб розкрити для них усі істини і таємниці, яких вони досі не розуміють, даючи їм змогу отримати від Бога правдиву дорогу і життя, відповідаючи Його волі таким чином. Мета Божої роботи Бога з людьми – у тому, щоб дати їм змогу відповідати Божій волі, а здійснюється вона для того, щоб принести їм спасіння. Тому під час спасіння людей Він не здійснює роботу їх покарання. Приносячи людям спасіння, Бог не карає зло і не винагороджує добро, не відкриває Він і місць призначення для різних родів людей. Радше, тільки після завершення останнього етапу Своєї роботи Він здійснить роботу покарання зла й винагородження добра, і тільки тоді Він відкриє остаточну долю всіх різних видів людей. Зазнають покарання ті, кого насправді не можна спасти, а спасуться ті, хто досягне Божого спасіння у час, коли Він спасав людей. Доки здійснюється Божа робота спасіння, кожен, кого можливо спасти, буде спасенним, наскільки це можливо, і жоден з таких не буде відкинутим, бо мета Божої роботи в тому, щоб спасати людей. Усі, хто в час Божого спасіння людства виявиться нездатним досягнути змін у своєму характері, – а також усі нездатні уповні покоритися Богові, – стануть об’єктами покарання. Цей етап роботи – роботи слів – відкриє людям усі шляхи і таємниці, яких вони не розуміють, щоб вони отримали змогу осягнути волю Бога і Божі вимоги до себе і щоб вони могли мати необхідні передумови для втілення в життя Божих слів і досягнення змін у своєму характері. Бог здійснює Свою роботу самими лише словами, Він не карає людей за те, що вони трохи непокірні; так відбувається тому, що тепер час роботи спасіння. Якби кожен, хто виявляє непокору, діставав покарання, жодна людина не мала б можливості спастися; кожного було б покарано і кинуто в ад. Мета слів, які судять людей, у тому, щоб дати їм змогу пізнати себе і покоритися Богові; вона не в тому, щоб покарати їх цим судом. У час роботи слів багато людей виявить свою бунтівливість і зухвалий спротив, як і свою непокірність втіленому Богові. Попри це, Він зрештою не каратиме всіх цих людей, а лише відсіє найглибше зіпсутих, яких неможливо спасти. Він віддасть їхню плоть сатані, а в небагатьох випадках знищить їхню плоть. Ті ж, що залишаться, йтимуть далі і зазнаватимуть розбору й обтинання. Якщо, йдучи за Богом, ці люди так і не стануть здатними до прийняття розбору й обтинання, дедалі глибше вироджуючись, то вони втратять свій шанс на спасіння. Кожна особа, що підкорилась завоюванню Божими словами, матиме цілком достатню можливість для спасіння; спасіння Богом кожного з таких людей виказуватиме Його найвищу поблажливість. Іншими словами, щодо них буде виявлено найвищий ступінь терпіння. Допоки люди сходять із хибного шляху, допоки вони здатні до покаяння, Бог даватиме їм можливості отримати Його спасіння. Відколи люди вперше повстали проти Бога, Він не має бажання скарати їх на смерть; натомість Він робить усе можливе для їхнього спасіння. Якщо хтось справді не придатний для спасіння, Бог таких відсіє. Причина того, чому Бог не поспішає карати тих чи інших людей у тому, що Він прагне спасти усіх, кого можна спасти. Він судить, просвіщає і веде людей самими лише словами і не використовує жезл, щоб скарати їх на смерть. Застосування слів, щоб принести людям спасіння, – ось мета і значущість завершального етапу роботи.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божу волю – принести людині спасіння»

Божі слова на кожен день. Уривок 86

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та бути Йому по серцю. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала зразком і взірцем Божої роботи, свідком Бога та тим, хто по серцю Богові. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, послуху Йому, свідчення про Нього, щоб знала Його практичну та звичайну роботу, щоб корилась усім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, та щоб свідчила про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й дійсне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд і кару, розбір та обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно осоромити Його ім’я.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 87

Якими засобами вершиться Боже вдосконалення людини? Воно вершиться за допомогою Його праведного характеру. Божий характер переважно складається з праведності, гніву, величі, суду та прокляття, і Він удосконалює людину переважно через Свій суд. Деякі люди не розуміють і питають, чому Бог може зробити людину досконалою лише через суд і прокляття. Вони кажуть: «Якби Бог прокляв людину, хіба б людина не померла? Якби Бог судив людину, хіба б людина не була осуджена? То як її тоді можна зробити досконалою?». Так говорять люди, які не знають Божої роботи. Те, що Бог проклинає, – це людська непокора, а те, що Він судить, – це людські гріхи. Хоча Він говорить суворо та невблаганно, Він виявляє все, що є всередині людини, викриваючи через ці жорсткі слова те, що в людині істотне, але через такий суд Він дає людині глибоке знання сутності плоті, і таким чином людина скоряється перед Богом. Людська плоть гріховна та сатанинська, вона непокірлива, і вона – об’єкт Божої кари. Тож щоб людина змогла пізнати себе, її мають спіткати слова Божого суду, і має бути застосовано всякий вид рафінування; тільки тоді Божа робота може бути дієвою.

Зі слів, промовлених Богом, можна побачити, що Він уже осудив людську плоть. Тож хіба ці слова – не слова прокляття? Слова, промовлені Богом, відкривають справжню сутність людини, і через це одкровення людина постає перед судом, і коли вона бачить, що неспроможна вдовольнити Божу волю, то відчуває всередині скорботу й каяття, вона відчуває, що так завинила Богу, й не може виконати Божу волю. Бувають часи, коли Святий Дух дисциплінує тебе зсередини, і ця дисципліна йде від Божого суду; бувають часи, коли Бог докоряє тобі та ховає від тебе Своє лице, коли Він не звертає на тебе уваги та не вершить у тобі Своєї роботи, беззвучно караючи тебе, щоб тебе очистити. Божа робота в людині призначена переважно для того, щоб виявити Його праведний характер. Яке свідчення людина зрештою дає про Бога? Людина свідчить, що Бог є праведним Богом, що Його характер є праведність, гнів, кара та суд; людина засвідчує праведний Божий характер. Бог використовує Свій суд, щоб зробити людину досконалою, Він любив людину й урятував людину – та скільки містить у собі Його любов? Там є суд, велич, гнів і прокляття. Хоча Бог у минулому проклинав людину, Він не запроторив її повністю в криницю безодню, але скористався цим, як засобом для очищення людської віри; Він не скарав людину смертю, але вчинив так, щоб зробити людину досконалою. Сутність плоті є те, що від сатани – Бог це сказав цілковито правильно, – та факти, виконані Богом, не звершуються за Його словами. Він тебе проклинає, щоб ти міг Його полюбити та щоб ти міг пізнати сутність плоті; Він тебе карає, щоб ти міг прокинутися, щоб дозволити тобі пізнати недоліки в собі й усвідомити повну людську негідність. Тож Божі прокляття, Його суд і Його велич та гнів – усі вони для того, щоб зробити людину досконалою. Усе, що Бог сьогодні робить, і праведний характер, який Він виявляє всередині вас, – усе це для того, щоб зробити людину досконалою. Така є Божа любов.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише пройшовши через болісні випробування, ти зможеш пізнати, що Бог гідний любові»

Божі слова на кожен день. Уривок 88

У своїх традиційних уявленнях людина вірить, що Божа любов – то Його благодать, милосердя та співчуття до людської слабкості. Хоча ці речі – теж Божа любов, вони занадто однобічні, і вони – не головні засоби, які Бог уживає для вдосконалення людини. Деякі люди починають вірити в Бога через хворобу. Ця хвороба – Божа благодать для тебе; без неї ти не повірив би в Бога, і якби ти не вірив у Бога, то не дійшов би так далеко, – тож навіть ця благодать є Божою любов’ю. У час віри в Ісуса люди робили багато такого, чого Бог не любив, бо не розуміли істини, та Бог має любов і милосердя, і Він привів людину так далеко, і хоча людина нічого не розуміє, та Бог усе одно дозволяє їй слідувати за Ним, ба більше – Він привів людину в сьогодення. Хіба це не Божа любов? Те, що виявляється в Божому характері, – це Божа любов, і то цілковито правильно! Коли будування церкви сягнуло свого піка, Бог звершив цей етап роботи прислужників і запроторив людину в криницю безодню. Слова часу прислужників усі були прокляттями: прокляттями твоєї плоті, прокляттями твого розбещеного сатанинського характеру та прокляттями тих речей у тобі, що не вдовольняють Божу волю. Робота, виконана Богом на тому етапі, була явлена як велич, після чого Бог незабаром звершив етап роботи кари, і настало випробування смертю. У такій роботі людина побачила Божий гнів, велич, суд і покару, але ще вона побачила Божу благодать, Його любов і Його милосердя. Усе, що зробив Бог, і все, що було явлене як Його характер, – то була Божа любов до людини, і все, що зробив Бог, змогло вдовольнити потреби людини. Він зробив це для того, щоб удосконалити людину, і Він забезпечив людину за її духовним станом. Якби Бог цього не зробив, людина не змогла б прийти до Нього та ніяк не зуміла б пізнати правдиве Боже лице. Від часів, коли людина вперше почала вірити в Бога, і до сьогодні Бог поступово забезпечував людину у відповідності з її духовним станом, щоб усередині людина поступово пізнала Його. Лише дійшовши сьогодення, людина усвідомлює, наскільки ж чудовий суд Божий. Етап роботи прислужників був першим випадком роботи прокляття від часу створення й до сьогодні. Людина була проклята потрапити в криницю безодню. Якби Бог того не зробив, сьогодні людина не мала б істинного знання Бога; лише через Боже прокляття людина формально стикнулася з Його характером. Людина була виявлена через випробування прислужників. Вона побачила, що її вірність була неприйнятна, що її духовний стан був замалий, що вона була нездатна вдовольнити Божу волю та що її твердження, ніби вона повсякчас вдовольняє Бога, були не більше ніж словами. Хоча Бог прокляв людину на етапі роботи прислужників, та якщо зараз озирнутися на той крок Божої роботи, то він був чудовий: він став для людини відмінним вирішальним моментом і спричинив велику зміну в характері її життя. Перед часом прислужників людина нічого не розуміла про шукання життя та мудрість Божої роботи, про те, що значить вірити в Бога, і так само людина не розуміла, що Божа робота може її випробовувати. Від часу прислужників і до сьогодні людина бачить, яка чудова Божа робота – для людини вона незбагненна. Людина нездатна своїм мозком уявити, як Бог вершить Свою роботу, і вона також бачить, який малий її духовний стан, і що забагато в ній непокірливого. Коли Бог прокляв людину, це було для отримання певного результату, і Він не скарав людину смертю. Хоча Він прокляв людину, Він це зробив словами, і Його прокляття насправді не спіткали людину, бо це людську непокору Бог прокляв, тож слова Його проклять також були промовлені, щоб зробити людину досконалою. Чи Бог судить людину, чи проклинає, і те і те робить її досконалою: і те і те робиться, щоб зробити досконалим те, що в людині нечисте. Таким чином людина очищується, і те, чого в людині не вистачає, робиться досконалим через Його слова та роботу. Кожний крок Божої роботи – чи то суворі слова, чи то суд, чи кара – робить людину досконалою та є цілковито доречним. Ніколи впродовж віків Бог не вершив такої роботи; сьогодні він творить у вас роботу, щоб ви цінували Його мудрість. Хоча ви терпіли всередині певний біль, ваші серця відчувають твердість і мир; мати змогу втішатися цією стадією Божої роботи – то ваше благословення. Що б ви не змогли здобути в майбутньому, уся Божа робота у вас, яку ви сьогодні бачите, – то любов. Якщо людина не пройде через Божий суд і рафінування, її дії й наснага назавжди залишаться поверхневими, і її характер назавжди залишиться незмінним. Чи можна це вважати за здобуття Богом? Хоча сьогодні в людині досі багато пихатого й зарозумілого, та людський характер став набагато стійкішим. Бог має справу з тобою, щоб спасти тебе, і хоча ти при цьому можеш відчувати певний біль, та прийде той день, коли у твоєму характері станеться зміна. У той час ти озирнешся на минуле та побачиш, яка мудра Божа робота, і в той час ти зможеш справді зрозуміти Божу волю. Сьогодні є деякі люди, які кажуть, ніби вони розуміють Божу волю, та це не надто реалістично. Насправді вони мовлять брехню, бо наразі вони ще не розуміють, у чому полягає Божа воля: чи в тому, щоб спасти людину, чи в тому, щоб її проклясти. Може, зараз ти не можеш цього бачити ясно, та прийде день, коли ти побачиш, що день здобуття Богом слави настав, і ти побачиш, наскільки це значуще – любити Бога, і таким чином ти пізнаєш людське життя, і твоя плоть житиме у світі любові до Бога, тож твій дух буде звільнений, твоє життя буде повне радості, і ти завжди будеш близький до Бога та сподіватимешся на Нього. У той час ти справді зрозумієш, наскільки цінна сьогоднішня Божа робота.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише пройшовши через болісні випробування, ти зможеш пізнати, що Бог гідний любові»

Божі слова на кожен день. Уривок 89

Робота, що виконується зараз, полягає в тому, щоб змусити людей зректися сатани – їхнього давнього предка. Усі словесні суди спрямовано на те, щоб викрити розбещений характер людства та дати людям можливість зрозуміти сутність життя. Ці постійні суди пронизують серця людей. Кожен суд безпосередньо стосується їхньої долі та покликаний ранити їхні серця, щоб вони могли відкинути все це й тим самим пізнати життя та цей брудний світ, пізнати Божу мудрість і всемогутність, а також пізнати людство, розбещене сатаною. Що більше такої кари й суду отримує людина, то більше її серце може поранитися, а дух – пробудитися. Пробудження духу цих украй розбещених, найглибше обманутих із людей і є метою судів такого роду. Людина не має духу, тобто її дух давно помер, і вона не знає, що є Небо, що є Бог і, звісно, що вона борсається в безодні смерті; звідки б вона дізналася, що живе в цьому злому пеклі на землі? Звідки б вона дізналася, що цей її гнилий труп через сатанинське розбещення потрапив у підземне царство смерті? Звідки б вона дізналася, що все на землі вже давно й безповоротно зруйновано людством? І звідки б вона дізналася, що сьогодні Творець прийшов на землю та шукає громаду розбещених людей, яких Він може спасти? Навіть після того, як людина переживає всі можливі рафінування й суди, її притуплена свідомість усе одно ледве ворушиться та, по суті, практично не реагує. Яке ж людство вироджене! І хоча такий суд подібний до жорстокого граду з неба, він приносить людині найбільшу користь. Якби не цей суд над людьми, не було б жодного результату, а людей було б абсолютно неможливо спасти з безодні страждань. Якби не ця робота, людям було б дуже важко вийти з підземного царства, бо їхні серця давно померли, а дух давно розтоптано сатаною. Аби спасти вас, погрузлих у найглибших глибинах виродження, потрібно завзято волати до вас, завзято судити вас; тільки тоді можна буде розбудити ваші застиглі серця.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»

Божі слова на кожен день. Уривок 90

Бог став плоттю в найвідсталішому та найбруднішому місці з усіх можливих, і тільки так Бог має змогу наочно показати всю повноту Свого святого та праведного характеру. А через що виявляється Його праведний характер? Він виявляється тоді, коли Він судить людські гріхи, коли Він судить сатану, коли Він гидує гріхом і коли Він зневажає ворогів, що протистоять Йому та бунтують проти Нього. Слова, які Я кажу сьогодні, – це суд над людськими гріхами та людською неправедністю, прокляття людському непослуху. Людська підступність і хитрість, людські слова та вчинки – усе, що суперечить Божій волі, має бути піддане суду, а всякий людський непослух засуджений як гріх. Його слова зосереджено на принципах суду; використовуючи суд над людською неправедністю, прокляття людського бунтарства та викриття потворних облич людини, Він проявляє Свій власний праведний характер. Святість представляє Його праведний характер, і фактично Божа святість насправді є Його праведним характером. Ваші розбещені характери – контекст сьогоднішніх слів: Я використовую їх, щоб говорити, судити й виконувати роботу завоювання. Тільки це є справжньою роботою, і тільки це розкриває Божу святість у повній силі. Якщо в тобі немає жодного сліду розбещеного характеру, то Бог тебе не судитиме та не покаже тобі Свого праведного характеру. А оскільки в тебе розбещений характер, то Бог не дасть тобі поблажки, і саме це показує Його святість. Якби Бог бачив, що людська бруднота й бунтарство завеликі, але не говорив, не судив тебе, не карав за твою неправедність, то це доводило б, що Він не Бог, бо Він не мав би ненависті до гріха; Він був би таким же брудним, як і людина. Сьогодні Я суджу тебе саме за твій бруд і караю тебе саме за твою розбещеність і бунтарство. Я не хизуюся перед вами Своєю силою та не гноблю вас навмисно; Я роблю це тому, що ви, народжені в цій землі бруду, були так сильно засмічені брудом. Ви просто втратили свою доброчесність і людську сутність, як свині, що живуть у загиджених місцях. Саме через ваш бруд і розбещеність Я суджу вас і вивергаю на вас Свій гнів. Саме завдяки суду цих слів ви зуміли побачити, що Бог є Бог праведний і що Бог є Бог святий; саме завдяки Своїй святості та праведності Він судить вас і вивергає на вас Свій гнів; саме завдяки тому, що Він бачить бунтарство людства, Він виявляє Свій праведний характер. Бруд і розбещеність людства проявляють Його святість. Цього достатньо, щоб показати, що Він – Сам Бог, який є святим і непорочним, але живе в землі бруду. Якщо людина борсається в багні разом з іншими, і в ній немає нічого святого, і вона не має праведного характеру, то вона не має права судити людські беззаконня та не гідна вершити суд над людиною. Як можуть люди, які всі однаково брудні, мати право судити тих, хто подібний до них? Тільки Сам святий Бог здатен судити все брудне людство. Як людина може судити гріхи людини? Як людина може бачити гріхи людини, і як людина може мати право їх засудити? Якби Бог не мав права судити людські гріхи, то як би Він міг бути Самим праведним Богом? Саме тому, що люди виявляють розбещені характери, Бог і говорить, аби судити їх, і тільки тоді вони бачать, що Він є святим Богом. Коли Він судить і карає людину за її гріхи, весь цей час викриваючи гріхи людини, ніхто й ніщо не може уникнути цього суду; Він судить усе брудне, і тільки так відкривається, що Його характер праведний. Якби було інакше, хіба можна було б сказати, що ви – тло і за назвою, і фактично?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як досягається ефект другого етапу роботи завоювання»

Божі слова на кожен день. Уривок 91

Між роботою, виконаною в Ізраїлі, і роботою сьогодення є велика різниця. Єгова скеровував життя ізраїльтян, і кари та суду було не так багато, бо тоді люди замало розуміли світ і мали небагато розбещених характерів. Тоді ізраїльтяни слухалися Єгову беззастережно. Коли Він казав їм будувати жертовники, вони мерщій будували жертовники; коли Він казав їм убиратись у шати священників, вони слухалися. У ті дні Єгова був подібний до пастуха, який пасе отару овець, що слідують його проводу та їдять траву на пасовищі; Єгова скеровував їхнє життя, вказуючи їм, як вони мали їсти, одягатися, мешкати й мандрувати. Це не був час проявлення Божого характеру, бо тодішнє людство було новонародженим; бунтівничих і ворожих було мало, серед людства було не так багато бруду, і тому люди не могли виступати тлом для Божого характеру. Божа святість проявляється саме в людях, які походять із землі бруду; сьогодні Він використовує бруд, який видно в таких людях із цієї землі, і судить, і так під час суду відкривається те, Ким Він є. Чому Він судить? Він здатен говорити слова суду, бо зневажає гріх; як би Він міг так гніватися, якби не гидував бунтарством людства? Якби в Ньому не було огиди й відрази, якби Він не звертав уваги на людське бунтарство, то це доводило б, що Він такий же брудний, як і людина. Він може судити й карати людину саме тому, що Він гидує брудом, а те, чим Він гидує, у Ньому відсутнє. Якби в Ньому були ще й спротив і бунтарство, то Він не зневажав би ворожих і бунтівничих. Якби робота останніх днів велася в Ізраїлі, то в ній не було б жодного сенсу. Чому ж робота останніх днів здійснюється в Китаї – найтемнішому та найвідсталішому місці з усіх можливих? Для того, щоб показати Його святість і праведність. Словом, що темніше місце, то ясніше може проявитися святість Бога. Фактично, усе це робиться заради Божої роботи. Тільки сьогодні ви усвідомлюєте, що Бог зійшов із неба, щоб постати серед вас, коли Його проявлять ваш бруд і бунтарство, і тільки тепер ви пізнаєте Бога. Хіба це не найбільше піднесення? Фактично, ви – громада обраних людей у Китаї. А оскільки ви були обрані й тішилися Божою благодаттю, але не гідні тішитися такою великою благодаттю, це доводить, що все це – ваше найвище піднесення. Бог явився вам і показав вам Свій святий характер у всій його повноті, і Він дав вам усе це, і завдяки Йому ви тішитесь усіма можливими благословеннями. Ви не тільки спробували праведний характер Бога: більше того, ви спробували спасіння Бога, відкуплення Бога та безмежну, нескінченну любов Бога. Ви, найбрудніші з усіх, тішилися такою великою благодаттю – хіба ви не благословенні? Хіба Бог цим вас не підносить? З усіх людей ви маєте найнижчий статус; ти за своєю суттю не вартий тішитися таким великим благословенням, однак Бог зробив виняток, піднісши тебе. Хіба тобі не соромно? Якщо ти не здатен виконувати свій обов’язок, то врешті-решт тобі стане за себе соромно, і ти сам себе покараєш. Сьогодні ти не зазнаєш ні дисциплінування, ні покарання; твоя плоть ціла й неушкоджена – але зрештою ці слова тебе присоромлять. Я ще досі нікого не карав відкрито; Мої слова можуть бути суворими, але як Я поводжуся з людьми? Я втішаю їх, закликаю їх і нагадую їм. Я роблю це тільки для того, щоб вас спасти. Невже ви справді не розумієте Моєї волі? Ви повинні розуміти те, що Я кажу, і надихатися цим. Тільки зараз з’явилося багато людей, які розуміють. Хіба це не благословення ролі тла? Хіба бути тлом – це не найблагословенніше? Зрештою, коли ви підете поширювати Євангеліє, то говоритимете так: «Ми – типове тло». Вас запитають: «Що це означає, що ви – типове тло?». А ти скажеш: «Ми – тло для Божої роботи та Його великої сили. Наше бунтарство проявляє весь праведний Божий характер; ми – знаряддя Божої роботи останніх днів, ми – придатки Його роботи, а також її інструменти». Коли вони це почують, то будуть заінтриговані. Далі ти скажеш: «Ми – зразки та моделі для завершення Богом роботи цілого всесвіту та завоювання Ним усього людства. Незалежно від того, святі ми чи брудні, загалом ми все одно благословенніші за вас, бо ми бачили Бога, і через шанс на те, що Він нас завоює, проявляється велика Божа сила; Його праведний характер виразно підкреслений тільки завдяки тому, що ми брудні й розбещені. Чи здатні ви так свідчити про Божу роботу останніх днів? Ви не гідні! Це не що інше, як піднесення нас Богом! Хоча ми не маємо бути бундючними, ми можемо гордо хвалити Бога, бо ніхто не може успадкувати такої великої обітниці, і ніхто не може тішитися таким великим благословенням. Ми такі вдячні, що ми, настільки брудні, можемо працювати тлом під час Божого управління». А коли в тебе запитають: «Що таке зразки та моделі?» – ти відповіси: «Ми – найбунтівничіші та найбрудніші з людства; ми найглибше розбещені сатаною, і ми – найвідсталіша та найнікчемніша плоть. Ми – класичні приклади тих, кого використовував сатана. Сьогодні ми були обрані Богом як перші серед людства, що підлягають завоюванню, і ми побачили праведний характер Бога й успадкували Його обітницю; нас використовують, аби завоювати більше людей, тому ми є зразками та моделями тих серед людства, кого завойовують». Немає кращого свідчення, ніж ці слова, і це твій найкращий досвід.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як досягається ефект другого етапу роботи завоювання»

Божі слова на кожен день. Уривок 92

Робота завоювання, що вершиться над вами, люди, має найглибше значення: з одного боку, мета цієї роботи – вдосконалити групу людей, тобто зробити їх досконалими, щоб вони могли стати групою переможців, як перша група людей, які стали довершеними, тобто первоплодами. З іншого боку, це дати створеним істотам насолодитися Божою любов’ю, отримати повне й найвеличніше Боже спасіння, дати людині насолодитися не лише милосердям і ласкою, а й, що важливіше, карою та судом. Від створення світу до теперішнього часу все, що Бог чинив у Своїй роботі, – це любов, без жодної ненависті до людини. Навіть кара та суд, які ти бачив, – це теж любов, правдивіша й реальніша любов, любов, яка веде людей на правильний шлях людського життя. І ще з одного боку, це означає свідчити перед сатаною. І ще з іншого, це означає закласти основу для поширення майбутньої роботи Євангелія. Уся робота, яку Він виконав, покликана вивести людей на правильний шлях людського життя, щоб вони могли жити як нормальні люди, адже люди не знають, як жити, і без цього наставництва ти проживатимеш лише порожнє життя; твоє життя буде позбавлене цінності або сенсу, і ти будеш абсолютно нездатним бути нормальною людиною. У цьому полягає найглибше значення завоювання людини. Ви всі нащадки Моава; коли робота завоювання здійснюється у вас, це велике спасіння. Усі ви живете в країні гріха й розпусти, і всі ви розпусні та грішні. Сьогодні ви не просто здатні дивитися на Бога, але, що важливіше, ви отримали кару та суд, ви отримали воістину ґрунтовне спасіння, тобто ви отримали найбільшу Божу любов. В усьому, що Він робить, Бог виявляє до вас справжню любов. Він не має жодного злого наміру. Це через ваші гріхи Він судить вас, аби ви дослідили себе та отримали це неймовірне спасіння. Усе це робиться для того, щоб зробити людину довершеною. Від початку й до кінця Бог робить усе можливе для спасіння людини та не має бажання повністю знищити людей, яких Він створив Своїми власними руками. Сьогодні Він прийшов до вас, щоб працювати; хіба це не ще більше спасіння? Якби Він ненавидів вас, хіба Він усе ще виконував би роботу такого масштабу, щоб особисто вас наставляти? Чому Він повинен так страждати? Бог не ненавидить вас і не має щодо вас жодних злих намірів. Ви повинні знати, що Божа любов – це найправдивіша любов. Тільки тому, що люди неслухняні, Він змушений спасати їх через суд; якби не це, спасіння їх було б неможливим. Оскільки ви не знаєте, як жити, і навіть не усвідомлюєте, як жити, і оскільки ви живете в цій розпусній і грішній країні й самі є розпусними та нечистими дияволами, Він не може допустити, щоб ви стали ще більш зіпсутими, Він не може терпіти бачити, як ви живете в цій нечистій країні, як-от зараз, розтоптувані сатаною за власним бажанням, і Він не може допустити, щоб ви впали в ад. Він хоче лише здобути цю групу людей і докорінно спасти вас. Це головна мета виконання над вами роботи завоювання – це лише заради спасіння. Якщо ти не здатний побачити, що все, що вершиться над тобою, є любов’ю і спасінням, якщо ти гадаєш, що це лише метод, спосіб помучити людину і щось, що не заслуговує довіри, тоді ти можеш із таким же успіхом повернутись у свій світ, щоб страждати від болю та труднощів! Якщо ти готовий бути в цьому потоці й насолоджуватися цим судом і цим неосяжним спасінням, насолоджуватися всіма цими благословеннями, благословеннями, які неможливо знайти ніде в людському світі, і насолоджуватися цією любов’ю, тоді будь ласкавий: залишайся в цьому потоці, щоб прийняти роботу завоювання, аби ти міг бути вдосконаленим. Сьогодні ти можеш зазнати трохи болю та рафінування через суд Божий, але в переживанні цього болю є цінність і сенс. Хоча люди очищуються й безжально викриваються через Божу кару та суд, мета яких полягає в тому, щоб покарати їх за їхні гріхи, покарати їхню плоть, жодна частина цієї роботи не має на меті приректи їхню плоть на знищення. Усі суворі викриття словом покликані вивести тебе на правильний шлях. Ви особисто пізнали так багато цієї роботи на власному досвіді, і, вочевидь, вона не привела вас на шлях зла! Усе це для того, щоб ви втілювали в життя нормальну людську сутність, і все це досяжне вашою нормальною людською сутністю. Кожен етап Божої роботи заснований на твоїх потребах, відповідно до твоїх слабкостей і відповідно до твого фактичного духовного стану, і жоден непосильний тягар не покладається на вас. Сьогодні тобі це не зрозуміло, і тобі здається, що Я суворий до тебе, і ти справді завжди вважаєш, що Я щодня караю, суджу тебе та докоряю тобі, тому що Я ненавиджу тебе. Але хоча те, від чого ти страждаєш, – це кара та суд, насправді це любов до тебе, і це найбільший захист. Якщо ти неспроможний збагнути глибше значення цієї роботи, для тебе буде неможливо продовжувати переживати. Це спасіння повинне принести тобі втіху. Не відмовляйся прийти до тями. Коли ти зайшов так далеко, значущість роботи завоювання повинна бути ясною для тебе, і ти не повинен більше дотримуватися тієї чи іншої думки про неї!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 93

Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного відпочинку; без такого очищення жодна людина не могла бути б віднесена до того чи іншого сорту та не могла б увійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення позбавить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду проллє світло на ті неслухняні частки людства, таким чином відділивши тих, кого можна спасти, від тих, кого спасти не можна, і тих, хто залишиться, від тих, хто зникне. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий стан людства, у якому втішатимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони почнуть свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено залишатися на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, безбожні, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись прислужували Богу. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть вигнані та знищені через свою безбожність і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. Чи вони духи мертвих, а чи люди, що досі живуть у плоті, усі злочинці та не врятовані будуть знищені, щойно святі поміж людства ввійдуть до відпочинку. Що ж до цих злочинних духів і людей, або до духів праведників і до тих, хто чинить справедливість, то в яку б епоху вони не жили, усі, хто робить зло, зрештою будуть знищені, а всі праведні виживуть. Те, чи отримає спасіння певна людина чи дух, залежить не тільки від роботи останнього періоду, а й від того, чи опиралися вони Богу й чи були неслухняні. Люди попередньої доби, що чинили зло та не могли здобути спасіння, безсумнівно будуть цілями для покарання, і люди цієї доби, які чинять зло та не можуть бути врятовані, теж безперечно стануть цілями для покарання. Люди діляться на категорії залежно від того, добрі вони, чи лихі, а не від епохи, у яку вони живуть. Після того як людей буде поділено на категорії, вони не відразу отримають кару чи винагороду; натомість Бог звершить Свою роботу покарання лихих і нагородження добрих тільки після того, як закінчить роботу завоювання в останні дні. Власне, Він ділив людей на добрих і лихих від самого початку Своєї роботи спасіння людства. Але Він винагородить праведних і покарає безбожних лише після того, як Його робота завершиться; не буде такого, що Він поділить людей на категорії по завершенні Своєї роботи й відразу візьметься за завдання з покарання лихих і нагородження добрих. Натомість це завдання буде виконано лише після повного завершення Його роботи. Уся мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб ретельно очистити всіх людей, аби Він зміг привести чисте й святе людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління. Якби Бог не знищив нечестивих, а натомість дозволив їм залишитися, то кожна людина все одно не змогла б увійти до відпочинку, і Бог не зміг би привести все людство в кращий світ. Така робота була б неповна. Коли Його роботу буде завершено, усе людство буде цілковито святим; тільки так Бог зможе мирно жити у спочинку.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Божі слова на кожен день. Уривок 94

Мої сліди пролягають через увесь всесвіт і до країв землі, Мої очі постійно ретельно вивчають кожну людину, і, понад те, Я спостерігаю за всесвітом в цілому. Мої слова реально працюють у кожному куточку всесвіту. Кожен, хто наважиться не прислужувати Мені, кожен, хто наважиться бути Мені невірним, кожен, хто наважиться судити Моє ім’я, кожен, хто наважиться ганьбити й чи чинити наклеп на Моїх синів, – ті, хто справді здатний на таке, мають зазнати суворого суду. Мій суд спіткає їх у всій повноті, а це значить, що нині настала епоха суду, і при пильному спостереженні ви виявите, що Мій суд поширюється на весь вселенський світ. Звісно, Мій дім не буде винятком; суд спіткає тих, чиї думки, слова чи дії не відповідають Моїй волі. Зрозумій це! Мій суд спрямований на увесь вселенський світ, а не тільки на якусь одну групу людей чи предметів. Чи прийшов ти до усвідомлення цього? Якщо в глибині душі ти маєш суперечливі думки про Мене, то тебе негайно буде піддано внутрішньому суду.

Мій суд приходить в усіх видах і формах. Знайте це! Я – унікальний і мудрий Бог вселенського світу! Ніщо не перебуває за межами Моєї влади. Усі Мої суди відкриті вам: якщо ти маєш суперечливі думки про Мене, Я дам тобі просвіту, і це буде попередженням. Якщо ти не слухаєш, Я негайно покину тебе (тут Я маю на увазі не сумніви в Моєму імені, а зовнішню поведінку, пов’язану із плотськими задоволеннями). Якщо твої думки стосовно Мене є зухвало непокірними, якщо ти скаржишся на Мене, якщо ти постійно переймаєш ідеї сатани і якщо ти не дотримуєшся почуттів життя, то твій дух буде в темряві, а твоя плоть страждатиме від болю. Ти маєш бути ближчим до Мене. Можливо, ти не зможеш відновити свій нормальний стан за якісь один чи два дні, і твоє життя явно значно відстане. Що стосується тих, хто є розпусним у словах, то Я накладу дисциплінарне покаранняна ваші вуста і язики і розберуся з вашими язиками. Тих, хто є нестримно розпусним на ділі, Я буду попереджати в дусі вашому, а тих, хто не слухає, буду суворо карати. Тих, хто відкрито судить і чинить Мені опір, хто виявляє непокору словом чи ділом, Я цілковито вижену і покину, змусивши їх загинути і втратити вищі благословення; це саме ті, кого буде вигнано після того, як було обрано. Тих, хто є неосвіченим, чиї видіння не ясні, Я все ж таки просвітлю і спасу; однак тих, хто розуміє істину, але не втілює її, буде покарано за вказаними вище правилами, незалежно від того, є вони неосвіченими чи ні. Що ж до тих людей, які від самого початку мали хибні наміри, Я зроблю їх назавжди нездатними осягнути реальність, і зрештою їх поступово буде вигнано одного за одним. Не залишиться жодного, хоча вони й залишаються нині за Моїм розпорядженням (бо Я роблю все не поспіхом, а планомірно).

Мій суд цілковито відкритий; він спрямований на різних людей, які всі мають посісти належні їм місця. Я буду керувати і судити людей відповідно до того, які правила вони порушили. Що стосується тих, кого тут не названо і хто не приймає Христа останніх днів, то стосовно них діє лише одне правило: Я негайно візьму дух, душі й тіла всіх, хто чинить Мені опір, і кину їх до аду; стосовно тих, хто не чинить Мені опору, то Я чекатиму, доки ви досягнете зрілості, перш ніж здійснити другий суд. Мої слова пояснюють усе з абсолютною ясністю, і ніщо не є прихованим. Сподіваюся лише, що ви повсякчас пам’ятатимете їх!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Висловлювання Христа на початку, Глава 67»

Божі слова на кожен день. Уривок 95

Останні дні – це час, коли все суще буде прокласифіковане за видами через завоювання. Завоювання – це робота останніх днів; іншими словами, засудження гріхів кожної людини – це робота останніх днів. В іншому разі, як можна було б класифікувати людей? Робота класифікації, що проводиться серед вас, є початком такої роботи у всьому всесвіті. Після цього всі ці землі та всі народи також будуть піддані роботі завоювання. Це означає, що кожна людина у творенні буде класифікована за видом і постане перед суддівським місцем, щоб бути судженою. Жодна людина й жодна річ не зможуть уникнути страждання цієї кари та суду, як і жодна людина чи річ не уникнуть класифікації за видом; кожна людина буде класифікована, адже наближається кінець усього сущого, і все небо і земля досягли свого завершення. Як могла б людина уникнути останніх днів людського існування? А отже, як довго ще можуть тривати ваші акти непослуху? Хіба ви не бачите, що ваші останні дні неминучі? Як можуть ті, хто шанує Бога й прагне Його явлення, не побачити день явлення Божої праведності? Як можуть вони не отримати остаточної нагороди за доброту? Ти той, хто творить добро, чи той, хто чинить зло? Ти той, хто приймає праведний суд і потім підкоряється, чи ти той, хто приймає праведний суд і потім проклинається? Ти живеш перед місцем суду у світлі, чи ти живеш в аду серед темряви? Хіба не ти сам знаєш найчіткіше, чи буде твій кінець нагородою, а чи покаранням? Хіба ти не той, хто знає найчіткіше й розуміє найглибше, що Бог є праведним? Тож якими є твоя поведінка і твоє серце? Коли Я завойовую тебе сьогодні, чи справді потрібно, щоб Я роз’яснив, чи є твоя поведінка доброю чи злою? Як багато ти віддав заради Мене? Наскільки глибоко ти Мені поклоняєшся? Невже ти сам не знаєш найкраще, як ти зі Мною поводишся? Ти краще за будь-кого повинен знати, який кінець на тебе зрештою чекає! Істинно кажу тобі: Я лише створив людство, і Я створив тебе, але Я не віддавав вас сатані; як Я й не примушував вас зумисно бунтувати проти Мене або опиратися Мені й через це бути покараними Мною. Чи не в тому причина всіх цих лих і нещасть, що серця ваші надто черстві, а ваша поведінка – надто ганебна? Тож хіба кінець, який на вас чекає, не визначений вами самими? Хіба ви не знаєте краще за будь-кого іншого у своїх серцях, як ви закінчите? Я завойовую людей, щоб викрити їх, і тим краще принести тобі спасіння. Це не для того, щоб змусити тебе чинити зло, і не для того, щоб навмисно змусити тебе йти в пекло знищення. Коли прийде час, усі твої безмірні страждання, твій плач і скрегіт зубів – хіба всі вони не будуть наслідком твоїх гріхів? Отже, хіба не твоя власна доброта або твоє власне зло є найкращим судом для тебе? Хіба не це є найкращим доказом того, яким буде твій кінець?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»

Божі слова на кожен день. Уривок 96

Лунає громоподібний голос, від якого здригається увесь всесвіт. Він такий приголомшливий, що люди не встигають вчасно відскочити вбік із його шляху. Одних убито, інших знищено, декого засуджено. Воістину, це видовище, подібного до якого ніхто ніколи не бачив. Слухайте уважно: гуркіт грому супроводжується звуками плачу, і ці звуки виходять із аду; вони виходять із пекла. Це сумовитий голос тих синів спротиву, яких було засуджено Мною. Ті, хто не слухав, що Я кажу, і не втілював Моїх слів у життя, були суворо засуджені та отримали прокляття Мого гніву. Мій голос – це суд і гнів; Я ні з ким не поводжуся м’яко і нікого не милую, бо Я – Сам праведний Бог, і Я сповнений гніву; Я сповнений жаги спалення, очищення та руйнування. У Мені немає нічого прихованого чи емоційного, навпаки: все відкрите, праведне та неупереджене. Оскільки Мої первородні сини вже зі Мною на престолі й правлять усіма країнами та народами, то ті речі та люди, які є несправедливими та неправедними, віднині піддаватимуться суду. Я досліджу їх одне за одним, нічого не пропускаючи та цілковито викриваючи їх. Бо суд Мій є уповні явний і відкритий, і Я нічого не приховую; Я відкину все, що не відповідає Моїй волі, і хай воно згине навіки в криниці безодній. Там Я віддам його на поталу вічному спаленню. Такою є Моя праведність, і такою є Моя прямота. Ніхто не може змінити цього, і все має коритися Моєму повелінню.

Більшість людей не звертає уваги на Мої висловлювання, вважаючи, що слова – то просто слова, а факти – це факти. Вони сліпі! Хіба вони не знають, що Я – Сам Бог вірний? Мої слова та факти являються одночасно. Хіба це насправді не так? Люди просто не розуміють Моїх слів, і лише просвітлені здатні розуміти по-справжньому. Це факт. Щойно люди бачать Мої слова, вони жахаються до божевілля та розбігаються на всі боки, щоб заховатися, не кажучи вже про той час, коли сходить Мій суд. Коли Я сотворив усе суще, коли Я руйную світ і коли Я роблю досконалими первородних синів – усе це здійснюється єдиним словом із вуст Моїх. Так відбувається тому, що Моє слово саме по собі є влада; воно є суд. Можна сказати, що особа, якою Я є, – це суд і велич; це незаперечний факт. Це один із аспектів Моїх адміністративних постанов; це тільки один зі способів, за допомогою яких Я вершу суд над людьми. У Моїх очах усе – включаючи всіх людей, усі діла та усі речі – перебуває у Моїх руках і під Моїм судом. Ніхто та ніщо не сміє поводитися нерозсудливо чи свавільно, і все має відбуватися відповідно до слів, які Я вимовляю. Зсередини людських уявлень кожен вірить словам особистості, якою Я є. Коли ж Мій Дух подає голос, то всі сумніваються. Люди не мають жодного уявлення про Мою всемогутність і навіть звинувачують Мене. Я ж кажу тобі: хто сумнівається в словах Моїх і хто нехтує словами Моїми, той загине; це вічні сини загибелі. З цього зрозуміло, що дуже мало тих, хто є первородними синами, бо саме так Я працюю. Як Я вже говорив, Я здійснюю все, не ворухнувши й пальцем; Я застосовую тільки Мої слова. У цьому полягає Моя всемогутність. У Моїх словах ніхто не може знайти джерело та мету того, що Я говорю. Люди не можуть досягти цього, вони можуть лише діяти, дотримуючись Мого керівництва, і робити все відповідно до Моєї волі, згідно з Моєю праведністю, внаслідок чого Моя сім’я матиме праведність і мир, житиме вічно, довіку буде стійкою та непохитною.

Мій суд приходить до кожного, Мої адміністративні постанови стосуються кожного, а Мої слова та Моя особистість виявляються кожному. Це час для великої роботи Мого Духа (у цей час ті, хто буде благословенний, і ті, кого спіткає біда, відокремлюються одні від одних). Щойно Мої слова вимовлено, Я виділяю тих, хто буде благословенний, а також тих, кого спіткає біда. Все це цілковито ясно, і я бачу все з першого погляду. (Я кажу це стосовно Моєї людської сутності, тому ці слова не суперечать тому, що Я призначив і обрав). Я ходжу по горах і річках і серед усього сущого, по всіх просторах всесвіту, спостерігаючи й очищаючи кожне місце, щоб ці нечисті місця та ці розпусні землі припинили своє існування й були випалені до небуття внаслідок Моїх слів. Для Мене все легко. Якби зараз був час, який Я визначив для руйнування світу, Я міг би поглинути його, вимовивши одне слово. Але тепер ще не час. Перш ніж Я звершу цю справу, все має бути готовим, щоб Мій план не був порушений, а Моє управління не припинялося. Я знаю, як зробити це розумно: Я маю Свою мудрість, і Я Сам усе влаштовую. Люди не мають і пальцем поворухнути; будьте обережні, щоб не загинути від руки Моєї. Про це вже йшлося, коли говорилося про Мої адміністративні постанови. Звідси видно суворість Моїх адміністративних постанов, а також принципи, що лежать у їхній основі, які мають дві сторони: з одного боку, Я вбиваю всіх, хто не підкоряється Моїй волі та порушує Мої адміністративні постанови; з іншого боку, у своєму гніві Я проклинаю всіх, хто порушує Мої адміністративні постанови. Ці два аспекти обов’язкові; вони є виконавчими принципами, що лежать в основі Моїх адміністративних постанов. Доля кожного визначається відповідно до цих двох принципів, без емоцій, незалежно від того, наскільки лояльною була людина. Цього достатньо, щоб явити Мою праведність, Мою велич і Мій гнів, що спопелить усе земне, все мирське та все, що не відповідає Моїй волі. У Моїх словах є таємниці, що залишаються прихованими, а також у Моїх словах є таємниці, що виявляються. Таким чином, за людськими уявленнями і в людському розумі, Мої слова назавжди незбагненні, і серце Моє назавжди невідоме. Тобто Я маю вигнати людей із їхніх уявлень та мислення. Це найважливіший пункт Мого плану управління. Так Я маю зробити, щоб здобути Своїх первородних синів і виконати те, що Я бажаю зробити.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Висловлювання Христа на початку, Глава 103»

Божі слова на кожен день. Уривок 97

Сіоне! Радій! Сіоне! Співай! Я повернувся з тріумфом, Я повернувся переможцем! Усі народи! Поспішайте шикуватися по порядку! Усе створене! Зупинись, бо Моя особа звернена до всього всесвіту і являється на Сході світу! Хто сміє не схилити колін у поклонінні? Хто сміє не називати Мене істинним Богом? Хто сміє не зводити очей у благоговінні? Хто сміє не підносити хвалу? Хто сміє не радіти? Народ Мій почує голос Мій, і сини Мої виживуть у Царстві Моєму! Гори, ріки та все суще радітиме без кінця й підстрибуватиме безперестанку. У цей час ніхто не посміє відступити, і ніхто не посміє повстати й чинити опір. Таким є Мій дивовижний вчинок і, навіть більше того, такою є Моя велика сила! Я змушу все шанувати Мене в серці своєму і, навіть більше того, Я змушу все хвалити Мене! Такою є кінцева мета Мого шеститисячолітнього плану управління, і це те, що Я визначив. Жодна людина, жоден предмет, жодна подія не сміє постати, щоб чинити опір Мені чи протистояти Мені. Увесь Мій народ стечеться до Моєї гори (іншими словами, до світу, який Я створю згодом), і вони покоряться переді Мною, бо Я маю велич і суд, і Я здійснюю владу. (Це стосується того часу, коли Я перебуваю в тілі. Я також маю владу й у плоті, але оскільки обмеження часу та простору неможливо подолати у плоті, не можна сказати, що Я набув довершеної слави. Хоча Я набуваю первородних синів у плоті, не можна сказати, що Я набув слави. Тільки коли Я повернуся до Сіону та зміню Свій образ, можна буде сказати, що Я здійснюю владу, тобто що Я набув слави.) Ніщо не буде тяжким для Мене. Словами вуст Моїх усе буде зруйновано, і словами вуст Моїх усе буде утворено та зроблено довершеним. Такою є Моя велика сила й такою є Моя влада. Оскільки Я сповнений сили та маю в достатку влади, ніхто не наважиться перешкоджати Мені. Я вже восторжествував над усім, і Я вже здобув перемогу над усіма синами заколоту. Я збираю Моїх первородних синів разом зі Мною, щоб повернутися до Сіону. Я не повернуся до Сіону на самоті. Тому всі побачать Моїх первородних синів і тим самим зростять у собі благоговіння до Мене. Такою є Моя мета в набутті первородних синів, і в цьому полягав Мій план від створення світу.

Коли все буде готовим, настане день Мого повернення до Сіону, і цей день будуть вшановувати всі народи. Коли Я повернуся до Сіону, усе на землі змовкне, і все на землі буде в мирі. Коли Я повернуся до Сіону, все повернеться у свій першопочатковий вигляд. Тоді Я розпочну Мою роботу в Сіоні. Я каратиму злих і винагороджуватиму добрих, Я приведу в дію Мою праведність і звершу Мій суд. Я використаю Мої слова для звершення всього, щоб усі люди та все суще зазнали на собі Моєї караючої руки, і Я змушу всіх людей побачити Мою повну славу, Мою повну мудрість і Мою повну щедрість. Ніхто не посміє повстати й судити, бо в Мені все здійснилося; і тут хай кожна людина побачить Мою повну гідність і скуштує Моєї повної перемоги, бо в Мені проявлено все суще. Звідси видно Мою велику силу та Мою владу. Ніхто не посміє образити Мене, і ніхто не посміє перешкоджати Мені. У Мені все є відкритим. Хто посміє щось приховувати? Я, певна річ, не виявлю милості до такої людини! Такі негідники мають зазнати Мого суворого покарання, і таку мерзоту має бути прибрано з очей Моїх. Я буду правити ними жезлом залізним і Моєю владою судитиму їх без найменшої пощади та ані найменшою мірою не шкодуючи їхніх почуттів, бо Я – Сам Бог, Який не має емоцій, Який є величний і не може бути ображений. Усі мають зрозуміти та побачити це, щоб не бути вбитими і знищеними Мною «без причини й приводу», бо жезл Мій вразить усіх, хто ображає Мене. Мені байдуже, чи знають вони Мої адміністративні постанови; для Мене це не має жодного значення, бо Моя особа не терпить образ, хай від кого вони походять. Тому й сказано, що Я – лев; кого Я торкаюся, того Я вражаю. Тому й сказано, що зараз є богохульством казати, що Я – Бог співчуття й люблячої доброти. По суті, Я не агнець, а лев. Ніхто не сміє ображати Мене; хто образить Мене, того Я покараю на смерть, негайно та без пощади. Цього достатньо, щоб показати Мій характер. Тому в останній період велика група людей відійде, і людям буде тяжко це винести, але Я, з Мого боку, спокійний і щасливий та не бачу в цьому нічого складного. Таким є Мій характер.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Висловлювання Христа на початку, Глава 120»

Божі слова на кожен день. Уривок 98

У царстві незліченні творіння починають оживати та повертати собі свою життєву силу. Через зміни в стані землі також починають зміщуватися кордони між різними краями. Так Я пророчив: коли один край буде відділений від іншого й коли один край приєднається до іншого, настане час, коли Я потрощу всі нації на друзки. У цей час Я поновлю все творіння та наново поділю весь світ, і таким чином його впорядкую та перетворю старе на нове: такий Мій план і такі Мої труди. Коли всі нації та народи світу знову постануть перед Моїм престолом, Я візьму всі небесні щедроти та наділю ними людський світ, щоб завдяки Мені той світ повнився незрівнянними щедротами. Та поки старий світ продовжує існувати, Я обрушу Свій гнів на його нації, і відкрито проголошу по всесвіту Свої адміністративні постанови, і покараю всякого, хто їх порушить.

Коли я звертаю Своє обличчя до всесвіту, щоб говорити, усе людство чує Мій голос і так бачить усі труди, які Я звершив по всесвіту. А хто йде проти Моєї волі, тобто опирається проти Мене людськими ділами, той підпаде під Мою кару. Я візьму незчисленні зорі в небесах і створю їх наново, і завдяки Мені сонце й місяць будуть поновлені – небеса вже не будуть такі, як вони були, і незліченні речі на землі будуть поновлені. Усе довершиться через Мої слова. Численні нації в усесвіті будуть поділені наново та замінені Моїм царством, щоб нації на землі зникли навіки, а все стало царством, яке Мені поклоняється; усі нації на землі будуть знищені й більше не існуватимуть. З людських істот у всесвіті всі, хто належить дияволу, будуть винищені, і всі, хто поклоняється сатані, будуть повалені Моїм пекучим вогнем – тобто, крім тих, хто зараз у потоці, усе стане попелом. Коли Я покараю численні народи, то люди в релігійному світі різною мірою повернуться до Мого царства, завойовані Моїми трудами, бо побачать прихід Святого на білій хмарі. Усі люди будуть розділені за їхнім ґатунком і отримають кари, співмірні зі своїми діями. Усі ті, хто виступав проти Мене, загинуть; а що ж до тих, чиї справи на землі не стосувалися Мене, то вони за те, як виправдали себе, і надалі існуватимуть на землі під управлінням Моїх синів і Моїх людей. Я відкрию Себе незліченним народам і незліченним націям, і Своїм власним голосом Я прозвучу на землі, проголошуючи завершення Своєї великої роботи, щоб усе людство узріло його на власні очі.

Поки сила Мого голосу глибшає, Я також спостерігаю за станом усесвіту. Моїми словами оновлюються всі незліченні творіння. Небо змінюється, як і земля. Людство викривається у своїй первісній формі, і повільно всіх людей розділяють за їхнім ґатунком, і вони несподівано знаходять шлях назад у лоно своїх сімей. Це Мене дуже втішить. Я вільний від переривань, і Моя велика робота непомітно довершується, і всі незліченні творіння проходять трансформацію. Коли Я творив світ, Я надав усім речам вигляд відповідно до їхнього ґатунку, звівши докупи всі речі, що мають форму й один ґатунок. Зараз, коли наближається кінець Мого плану управління, Я відновлю колишній стан творіння; Я знову зроблю все таким, яким воно було спочатку, глибоко змінивши все, щоб усе повернулось у лоно Мого плану. Час настав! Останню стадію Мого плану незабаром буде завершено. О, нечистий старий світе! Ти неодмінно впадеш під Моїми словами! Ти неодмінно будеш зведений на ніщо за Моїм планом! О, незліченні творіння! Ви всі отримаєте нове життя в Моїх словах – ви матимете свого повновладного Господа! О, чистий і непорочний новий світе! Ти неодмінно відродишся в Моїй славі! О, горо Сіоне! Годі мовчати – Я повернувся з тріумфом! З-поміж творіння Я ретельно вивчаю всю землю. На землі людство почало нове життя та здобуло нову надію. О, Мої люди! Як ви можете не повернутися до життя в Моєму світлі? Як ви можете не стрибати від радості під Моїм проводом? Краї кричать, торжествуючи, води шумлять від радісного сміху! О, воскрешений Ізраїлю! Як ти можеш не пишатися щодо Мого приречення? Хто ридав? Хто голосив? Старого Ізраїлю більше немає, і сьогоднішній Ізраїль піднявся, випростався та височіє у світі, і він постав у серцях усього людства. Сьогоднішній Ізраїль неодмінно набуде джерело існування через Моїх людей! О, ненависний Єгипте! Ти ж, певно, не виступаєш проти Мене й досі? Як ти можеш користуватися Моїм милосердям і намагатись уникнути Моєї кари? Як ти можеш не існувати під Моєю карою? Усі ті, кого Я люблю, неодмінно житимуть вічно, і всіх тих, хто виступає проти Мене, Я неодмінно каратиму вічно. Бо Я – ревнивий Бог і не дам людям легко відбутися за все, що вони зробили. Я спостерігатиму за всією землею та, з’явившись на Сході світу з праведністю, величчю, гнівом і карою, Я відкрию Себе незліченним сонмам людства!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 26»