Божі слова на кожен день  Уривок 77

До того, як людину було відкуплено, багато отрут сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як відкуплення. Тобто людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки брудна, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати очищеною. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через переплавку людина може відкинути свою розбещеність і стати очищеною. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді ця стадія – це також робота завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через переплавку, суд і викриття словом повністю розкриваються всі домішки, уявлення, мотиви та особисті надії в серці людини. Хоча людину було викуплено, а її гріхи прощено, це можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить вдень і сповідається ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!». Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день  Уривок 78

При згадці слова «суд» ти, напевно, пригадуєш слова, які промовив Єгова, аби наставити людей у кожному регіоні, і слова, які сказав Ісус, щоб докорити фарисеям. Попри всю їхню суворість, ці слова не були Божим судом над людиною; вони були лише словами, сказаними Богом за різних умов, тобто в різних контекстах. Ці слова не схожі на слова, сказані Христом останніх днів, коли Він судить людину. Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчати людину, розвінчувати її суть і аналізувати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людині слід коритися Богові та бути Йому відданою, як вона має жити нормальною людськістю, а також мудрістю й характером Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на суть людини та її розбещений характер. Зокрема, розвінчувальні слова про те, як людина відкидає Бога, сказані про те, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами роз’яснює природу людини; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами, а істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власне бунтарство. Робота суду дозволяє людині здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог. Якщо ти не вважаєш ці істини важливими, якщо ти завжди намагаєшся уникати їх або шукати новий вихід поза їхніми межами, то Я кажу, що ти – тяжкий грішник. Якщо ти віриш у Бога, проте не шукаєш істини або намірів Божих і тобі не подобається дорога, що наближає тебе до Бога, то я кажу, що ти намагаєшся уникнути суду і що ти маріонетка і зрадник, який утікає від великого білого престолу. Бог не помилує жодного бунтівника, який утікає з-під Його погляду. Такі люди зазнають ще суворішого покарання. Ті ж, хто постане перед Богом на суд, ба більше, хто був очищений, вічно житимуть у Царстві Божому. Звичайно, це те, що стосується майбутнього.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Божі слова на кожен день  Уривок 79

Робота суду – це власна робота Бога, тому, природно, вона має бути виконана Самим Богом; вона не може бути виконана людиною замість Нього. Оскільки суд – це застосування істини для підкорення людства, Бог усе одно знову постав би у втіленому образі, щоб виконати цю роботу серед людей. Іншими словами, Христос останніх днів використовуватиме істину, щоб навчати людей по всьому світу й доносити до них усі істини. Ось Божа робота суду. Багато хто почувається некомфортно щодо другого втілення Бога, адже людям важко повірити в те, що Бог став би плоттю, щоб виконати роботу суду. Утім, Я мушу сказати тобі, що Божа робота часто значно перевершує людські очікування, і людському розуму важко її прийняти. Адже люди – лише гробаки на землі, тоді як Бог – Всевишній, який наповнює всесвіт; розум людини подібний до ями із огидною водою, де плодяться самі гробаки, тоді як кожен етап роботи, скерованої думками Бога, є квінтесенцією Божої мудрості. Люди завжди намагаються змагатися з Богом, на що Я кажу: цілком очевидно, хто врешті-решт опиниться у програші. Я напучую вас усіх не вважати себе ціннішими за золото. Якщо інші здатні прийняти суд Божий, то чому ти не можеш? Наскільки вище за інших ти стоїш? Якщо інші здатні схилити голову перед істиною, то чому і ти не можеш? Імпульс Божої роботи неспинний. Він не повторить роботу суду знову лише через «внесок», який ти зробив, і ти не тямитимешся від каяття, що упустив таку гарну можливість. Якщо ти не віриш Моїм словам, тоді просто зачекай, поки великий білий престол на небі винесе тобі вирок! Ти мусиш знати, що всі ізраїльтяни відкинули Ісуса й зреклися Його, але, незважаючи на це, факт викуплення Ісусом людства однаково поширився по всьому всесвіту й аж до країв землі. Хіба це не факт, який Бог здійснив віддавна? Якщо ти досі чекаєш, що Ісус забере тебе на небеса, то Я скажу, що ти – впертий шматок сухостою.^a Ісус не визнає такого лжевірянина, як ти, який не відданий істині та прагне самих лише благословень. Натомість Він без жалю скине тебе у вогненне озеро, де ти горітимеш десятки тисяч років.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Примітка:

^a Шматок сухостою: китайська ідіома на позначення того, чому «вже неможливо зарадити».

Божі слова на кожен день  Уривок 80

Тепер ти розумієш, що таке суд і що таке істина? Якщо розумієш, тоді я раджу тобі покірливо скоритися суду, інакше в тебе ніколи не буде можливості бути схваленим Богом або уведеним Ним у Його Царство. Тих, хто приймає лише суд, але ніколи не може очиститись, тобто тих, хто тікає від роботи суду, Бог назавжди відцурається. Їхні гріхи є тяжчими й численнішими за гріхи фарисеїв, адже вони зрадили Бога і повстали проти Бога. Ці люди, не гідні навіть трудитися, одержать суворіше покарання, до того ж це покарання буде вічним. Бог не помилує жодного зрадника, який колись на словах виказував вірність, але згодом зрадив Його. Такі люди одержать відплату у вигляді покарання духу, душі та тіла. Хіба саме це не є виявленням праведного Божого характеру? Хіба не саме в цьому полягає мета Бога у засудженні й викритті людини? Під час суду Бог прирікає тих, хто робить усілякі лихі вчинки, на місце, що кишить злими духами, і дозволяє тим злим духам на свій розсуд знищувати плотські тіла цих людей, і їхні тіла виділяють трупний сморід. Такою є належна відплата для них. Бог записує кожен гріх цих зрадливих неправдивих вірян, неправдивих апостолів та неправдивих працівників у їхні облікові книги і в слушний час Він скидає їх до нечистих духів, дозволяючи тим нечистим духам на свій розсуд оскверняти всі їхні тіла, і робить так, щоб вони ніколи не могли переродитися і ніколи більше не побачили світла. Бог зараховує до зла тих лицемірів, які служать якийсь час, але не залишаються вірними до кінця, дозволяючи їм борсатися в болоті зі злими людьми й створювати з ними банду різношерстих негідників, і зрештою Бог їх знищить. Бог відкидає і не звертає уваги на тих, хто ніколи не був вірним Христу або ніколи не доклав жодної своєї сили, і на зламі епох Він винищить їх усіх. Вони більше не існуватимуть на землі й тим більше не зможуть увійти в Царство Боже. Бог зараховує до тих, хто надає послуги Його людям, будь-кого, хто ніколи не був щирим із Богом, але не має іншого варіанту, окрім поводитися з Ним недбало. Лише невелика кількість таких людей виживе, більшість же буде знищена разом із тими, чий труд навіть не відповідає стандарту. В кінці Бог приведе у Своє Царство всіх тих, хто є однодумцями Бога і в серці, і в умі, народ і синів Божих, і тих, кого Бог наперед визначив священниками. Вони є кристалізацією Божої роботи. Що ж до тих, хто не може бути зарахованим до жодної з категорій, розмежованих Богом, то вони будуть зараховані до рядів невіруючих, – і ви, безумовно, можете собі уявити, яким буде їхній кінець. Я вже сказав вам усе, що повинен сказати; шлях, який ви обираєте, є лише вашим вибором. Ви повинні зрозуміти таке: робота Божа ніколи не чекає на жодну людину, яка не встигає за Його поступом, і праведний характер Божий не милує жодну людину.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Божі слова на кожен день  Уривок 81

Бог не повторює роботу в жодному періоді. Оскільки настали останні дні, Він буде виконувати роботу, яку Він робить в останні дні, і розкриє весь Свій характер, який має в останні дні. Щодо останніх днів, мова йде про окремий період, в якому Ісус сказав, що ви обов’язково зустрінете лиха і зіткнетеся з землетрусами, голодом і епідеміями, які покажуть, що це новий період, і вже більше не старий період Благодаті. Припустимо, що, як кажуть люди, Бог вічно незмінний, Його характер завжди співчутливий і люблячий, що Він любить людину як Самого Себе, і Він пропонує кожній людині порятунок і ніколи не ненавидить людину, чи зможе Його робота коли-небудь добігти свого кінця? Коли Ісус прийшов і був прибитий до хреста, пожертвувавши Собою за всіх грішників і поклавши Себе на вівтар, Він уже завершив роботу спокути і поклав кінець періоду Благодаті. То який сенс повторювати роботу того періоду в останні дні? Хіба виконання тієї ж роботи не було б запереченням справи Ісуса? Якби Бог не зробив роботу розп’яття, коли Він прийшов на цьому етапі, але залишився люблячим і милосердним, то чи зміг би Він покласти край цьому періоду? Чи зміг би люблячий і милосердний Бог покласти край цьому періоду? У Своїй заключній роботі щодо завершення періоду Божий характер – це характер кари й суду, в якому Він викриває все неправедне, щоби публічно судити всі народи і вдосконалювати тих, хто щиро любить Його. Тільки такий характер, як цей, може покласти край періоду. Останні дні вже настали. Усі речі розподілені за родом їхнім і поділені на різні категорії в залежності від своїх різноманітних якостей. Це саме той час, коли Бог відкриває фінали й місця призначення людей. Якщо люди не переживають кари й суду, тоді не можна розвінчати їхні бунтарство й неправедність. Тільки через кару й суд можна відкрити фінали всіх речей. Люди показують своє справжнє обличчя тільки тоді, коли їх карають і судять. Зло буде повернуте до зла, добро до добра, і всі люди будуть розподілені за родом їхнім. Через кару й суд будуть відкриті фінали усіх речей, щоб зло могло бути покарано, а добро – винагороджено, а всі люди упокоряться під пануванням Бога. Уся ця робота повинна бути досягнута через праведну кару й суд. Оскільки розбещеність людини досягла свого піку, а її бунтарство стало надзвичайно тяжким, тільки праведний характер Бога, який принципово складається з кари й суду і розкривається в останні дні, може повністю перетворити людей та зробити їх довершеними й виявити зло, а всі неправедні будуть суворо покарані в такий спосіб. Тому такий характер сповнений значимості періоду. Божий характер виявляється й розкривається заради роботи кожного нового періоду. Справа не в тому, що Бог розкриває Свій характер довільно і без будь-якого значення. Припустімо, що в останні дні відкриття фіналів людей Бог все ж любив би людей із нескінченним милосердям і люблячою добротою і продовжував би любити їх, не піддаючи їх праведному суду, а скоріше проявляючи до них терпимість, терпіння і прощення, і прощаючи людей, якими б тяжкими не були їхні гріхи, без найменшого натяку на праведний суд. Коли ж тоді завершилося б усе Боже управління? Коли такий характер міг би привести людей до належного місця призначення людства? Візьмемо, наприклад, суддю, який завжди проявляє любов до людей, люблячого суддю з добрим обличчям і ніжним серцем. Він любить людей, хоч би які злочини вони вчинили, і він ставиться з любов’ю й поблажливістю до людей, хоч би ким вони були. У такому випадку, коли він зможе винести справедливий вирок? В останні дні тільки праведний суд може розподілити людей за родом їхнім і привести їх у новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день  Уривок 82

Його робота в плоті має першорядне значення, про що говориться у зв’язку з цією роботою, і в кінцевому підсумку роботу завершує саме втілений Бог, а не Дух. Дехто вірить, що Бог може в якийсь невідомий час прийти на землю і з’явитися людині, після чого Він особисто буде судити все людство, по черзі випробовуючи кожного, нікого не залишаючи осторонь. Ті, хто так думає, не знають цієї стадії роботи втілення. Бог не судить людей одне за одним, і їх не змушують проходити випробування одне за одним; чинити так не було б роботою суду. Хіба розбещеність усього людства не однакова? Хіба сутність усього людства не одна й та ж? Засуджується зіпсована сутність людства, людська сутність, зіпсована сатаною, і всі гріхи людини. Бог не судить дріб’язкові й незначні помилки людини. Робота суду є репрезентативною, і вона не проводиться спеціально стосовно окремої людини. Радше це робота, у якій судять групу людей, щоб представити суд над усім людством. Особисто виконуючи Свою роботу над групою людей, Бог у плоті використовує Свою роботу, щоб представляти роботу над усім людством, після чого вона поступово поширюється. Так само відбувається робота суду. Бог не судить певний тип людини або певну групу людей, але замість цього судить неправедність усього людства, як-от: протистояння людини Богу, або відсутність страху людини перед Ним, або завада для роботи Бога з боку людини. Те, що засуджується, – це суть протистояння людства Богу, і ця робота суду – це робота завоювання останніх днів. Робота й слово втіленого Бога, засвідчені людиною, – це робота суду перед великим білим престолом в останні дні, який людина плекала у своїх уявленнях у минулі часи. Робота, яку наразі здійснює втілений Бог, – це саме суд перед великим білим престолом. Утілений Бог сьогодення – це Бог, який судить усе людство в останні дні. Ця плоть і робота, слово й весь характер цієї плоті – це вся Його повнота. Хоча обсяг роботи цієї плоті обмежений і не зачіпає безпосередньо весь усесвіт, суть роботи суду полягає в безпосередньому суді над усім людством не тільки заради обраного народу Китаю, і не заради невеликого числа людей. Під час роботи Бога в плоті, хоча обсяг цієї роботи не охоплює весь усесвіт, вона представляє роботу всього всесвіту, і після того, як Він завершить роботу в рамках роботи Своєї плоті, Він негайно поширить цю роботу на весь усесвіт, так само, як Євангеліє Ісуса поширилося по всьому всесвіту після Його воскресіння й вознесіння. Незалежно від того, чи це робота Духа або робота плоті, це робота, яка виконується в обмежених рамках, але яка представляє роботу всього всесвіту. В останні дні Бог звершує Свою роботу, з’являючись у Своїй втіленій ідентичності, і Бог у плоті – це Бог, який судить людину перед великим білим престолом. Незалежно від того, чи є Він Духом або плоттю, Той, хто здійснює роботу суду, – це Бог, який судить людство в останні дні. Це визначається на основі Його роботи, і це не визначається на підставі Його зовнішнього вигляду або декількох інших чинників. Хоча в людини є уявлення про ці слова, ніхто не може заперечувати факт суду втіленого Бога й завоювання всього людства. Незалежно від того, що про це думає людина, факти, врешті-решт, є фактами. Ніхто не може сказати, що «робота здійснюється Богом, але плоть – це не Бог». Це облуда, бо ця робота не може бути виконана ніким, окрім Бога в плоті. Оскільки ця робота вже завершена, після цієї роботи робота Божого суду над людиною не з’явиться вдруге; Бог у Своєму другому втіленні вже завершив усю роботу всього управління, і четвертої стадії Божої роботи не буде. Оскільки під судом перебуває людина, людина, яка є з плоті і яку було розбещено, і безпосередній суд проводиться не над духом сатани, то робота суду здійснюється не в духовному світі, а серед людей.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Божі слова на кожен день  Уривок 83

Ніхто не є більш придатним і не має більше права, ніж Бог у плоті, для роботи суду над розбещенням людської плоті. Якби суд здійснювався безпосередньо Духом Божим, тоді він не був би всеосяжним і тим паче людині було б складно його прийняти, оскільки Дух не може зустрітися віч-на-віч із людиною. Лише у світлі цього аспекту результати не були б негайними, і тим більше людина не змогла б більш чітко побачити характер Бога, який не можна образити. Сатана може бути повністю переможений тільки в тому випадку, якщо Бог у плоті судить розбещення людства. Бог у плоті є також людиною з нормальною людськістю, і Він може безпосередньо судити неправедність людини; це ознака Його вродженої святості і Його винятковості. Тільки Бог має право й перебуває у положенні для того, щоб судити людину, бо Він володіє істиною і праведністю, і тому Він здатний судити людину. Ті, у кого немає істини й праведності, не підходять для того, щоб судити інших. Якби цю роботу виконував Дух Божий, то це не означало б перемоги над сатаною. Дух за своєю суттю більш піднесений, ніж смертні істоти, а Дух Божий за своєю суттю святий і торжествує над плоттю. Якби Дух виконував цю роботу безпосередньо, Він не зміг би судити все людське бунтарство й не зміг би розкрити всю неправедність людини. Бо робота суду також здійснюється через уявлення людини про Бога, а в людини ніколи не було жодних уявлень про Духа, і тому Дух не здатний краще виявити неправедність людини, а тим більше ретельно розвінчати таку неправедність. Втілений Бог – ворог усіх тих, хто не знає Його. Розсуджуючи уявлення й опір Йому з боку людини, Він викриває все бунтарство людства. Результати Його роботи в плоті більш очевидні, ніж результати роботи Духа. Отже, суд над усім людством не здійснюється безпосередньо Духом; він є роботою втіленого Бога. Людина може побачити Бога в плоті й доторкнутися до Нього, і Бог у плоті може повністю завоювати людину. Людина переходить від протистояння Йому до покори Йому, від гоніння Його до прийняття Його, від уявлень про Нього до пізнання Його й від відкидання Його до любові до Нього – такими є результати роботи втіленого Бога. Людина рятується тільки через прийняття Його суду, людина тільки поступово пізнає Його через слова з Його вуст, Він підкорює людину під час її протистояння Йому, і вона отримує від Нього забезпечення життям під час прийняття Його кари. Уся ця робота – це робота Бога в плоті, а не робота Бога в Його ідентичності як Духа. Робота, що виконується втіленим Богом, – це найбільша робота й найглибша робота, і найважливішою частиною трьох стадій Божої роботи є дві стадії роботи втілення. Глибока зіпсованість людини є великою перешкодою для роботи втіленого Бога. Зокрема, робота, проведена над людьми останніх днів, надзвичайно складна, середовище – вороже, а духовний рівень кожного виду людей досить низький. Проте, у кінці цієї роботи Він усе одно досягне належного результату, без будь-яких недоліків; це – результат роботи плоті, і цей результат більш переконливий, ніж результат роботи Духа. Три стадії Божої роботи будуть завершені в плоті, і вони повинні бути завершені втіленим Богом. Найважливіша й найвирішальніша робота здійснюється в плоті, і спасіння людини має бути особисто здійснено Богом у плоті. Незважаючи на те, що все людство вважає, що Бог у плоті здається не пов’язаним із людиною, насправді ця плоть стосується долі й існування всього людства.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Божі слова на кожен день  Уривок 84

Сьогодні Бог судить вас, карає вас і засуджує вас, але ти маєш знати, що сенс цього осуду в тому, щоб ти пізнав себе. Він засуджує, проклинає, судить і карає, щоб ти міг пізнати себе, щоб твій характер міг змінитися, ба більше, щоб ти міг пізнати, чого ти вартий, і зрозуміти, що всі Божі дії праведні та відповідають Його характеру та вимогам Його роботи, що Він працює відповідно до Свого плану заради спасіння людей, і що Він – праведний Бог, який любить, спасає, судить і карає людей. Якщо ти знаєш тільки те, що статус твій низький, що ти зіпсутий і бунтівничий, та не знаєш, що Бог бажає явити Своє спасіння через суд і кару, які він сьогодні вершить у тобі, то ти ніяк не зможеш на власному досвіді пережити певні речі, не кажучи вже про здатність іти далі вперед. Бог прийшов не для того, щоб убивати чи нищити, Він прийшов судити, проклинати, карати і спасати. Доки Його 6 000-літній план дій не завершиться – доки Він не відкриє результат для кожної категорії людей, – робота Бога на землі здійснюватиметься заради спасіння; мета її тільки в тому, щоб зробити тих, хто любить Бога, досконалими – цілком і повністю – та упокорити їх під Його пануванням. Незалежно від того, як саме Бог спасає людей, усе це здійснюється через змушення їх порвати з їхньою старою сатанинською природою; тобто Він спасає їх тим, що змушує їх прагнути життя. Якщо вони не прагнуть життя, то жодним чином не мають можливості прийняти Боже спасіння. Спасіння – це робота Самого Бога, а прагнення життя – це те, що повинна мати людина, щоб прийняти спасіння. У людських очах спасіння – це любов Бога, а любов Бога не може бути покаранням, судом і прокляттям; спасіння має містити в собі благодать, любов, добротута, крім того, слова розради, а також даровані Богом нескінченні благословення. Люди вважають, що, коли Бог спасає людей, Він робить це, зворушуючи їх Своїми благословеннями і милістю, щоб люди могли віддати свої серця Богові. Тобто, так би мовити, Бог спасає людей, доторкаючись до них. Таке спасіння здійснюється через укладення угоди. Тільки коли Бог дає людині стократно, вона упокорюється перед іменем Божим і намагається успішно працювати для Нього і приносити Йому славу. Це не те, що Бог призначив для людства. Бог прийшов працювати на землі, щоб спасти зіпсуте людство; у цьому немає обману. Якби обман був, Він, безперечно, не прийшов би здійснювати цю роботу Сам. У минулому способи, якими Він здійснював спасіння, включали в себе виявлення найбільшого милосердя й добросердя, так що Він віддав усе Своє сатані в обмін на все людство. Тепер зовсім не так, як колись: спасіння, яке вам дарується сьогодні, здійснюється в час останніх днів, під час класифікації всіх за родами; спосіб вашого спасіння – не милосердя чи добросердя, а кара й суд, щоб людство могло бути спасенним повніше. Отже, все, що ви отримуєте, – це кара, суд та безжальне побиття, але знайте: у цьому безсердечному побитті немає й краплі покарання. Хоч якими суворими можуть бути Мої слова, те, що спіткає вас, – це лише кілька слів, що можуть видаватися вам цілковито безсердечними; і яким би сердитим Я не був, те, що приходить на вас, – це тільки слова докору, і Я не маю на меті завдати вам шкоди чи спричинити смерть. Хіба це все насправді не так? Знайте, що нині все це – чи то праведний суд, чи нечутлива переплавка й кара, – усе це заради спасіння. Незалежно від того, чи сьогодні кожен класифікуватиметься за своїм видом, чи буде викрито усі категорії людей, – мета всіх Божих слів і роботи в тому, щоб спасти тих, хто істинно любить Бога. Мета праведного суду в очищенні людей, і безжальна переплавка здійснюється, щоб очистити їх; і суворі слова, і проучування призначені для очищення і заради спасіння. Отже, сьогоднішній спосіб спасіння – не такий, як був у минулому. Сьогодні спасіння принесене вам через праведний суд, і це добрий засіб для класифікації кожного з вас за його родом. Більше того, безжальна кара слугує в якості вашого найвищого спасіння, – то що ви можете сказати перед лицем такої кари й суду? Чи ви не втішалися завжди спасінням, від початку до кінця? Ви побачили втіленого Бога та усвідомили Його всемогутність і мудрість; а також ви зазнали багаторазового побиття й покарання. Проте чи ви також не отримали найвищу благодать? Чи благословення ваші не більші, ніж у будь-кого іншого? Ваша благодать багатша за славу й багатства царя Соломона! Подумайте ось про що: якби мета Мого пришестя полягала у вашому засудженні й покаранні, а не спасінні, чи могли б дні ваші тривати так довго? Чи могли б дожити ви – грішні істоти з плоті і крові – до сьогодні? Якби Моя мета полягала лише в тому, щоб покарати вас, то навіщо б Я ставав плоттю і брався до такої великої справи? Чи ж не можна було звершити ваше покарання – простих смертних, промовивши лише одне слово? Чи ж Мені й досі потрібно було б знищувати вас після того, як Я умисно вас засудив? Невже ви і досі не вірите цим словам Моїм? Чи міг би Я спасати людей самими тільки благодаттю й добротою? Чи міг Я тільки через розп’яття спасти людей? Чи Мій праведний характер не більше сприяє тому, щоб зробити людей уповні покірними? Чи ж це не більше підходить для того, щоб цілковито спасти людей?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божий намір – принести людині спасіння»

Божі слова на кожен день  Уривок 85

Хоча слова Мої суворі, усі вони для спасіння людини, бо Я тільки промовляю слова, а не караю людську плоть. Ці слова змушують людину до життя у світлі, до пізнання того, що світло існує, до пізнання дорогоцінності світла, і понад те – до пізнання благотворності цих слів для неї, як і до пізнання того, що Бог є спасіння. Хоч Я промовляю багато слів кари й суду, насправді на вас нічого не зійшло. Я прийшов саме для того, щоб здійснювати Свою роботу і промовляти Свої слова, і хоч Мої слова суворі, вони промовляються на суд ваших зіпсутості й бунтарства. Мета Моя в цьому, як і раніше, – спасти людей з-під влади сатани. Мета полягає в тому, щоб використати Мої слова для спасіння людей; мета не в тому, щоб Своїми словами зашкодити людям. Суворість Моїх слів – для того, щоб досягти результатів Моєї роботи. Тільки завдяки такій роботі люди можуть пізнати себе і позбутися свого бунтівного характеру. Найбільше значення роботи слів у тому, що вона дає людям змогу практикувати істину, осягнувши її, домогтися змін у своєму характері та пізнати себе і роботу Бога. Тільки здійснення роботи шляхом промовляння слів може стати містком у стосунках між Богом і людьми, і тільки словами можна пояснити істину. Робота таким чином є найкращим способом завоювати людей; крім промовляння слів, жоден інший метод не здатний дати людям ясніше розуміння істини й роботи Бога. Отже, на Своєму останньому етапі роботи Бог використовує метод промовляння до людей, щоб розкрити для них усі істини і таємниці, яких вони досі не розуміють, даючи їм змогу отримати від Бога правдиву дорогу і життя, так задовольняючи Його наміри. Мета Божої роботи Бога з людьми – у тому, щоб дати їм змогу задовольнити Божі наміри, а здійснюється вона для того, щоб принести їм спасіння. Тому під час спасіння людей Він не здійснює роботу їх покарання. Приносячи людям спасіння, Бог не карає зло і не винагороджує добро, не відкриває Він і місць призначення для різних родів людей. Радше, тільки після завершення останнього етапу Своєї роботи Він здійснить роботу покарання зла й винагородження добра, і тільки тоді Він відкриє фінали всіх різних видів людей. Зазнають покарання ті, кого насправді не можна спасти, а спасуться ті, хто досягне Божого спасіння у час, коли Він спасав людей. Доки здійснюється Божа робота спасіння, кожен, кого можливо спасти, буде спасенним, наскільки це можливо, і жоден з таких не буде відкинутим, бо мета Божої роботи в тому, щоб спасати людей. Усі, хто в час Божого спасіння людства виявиться нездатним досягнути змін у своєму характері, – а також усі нездатні уповні покоритися Богові, – стануть об’єктами покарання. Цей етап роботи – роботи слів – відкриє людям усі шляхи і таємниці, яких вони не розуміють, щоб вони отримали змогу осягнути наміри Бога і Божі вимоги до себе і щоб вони могли мати необхідні передумови для практики Божих слів і досягнення змін у своєму характері. Бог здійснює Свою роботу самими лише словами, Він не карає людей за те, що вони трохи непокірні; так відбувається тому, що тепер час роботи спасіння. Якби кожен, хто виявляє непокору, діставав покарання, жодна людина не мала б можливості спастися; кожного було б покарано і кинуто в ад. Мета використання слів для суду над людьми полягає в тому, щоб дати їм змогу пізнати себе і покоритися Богові; вона не в тому, щоб покарати їх цим судом. У час роботи слів багато людей виявить свої бунтарство й зухвалий спротив, як і брак своєї покори втіленому Богові. Попри це, Він зрештою не каратиме всіх цих людей, а лише відсіє найглибше зіпсутих, яких неможливо спасти. Він віддасть їхню плоть сатані, а в небагатьох випадках знищить їхню плоть. Ті ж, що залишаться, йтимуть далі і зазнаватимуть обтинання. Якщо, йдучи за Богом, ці люди так і не стануть здатними до прийняття обтинання, дедалі глибше вироджуючись, то вони втратять свій шанс на спасіння. Кожна особа, що прийняла завоювання Божими словами, матиме декілька можливостей для спасіння; у Божому спасінні кожного з таких людей Він дасть їм максимальну поблажку. Іншими словами, щодо них буде виявлено найвищий ступінь поблажливості. Допоки люди сходять із хибного шляху, допоки вони здатні до покаяння, Бог даватиме їм можливості отримати Його спасіння. Відколи люди вперше повстали проти Бога, Він не має бажання вдарити їх; натомість Він робить усе можливе для їхнього спасіння. Якщо хтось справді не придатний для спасіння, Бог таких відсіє. Причина того, чому Бог не поспішає карати тих чи інших людей у тому, що Він прагне спасти усіх, кого можна спасти. Він судить, просвіщає і веде людей самими лише словами і не використовує жезл, щоб ударити їх. Застосування слів, щоб принести людям спасіння, – ось мета і значущість завершального етапу роботи.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божий намір – принести людині спасіння»

Божі слова на кожен день  Уривок 86

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він робить Свою повноту публічною, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та узгоджуватися з Божими намірами. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала взірцем і зразком Божої роботи, свідком Бога та тим, хто узгоджується з Божими намірами. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, покори Йому і свідчення про Нього – вона має знати Його практичну та нормальну роботу, вона має коритися Всім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, і вона має свідчити про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й практичне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд, кару й обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно накликати ганьбу на Його ім’я.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

Божі слова на кожен день  Уривок 87

Якими засобами вершиться Боже вдосконалення людини? Воно вершиться за допомогою Його праведного характеру. Божий характер переважно складається з праведності, гніву, величі, суду та прокляття, і Він удосконалює людину переважно через Свій суд. Деякі люди не розуміють і питають, чому Бог може зробити людину досконалою лише через суд і прокляття. Вони кажуть: «Якби Бог прокляв людину, хіба б людина не померла? Якби Бог судив людину, хіба б людина не була осуджена? Тоді як її все ж можна зробити досконалою?». Так говорять люди, які не знають Божої роботи. Те, що Бог проклинає, – це людське бунтарство, а те, що Він судить, – це людські гріхи. Хоча Він говорить суворо, без жодної пощади до почуттів людини, і Він розвінчує все, що є всередині людини, розвінчуючи через деякі суворі слова те, що в людині істотне, через такий суд Він дає людині глибоке знання суті плоті, і так людина кориться перед Богом. Людська плоть від гріха й від сатани, вона бунтівнича, і вона – об’єкт Божої кари. Тож щоб людина змогла пізнати себе, її мають спіткати слова Божого суду, і має бути застосовано всякий вид переплавки; тільки тоді Божа робота може бути дієвою.

Зі слів, промовлених Богом, можна побачити, що Він уже осудив людську плоть. Тож хіба ці слова – не слова прокляття? Слова, промовлені Богом, відкривають справжню сутність людини, і через це одкровення людина постає перед судом, і коли вона бачить, що неспроможна вдовольнити Божу волю, то відчуває всередині скорботу й каяття, вона відчуває, що так завинила Богу, й не може виконати Божу волю. Бувають часи, коли Святий Дух дисциплінує тебе зсередини, і ця дисципліна йде від Божого суду; бувають часи, коли Бог докоряє тобі та ховає від тебе Своє лице, коли Він не звертає на тебе уваги та не вершить у тобі Своєї роботи, беззвучно караючи тебе, щоб тебе очистити. Божа робота в людині призначена переважно для того, щоб виявити Його праведний характер. Яке свідчення людина зрештою дає про Бога? Людина свідчить, що Бог є праведним Богом, що Його характер є праведність, гнів, кара та суд; людина засвідчує праведний Божий характер. Бог використовує Свій суд, щоб зробити людину досконалою, Він любив людину й урятував людину – та скільки містить у собі Його любов? Там є суд, велич, гнів і прокляття. Хоча Бог у минулому проклинав людину, Він не запроторив її повністю в криницю безодню, але скористався цим, як засобом для очищення людської віри; Він не скарав людину смертю, але вчинив так, щоб зробити людину досконалою. Сутність плоті є те, що від сатани – Бог це сказав цілковито правильно, – та факти, виконані Богом, не звершуються за Його словами. Він тебе проклинає, щоб ти міг Його полюбити та щоб ти міг пізнати сутність плоті; Він тебе карає, щоб ти міг прокинутися, щоб дозволити тобі пізнати недоліки в собі й усвідомити повну людську негідність. Тож Божі прокляття, Його суд і Його велич та гнів – усі вони для того, щоб зробити людину досконалою. Усе, що Бог сьогодні робить, і праведний характер, який Він виявляє всередині вас, – усе це для того, щоб зробити людину досконалою. Така є Божа любов.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

Божі слова на кожен день  Уривок 88

У своїх традиційних уявленнях людина вірить, що Божа любов – то Його благодать, милосердя та співчуття до людської слабкості. Хоча ці речі – теж Божа любов, вони занадто однобічні, і вони – не головні засоби, які Бог уживає для вдосконалення людини. Деякі люди починають вірити в Бога через хворобу. Ця хвороба – Божа благодать для тебе; без неї ти не повірив би в Бога, і якби ти не вірив у Бога, то не дійшов би так далеко, – тож навіть ця благодать є Божою любов’ю. У час віри в Ісуса люди робили багато такого, чого Бог не любив, бо не розуміли істини, та Бог має любов і милосердя, і Він привів людину так далеко, і хоча людина нічого не розуміє, та Бог усе одно дозволяє їй слідувати за Ним, ба більше – Він привів людину в сьогодення. Хіба це не Божа любов? Те, що виявляється в Божому характері, – це Божа любов, і то цілковито правильно! Коли будування церкви сягнуло свого піка, Бог звершив цей етап роботи прислужників і запроторив людину в криницю безодню. Слова часу прислужників усі були прокляттями: прокляттями твоєї плоті, прокляттями твого розбещеного сатанинського характеру та прокляттями тих речей у тобі, що не задовольняють Божі наміри. Робота, виконана Богом на тому етапі, була явлена як велич, після чого Бог незабаром звершив етап роботи кари, і настало випробування смертю. У такій роботі людина побачила Божий гнів, велич, суд і покару, але ще вона побачила Божу благодать, Його любов і Його милосердя. Усе, що зробив Бог, і все, що було явлене як Його характер, – то була Божа любов до людини, і все, що зробив Бог, змогло вдовольнити потреби людини. Він зробив це для того, щоб удосконалити людину, і Він забезпечив людину за її духовним станом. Якби Бог цього не зробив, людина не змогла б прийти до Нього та ніяк не зуміла б пізнати правдиве Боже лице. Від часів, коли людина вперше почала вірити в Бога, і до сьогодні Бог поступово забезпечував людину у відповідності з її духовним станом, щоб усередині людина поступово пізнала Його. Лише дійшовши сьогодення, людина усвідомлює, наскільки ж чудовий суд Божий. Етап роботи прислужників був першим випадком роботи прокляття від часу створення й до сьогодні. Людина була проклята потрапити в криницю безодню. Якби Бог того не зробив, сьогодні людина не мала б істинного знання Бога; лише через Боже прокляття людина формально стикнулася з Його характером. Людина була виявлена через випробування прислужників. Вона побачила, що її вірності бракувало, що її духовний зріст був замалий, що вона була нездатна задовольнити Божі наміри та що її твердження, ніби вона повсякчас вдовольняє Бога, були не більше ніж словами. Хоча Бог прокляв людину на етапі роботи прислужників, та якщо зараз озирнутися на той крок Божої роботи, то він був чудовий: він став для людини відмінним вирішальним моментом і спричинив велику зміну в характері її життя. Перед часом прислужників людина нічого не розуміла про шукання життя та мудрість Божої роботи, про те, що значить вірити в Бога, так само людина не розуміла, що Бог може її випробовувати у Своїй роботі. Від часу прислужників і до сьогодні людина бачить, яка чудова Божа робота – для людини вона незбагненна. Людина нездатна своїм мозком уявити, як Бог вершить Свою роботу, і вона також бачить, який малий її духовний стан, і що забагато в ній бунтівничого. Коли Бог прокляв людину, це було для отримання певного результату, і Він не скарав людину смертю. Хоча Він прокляв людину, Він це зробив словами, і Його прокляття насправді не спіткали людину, бо це людське бунтарство Бог прокляв, тож слова Його проклять також були промовлені, щоб зробити людину досконалою. Чи Бог судить людину, чи проклинає, і те і те робить її досконалою: і те і те робиться, щоб зробити досконалим те, що в людині нечисте. Таким чином людина переплавляється, і те, чого в людині не вистачає, робиться досконалим через Його слова та роботу. Кожний крок Божої роботи – чи то суворі слова, чи то суд, чи кара – робить людину досконалою та є цілковито доречним. Ніколи впродовж віків Бог не вершив такої роботи; сьогодні він творить у вас роботу, щоб ви цінували Його мудрість. Хоча ви терпіли всередині певний біль, ваші серця відчувають твердість і мир; мати змогу втішатися цією стадією Божої роботи – то ваше благословення. Що б ви не змогли здобути в майбутньому, уся Божа робота у вас, яку ви сьогодні бачите, – то любов. Якщо людина не пройде через Божий суд і рафінування, її дії й наснага назавжди залишаться поверхневими, і її характер назавжди залишиться незмінним. Чи можна це вважати за здобуття Богом? Хоча сьогодні в людині досі багато чванливого, та людський характер став набагато стійкішим. Бог обтинає тебе, щоб спасти тебе, і хоча ти при цьому можеш відчувати певний біль, та прийде той день, коли у твоєму характері станеться зміна. У той час ти озирнешся на минуле та побачиш, яка мудра Божа робота, і в той час ти зможеш справді зрозуміти Божі наміри. Сьогодні є деякі люди, які кажуть, ніби вони розуміють Божі наміри, та це не надто реалістично. Насправді вони мовлять брехню, бо наразі вони ще не прийшли до усвідомлення того, у чому полягає Божий намір: чи в тому, щоб спасти людину, чи в тому, щоб її проклясти. Може, зараз ти не можеш цього бачити ясно, та прийде день, коли ти побачиш, що день здобуття Богом слави настав, і ти побачиш, наскільки це значуще – любити Бога, і таким чином ти пізнаєш людське життя, і твоя плоть житиме у світі любові до Бога, тож твій дух буде звільнений, твоє життя буде повне радості, і ти завжди будеш близький до Бога та сподіватимешся на Нього. У той час ти справді зрозумієш, наскільки цінна сьогоднішня Божа робота.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

Божі слова на кожен день  Уривок 89

Робота, що виконується зараз, полягає в тому, щоб змусити людей зректися сатани – їхнього давнього предка. Усі словесні суди спрямовано на те, щоб викрити розбещений характер людства та дати людям можливість зрозуміти сутність життя. Ці постійні суди пронизують серця людей. Кожен суд безпосередньо стосується їхньої долі та покликаний ранити їхні серця, щоб вони могли відкинути все це й тим самим пізнати життя та цей брудний світ, пізнати Божу мудрість і всемогутність, а також пізнати людство, розбещене сатаною. Що більше такої кари й суду отримує людина, то більше її серце може поранитися, а дух – пробудитися. Пробудження духу цих украй розбещених, найглибше обманутих із людей і є метою судів такого роду. Людина не має духу, тобто її дух давно помер, і вона не знає, що є Небо, що є Бог і, звісно, що вона борсається в безодні смерті; звідки б вона дізналася, що живе в цьому злому пеклі на землі? Звідки б вона дізналася, що цей її гнилий труп через сатанинське розбещення потрапив у підземне царство смерті? Звідки б вона дізналася, що все на землі вже давно й безповоротно зруйновано людством? І звідки б вона дізналася, що сьогодні Творець прийшов на землю та шукає громаду розбещених людей, яких Він може спасти? Навіть після того, як людина переживає всі можливі рафінування й суди, її притуплена свідомість усе одно ледве ворушиться та, по суті, практично не реагує. Яке ж людство вироджене! І хоча такий суд подібний до жорстокого граду з неба, він приносить людині найбільшу користь. Якби не цей суд над людьми, не було б жодного результату, а людей було б абсолютно неможливо спасти з безодні страждань. Якби не ця робота, людям було б дуже важко вийти з підземного царства, бо їхні серця давно померли, а дух давно розтоптано сатаною. Аби спасти вас, погрузлих у найглибших глибинах виродження, потрібно завзято волати до вас, завзято судити вас; тільки тоді можна буде розбудити ваші застиглі серця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»

Божі слова на кожен день  Уривок 90

Лише ставши плоттю в найвідсталіших та найбрудніших місцях з усіх можливих, Бог може виявити повноту Свого святого та праведного характеру. А через що виявляється Його праведний характер? Він виявляється через Його суд над людськими гріхами, Його суд над сатаною, Його гидування гріхом і Його ненависть до ворогів, що протистоять Йому та бунтують проти Нього. Слова, які Я кажу сьогодні, – це суд над людськими гріхами та людською неправедністю, прокляття людському бунтарству. Людська криводушність і лукавість, людські слова та вчинки – усе, що суперечить Божим намірам, має бути піддане суду, а все людське бунтарство засуджене як гріх. Його слова зосереджено на принципах суду; використовуючи суд над людською неправедністю, прокляття людського бунтарства та розвінчання всіх потворних облич людини, Він проявляє Свій праведний характер. Святість представляє Його праведний характер, і фактично Його святість є Його праведним характером. Ваші розбещені характери – контекст сьогоднішніх слів: відповідно до них Я говорю, і засуджую, і виконую роботу завоювання. Тільки це є практичною роботою, і тільки в такий спосіб можна наголосити на Божій святості в повній силі. Якщо в тобі немає жодного сліду розбещеного характеру, то Бог тебе не судитиме та не покаже тобі Свого праведного характеру. А оскільки в тебе розбещений характер, то Бог не дасть тобі поблажки, і саме це показує Його святість. Якби Бог бачив, що людська бруднота й бунтарство завеликі, але не говорив, не судив тебе, не карав за твою неправедність, то це доводило б, що Він не Бог, бо Він не мав би ненависті до гріха; Він був би таким же брудним, як і людина. Сьогодні Я суджу тебе саме за твій бруд і караю тебе саме за твою розбещеність і бунтарство. Я не хизуюся перед вами Своєю силою та не гноблю вас навмисно; Я роблю це тому, що ви, народжені в цій землі бруду, були так сильно засмічені брудом. Ви просто втратили свою доброчесність і людську сутність, як свині, що живуть у загиджених місцях. Саме через ваш бруд і розбещеність Я суджу вас і вивергаю на вас Свій гнів. Саме завдяки суду цих слів ви зуміли побачити, що Бог є Бог праведний і що Бог є Бог святий; саме завдяки Своїй святості та праведності Він судить вас і вивергає на вас Свій гнів; саме завдяки тому, що Він бачить бунтарство людства, Він виявляє Свій праведний характер. Бруд і розбещеність людства проявляють Його святість. Цього достатньо, щоб показати, що Він – Сам Бог, який є святим і непорочним, але живе в землі бруду. Якщо людина борсається в багні разом з іншими, і в ній немає нічого святого, і вона не має праведного характеру, то вона не здатна судити людську неправедність і не гідна вершити суд над людиною. Як можуть люди, які всі однаково брудні, мати право судити тих, хто подібний до них? Тільки Сам святий Бог здатен судити все брудне людство. Як людина може судити гріхи людини? Як людина може бачити гріхи людини й бути гідною засудити людину? Якби Бог не мав права судити людські гріхи, то як би Він міг бути Самим праведним Богом? Саме тому, що люди виявляють розбещені характери, Бог і говорить, аби судити їх, і тільки тоді вони бачать, що Він є святим Богом. Бог судить і карає людину за її гріхи й розвінчує ці гріхи. Жодна людина чи річ не може уникнути цього суду; Все, що є брудного, засуджене Ним. Лише так виявляється, що Божий характер праведний. Якби було інакше, хіба можна було б сказати, що ви – тло і за назвою, і фактично?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як досягається ефект другого етапу роботи завоювання»

Божі слова на кожен день  Уривок 91

Між роботою, виконаною в Ізраїлі, і роботою сьогодення є велика різниця. Єгова скеровував життя ізраїльтян, і кари та суду було не так багато, бо тоді люди замало розуміли світ і мали небагато розбещених характерів. Тоді ізраїльтяни слухалися Єгову беззастережно. Коли Він казав їм будувати жертовники, вони мерщій будували жертовники; коли Він казав їм убиратись у шати священників, вони слухалися. У ті дні Єгова був подібний до пастуха, який пасе отару овець, що слідують його проводу та їдять траву на пасовищі; Єгова скеровував їхнє життя, вказуючи їм, як вони мали їсти, одягатися, мешкати й мандрувати. Це не був час проявлення Божого характеру, бо тодішнє людство було новонародженим; бунтівничих і ворожих було мало, серед людства було не так багато бруду, і тому люди не могли виступати тлом для Божого характеру. Божа святість проявляється саме в людях, які походять із землі бруду; сьогодні Він використовує бруд, який видно в таких людях із цієї землі, і судить, і так під час суду відкривається те, Ким Він є. Чому Він судить? Він здатен говорити слова суду, бо зневажає гріх; як би Він міг так гніватися, якби не гидував бунтарством людства? Якби в Ньому не було огиди й відрази, якби Він не звертав уваги на людське бунтарство, то це доводило б, що Він такий же брудний, як і людина. Він може судити й карати людину саме тому, що Він гидує брудом, а те, чим Він гидує, у Ньому відсутнє. Якби в Ньому були ще й спротив і бунтарство, то Він не зневажав би ворожих і бунтівничих. Якби робота останніх днів велася в Ізраїлі, то в ній не було б жодного сенсу. Чому ж робота останніх днів здійснюється в Китаї – найтемнішому та найвідсталішому місці з усіх можливих? Для того, щоб показати Його святість і праведність. Словом, що темніше місце, то ясніше може проявитися святість Бога. Фактично, усе це робиться заради Божої роботи. Тільки сьогодні ви усвідомлюєте, що Бог зійшов із неба, щоб постати серед вас, коли Його проявлять ваш бруд і бунтарство, і тільки тепер ви пізнаєте Бога. Хіба це не найбільше піднесення? Фактично, ви – громада обраних людей у Китаї. А оскільки ви були обрані й тішилися Божою благодаттю, але не гідні тішитися такою великою благодаттю, це доводить, що все це – ваше найвище піднесення. Бог явився вам і показав вам Свій святий характер у всій його повноті, і Він дав вам усе це, і завдяки Йому ви тішитесь усіма можливими благословеннями. Ви не тільки спробували праведний характер Бога: більше того, ви спробували спасіння Бога, відкуплення Бога та безмежну, нескінченну любов Бога. Ви, найбрудніші з усіх, тішилися такою великою благодаттю – хіба ви не благословенні? Хіба Бог цим вас не підносить? З усіх людей ви маєте найнижчий статус; ти за своєю суттю не вартий тішитися таким великим благословенням, однак Бог зробив виняток, піднісши тебе. Хіба тобі не соромно? Якщо ти не здатен виконувати свій обов’язок, то врешті-решт тобі стане за себе соромно, і ти сам себе покараєш. Сьогодні ти не зазнаєш ні дисциплінування, ні покарання; твоя плоть ціла й неушкоджена – але зрештою ці слова тебе присоромлять. Я ще досі нікого не карав відкрито; Мої слова можуть бути суворими, але як Я поводжуся з людьми? Я втішаю їх, закликаю їх і нагадую їм. Я роблю це тільки для того, щоб вас спасти. Невже ви справді не розумієте Моєї волі? Ви повинні розуміти те, що Я кажу, і надихатися цим. Тільки зараз з’явилося багато людей, які розуміють. Хіба це не благословення ролі тла? Хіба бути тлом – це не найблагословенніше? Зрештою, коли ви підете поширювати Євангеліє, то говоритимете так: «Ми – типове тло». Вас запитають: «Що це означає, що ви – типове тло?». А ти скажеш: «Ми – тло для Божої роботи та Його великої сили. Наше бунтарство проявляє весь праведний Божий характер; ми – знаряддя Божої роботи останніх днів, ми – придатки Його роботи, а також її інструменти». Коли вони це почують, то будуть заінтриговані. Далі ти скажеш: «Ми – зразки та моделі для завершення Богом роботи цілого всесвіту та завоювання Ним усього людства. Незалежно від того, святі ми чи брудні, загалом ми все одно благословенніші за вас, бо ми бачили Бога, і через шанс на те, що Він нас завоює, проявляється велика Божа сила; Його праведний характер виразно підкреслений тільки завдяки тому, що ми брудні й розбещені. Чи здатні ви так свідчити про Божу роботу останніх днів? Ви не гідні! Це не що інше, як піднесення нас Богом! Хоча ми не маємо бути бундючними, ми можемо гордо хвалити Бога, бо ніхто не може успадкувати такої великої обітниці, і ніхто не може тішитися таким великим благословенням. Ми такі вдячні, що ми, настільки брудні, можемо працювати тлом під час Божого управління». А коли в тебе запитають: «Що таке зразки та моделі?» – ти відповіси: «Ми – найбунтівничіші та найбрудніші з людства; ми найглибше розбещені сатаною, і ми – найвідсталіша та найнікчемніша плоть. Ми – класичні приклади тих, кого використовував сатана. Сьогодні ми були обрані Богом як перші серед людства, що підлягають завоюванню, і ми побачили праведний характер Бога й успадкували Його обітницю; нас використовують, аби завоювати більше людей, тому ми є зразками та моделями тих серед людства, кого завойовують». Немає кращого свідчення, ніж ці слова, і це твій найкращий досвід.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як досягається ефект другого етапу роботи завоювання»

Божі слова на кожен день  Уривок 92

Робота завоювання, що вершиться над вами, люди, має найглибше значення: з одного боку, мета цієї роботи – вдосконалити групу людей, тобто зробити їх досконалими, щоб вони могли стати групою переможців, як перша група людей, які стали довершеними, тобто первоплодами. З іншого боку, це дати створеним істотам насолодитися Божою любов’ю, отримати повне й найвеличніше Боже спасіння, дати людині насолодитися не лише милосердям і ласкою, а й, що важливіше, карою та судом. Від створення світу до теперішнього часу все, що Бог чинив у Своїй роботі, – це любов, без жодної ненависті до людини. Навіть кара та суд, які ти бачив, – це теж любов, правдивіша й реальніша любов, любов, яка веде людей на правильний шлях людського життя. І ще з одного боку, це означає свідчити перед сатаною. І ще з іншого, це означає закласти основу для поширення майбутньої роботи Євангелія. Уся робота, яку Він виконав, покликана вивести людей на правильний шлях людського життя, щоб вони могли жити нормальним людським життям, адже люди не знають, як жити, і без цього наставництва ти проживатимеш лише порожнє життя; твоє життя буде позбавлене цінності або сенсу, і ти будеш абсолютно нездатним бути нормальною людиною. У цьому полягає найглибше значення завоювання людини. Ви всі нащадки Моава; робота завоювання, яка здійснюється на вас, – це ваше велике спасіння. Усі ви живете в краю гріха й розпусти, і всі ви розпусні та грішні. Сьогодні ви не просто здатні бачити Бога, але, що важливіше, ви отримали кару та суд, ви отримали це найглибше спасіння, тобто ви отримали найбільшу Божу любов. В усьому, що Він робить, Бог виявляє до вас справжню любов. Він не має жодного злого наміру. Це через ваші гріхи Він судить вас, аби ви могли розмірковувати над собою та отримали це велике спасіння. Уся ця робота робиться для того, щоб зробити людину довершеною. Від початку й до кінця Бог докладає максимальних зусиль для спасіння людини, і Він просто не має бажання повністю знищити людей, яких Він створив Своїми власними руками. Сьогодні Він прийшов посеред вас, щоб працювати; хіба це не ще більше спасіння? Якби Він ненавидів вас, хіба Він усе ще виконував би роботу такого масштабу й особисто вас наставляв? Чому Він повинен так страждати? Бог не ненавидить вас і не має щодо вас жодних злих намірів. Ви повинні знати, що Божа любов є найреальнішою. Тільки тому, що люди бунтівничі, Він неодмінно має спасати їх через суд; інакше досі було б неможливо їх спасти. Оскільки ви не знаєте, як жити своє життя, і не усвідомлюєте, як жити, і оскільки ви живете в цьому розпусному й грішному краї й самі є розпусними та нечистими дияволами, Він не може знести, щоб ви продовжували опускатися ще нижче, Він не може терпіти бачити, як ви живете в цьому нечистому краї, як-от зараз, свавільно розтоптувані сатаною, і Він не може знести, щоб ви впали в ад. Він хоче лише здобути цю групу людей і докорінно спасти вас. Це головна мета виконання над вами роботи завоювання – заради спасіння. Якщо ти не здатний побачити, що все, що вершиться над тобою, є любов’ю і спасінням, якщо ти гадаєш, що це лише метод, спосіб помучити людину і щось, що не заслуговує довіри, тоді ти можеш із таким же успіхом повернутись у свій світ, щоб страждати від болю та труднощів! Якщо ти готовий бути в цьому потоці й насолоджуватися цим судом і цим неосяжним спасінням, насолоджуватися всіма цими благословеннями, благословеннями, які неможливо знайти ніде в людському світі, і насолоджуватися цією любов’ю, тоді будь добрий: залишайся в цьому потоці, щоб прийняти роботу завоювання, аби ти міг бути вдосконаленим. Сьогодні ти можеш зазнати трохи болю та переплавки через суд Божий, але в переживанні цього болю є цінність і сенс. Хоча для людей Божа кара й суд є переплавкою, безжальним розвінчуванням та речами, здійсненими щоб покарати їх за їхні гріхи та покарати їхню плоть, – жодна частина цієї роботи не має на меті приректи їхню плоть на знищення. Усе суворе розвінчування словом покликане вивести тебе на правильний шлях. Ви особисто пережили так багато цієї роботи і, вочевидь, вона не привела вас на шлях зла! Усе це для того, щоб ви жили вашою нормальною людськістю, і все це досяжне вашою нормальною людськістю. Кожен етап Божої роботи заснований на твоїх потребах, відповідно до твоїх слабкостей і відповідно до твого фактичного духовного стану, і жоден непосильний тягар не накладається на вас силоміць. Сьогодні тобі це не зрозуміло, і тобі здається, що Я суворий до тебе, і ти завжди вважаєш, що Я щодня караю, суджу тебе та докоряю тобі, тому що Я ненавиджу тебе. Але хоча те, що ти отримуєш, – це кара та суд, насправді це любов до тебе, і це найбільший захист. Якщо ти неспроможний збагнути глибше значення цієї роботи, для тебе буде неможливо продовжувати переживати. Ти маєш отримати втіху від цього спасіння. Не відмовляйся прийти до тями. Коли ти зайшов так далеко, значущість роботи завоювання повинна бути ясною для тебе, і ти не повинен більше дотримуватися тієї чи іншої думки про неї!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (4)»

Божі слова на кожен день  Уривок 93

Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, лише зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного дня відпочинку; інакше жоден член людства не міг би бути розподілений за своїм родом та не міг би ввійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення очистить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду викриє ті бунтівничі частки людства, таким чином розрізнивши між тими, кого можна спасти, й тими, кого спасти не можна, і між тими, хто залишиться, й тими, хто не залишиться. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий світ людства, у якому насолоджуватимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони ввійдуть у свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено вижити на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, злі, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись трудилися для Бога. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть відсіяні та знищені через своє зло і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. Чи вони духи мертвих, а чи люди, що досі живуть у плоті, усі злочинці та не врятовані будуть знищені, щойно святі поміж людства ввійдуть до відпочинку. Що ж до цих злочинних духів і людей, або до духів праведників і до тих, хто чинить справедливість, то в яку б епоху вони не жили, усі, хто є злим, зрештою будуть знищені, а всі праведні виживуть. Те, чи отримає спасіння певна людина чи дух, залежить не тільки від роботи останнього періоду, а й від того, чи опиралися вони Богу й чи повставали проти Бога. Люди попередньої доби, що чинили зло та не могли здобути спасіння, безсумнівно будуть цілями для покарання, і люди цієї доби, які чинять зло та не можуть бути врятовані, теж безперечно стануть цілями для покарання. Люди діляться на категорії залежно від того, добрі вони, чи лихі, а не від епохи, у яку вони живуть. Після того як людей буде поділено на категорії, вони не відразу отримають кару чи винагороду; натомість Бог звершить Свою роботу покарання лихих і нагородження добрих тільки після того, як закінчить роботу завоювання в останні дні. Власне, Він ділив людей на добрих і лихих від самого початку Своєї роботи спасіння людства. Але Він винагородить праведних і покарає злих лише після того, як Його робота завершиться; не буде такого, що Він поділить людей на категорії по завершенні Своєї роботи й відразу візьметься за завдання з покарання лихих і нагородження добрих. Натомість це завдання буде виконано лише після повного завершення Його роботи. Єдина мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб повністю очистити всіх людей, аби Він зміг привести повністю освячене людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління. Якби Бог не знищив злих, а натомість дозволив їм залишитися, то все людство все одно не змогло б увійти до відпочинку, і Бог не зміг би привести його в кращий світ. Така робота не була б повністю завершеною. Коли Його роботу буде завершено, усе людство буде цілковито освяченим; тільки так Бог зможе мирно жити у спочинку.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Божі слова на кожен день  Уривок 94

Мої сліди пролягають через увесь всесвіт і до країв землі, Мої очі постійно ретельно вивчають кожну людину, і, понад те, Я спостерігаю за всесвітом в цілому. Мої слова реально працюють у кожному куточку всесвіту. Кожен, хто наважиться не прислужувати Мені, кожен, хто наважиться бути Мені невірним, кожен, хто наважиться судити Моє ім’я, кожен, хто наважиться ганьбити й чи чинити наклеп на Моїх синів, – ті, хто справді здатний на таке, мають зазнати суворого суду. Мій суд спіткає їх у всій повноті, а це значить, що нині настала епоха суду, і при пильному спостереженні ви виявите, що Мій суд поширюється на весь вселенський світ. Звісно, Мій дім не буде винятком; суд спіткає тих, чиї думки, слова чи дії не відповідають Моїй волі. Зрозумій це! Мій суд спрямований на увесь вселенський світ, а не тільки на якусь одну групу людей чи предметів. Чи прийшов ти до усвідомлення цього? Якщо в глибині душі ти маєш суперечливі думки про Мене, то тебе негайно буде піддано внутрішньому суду.

Мій суд приходить в усіх видах і формах. Знайте це! Я – унікальний і мудрий Бог вселенського світу! Ніщо не перебуває за межами Моєї влади. Усі Мої суди відкриті вам: якщо ти маєш суперечливі думки про Мене, Я дам тобі просвіту, і це буде попередженням. Якщо ти не слухаєш, Я негайно покину тебе (тут Я маю на увазі не сумніви в Моєму імені, а зовнішню поведінку, пов’язану із плотськими задоволеннями). Якщо твої думки стосовно Мене є зухвало непокірними, якщо ти скаржишся на Мене, якщо ти постійно переймаєш ідеї сатани і якщо ти не дотримуєшся почуттів життя, то твій дух буде в темряві, а твоя плоть страждатиме від болю. Ти маєш бути ближчим до Мене. Можливо, ти не зможеш відновити свій нормальний стан за якісь один чи два дні, і твоє життя явно значно відстане. Що стосується тих, хто є розпусним у словах, то Я накладу дисциплінарне покаранняна ваші вуста і язики і розберуся з вашими язиками. Тих, хто є нестримно розпусним на ділі, Я буду попереджати в дусі вашому, а тих, хто не слухає, буду суворо карати. Тих, хто відкрито судить і чинить Мені опір, хто виявляє непокору словом чи ділом, Я цілковито вижену і покину, змусивши їх загинути і втратити вищі благословення; це саме ті, кого буде вигнано після того, як було обрано. Тих, хто є неосвіченим, чиї видіння не ясні, Я все ж таки просвітлю і спасу; однак тих, хто розуміє істину, але не втілює її, буде покарано за вказаними вище правилами, незалежно від того, є вони неосвіченими чи ні. Що ж до тих людей, які від самого початку мали хибні наміри, Я зроблю їх назавжди нездатними осягнути реальність, і зрештою їх поступово буде вигнано одного за одним. Не залишиться жодного, хоча вони й залишаються нині за Моїм розпорядженням (бо Я роблю все не поспіхом, а планомірно).

Мій суд цілковито відкритий; він спрямований на різних людей, які всі мають посісти належні їм місця. Я буду керувати і судити людей відповідно до того, які правила вони порушили. Що стосується тих, кого тут не названо і хто не приймає Христа останніх днів, то стосовно них діє лише одне правило: Я негайно візьму дух, душі й тіла всіх, хто чинить Мені опір, і кину їх до аду; стосовно тих, хто не чинить Мені опору, то Я чекатиму, доки ви досягнете зрілості, перш ніж здійснити другий суд. Мої слова пояснюють усе з абсолютною ясністю, і ніщо не є прихованим. Сподіваюся лише, що ви повсякчас пам’ятатимете їх!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 67»

Божі слова на кожен день  Уривок 95

Останні дні – це час, коли все суще буде прокласифіковане за видами через завоювання. Завоювання – це робота останніх днів; іншими словами, засудження гріхів кожної людини – це робота останніх днів. В іншому разі, як можна було б класифікувати людей? Робота класифікації, що проводиться серед вас, є початком такої роботи у всьому всесвіті. Після цього всі ці землі та всі народи також будуть піддані роботі завоювання. Це означає, що кожна людина у творенні буде класифікована за видом і постане перед суддівським місцем, щоб бути судженою. Жодна людина й жодна річ не зможуть уникнути страждання цієї кари та суду, як і жодна людина чи річ не уникнуть класифікації за видом; кожна людина буде класифікована, адже наближається кінець усього сущого, і все небо і земля досягли свого завершення. Як могла б людина уникнути останніх днів людського існування? А отже, як довго ще можуть тривати ваші акти непослуху? Хіба ви не бачите, що ваші останні дні неминучі? Як можуть ті, хто боїться Бога й прагне Його явлення, не побачити день явлення Божої праведності? Як можуть вони не отримати остаточної нагороди за доброту? Ти той, хто творить добро, чи той, хто чинить зло? Ти той, хто приймає праведний суд і потім підкоряється, чи ти той, хто приймає праведний суд і потім проклинається? Ти живеш перед місцем суду у світлі, чи ти живеш в аду серед темряви? Хіба не ти сам знаєш найчіткіше, чи буде твій кінець нагородою, а чи покаранням? Хіба ти не той, хто знає найчіткіше й розуміє найглибше, що Бог є праведним? Тож якими є твоя поведінка і твоє серце? Коли Я завойовую тебе сьогодні, чи справді потрібно, щоб Я роз’яснив, чи є твоя поведінка доброю чи злою? Як багато ти віддав заради Мене? Наскільки глибоко ти Мені поклоняєшся? Невже ти сам не знаєш найкраще, як ти зі Мною поводишся? Ти краще за будь-кого повинен знати, який кінець на тебе зрештою чекає! Істинно кажу тобі: Я лише створив людство, і Я створив тебе, але Я не віддавав вас сатані; як Я й не примушував вас зумисно бунтувати проти Мене або опиратися Мені й через це бути покараними Мною. Чи не в тому причина всіх цих лих і нещасть, що серця ваші надто черстві, а ваша поведінка – надто ганебна? Тож хіба кінець, який на вас чекає, не визначений вами самими? Хіба ви не знаєте краще за будь-кого іншого у своїх серцях, як ви закінчите? Я завойовую людей, щоб викрити їх, і тим краще принести тобі спасіння. Це не для того, щоб змусити тебе чинити зло, і не для того, щоб навмисно змусити тебе йти в пекло знищення. Коли прийде час, усі твої безмірні страждання, твій плач і скрегіт зубів – хіба всі вони не будуть наслідком твоїх гріхів? Отже, хіба не твоя власна доброта або твоє власне зло є найкращим судом для тебе? Хіба не це є найкращим доказом того, яким буде твій кінець?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (1)»

Божі слова на кожен день  Уривок 96

Лунає громоподібний голос, від якого здригається увесь всесвіт. Він такий приголомшливий, що люди не встигають вчасно відскочити вбік із його шляху. Одних убито, інших знищено, декого засуджено. Воістину, це видовище, подібного до якого ніхто ніколи не бачив. Слухайте уважно: гуркіт грому супроводжується звуками плачу, і ці звуки виходять із аду; вони виходять із пекла. Це сумовитий голос тих синів спротиву, яких було засуджено Мною. Ті, хто не слухав, що Я кажу, і не втілював Моїх слів у життя, були суворо засуджені та отримали прокляття Мого гніву. Мій голос – це суд і гнів; Я ні з ким не поводжуся м’яко і нікого не милую, бо Я – Сам праведний Бог, і Я сповнений гніву; Я сповнений жаги спалення, очищення та руйнування. У Мені немає нічого прихованого чи емоційного, навпаки: все відкрите, праведне та неупереджене. Оскільки Мої первородні сини вже зі Мною на престолі й правлять усіма країнами та народами, то ті речі та люди, які є несправедливими та неправедними, віднині піддаватимуться суду. Я досліджу їх одне за одним, нічого не пропускаючи та цілковито викриваючи їх. Бо суд Мій є уповні явний і відкритий, і Я нічого не приховую; Я відкину все, що не відповідає Моїй волі, і хай воно згине навіки в криниці безодній. Там Я віддам його на поталу вічному спаленню. Такою є Моя праведність, і такою є Моя прямота. Ніхто не може змінити цього, і все має коритися Моєму повелінню.

Більшість людей не звертає уваги на Мої висловлювання, вважаючи, що слова – то просто слова, а факти – це факти. Вони сліпі! Хіба вони не знають, що Я – Сам Бог вірний? Мої слова та факти являються одночасно. Хіба це насправді не так? Люди просто не розуміють Моїх слів, і лише просвітлені здатні розуміти по-справжньому. Це факт. Щойно люди бачать Мої слова, вони жахаються до божевілля та розбігаються на всі боки, щоб заховатися, не кажучи вже про той час, коли сходить Мій суд. Коли Я сотворив усе суще, коли Я руйную світ і коли Я роблю досконалими первородних синів – усе це здійснюється єдиним словом із вуст Моїх. Так відбувається тому, що Моє слово саме по собі є влада; воно є суд. Можна сказати, що особа, якою Я є, – це суд і велич; це незаперечний факт. Це один із аспектів Моїх адміністративних постанов; це тільки один зі способів, за допомогою яких Я вершу суд над людьми. У Моїх очах усе – включаючи всіх людей, усі діла та усі речі – перебуває у Моїх руках і під Моїм судом. Ніхто та ніщо не сміє поводитися нерозсудливо чи свавільно, і все має відбуватися відповідно до слів, які Я вимовляю. Зсередини людських уявлень кожен вірить словам особистості, якою Я є. Коли ж Мій Дух подає голос, то всі сумніваються. Люди не мають жодного уявлення про Мою всемогутність і навіть звинувачують Мене. Я ж кажу тобі: хто сумнівається в словах Моїх і хто нехтує словами Моїми, той загине; це вічні сини загибелі. З цього зрозуміло, що дуже мало тих, хто є первородними синами, бо саме так Я працюю. Як Я вже говорив, Я здійснюю все, не ворухнувши й пальцем; Я застосовую тільки Мої слова. У цьому полягає Моя всемогутність. У Моїх словах ніхто не може знайти джерело та мету того, що Я говорю. Люди не можуть досягти цього, вони можуть лише діяти, дотримуючись Мого керівництва, і робити все відповідно до Моєї волі, згідно з Моєю праведністю, внаслідок чого Моя сім’я матиме праведність і мир, житиме вічно, довіку буде стійкою та непохитною.

Мій суд приходить до кожного, Мої адміністративні постанови стосуються кожного, а Мої слова та Моя особистість виявляються кожному. Це час для великої роботи Мого Духа (у цей час ті, хто буде благословенний, і ті, кого спіткає біда, відокремлюються одні від одних). Щойно Мої слова вимовлено, Я виділяю тих, хто буде благословенний, а також тих, кого спіткає біда. Все це цілковито ясно, і я бачу все з першого погляду. (Я кажу це стосовно Моєї людської сутності, тому ці слова не суперечать тому, що Я призначив і обрав). Я ходжу по горах і річках і серед усього сущого, по всіх просторах всесвіту, спостерігаючи й очищаючи кожне місце, щоб ці нечисті місця та ці розпусні землі припинили своє існування й були випалені до небуття внаслідок Моїх слів. Для Мене все легко. Якби зараз був час, який Я визначив для руйнування світу, Я міг би поглинути його, вимовивши одне слово. Але тепер ще не час. Перш ніж Я звершу цю справу, все має бути готовим, щоб не було завад для Мого плану, а Моє управління не було порушене. Я знаю, як зробити це розумно: Я маю Свою мудрість, і Я Сам усе влаштовую. Люди не мають і пальцем поворухнути; будьте обережні, щоб не загинути від руки Моєї. Про це вже йшлося, коли говорилося про Мої адміністративні постанови. Звідси видно суворість Моїх адміністративних постанов, а також принципи, що лежать у їхній основі, які мають дві сторони: з одного боку, Я вбиваю всіх, хто не підкоряється Моїй волі та порушує Мої адміністративні постанови; з іншого боку, у своєму гніві Я проклинаю всіх, хто порушує Мої адміністративні постанови. Ці два аспекти обов’язкові; вони є виконавчими принципами, що лежать в основі Моїх адміністративних постанов. Доля кожного визначається відповідно до цих двох принципів, без емоцій, незалежно від того, наскільки лояльною була людина. Цього достатньо, щоб явити Мою праведність, Мою велич і Мій гнів, що спопелить усе земне, все мирське та все, що не відповідає Моїй волі. У Моїх словах є таємниці, що залишаються прихованими, а також у Моїх словах є таємниці, що виявляються. Таким чином, за людськими уявленнями і в людському розумі, Мої слова назавжди незбагненні, і серце Моє назавжди невідоме. Тобто Я маю вигнати людей із їхніх уявлень та мислення. Це найважливіший пункт Мого плану управління. Так Я маю зробити, щоб здобути Своїх первородних синів і виконати те, що Я бажаю зробити.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 103»

Божі слова на кожен день  Уривок 97

Сіоне! Радій! Сіоне! Співай! Я повернувся з тріумфом, Я повернувся переможним! Усі народи! Поспішайте шикуватися по порядку! Усе створене! Зупинись, бо Моя особа звернена до всього всесвіту і являється на Сході світу! Хто сміє не схилити колін у поклонінні? Хто сміє не називати Мене істинним Богом? Хто сміє не дивитися з богобоязливим серцем? Хто сміє не підносити хвалу? Хто сміє не радіти? Народ Мій точно почує голос Мій, і сини Мої точно виживуть у Царстві Моєму! Гори, ріки та все суще радітиме без кінця й підстрибуватиме безперестанку. У цей час ніхто не посміє відступити, і ніхто не посміє повстати й чинити опір. Таким є Мій дивовижний вчинок і, навіть більше того, такою є Моя велика сила! Я зроблю всі серця богобоязливими і, навіть більше, Я зроблю так, щоб усе хвалило Мене! Такою є кінцева мета Мого шеститисячолітнього плану управління, і це те, що Я визначив. Жодна людина, жоден предмет, жодна подія не сміє постати, щоб чинити опір Мені чи протистояти Мені. Увесь Мій народ стечеться до Моєї гори (іншими словами, до світу, який Я створю згодом), і вони точно скоряться переді Мною, бо Я маю велич і суд, і владу. (Це стосується того часу, коли Я перебуваю в тілі. Я також маю владу й у плоті, але оскільки притаманні плоті часові й просторові обмеження неможливо подолати, не можна сказати, що Я набув довершеної слави. Хоча Я набуваю первородних синів у плоті, не можна сказати, що Я набув слави. Тільки коли Я повернуся до Сіону та зміню Свій образ, можна буде сказати, що Я маю владу, тобто що Я набув слави.) Ніщо не буде тяжким для Мене. Словами вуст Моїх усе буде зруйновано, і словами вуст Моїх усе стоятиме непохитно й буде успішно завершено. Такою є Моя велика сила й такою є Моя влада. Оскільки Я сповнений сили та маю в достатку влади, ніхто не наважиться перешкоджати Мені. Я вже давно восторжествував над усім і здобув перемогу над усіма синами бунту. Я забираю Моїх первородних синів разом зі Мною, щоб повернутися до Сіону. Я не повернуся до Сіону на самоті. Тому всі побачать Моїх первородних синів і тим самим зростять у собі богобоязні серця. Такою є Моя мета в набутті первородних синів, і в цьому полягав Мій план від створення світу.

Коли все буде готовим, настане день Мого повернення до Сіону, і цей день будуть пам’ятати незліченна кількість обраних Мною людей. Коли Я повернуся до Сіону, усе на землі змовкне, і все на землі затихне. Коли Я повернуся до Сіону, все повернеться у свій першопочатковий вигляд. Того часу Я розпочну Мою роботу в Сіоні. Я каратиму злих і винагороджуватиму добрих, Я приведу в дію Мою праведність, Я звершу Мій суд, і Я використаю Мої слова для звершення всього, щоб усі люди та все суще зазнали на собі Моєї караючої руки. Я точно змушу всіх людей побачити Мою повну славу, Мою повну мудрість і Мою повну щедрість. Ніхто не посміє повстати й судити, бо для Мене все здійснилося; і тут хай кожна людина побачить Мою повну гідність і скуштує Моєї повної перемоги, бо для Мене проявлено все суще. Цього достатньо, щоб показати Мою велику силу та Мою владу. Ніхто не посміє образити Мене, і ніхто не посміє перешкоджати Мені. Для Мене все зроблено відкритим – хто посміє щось приховувати? Я однозначно не пощадив би таку людину! Такі негідники мають зазнати Мого суворого покарання, і таку мерзоту має бути прибрано з очей Моїх. Я буду правити ними жезлом залізним і Моєю владою судитиму їх без найменшої пощади та ані найменшою мірою не шкодуючи їхніх почуттів, бо Я – Сам Бог, Який не має плотських почуттів, Який є величний і не може бути ображений. Усі мають зрозуміти та побачити це, щоб не бути вбитими і знищеними Мною «без причини й приводу», бо жезл Мій вразить усіх, хто ображає Мене. Мені байдуже, чи знають вони Мої адміністративні постанови; для Мене це не має жодного значення, бо Моя особа не терпить образ, хай від кого вони походять. Тому й сказано, що Я – лев; кого Я торкаюся, того Я вражаю. Тому й сказано, що зараз є богохульством казати, що Я – Бог милосердя й люблячої доброти. По суті, Я не агнець, а лев. Ніхто не сміє ображати Мене; хто образить Мене, того Я покараю на смерть, негайно, узагалі не щадячи їхніх почуттів. Цього достатньо, щоб показати Мій характер. Тому в останній період велика група людей відійде, і людям буде тяжко це винести, але Я, з Мого боку, розслаблений і щасливий та не бачу в цьому завданні нічого складного. Таким є Мій характер.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 120»

Божі слова на кожен день  Уривок 98

У царстві незліченні творіння починають оживати та повертати собі свою життєву силу. Через зміни в стані землі також починають зміщуватися кордони між різними краями. Так Я пророчив: коли один край буде відділений від іншого й коли один край приєднається до іншого, настане час, коли Я потрощу кожну країну на друзки. У цей час Я поновлю все творіння та наново поділю весь світ, і таким чином його впорядкую та перетворю старе на нове: такий Мій план і такі Мої труди. Коли кожна країна й кожен із Моїх обранців повернуться до Мого престолу, тоді Я надам людському світу всі небесні щедроти, щоб завдяки Мені той світ повнився незрівнянними щедротами. Поки існує старий світ, Я обрушу Свій гнів на кожну країну й проголошу адміністративні постанови, які публічно повідомлені всьому всесвіту, і кожного, хто їх порушить, буде покарано.

Коли Я говорю до всього всесвіту, усі люди чують Мій голос, тобто всі люди бачать усі діяння, які Я звершив по всесвіту. Ті, хто йде проти Моїх намірів, тобто опирається Мені людськими ділами, впадуть посеред Моєї кари. Я поновлю незчисленні зорі в небесах; завдяки Мені сонце й місяць будуть поновлені – небеса вже не такі, як вони були, і всі речі на землі будуть поновлені – це здійсниться завдяки Моїм словам. Всі країни в усесвіті будуть поділені наново та замінені Моїм царством, щоб країни на землі зникли навіки, і буде лише царство, яке Мені поклоняється; усі країни на землі будуть знищені й більше не існуватимуть. З людських істот у всесвіті всі, хто від дияволів, будуть знищені. Всі, хто поклоняється сатані, впадуть серед Мого палючого вогню – тобто, крім тих, хто зараз у потоці, усі стануть попелом. Коли Я покараю кожен народ, релігійні спільноти різною мірою повернуться до Мого царства, і будуть завойовані через Мої діяння, бо побачать, що «Святий на білій хмарі» вже прийшов. Усі люди будуть розподілені за родом їхнім і отримають різні кари, співмірні зі своїми діями; усі ті, хто опирався Мені, загинуть; а що ж до тих, чиї вчинки на землі не стосувалися Мене, то вони за те, як поводилися, і надалі існуватимуть на землі під управлінням Моїх синів і Моїх людей. Я з’явлюся безлічі країн і безлічі народів і висловлю Свій власний голос на землі, проголошуючи завершення Своєї великої роботи, дозволяючи всім людям побачити це на власні очі.

Поки Мої висловлювання стають глибшими, Я також спостерігаю за станом усесвіту. Моїми словами оновлюються всі речі. Небо змінюється, як і земля. Людство викривається у своїй первісній формі, і повільно всіх людей розподіляють за родом їхнім, і вони непомітно для себе повернені до своїх сімей. Це Мене дуже тішить. Я вільний від завад, і Моя велика робота непомітно довершується, і всі речі проходять трансформацію. Коли Я творив світ, Я розподілив усі речі за родом їхнім, категоризувавши всі речі, що мають форму. Коли наближається кінець Мого плану управління, Я відновлю колишній стан творіння; Я знову зроблю все таким, яким воно було спочатку, ретельно змінивши все, і зроблю так, що усе станеться за Моїм планом. Час настав! Останню стадію Мого плану незабаром буде закінчено. О, нечистий старий світе! Він неодмінно впаде посеред Моїх слів! Він неодмінно буде зведений на ніщо Моїм планом! О, всі речі! Вони отримають нове життя посеред Моїх слів – вони матимуть свого Володаря! О, освячений і непорочний новий світе! Він неодмінно відродиться посеред Моєї слави! О, горо Сіоне! Годі мовчати – Я повернувся з тріумфом! Я спостерігаю за всією землею посеред усього сущого. Люди на землі почали нове життя й мають нові надії. О, Мої люди! Як ви можете не повернутися до життя посеред Мого світла? Як ви можете не стрибати від радості під Моїм проводом? Краї кричать, торжествуючи, води шумлять від радісного сміху! О, воскрешений Ізраїлю! Як ти можеш не пишатися щодо Мого напередвизначення? Хто ридав? Хто голосив? Старого Ізраїлю більше немає, і сьогоднішній Ізраїль піднявся, випростався та височіє у світі, і він постав у серцях усього людства. Сьогоднішній Ізраїль неодмінно набуде основи для існування через Моїх людей! О, ненависний Єгипте! Ти ж, певно, не опираєшся Мені й досі? Як ти можеш користуватися Моїм милосердям і намагатись уникнути Моєї кари? Як ти можеш не жити під Моєю карою? Усі ті, кого Я люблю, неодмінно існуватимуть вічно, і всіх тих, хто опирається Мені, Я неодмінно каратиму вічно. Бо Я – ревнивий Бог і не дам усім людям легко відбутися за все, що вони зробили. Я проникливо спостерігатиму за всією землею та, з’явившись на Сході світу з праведністю, величчю, гнівом і карою, Я відкрию Себе незліченним людям!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 26»