644. Ті, хто хоче здобути життя, не покладаючись на істину, висловлену Христом, – це найбільш безглузді люди на землі, а ті, хто не приймає шлях життя, принесений Христом, губляться у фантазіях. І тому Я кажу, що ті, хто не прийме Христа останніх днів, назавжди будуть огидні Богові. Христос – це ворота людини до Царства в останні дні, і немає нікого, хто міг би обійти Його. Ніхто не може бути вдосконалений Богом інакше, як через Христа. Ти віриш у Бога, тому ти повинен приймати Його слова та коритися Його Слову. Не думай тільки про здобуття благословень, будучи нездатним прийняти істину й постачання життя. Христос приходить в останні дні, щоб Він міг надати життя всім тим, хто щиро вірить у Нього. Ця робота існує заради завершення старого періоду й входження до нового, і ця робота – це шлях, яким повинні йти всі ті, хто вступить у новий період. Якщо ти не визнаєш Христа й тим паче засуджуєш, богохульствуєш або переслідуєш Його, тоді ти приречений горіти вічно та ніколи не ввійдеш у Царство Боже. Оскільки, цей Христос Сам є виразом Святого Духа, виразом Бога, Тим, кому Бог довірив здійснювати Свою роботу на землі, Я кажу, що якщо ти не можеш прийняти все, що зроблено Христом останніх днів, ти хулиш Святого Духа. Належна відплата для тих, хто хулить Святого Духа, очевидна для всіх. Я також кажу тобі таке: якщо ти чиниш опір Христу останніх днів, якщо ти відкидаєш Христа останніх днів, то ніхто не може понести наслідки цього за тебе. Більш того, з цього моменту й надалі в тебе не буде іншого шансу здобути схвалення Бога; навіть якщо ти захочеш виправитися, ти не зможеш знову побачити обличчя Бога. Причина цього в тому, що той, кому ти опираєшся, – це не людська істота, той, кого ти відкидаєш, – це не якась незначна особа, а Христос. Чи знаєш ти, які наслідки цього? Ти робиш не просто маленьку помилку, а коїш жахливий гріх. І тому Я раджу кожній особі не оголювати свої ікла, і не погрожувати своїми кігтями, і не робити свавільних критичних зауважень перед істиною, бо тільки істина може принести тобі життя, і ніщо, крім істини, не може дати тобі можливість відродитися та знов узріти обличчя Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»

645. Ми всі віримо, що жодна країна чи сила не може стати на заваді тому, що Бог бажає здійснити, а ті, хто намагається перешкодити Божій роботі, хто опирається Божому слову, хто заважає Божому плану та намагається його зіпсувати, зрештою будуть покарані Богом. Будь-яка людина, що опирається Божій роботі, буде вигнана Богом до пекла; будь-яка країна, що опирається Божій роботі, буде знищена Богом; будь-який народ, що повстає для спротиву Божої роботи, буде стертий Богом із лиця землі та більше не існуватиме. Я закликаю людей з усіх народів, усіх країн і навіть усіх індустрій дослухатися до Божого голосу, поглянути на Його роботу та пильно придивитися до долі роду людського, тим самим зробивши Бога найсвятішим, найшанованішим, найвищим і єдиним об’єктом поклоніння роду людського й давши всьому людству можливість жити серед Божих благословень, так само як нащадки Авраама жили під Єговиною обітницею та як Адам і Єва, яких Бог створив на початку, жили в Едемському саду.

Божа робота здіймається й котиться, наче могутня хвиля. Ніхто Його не стримає та не спинить Його поступу. Лише ті, хто уважно дослухається до Його слів, шукає Його та жадає, можуть піти Його стопами й отримати Його обітницю. А хто так не зробить, того спіткає приголомшливе лихо та заслужене покарання.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 2. Бог володарює над долею всього людства»

646. Бог шукає тих, хто прагне, щоб Він з’явився. Він шукає тих, хто здатний почути Його слова та не забуває Його доручення; тих, хто віддає Йому своє серце й тіло. Він шукає тих, хто перед Ним покірний, наче дитя, і не чинить Йому опір. Якщо ти присвятиш себе Богу, що б за сила не чинила тобі перепони, то Бог прихильно погляне на тебе й обдарує тебе Своїми благословеннями. Коли ти маєш високий статус, прекрасну репутацію, багатство знань, безліч майна й підтримку багатьох людей, проте залишаєшся непотривоженим цими речами й досі приходиш до Бога, щоб прийняти Його заклик та доручення, і робити те, про що Бог тебе просить, то все, що ти робитимеш, буде найзначнішою справою на землі та найсправедливішим ділом людського роду. Якщо ж ти відвернешся від Божого зову заради високого становища та власних цілей, то все, що ти робитимеш, буде прокляте Богом й зненавиджене Ним. Ти можеш бути президентом або науковцем, священиком або старійшиною, та як би високо ти не стояв, усе одно будеш невдахою, якщо покладатимешся у своїх ділах тільки на власні знання й талант. І тоді ніколи не буде тобі благословення Божого, адже Бог не прийме нічого, що ти робитимеш, і не визнає, що твоя справа справедлива, і не прийме, що ти працюєш на користь роду людського. Бог скаже, що все, що ти робиш, – це використання знань і сили людства для того, щоб позбавити людину Божого захисту, і це заперечення Божих благословень. Він скаже, що ти ведеш рід людський у темряву, до смерті та початку безмежного існування, у якому людина втратила Бога та Його благословення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 2. Бог володарює над долею всього людства»

647. Чи бажаєте ви знати першопричину того, чому фарисеї виступили проти Ісуса? Чи бажаєте ви знати сутність фарисеїв? У них було повно фантазій про Месію. Більше того, вони вірили тільки в те, що Месія прийде, але не прагнули життя-істини. Тож навіть сьогодні вони досі чекають на Месію, бо вони не мають знання про шлях життя та не відають, що таке шлях істини. Як, по-вашому, такі нерозумні, вперті й необізнані люди могли здобути Боже благословення? Як могли вони споглядати Месію? Вони виступили проти Ісуса, тому що не знали напряму роботи Святого Духа, тому що не знали шляху істини, про яку говорив Ісус, навіть більше – тому що не розуміли Месію. І оскільки вони ніколи не бачили Месію та ніколи не були пов’язані з Месією, вони припустилися помилки, чіпляючись за саме лише ім’я Месії та виступаючи проти сутності Месії всіма можливими засобами. Ці фарисеї у своїй сутності були вперті, зарозумілі й не слухалися істини. Принцип їхньої віри в Бога був такий: якими б глибокими не були Твої проповіді, якою б високою не була Твоя влада, Ти не Христос, якщо не звешся Месією. Хіба ця віра не безглузда й не сміховинна? І більше у вас спитаю: хіба вам не вкрай легко припуститися тих же помилок, що й фарисеям тих часів, з огляду на те, що ви Ісуса нітрохи не розумієте? Чи здатен ти розпізнати шлях істини? Чи можеш ти справді поручитися, що не виступатимеш проти Христа? Чи здатен ти слідувати за роботою Святого Духа? Якщо ти не знаєш, чи виступатимеш проти Христа, то Я кажу, що ти вже живеш на межі смерті. Ті, хто не знав Месію, всі були здатні виступити проти Ісуса, відцуратися від Ісуса, звести на Нього наклеп. Люди, які не розуміють Ісуса, всі здатні відмовитися від Нього та ганити Його. Тим паче, вони здатні побачити в поверненні Ісуса введення сатаною в оману, і більшість цих людей засудить Ісуса, що повернувся у плоті. Хіба все це вас не страхає? Ось із чим ви стикнетеся: богохульство на Святого Духа, руйнування слів Святого Духа до церков і цурання всього, що висловлює Ісус. Що ж ви можете здобути від Ісуса, коли ви такі затуманені? Як ви можете зрозуміти роботу, яку робить Ісус, коли Він повернеться у плоті на білій хмарі, якщо ви вперто відмовляєтесь усвідомити свої помилки? Ось що кажу вам: люди, які не приймають істину, але сліпо чекають приходу Ісуса на білих хмарах, це, безперечно, ті, хто богозневажає Святого Духа, і, безперечно, вони – та категорія, що буде знищена. Ви бажаєте лише Ісусової благодаті й хочете лише насолоджуватися блаженним небесним світом, але ви ніколи не слухалися слів, вимовлених Ісусом, і ніколи не приймали істини, висловленої Ісусом, коли Він повертається до плоті. Що ви запропонуєте в обмін на факт повернення Ісуса на білій хмарі? Ту щирість, з якою ви знов і знов грішите, а потім сповідаєтеся на словах знову і знову? Що ви запропонуєте в жертву Ісусові, який повертається на білій хмарі? Невже це і є капітал багатьох років роботи, якою ви себе звеличуєте? Що ви запропонуєте, щоб Ісус, повернувшись, повірив вам? Ту вашу зарозумілу натуру, яка не кориться жодній істині?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»

648. Кажу вам: ті, хто вірить у Бога через знамення, – то, безперечно, група, що буде знищена. Ті, хто не здатен прийняти слова Ісуса, який повернувся у плоті, – безперечно, породження геєни, нащадки архангела, категорія, що буде знищена назавжди. Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде час привселюдного явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час проголошення кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає злих. Бо суд Бога завершиться, коли люди ще не бачитимуть знамень, а буде лише висловлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, будуть приведені до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо вірить, що «Ісус, що не їде на білій хмарі, – то неправдивий христос», будуть піддані вічному покаранню, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який висловлює суворий суд і вивільняє життя й істинний шлях. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто впевнені в собі, занадто зарозумілі. Як міг би Ісус винагородити таких покидьків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак засудження. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відкидати істину. Ви не маєте бути необізнаними та зарозумілими, а мусите бути такими, хто кориться керівництву Святого Духа, жадає істини й шукає її; тільки так ви отримаєте користь. Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками свавільно; навіть більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та недбалими. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають принаймні мати смиренні й богобоязливі серця. Ті, хто чув істину, але все ж дивляться на неї зверхньо, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, – зарозумілі люди. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні бути тими, хто має розум і приймає істину. Може, почувши про дорогу істини та прочитавши слово життя, ти віриш, що лише одне з 10 000 тих слів відповідає твоїм поглядам і Біблії, і тоді ти мусиш і далі шукати в тому одному з 10 000 слів. Я все одно раджу тобі бути смиренним, не бути самовпевненим і не занадто високо підноситися. Маючи трохи богобоязливе серце, ти здобудеш більше світла. Якщо ти ретельно вивчиш ці слова та знов і знов їх обмірковуватимеш, то зрозумієш, чи є вони істиною, і чи є вони життям, чи ні. Можливо, прочитавши лише кілька речень, деякі люди сліпо засудять ці слова, сказавши: «Це не більше ніж якесь просвітлення від Святого Духа» або «Це христос неправдивий, що прийшов ввести людей в оману». Ті, хто таке каже, засліплені невіглаством! Ти замало розумієш у роботі та мудрості Бога, і Я раджу тобі почати спочатку! Вам не можна сліпо засуджувати слова, виражені Богом, лише через появу неправдивих христів у останні дні, і вам не можна бути тим, хто богозневажає Святого Духа через те, що ви боїтеся введення в оману. Хіба то був би не великий жаль? Якщо після ретельного дослідження та верифікації цих слів ти досі віриш, що вони – не істина, не дорога та не вираження Бога, то зрештою ти будеш покараний і не матимеш благословень. Якщо ти не можеш прийняти такої істини, сказаної так прямо і так ясно, то хіба ж ти не є негідним для Божого спасіння? Хіба тобі не той, кому бракує благословення, щоб повернутися перед Божий трон? Подумай про це! Не будь нерозважливим і поривчастим та не стався до віри в Бога як до гри. Подумай заради свого місця призначення, заради своїх перспектив, заради свого життя та не поводься із собою легковажно. Чи можеш ти прийняти ці слова?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»

649. Христос останніх днів використовуватиме істину, щоб навчати людей по всьому світу й доносити до них усі істини. Ось Божа робота суду. Багато хто почувається некомфортно щодо другого втілення Бога, адже людям важко повірити в те, що Бог став би плоттю, щоб виконати роботу суду. Утім, Я мушу сказати тобі, що Божа робота часто значно перевершує людські очікування, і людському розуму важко її прийняти. Адже люди – лише гробаки на землі, тоді як Бог – Всевишній, який наповнює всесвіт; розум людини подібний до ями із огидною водою, де плодяться самі гробаки, тоді як кожен етап роботи, скерованої думками Бога, є квінтесенцією Божої мудрості. Люди завжди намагаються змагатися з Богом, на що Я кажу: цілком очевидно, хто врешті-решт опиниться у програші. Я напучую вас усіх не вважати себе ціннішими за золото. Якщо інші здатні прийняти суд Божий, то чому ти не можеш? Наскільки вище за інших ти стоїш? Якщо інші здатні схилити голову перед істиною, то чому і ти не можеш? Імпульс Божої роботи неспинний. Він не повторить роботу суду знову лише через «внесок», який ти зробив, і ти не тямитимешся від каяття, що упустив таку гарну можливість. Якщо ти не віриш Моїм словам, тоді просто зачекай, поки великий білий престол на небі винесе тобі вирок! Ти мусиш знати, що всі ізраїльтяни відкинули Ісуса й зреклися Його, але, незважаючи на це, факт викуплення Ісусом людства однаково поширився по всьому всесвіту й аж до країв землі. Хіба це не факт, який Бог здійснив віддавна? Якщо ти досі чекаєш, що Ісус забере тебе на небеса, то Я скажу, що ти – впертий шматок сухостою.^a Ісус не визнає такого лжевірянина, як ти, який не відданий істині та прагне самих лише благословень. Натомість Він без жалю скине тебе у вогненне озеро, де ти горітимеш десятки тисяч років.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Примітка:

^a Шматок сухостою: китайська ідіома на позначення того, чому «вже неможливо зарадити».

650. Бог створив і цей світ, і людський рід; ба більше, Він був зодчим стародавньої грецької культури та людської цивілізації. Лише Бог втішає цей людський рід, і лише Бог удень і вночі ним опікується. Людський розвиток і прогрес невід’ємні від Божого володарювання, а історія та майбутнє людського роду не можуть уникнути упорядкувань, створених Божими руками. Якщо ти щирий християнин, то напевно повіриш, що підйоми й падіння всякої країни та народу підпадають під Божі упорядкування. Один лише Бог знає долю будь-якої країни та народу, і один лише Бог керує шляхом людського роду. Якщо людський рід бажає благої долі, якщо країна прагне благої долі, то людина мусить поклонитися Богу, прийти перед Бога, щоб покаятись і сповідатися перед Ним у гріхах, інакше доля та призначення людини обернуться неминучою катастрофою.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 2. Бог володарює над долею всього людства»

651. Заради вашої власної долі ви повинні шукати схвалення Бога. Це означає, що, оскільки ви визнаєте, що ви є членом дому Божого, ви не повинні більше приносити Богу занепокоєння й маєте задовольняти Його в усьому. Іншими словами, бути принциповим у своїх діях і узгоджувати їх із істиною. Якщо це понад твої сили, Бог зненавидить і відкине тебе, а кожна людина зневажатиме тебе. Як тільки ти потрапив у таку скруту, ти не можеш бути зарахованим до тих, хто належить до дому Божого, що саме й означає бути несхваленим Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»

652. Мої вимоги можуть бути простими, але те, що Я кажу вам, не таке просте, як один плюс один дорівнює два. Якщо все, що ви робитимете, – це говоритимете про це побіжно або будете верзти порожні пишномовні заяви, то ваші плани й ваші бажання назавжди залишаться тільки чистим аркушем. Я не матиму почуття жалю до тих із вас, хто страждає вже стільки років і так багато працює, але так нічого й не досяг. Навпаки, Я піддам тих, хто не виконав Моїх вимог, покаранню, а не дам їм нагороди, і тим більше – співчуття. Можливо, ви собі думаєте, що, будучи Моїми послідовниками протягом довгих років, ви тяжко працювали, незважаючи ні на що, і що хай там як, але ви можете бути трудівником та отримати талон на харчі в Божому домі. Я сказав би, що більшість із вас думає саме так, бо ви завжди дотримувалися принципу того, як скористатися чимось і не допустити, щоб скористалися вами. Тому Я говорю вам зараз із усією серйозністю: Мене не хвилює, наскільки гідна твоя тяжка робота, наскільки вражає твоя кваліфікація, наскільки ретельно ти слідуєш за Мною, наскільки ти відомий чи наскільки ти покращив своє ставлення; доки ти не виконаєш Моїх вимог, ти ніколи не зможеш заслужити на Моє схвалення. Якнайшвидше відкиньте всі свої ідеї та розрахунки та почніть серйозно ставитися до Моїх вимог; інакше Я оберну всіх на попіл, щоб покласти край Своїй роботі, а в гіршому разі оберну на ніщо Свої роки праці та страждань, бо Я не можу ввести у Своє Царство Своїх ворогів і тих людей, від яких тхне злом і які досі мають ту саму давню подібність сатані, або ж узяти їх до наступного періоду.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Переступи приведуть людину до пекла»

653. Нині час, коли Мій Дух виконує велику роботу, і час, коли Я розпочинаю Свою роботу серед поганських народів. Ба більше, це час, коли Я класифікую всіх створених істот, поміщаючи кожну до її власної категорії, щоб Моя робота могла провадитися швидше й була більш здатна досягти результатів. Отже, Я досі прошу від вас: всім своїм єством віддайся всій Моїй роботі, ба більше, ясно розпізнай і точно роздивись усю роботу, яку Я здійснив у тобі, і присвяти всі свої зусилля Моїй роботі, щоб вона змогла досягти кращих результатів. Ось що ти маєш зрозуміти. Утримайтеся від боротьби між собою, від пошуків виходу чи комфорту для своєї плоті, щоб уникнути затримки Моєї роботи й відкладення твого прекрасного майбутнього. Це зовсім не захистить тебе, а може лише призвести до твого руйнування. Хіба це не було б безглуздо з твого боку? Те, чим ти жадібно насолоджуєшся сьогодні, – це саме те, що руйнує твоє майбутнє, тоді як біль, який ти терпиш сьогодні, – це саме те, що захищає тебе. Ти маєш чітко усвідомлювати ці речі, щоб не впасти в спокуси, яких тобі буде тяжко позбутися, і щоб уникнути помилкового входження в густий туман нездатним знайти сонце. Коли густий туман розвіється, ти опинишся на суді великого дня. На той час Мій день наближатиметься до людства. Як ти уникнеш Мого суду? Як ти зможеш витримати палючий жар сонця? Коли Я даю людині Своє багатство, вона не береже його у своїх грудях, а відкидає вбік, туди, де ніхто його не помітить. Коли Мій день зійде на людину, вона вже не зможе відкрити Мого багатства чи знайти гіркі слова правди, які Я говорив їй колись давно. Вона ридатиме й плакатиме, бо втратила яскравість світла й занурилась у темряву. Те, що ви бачите сьогодні, – лише гострий меч із Моїх вуст. Ви не бачили жезла в Моїй руці й полум’я, яким Я спалюю людину, і тому ви досі гордовиті й нестримані в Моїй присутності. Ось чому ви досі боретеся зі Мною в Моєму домі, заперечуючи своєю людською мовою те, що Я промовив Своїми устами. Людина не страшиться Мене, і хоча вона й сьогодні продовжує ворогувати зі Мною, вона залишається взагалі без жодного страху. У ваших ротах язик та зуби неправедних. Ваші слова та дії подібні до слів і дій змія, що спокусив Єву до гріха. Ви вимагаєте одне від одного око за око й зуб за зуб, ви боретеся в Моїй присутності за становище, славу й прибуток для себе, та ви не знаєте, що Я таємно спостерігаю за вашими словами та діями. Ще до того, як ви приходите в Мою присутність, Я досліджую схованки ваших сердець. Людина постійно хоче вирватися з Моєї руки й уникнути Мого спостережливого погляду. Я ж ніколи не ухиляюся від її слів чи дій. Навпаки, Я свідомо дозволяю цим словам і діям потрапити Мені на очі, щоб покарати неправедність людини і вчинити суд над її непокорою. Таким чином, таємні слова та дії людини завжди залишаються перед Моїм судилищем, і Мій суд ніколи не залишав людину, бо її непокора надто велика. Моя робота полягає в тому, щоб спалити й очистити всі слова й дії людини, які були вимовлені та вчинені в присутності Мого Духа. Отже^a, коли Я залишу землю, люди все ще зберігатимуть вірність Мені й все ще служитимуть Мені, як служать Мої святі слуги в Моїй роботі, дозволяючи Моїй роботі на землі тривати до самого дня її завершення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Робота з поширення Євангелія – це також робота зі спасіння людини»

Примітка:

^a У тексті оригіналу немає слів «У такий спосіб».

654. На Землі всілякі злі духи вічно нишпорять у пошуках місця для відпочинку й нескінченно шукають людські трупи, щоб поглинути їх. Мій народе! Ти повинен залишатися під Моєю опікою й захистом. Ніколи не будь розпусним! Ніколи не поводься необачно! Ти маєш запропонувати свою відданість в Моєму домі, і тільки завдяки відданості ти зможеш протистояти підступності диявола. За жодних обставин ти не повинен поводитися так, як у минулому, роблячи одне переді Мною, а інше за Моєю спиною; якщо ти чиниш так, то ти вже не підлягаєш спокуті. Хіба Я не промовив більш ніж достатньо таких слів, як ці? Саме тому, що стара природа людства невиправна, Мені доводиться постійно нагадувати людям про це. Не впадайте в нудьгу! Усе, що Я кажу, – заради забезпечення вашої долі! Огидне й нечисте місце – це саме те, що потрібно сатані; чим безнадійніше невиправними й чим розпуснішими ви є, відмовляючись підкорятися обмеженням, тим більше ці нечисті духи будуть використовувати будь-яку можливість, щоб проникнути в вас. Якщо ви дійшли до такого стану, то ваша вірність буде не чим іншим, як порожньою балаканиною, що не має жодного відношення до дійсності, і нечисті духи проковтнуть вашу рішучість і перетворять її в непослух і сатанинські змови, які будуть використані для підриву Моєї роботи. У такому разі Я можу поразити тебе в будь-який момент. Ніхто не розуміє серйозності цієї ситуації; усі люди просто залишаються глухі до того, що вони чують, і не проявляють анінайменшої обережності. Я не пам’ятаю про те, що було зроблено в минулому; ти насправді все ще чекаєш, що Я буду поблажливий до тебе, «забувши» ще раз?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 10»

655. Багато людей воліли б бути засудженими та піти до пекла, аніж говорити і діяти чесно. Не дивно, що для нечесних у Мене припасене інше поводження. Звісно ж, Я дуже чітко розумію, як важко вам бути чесними людьми. Оскільки ви всі такі «розумні», так добре вмієте оцінювати серця шляхетних людей на основі свого власного підлого складу розуму, це значно спрощує Мою роботу. І оскільки кожен із вас тримає свої таємниці у найпотаємніших куточках свого серця, що ж, тоді Я пошлю вас, одного за одним, у лихо, щоб ви пройшли «навчання» вогнем і щоб опісля ви могли намертво утвердитися у своїй вірі в Мої слова. Зрештою, Я вирву з ваших вуст слова «Бог є вірний Бог», після чого ви битимете себе в груди й будете голосити: «Серце людини таке лукаве!». Яким буде ваш душевний стан у цей час? Звичайно, ви не будете настільки охоплені гордістю, як зараз. І тим більше ви не будете такими «глибокими й незбагненними», як зараз. У присутності Бога деякі люди всі такі манірні й особливо «добре виховані», і все ж вони оголюють свої ікла та розмахують своїми кігтями в присутності Духа. Чи зарахували б ви таких людей до когорти чесних? Якщо ти лицемір, той, хто вправний в «міжособистісних стосунках», тоді Я кажу, що ти, безумовно, той, хто намагається жартувати з Богом. Якщо твої слова рясніють виправданнями та марними поясненнями, тоді Я кажу, що ти той, хто не бажає практикувати істину. Якщо у тебе є багато приватних справ, про які тобі складно говорити, якщо ти дуже не хочеш розкривати свої секрети – свої труднощі – перед іншими, щоб шукати шлях світла, тоді Я кажу, що ти – один із тих, кому буде дуже тяжко досягти спасіння та кому складно буде вийти з темряви. … Те, як зрештою складеться доля людини, залежить від того, чи є у неї чесне і справжнє серце, а також чи чиста в неї душа. Якщо ти дуже нечесний, маєш дуже лихе серце, нечисту душу, ти обов’язково опинишся в тому місці, де людину спіткає кара, відповідно до написаного в записах про твою долю. Якщо ти стверджуєш, що ти дуже чесний, однак ніколи не чиниш за істиною або не кажеш жодного правдивого слова, ти все ще думаєш отримати винагороду від Бога? Чи ти все ще сподіваєшся, що Бог вважатиме тебе зіницею Свого ока? Хіба такі думки не абсурдні? Ти обманюєш Бога в усьому; як може дім Божий прийняти такого, як ти – людину з нечистими руками?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»

656. Так ось, ефективність вашого пошуку вимірюється тим, чим ви наразі володієте. Це те, що використовується для визначення вашого результату; інакше кажучи, ваш результат проявляється в жертвах, які ви принесли, і в тому, що ви зробили. Ваш результат буде відомий завдяки вашому прагненню, вашій вірі й тому, що ви зробили. Серед усіх вас є багато тих, хто вже не підлягає спасінню, бо сьогодні день розкриття результатів людей, і Я не буду безтолковим у Своїй роботі; Я не вестиму тих, хто повністю не підлягає спасінню, у наступний період. Настане час, коли Моя робота добіжить свого кінця. Я не працюватиму над цими смердючими, бездуховними трупами, яких узагалі неможливо спасти; зараз останні дні спасіння людини, і Я не виконуватиму марну роботу. Не лайте небо й землю: наближається кінець світу. Це неминуче. Усе дійшло до цього моменту, і ти як людська істота нічого не можеш вдіяти, щоб зупинити це; ти не можеш змінити ситуацію так, як ти того бажаєш. Учора ти не заплатив ціну за пошук істини, і не був вірним; сьогодні настав час, коли ти не підлягаєш спасінню; а завтра тебе буде відсіяно, і не буде жодного додаткового часу для твого спасіння. Попри те, що Моє серце ласкаве, і Я роблю все можливе, щоб спасти тебе; якщо ти не прагнеш цього зі свого боку й не дбаєш про це сам, який це має стосунок до Мене? Ті, хто думає тільки про свою плоть і хто насолоджується комфортом; ті, хто здається віруючим, але насправді не вірить; ті, хто займається нечестивою медициною й чаклунством; ті, хто нерозбірливий у статевих стосунках і зломлений; ті, хто краде жертви Єгові та Його майно; ті, хто любить хабарі; ті, хто ліниво мріє про сходження на небеса; ті, хто гордовитий і зарозумілий, хто прагне тільки до особистої слави й вигоди; ті, хто поширює зухвалі слова; ті, хто хулить Самого Бога; ті, хто нічого не робить, окрім як засуджує й зводить наклеп на Самого Бога; ті, хто створює кліки й прагне до незалежності; ті, хто підносить себе вище Бога; ті легковажні молоді, середнього віку та літні чоловіки й жінки, які потрапили в пастку розбещеності; ті чоловіки й жінки, які насолоджуються особистою славою й вигодою і прагнуть здобуття особистого положення серед інших; ті нерозкаяні люди, які потрапили в пастку гріха, – хіба всі вони не є людьми, які не підлягають спасінню? Розбещеність, гріховність, нечестива медицина, чаклунство, лихослів’я й зухвалі слова – усе це буяє серед вас; істина й слова життя зневажаються, а свята мова спаплюжена серед вас. Ви, сторонні, бундючні в бруді й бунтарстві! Яким буде ваш кінець? Як можуть ті, хто любить плоть, хто чинить чаклунство плоті та хто спійманий у пастку гріха розпусти, мати зухвалість продовжувати жити! Хіба ти не знаєш, що такі люди, як ти, – це гробаки, які не підлягають спасінню? Що дає тобі право вимагати те чи інше? До цього часу не відбулося жодних змін у тих, хто не любить істину, а любить тільки плоть; як такі люди можуть бути спасенні? Ті, хто не любить шлях життя, хто не звеличує Бога й не свідчить про Нього, хто будує підступи заради власного статусу, хто звеличує себе – хіба вони не такі ж самі, аж до сьогодні? Яка цінність у їхньому спасінні? Те, чи можеш ти бути спасенним, не залежить від твого старшинства або того, скільки років ти працюєш, і тим більше від того, скільки кваліфікацій ти накопичив. Радше це залежить від того, чи принесло твоє прагнення плоди. Ти мусиш знати, що спасенні – це «дерева», що приносять плоди, а не дерева з пишним листям і рясними квітами, які, однак, не плодоносять. Навіть якщо ти багато років блукав вулицями, яке це має значення? Де твоє свідчення? Твоє серце набагато менш богобоязливе, ніж твоє серце, сповнене любові до себе й твоїх хтивих бажань, – хіба така людина не виродженець? Як вона могла б бути прикладом та зразком спасіння? Твоя природа невиправна, ти занадто бунтівничий, ти не підлягаєш спасінню! Хіба такі люди – не ті, кого буде відсіяно? Чи час, коли Моя робота закінчена, не є часом настання вашого останнього дня? Я виконав так багато роботи та сказав так багато слів серед вас – скільки з цього дійсно дійшло до ваших вух? Наскільки ви цьому коли-небудь корилися? Коли моя робота завершиться, то буде час, коли ви перестанете протистояти Мені, коли ви перестанете виступати проти Мене. Поки я працюю, ви постійно дієте проти Мене; ви ніколи не коритеся Моїм словам. Я роблю Свою роботу, а ти робиш свою власну «роботу», створюючи своє власне маленьке царство. Ви – не що інше, як зграя лисиць і собак, які роблять все наперекір Мені! Ви постійно намагаєтеся взяти у свої обійми тих, хто пропонує вам свою неподільну любов, – де ваше боязливе серце? Усе, що ви робите, – обман! У вас немає ні покори, ні боязні, і все, що ви робите, є брехливим і богохульним! Чи можна спасти таких людей? Розпусні та хтиві чоловіки завжди хочуть привернути до себе кокетливих розпусниць задля власного задоволення. Я категорично не спасатиму таких розпусних демонів. Я ненавиджу вас, брудні демони, а ваші хтивість і кокетство затягнуть вас до пекла. Що ви можете сказати на своє виправдання? Ви, брудні демони й злі духи, – мерзенні! Ви огидні! Як можна було б спасти таке сміття? Чи можуть ті, хто потрапив у пастку гріха, все ж бути спасенні? Сьогодні ця істина, цей шлях і це життя не приваблюють вас; радше вас приваблюють гріховність, гроші, становище, слава й зиск, задоволення плоті, краса чоловіків і чарівність жінок. Що дає вам право увійти в Моє царство? Ваш образ навіть більший, ніж Божий, ваш статус навіть вищий, ніж Божий, не кажучи вже про ваш престиж серед людей – ви стали ідолом, якому поклоняються люди. Хіба ти не став архангелом? Коли фінали людей будуть виявлені, а це також означатиме, що робота спасіння наблизиться до свого кінця, багато хто з тих, хто серед вас, стануть трупами, які не підлягають спасінню, й мусять бути відсіяні. Під час виконання роботи спасіння Я ласкавий і добрий до всіх людей. Коли така робота завершиться, результати різних типів людей будуть виявлені, і в той час Я більше не буду ласкавим і добрим, тому що результати людей будуть виявлені, і кожного буде класифіковано відповідно до його ґатунку; і більше не буде смислу продовжувати роботу спасіння, тому що період спасіння мине, і, одного разу минувши, він більше ніколи не настане знову.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Практика (7)»

657. Я дав вам чимало попереджень і повідав вам численні істини, покликані завоювати вас. Нині всі ви почуваєтеся значно збагаченішими, ніж у минулому; ви дійшли до розуміння багатьох принципів життя по-людськи й набули багато здорового глузду, який повинні мати вірні. Усе це – урожай, який ви збирали багато років. Я не заперечую ваших досягнень, але маю також досить відверто сказати, що не заперечую й тих численних бунтів і зрад, які ви вчинили проти Мене протягом цих багатьох років, бо серед вас немає жодного святого. Усі ви без винятку – люди, зіпсовані сатаною; ви – вороги Христа. Наразі ваші переступи й бунти надто численні, щоб їх можна було полічити, тому навряд чи можна вважати дивним, що Я постійно докучаю вам. Я не бажаю співіснувати з вами таким чином, але заради вашого майбутнього, заради вашого місця призначення Я тут і зараз покартаю вас ще раз. Сподіваюся, що ви зможете продемонструвати більше розуміння та, більше того, зможете повірити кожному Моєму висловлюванню та оцінити глибокий сенс Моїх слів. Не сумнівайтеся в тому, що Я говорю, і тим більше не вибирайте Мої слова мимохідь, та не відкидайте їх потім за своїм бажанням; Я вважаю це неприпустимим. Не судіть Мої слова й тим більше не легковажте ними, не кажіть, що Я завжди перевіряю вас, або – ще гірше – що те, що Я вам сказав, неточне. Все це Я також вважаю неприпустимим. Оскільки ви завжди сповнені побоювань щодо Мене і сказаного Мною, ігноруєте Мене і не поважаєте Мої слова, Я кажу кожному з вас із усією серйозністю: не змішуйте те, що Я кажу, із філософією; не змішуйте Моїх слів із брехнею спритника. Тим більше, ви не маєте недбало ставитися до Моїх слів із презирством. Можливо, ніхто в майбутньому не зможе сказати вам того, що говорю вам Я, або говорити з вами так милосердно, або, тим більше, провести вас через ці питання з такою терплячістю. Ви будете проводити ті майбутні дні, згадуючи добрі часи, або голосно ридаючи, або стогнучи від болю, або будете проживати темні ночі, не маючи й дрібки істини чи життя, чи просто безнадійно чекаючи, чи перебуваючи в такому гіркому жалю, що втратите будь-яку розсудливість… Практично ніхто з вас не може уникнути таких перспектив. Бо жоден із вас не перебуває на місці, з якого ви справді поклоняєтеся Богові, натомість ви занурюєтеся у світ розбещеності та зла, домішуючи до своїх уявлень, до свого духу, душ і тіл надзвичайно багато з того, що не має нічого спільного з життям та істиною й фактично протистоїть їм. Тому на що Я сподіваюся щодо вас – це на шлях, яким ви досягнете світла. Я сподіваюся тільки на те, що ви зможете набути здатності піклуватися про себе, дбати про себе, і що ви не будете приділяти так багато уваги своєму місцю призначення й водночас байдуже спостерігати за своєю поведінкою та переступами.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Переступи приведуть людину до пекла»

658. Що більше переступів ти чиниш, то менше в тебе можливостей отримати добре місце призначення. І навпаки, що менше переступів ти чиниш, то більше в тебе шансів дістати похвалу від Бога. Якщо твої переступи збільшаться так, що Я не зможу пробачити тебе, тоді ти повністю змарнуєш свої шанси на прощення. Таким чином, твоє місце призначення буде не нагорі, а внизу. Якщо ти не віриш Мені, то будь зухвалим, чини неправильно й подивися, що це тобі дасть. Якщо ти людина, яка щиро втілює істину в життя, то ти обов’язково матимеш можливість отримати прощення своїх переступів, і ти дедалі рідше й рідше допускатимеш непокору. Якщо ж ти людина, яка не бажає дотримуватися істини, то твої переступи перед Богом неодмінно збільшуватимуться, а випадки непокори дедалі частішатимуть, доки ти не досягнеш межі, яка стане часом твого повного знищення. Тоді й зруйнується твоя приємна мрія про отримання благословень. Не вважай свої переступи простими помилками незрілої чи дурнуватої людини; не використовуй виправдання, що ти не втілював істину в життя, бо через твій низький духовний рівень це було неможливим. Більше того, не вважай скоєні тобою переступи просто діями людини, яка нічого не розуміла. Якщо ти вмієш прощати себе та ставитися до себе великодушно, то Я кажу, що ти боягуз, який ніколи не знайде істини, і твої переступи ніколи не перестануть переслідувати тебе; вони ніколи не дадуть тобі відповідати вимогам істини й змусять тебе залишитися назавжди вірним супутником сатани. Моя порада тобі, як і раніше, така: не звертай уваги тільки на своє місце призначення, не помічаючи своїх прихованих переступів; стався до переступів серйозно та звертай увагу на кожен із них, дбаючи про своє місце призначення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Переступи приведуть людину до пекла»

659. Хоча сутність Бога містить складову любові, і Він милостивий до всіх і кожного, люди випустили з уваги й забули про те, що Його сутність – це також і гідність. Те, що Він має любов, не означає, що люди можуть вільно ображати Його, не розпалюючи в Ньому почуттів або реакції, так само як і те, що Він має милість, не означає, що Він не має принципів щодо Свого ставлення до людей. Бог живий; Він справді існує. Він не уявна маріонетка і не будь-який інший об’єкт. Враховуючи, що Він існує, ми повинні повсякчас ретельно прислухатися до голосу Його серця, уважно стежити за Його ставленням і розуміти Його почуття. Ми не повинні використовувати людські фантазії для визначення Бога, не повинні приписувати Йому людські думки або бажання, у яких Бог поводиться з людьми так, як це роблять і уявляють люди. Якщо ти це робиш, то ти сердиш Бога, провокуючи Його гнів і кидаючи виклик Його гідності! Тому, щойно ви усвідомили всю серйозність цього питання, Я закликаю кожного та всіх із вас бути обережними та обачними у своїх діях. Будьте також обережні та обачні у своєму мовленні – а що стосується вашого поводження з Богом, то чим обережнішими та обачнішими ви будете, тим краще! Коли ти не розумієш, яким є ставлення Бога, утримуйся від необачних слів, не будь недбалим у своїх діях і не навішуй ярликів мимохідь. Що ще важливіше, не роби жодних довільних висновків. Натомість ти повинен чекати й шукати; ці дії також є вираженням страху перед Богом і втечі від злого. Передусім, якщо ти зможеш досягти цього і передусім, якщо ти маєш таке ставлення, то Бог не звинувачуватиме тебе через твою дурість, невігластво та брак розуміння причин того, що відбувається. Радше, завдяки твоєму ставленню, яке полягає в боязні образити Його, повазі до Його намірів і готовності слухатися Його, Бог пам’ятатиме про тебе, скеровуватиме й просвіщатиме тебе або терпітиме твою незрілість і невігластво. І навпаки, якщо твоє ставлення до Нього буде нешанобливим, – якщо ти судитимеш про Нього так, як тобі заманеться, або довільно вгадуватимеш і визначатимеш Його ідеї, – Бог засудить тебе, дисциплінує та навіть покарає; або Він може зробити зауваження щодо тебе. Можливо, це зауваження стосуватиметься твого результату. Тому Я хочу ще раз наголосити: кожен із вас повинен з обережністю та розсудливістю ставитися до всього, що приходить від Бога. Не говоріть недбало та не будьте легковажними у своїх діях. Перш ніж щось сказати, зупинись і подумай: чи ця моя дія не розгніває Бога? Діючи так, чи боюся я Бога? Навіть у простих справах ти повинен намагатися розібратися в цих питаннях і приділяти більше часу їх обмірковуванню. Якщо ти справді зможеш практикувати відповідно до цих принципів у всіх аспектах, у всіх речах, у всі часи, і перейняти таке ставлення, особливо коли ти чогось не розумієш, тоді Бог завжди скеровуватиме тебе та вказуватиме тобі шлях, яким іти. Який би спектакль не розігрували люди, Бог бачить їх абсолютно чітко та ясно, і Він дасть точну й належну оцінку цим твоїм проявам. Після того як ти пройдеш через останнє випробування, Бог візьме всю твою поведінку та підіб’є остаточний підсумок, щоб визначити твій результат. Цей результат переконає кожну людину до єдиної, не залишивши й тіні сумніву. Я хотів би сказати вам таке: кожен ваш учинок, кожна ваша дія та кожна ваша думка визначають вашу долю.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Як пізнати Божий характер та результати, яких досягне Його робота»

660. Що ж до того, як люди шукають Бога та як наближаються до Нього, то ставлення людей має першорядне значення. Не нехтуй Богом так, ніби Він просто порожнє місце, уявна примара у твоїй голові; завжди думай про Бога, в якого ти віриш, як про живого Бога, реального Бога. Він не сидить десь там, на третьому небі, без діла. Натомість Він постійно зазирає в серце кожного, спостерігає за тим, що ти замислив, стежить за кожним твоїм найменшим словом і найменшим учинком, спостерігає за тим, як ти поводишся, і бачить твоє ставлення до Нього. Незалежно від того, чи готовий ти віддати себе Богові чи ні, вся твоя поведінка й твої найпотаємніші думки та ідеї лежать перед Ним, наче на долоні, та розглядаються Ним. Через твою поведінку, твої вчинки й твоє ставлення до Нього, Божа думка про тебе та Його ставлення до тебе постійно змінюються. Я хотів би дати деяким людям одну пораду: не віддавайтеся в руки Бога, наче немовлята, так, ніби Він повинен захоплюватися тобою, ніби Він ніколи не може тебе полишити, і так, ніби Його ставлення до тебе є непохитним та ніколи не може змінитися, і Я раджу тобі покинути мріяти! Бог праведний у Своєму ставленні до кожної людини, і Він щирий у Своєму підході до роботи завоювання і спасіння людей. Це і є Його управління. Він ставиться до кожної людини серйозно, а не як до домашнього улюбленця, з яким можна гратися. Божа любов до людей – це не балування чи потурання всім примхам, а Його милість і терпимість до людства не є поблажливими чи несвідомими. Навпаки, любов Бога до людей передбачає дбайливість, жалість та повагу до життя; Його милість і терпимість виражають Його очікування від них і є тим, що потрібно людству, щоб вижити. Бог живий і Бог реально існує; Його ставлення до людства є принциповим, а не збіркою догматичних правил, і може змінюватися. Його наміри щодо людства поступово змінюються і з часом перетворюються залежно від обставин, що постають, та відповідно до ставлення кожної людини. Тому в своєму серці ти повинен з абсолютною ясністю знати, що сутність Бога незмінна, і що Його характер буде проявлятися в різний час і за різних обставин. Ти можеш не вважати це питання серйозним і використовувати свої особисті переконання, уявляючи, як Бог повинен чинити. Однак бувають часи, коли правильною є точка зору полярно протилежна твоїй, і, використовуючи свої особисті переконання у спробі оцінити Бога, ти вже розгнівав Його. Це тому, що Бог діє не так, як ти це собі уявляєш, і Він не ставитиметься до цього питання так, як ти кажеш. Тому я нагадую тобі, щоб ти був обачним і розсудливим у своєму підході до всього, що тебе оточує, та навчився дотримуватися принципу простування Божим шляхом в усьому, а саме: Бога боятися, а від злого втікати. Ти повинен виробити тверде розуміння в питаннях Божої волі та Божого ставлення, ти повинен знайти просвітлених людей, які донесуть до тебе ці питання, і ти маєш щиро цього прагнути. Не сприймай Бога своєї віри як маріонетку, – не суди про Нього на власний розсуд, не роби довільних висновків про Нього та стався до Нього з повагою, на яку Він заслуговує. Поки Бог несе тобі спасіння та визначає твій результат, Він може дарувати тобі милість, або терпимість, або суд і кару, але в будь-якому разі Його ставлення до тебе не є незмінним. Воно залежить від твого власного ставлення до Нього, а також від твого розуміння Його. Не дозволяй одному швидкоплинному аспекту свого знання чи розуміння Бога визначати Його навіки. Не вір у мертвого Бога; вір у Бога живого.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Як пізнати Божий характер та результати, яких досягне Його робота»

661. Ви прагнете, щоб Бог тішився вами, але ви далекі від Бога. У чому тут справа? Ви приймаєте тільки Його слова, але не Його обтинання, і тим більше ви не здатні прийняти будь-який Його устрій, мати повну віру в Нього. У чому ж тоді справа? Зрештою, ваша віра – це порожня шкаралупа, з якої ніколи не з’явиться пташеня. Бо ваша віра не принесла вам істини й не дала вам життя, але натомість дала вам оманливе почуття забезпеченості та надії. Саме це почуття забезпеченості та надії є вашою метою у вірі в Бога, а не істина й життя. Тому Я кажу, що шлях вашої віри в Бога був нічим іншим, як спробою заслужити прихильність Бога в спосіб, який є раболіпним і безсоромним, і жодним чином не може вважатися істинною вірою. Як може пташеня народитися від такої віри? Іншими словами, чого може досягти така віра? Мета вашої віри в Бога – використовувати Його для досягнення своїх власних цілей. Чи це не є ще одним подальшим фактом вашої образи характеру Бога? Ви вірите в існування Бога на небесах і заперечуєте існування Бога на землі, але Я не визнаю ваших поглядів; Я схвалюю тільки тих, хто служить Богу на землі, твердо стоячи на землі, але ніколи – тих, хто не визнає Христа, Який на землі. Наскільки б відданими не були такі люди Богові на небесах, зрештою їм не уникнути Моєї руки, що карає злих. Ці люди і є злими; це лихі люди, які протистоять Богові й ніколи з радістю не корилися Христу. Звичайно, до них належать усі ті, хто не знає і, тим більше, не визнає Христа. Чи вважаєш ти, що можеш чинити стосовно Христа що завгодно, якщо ти вірний Богу на небесах? Помилка! Твоє невігластво щодо Христа – це невігластво щодо Бога на небесах. Байдуже, наскільки ти вірний Богу на небесах, це лише порожні розмови й обман, тому що Бог на землі не тільки відіграє вирішальну роль в отриманні людиною істини й глибших знань; ба більше, Він відіграє визначальну роль у засудженні людини та подальшому використанні фактів для покарання лихих. Чи зрозумів ти корисні та шкідливі результати? Чи відчув ти їх на власному досвіді? Я бажаю, щоб одного разу ви затямили цю істину: щоб пізнати Бога, ви мусите пізнати не тільки Бога на небесах, але, що ще важливіше, – Бога на землі. Не плутайте свої пріоритети й не дозволяйте другорядному заступити головне. Тільки так ти зможеш побудувати правильні стосунки з Богом, стати ближчим до Бога та наблизити до Нього своє серце. Якщо ти багато років перебуваєш у вірі й довгий час пов’язаний зі Мною, але при цьому залишаєшся віддаленим від Мене, то Я кажу, що, мабуть, ти часто ображаєш характер Бога, і твій кінець буде дуже тяжко передбачити. Якщо ж довгі роки спілкування зі Мною не тільки не змогли перетворити тебе на людину, якій притаманна людяність та істина, але, більше того, вкоренили у твоїй натурі злі нахили, і ти не тільки став удвічі самовпевненішим, ніж раніше, а й примножив своє нерозуміння Мене так, що став вважати Мене своїм маленьким помічником, тоді Я кажу, що твоя недуга вже не на шкірі, а вросла аж до самих кісток. Все, що залишилося, – це чекати, коли буде зроблено приготування до твого похорону. Тобі не треба благати Мене бути твоїм Богом, тому що ти вчинив гріх, що заслуговує на смерть, непростимий гріх. Навіть якби Я міг помилувати тебе, Бог на небесах наполягатиме на позбавленні тебе життя, бо твій злочин проти характеру Бога – не звичайна проблема, а дуже серйозна. Коли настане час, не вини Мене в тому, що Я не сказав тобі заздалегідь. Все зводиться до наступного: коли ти асоціюєш Христа – Бога на землі – зі звичайною людиною, тобто коли ти віриш, що цей Бог – всього лише людина, то ти загинеш. Це Моє єдине застереження для всіх вас.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як пізнати Бога на землі»

662. Кожна людина, проживаючи своє життя у вірі в Бога, учинила щось, що є спротивом та оманою проти Бога. Деякі проступки не потрібно навіть зараховувати до злочинів, у той час як деякі інші не підлягають прощенню, бо є багато вчинків, які порушують адміністративні постанови, чим суперечать характеру Бога. Багато тих, хто переймається своєю власною долею, можуть запитати, що це за вчинки. Вам слід знати, що ви зарозумілі та гордовиті за своєю природою й не бажаєте покірно приймати факти. Тому Я буду давати вам ці знання крихта за крихтою, після того, як ви проаналізуєте себе. Я закликаю вас краще зрозуміти зміст адміністративних постанов і докласти зусиль, щоб дізнатися про Божий характер. У протилежному випадку вам буде важко тримати свої уста зімкненими; ваші язики будуть занадто вільно виголошувати пишномовні промови, і ви мимоволі образите характер Бога та впадете в темряву, втративши присутність Святого Духа й світло. Оскільки ви безпринципні у своїх діях, роблячи й кажучи те, чого не повинні, ти отримаєш відплату, на яку заслуговуєш. Ти повинен знати, що хоча ти й безпринципний у словах та на ділі, Бог дуже принциповий і в тому, і в іншому. Ти отримуєш відплату з тієї причини, що ти образив Бога, а не людину. Якщо у своєму житті ти часто ображаєш Божий характер, то ти приречений стати дитям пекла. Людині може видаватися, що ти скоїв вчинки, що суперечать істині, всього лише кілька разів, не більше того. Однак чи ти усвідомлюєш, що в очах Бога ти вже є тим, для кого більше немає жертви за гріх? Оскільки ти неодноразово порушував адміністративні постанови Бога і, більше того, не виказував жодних ознак каяття чи повернення, у тебе немає іншого виходу, окрім як бути зануреним у пекло, де Бог карає людину. Невелика кількість людей, слідуючи за Богом, зробили деякі вчинки, які порушували принципи, але після того, як їх обітнули та дали їм настанови, вони поступово виявили свою власну зіпсованість, після чого стали на правильний шлях реальності й сьогодні стоять на тривкому ґрунті. Такі люди – це ті, хто залишиться в кінці. Тим не менш, Я шукаю саме чесності; якщо ти – чесна людина й така, яка діє відповідно до принципів, тоді ти можеш бути довіреною особою Бога. Якщо своїми діями ти не ображаєш Божий характер, шукаєш волю Божу та маєш богобоязливе серце, тоді твоя віра є такою, якою вона має бути. Той, хто не боїться Бога й не має серця, що тремтить від жаху, з високою ймовірністю порушить адміністративні постанови Бога. Багато служать Богу в силу своєї пристрасті, але не мають ані найменшого уявлення про адміністративні постанови Бога, не кажучи вже про будь-який натяк на значення Його слів. І тому зі своїми благими намірами вони часто закінчують тим, що роблять вчинки, які заважають Божому управлінню. У серйозних випадках їх виганяють, позбавляють будь-якої подальшої можливості слідувати за Ним і кидають до пекла, після чого у них уже немає нічого спільного з Божим домом. Ці люди працюють в домі Божому, керуючись своїми неосвіченими благими намірами, і врешті-решт викликають гнів Божого характеру. Люди приносять свої власні способи служіння чиновникам і вельможам до дому Божого та намагаються ввести їх у гру, марно думаючи, що тут їх можна з легкістю застосувати. Вони навіть не уявляють, що Бог має характер не агнця, а лева. Тому ті, хто вперше контактує з Богом, не можуть спілкуватися з Ним, бо серце Бога не схоже на серце людини. Тільки зрозумівши багато істин, ти зможеш постійно пізнавати Бога. Це знання не складається зі слів і доктрин, але може використовуватися як скарб, за допомогою якого ти входиш у довірчі стосунки з Богом, і як доказ того, що Він задоволений тобою. Якщо тобі не вистачає реальності знання й ти не озброєний істиною, твоє пристрасне служіння може тільки викликати огиду й відразу Бога до тебе.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»

663. Кожне промовлене Мною речення містить у собі Божий характер. Вам не завадило б уважно обміркувати Мої слова, і ви, поза сумнівом, одержите з них велику користь. Сутність Бога дуже важко осягнути, але Я вірю, що ви всі маєте принаймні якесь уявлення про Божий характер. Тому Я сподіваюся, що ви зможете показати Мені більше зроблених вами речей, які не ображають Божого характеру. Тоді Я буду спокійний. Наприклад, повсякчас зберігай Бога у своєму серці. Коли дієш, роби це відповідно до Його слів. У всьому шукай Його наміри та утримуйся робити те, що виявляє неповагу й безчестить Бога. Тим більше не слід відсувати Бога на задвірки своєї свідомості, щоб заповнити майбутню порожнечу у своєму серці. Якщо ти це зробиш, ти образиш характер Бога. Знову ж таки, якщо припустити, що протягом усього життя ти ніколи не робив блюзнірських зауважень, не скаржився на Бога, а також якщо ти здатний правильно виконувати все, що Він тобі доручив, а також коритись усім Його словам протягом усього свого життя, тоді ти уникнеш порушення адміністративних постанов. Наприклад, якщо ти хоч колись казав: «Чому я не думаю, що Він – Бог?», «Я думаю, що ці слова не більш ніж просвітлення Святого Духа», «На мій погляд, не все, що робить Бог, неодмінно є правильним», «Людська сутність Бога не перевершує моєї», «Словам Бога просто неможливо вірити» або інші подібні осудливі висловлювання, тоді Я закликаю тебе частіше сповідатися та каятися у своїх гріхах. Інакше ти ніколи не матимеш шансу на прощення, адже ти ображаєш не людину, а Самого Бога. Ти можеш вважати, що ти судиш людину, але Дух Божий так не вважає. Твоя неповага до Його плоті рівнозначна неповазі до Нього. А якщо так, то чи не образив ти Божий характер? Ти повинен пам’ятати, що все, що виконується Духом Божим, виконується для того, щоб зберегти Його роботу в плоті, а також для того, щоб ця робота виконувалась добре. Якщо ти нехтуєш цим, тоді Я кажу, що ти – той, хто ніколи не зможе досягти успіху у вірі в Бога. Адже ти викликав гнів Божий, і тому Він застосує відповідне покарання, щоб дати тобі урок.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Надзвичайно важливо розуміти Божий характер»

664. Зрозумівши Божий характер і те, Хто Він є і чим володіє, чи зробили ви якісь висновки щодо того, як слід поводитися з Богом? Наостанок, у відповідь на це запитання, Я хотів би дати вам три поради. По-перше, не випробовуй Бога. Скільки б ти не розумів про Бога, скільки б ти не знав про Його характер, у жодному разі не випробовуй Його. По-друге, не змагайся з Богом за статус. Який би статус не давав тобі Бог, яку б роботу не доручав, як би не підвищував для виконання нових обов’язків, скільки б ти не присвячував себе Богові та не жертвував заради Нього, у жодному разі не борися з Ним за статус. По-третє, не суперничай із Богом. Незалежно від того, чи розумієш ти, що Бог робить із тобою, влаштовує для тебе й посилає тобі, і чи можеш ти цьому підкоритися, у жодному разі не суперничай із Богом. Якщо ти зможеш дотримуватися цих трьох порад, то будеш у безпеці та менше ризикуватимеш прогнівити Бога.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог III»

665. Можливо, ти свого часу багато страждав, але ти досі нічого не розумієш; ти неосвічений у всьому, що стосується життя. Незважаючи на те, що ти був покараний і засуджений, ти анітрохи не змінився, і в глибині душі ти не здобув життя. Коли настане час перевірити твою роботу, ти зазнаєш випробування, запеклого, як вогонь, і ще більшого страждання. Цей вогонь перетворить усе твоє єство на попіл. Як той, хто не має життя, той, хто не має ані унції чистого золота всередині, хто досі застряг у старому розбещеному характері, і той, хто не може навіть добре виконати роботу тла, як ти можеш бути не вигнаним? Чи може людина, яка вартує менше гроша і не володіє життям, бути хоч чимось корисною для роботи завоювання? Коли прийде цей час, ваші дні будуть тяжчими за дні Ноя та Содома! Тоді твої молитви тобі не допоможуть. Як ти можеш повернутися пізніше й почати каятися заново, коли роботу спасіння уже завершено? Щойно всю роботу спасіння буде виконано, її більше не буде; те, що буде, – це початок роботи покарання злих. Ти опираєшся, ти бунтуєш і робиш речі, що, як ти знаєш, є злими. Хіба ти не мішень для суворого покарання? Я роз’яснюю це тобі сьогодні. Якщо ти обираєш не слухати, то, коли пізніше тебе спіткає лихо, хіба не буде запізно, якщо ти лише тоді почнеш шкодувати й почнеш вірити? Я даю тобі шанс покаятися сьогодні, але ти не бажаєш цього робити. Як довго ти хочеш чекати? До дня кари? Сьогодні Я не пригадую твоїх минулих переступів; Я прощаю тебе знову і знову, відвертаючись від твоєї негативної сторони, щоб дивитися тільки на твою позитивну сторону, тому що всі Мої теперішні слова й робота покликані спасти тебе, і Я не маю щодо тебе жодного злого наміру. Але ти відмовляєшся ввійти; ти не можеш відрізнити добре від поганого і не знаєш, як цінувати доброту. Хіба такі люди просто не чекають приходу покарання та праведної відплати?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (1)»

666. Моя робота серед вас зовсім не схожа на таку ж саму роботу Єгови в Ізраїлі й, зокрема, вона не схожа на роботу, яку виконував Ісус в Іудеї. Я говорю та працюю з великою терпимістю, а тих виродженців Я підкорюю за допомогою гніву та суду. Це не має нічого спільного з тим, як Єгова вів Своїх людей в Ізраїлі. Його робота в Ізраїлі полягала в тому, щоб дарувати їжу та живу воду, і Він був сповнений співчуття й любові до Своїх людей, коли забезпечував їх. Сьогоднішня робота здійснюється серед проклятого народу, який не був обраним. Немає ні рясної їжі, ні живої води, що вгамовує спрагу. Більше того, немає й постачання достатніх матеріальних благ; зате в надлишку є суд, прокляття та кара. Ці гробаки, що живуть у купі гною, абсолютно не гідні здобути гори, повні овець і худоби, велике багатство та найпрекрасніших дітей на землі – таких, як Я дарував Ізраїлю. Сучасний Ізраїль приносить у жертву на вівтар худобу та овець, вироби із золота й срібла, якими Я постачаю його народ у розмірі, що перевищує десятину, яку вимагає Єгова за законом, і тому Я дав йому ще більше – більше ніж у сто разів від того, що мав отримати Ізраїль по закону. Те, чим Я живлю Ізраїль, перевершує все, що здобув Авраам і що здобув Ісаак. Я розплоджу та примножу плем’я Ізраїлю й зроблю так, щоб Мій народ ізраїльський поширився по всій землі. Ті, кого Я благословляю та про кого дбаю, – це, як і раніше, обрані люди Ізраїлю, тобто люди, які присвячують Мені все та які все від Мене здобули. Оскільки вони не забувають Мене, вони приносять в жертву своїх новонароджених телят і ягнят на Мій священний вівтар і пропонують Мені все, що вони мають, аж до того, що навіть пропонують своїх новонароджених первістків-синів в передчутті Мого повернення. А що ж ви? Ви пробуджуєте Мій гнів, висуваєте до Мене вимоги, крадете жертвоприношення тих, хто приносить їх Мені, і не знаєте, що ви ображаєте Мене. Ось чому все, що вам дістанеться, це ридання та кара у темряві. Ви багато разів викликали Мій гнів, і Я навально спрямовував Свій палючий вогонь, так що багатьох людей спіткав трагічний кінець і щасливі домівки стали занедбаними могилами. Усе, що в Мене є для цих гробаків, – це нескінченний гнів, і Я не маю наміру їх благословляти. Лише заради Своєї роботи Я зробив виключення та підняв вас, і терпів велике приниження, і працював серед вас. Якби не воля Мого Отця, хіба міг би Я жити в одному будинку з гробаками, що звиваються в купі гною? Я відчуваю неймовірну відразу до всіх ваших вчинків і слів, однак, як би там не було, ваша скверна та непокора викликають у Мене певний «інтерес», і це породило велике зібрання Моїх слів. Інакше Я б нізащо не залишився серед вас так надовго. Тому вам слід знати, що Моє ставлення до вас – це лише співчуття та жалість; Я не маю до вас і краплі любові. Що в Мене є для вас – то це усього лише терпимість, бо Я роблю це тільки заради Своєї роботи. І ви побачили Мої вчинки лише тому, що в якості «сировини» Я обрав скверну та непокору, інакше Я б нізащо не явив Свої діяння цим гробакам. Я здійснюю у вас Свою роботу з неохотою, що не має нічого спільного з тією готовністю та бажанням, з якими Я здійснював Свою роботу в Ізраїлі. Я стримую гнів, змушуючи Себе говорити серед вас. Не було б це заради Моєї великої роботи, хіба зміг би Я витримати постійне видовище цих гробаків? Не було б це заради Мого імені, Я б уже давно піднісся до найвищих висот і спопелив цих гробаків ущент разом із їхньою купою гною! Не було б це заради Моєї слави, хіба б дозволив Я цим злим бісам відкрито протистояти Мені, хитаючи своїми головами перед Моїми очима? Не було б це заради бажання виконати Мою роботу безперешкодно, без найменших перепон, хіба б дозволив Я цим подібним до гробаків людям безпідставно ображати Мене? Якби сотня людей у селі в Ізраїлі повстала, щоб чинити Мені спротив подібним чином, то навіть якби вони принесли Мені пожертву, Я знищив би їх і загнав у розщелини землі, щоб назавжди запобігти повстанню людей в інших містах. Я – всепоглинаючий вогонь, і Я не терплю образи. Оскільки всі люди створені Мною, то що б Я не говорив і не робив, вони повинні коритися й не можуть бунтувати. Люди не мають права втручатися в Мою роботу й тим більше вони неправомірні аналізувати, що в Моїй роботі та в Моїх словах правильно, а що – ні. Я – Господь творіння, і створені істоти мають досягати всього, що Я вимагаю, із серцем, сповненим пошани до Мене. Вони не повинні намагатися домовитися зі Мною, а особливо – противитися Мені. Своєю владою Я правлю Своїм народом, і всі ті, хто є частиною Мого творіння, повинні підкорятися Моїй владі. Хоча сьогодні ви зарозумілі та зухвалі переді Мною, хоча ви не слухаєтеся слів, яким Я навчаю вас, і не знаєте страху, Я лише зустрічаю ваше бунтарство з терпимістю; Я не втрачу Свого самовладання, і Моя робота не зазнає впливу через те, що крихітні, жалюгідні хробаки розворушили бруд у купі гною. Я мирюся з продовженням існування всього, що Я ненавиджу, і всього сущого, до чого Я відчуваю відразу, заради волі Отця Мого, і миритимуся, доки не скажу всі Свої слова, доки не настане Моя остання мить. Не хвилюйтеся! Я не можу опуститися до рівня безіменного хробака, і Я не мірятимуся з тобою рівнем навичок. Я гидую тобою, але Я в змозі витерпіти. Ти не коришся Мені, але ти не зможеш уникнути того дня, коли Я покараю тебе, як було обіцяно Мені Моїм Отцем. Чи може сотворений хробак зрівнятися з Господом творіння? Восени опале листя повертається до свого коріння; ти повернешся до дому свого «батька», а Я повернуся до Свого Батька. Зі Мною буде Його ніжна любов, а тебе супроводжуватиме утоптування твого батька. Я матиму славу Мого Батька, а ти матимеш ганьбу свого. Я застосую кару, яку Я довго стримував, щоб вона супроводжувала тебе, і ти приймеш Мою кару своєю поганою плоттю, розбещуваною десятки тисяч років. Робота Моїх слів у тобі, що супроводжувалась терпимістю, буде завершена, і ти почнеш виконувати роль потерпання від Моїх слів. Я буду трудитися в Ізраїлі та неймовірно радіти; ти ж ридатимеш і скреготатимеш зубами, існуючи та помираючи в багні. Я знову набуду Свого первісного вигляду і більше не перебуватиму з тобою в скверні, а ти знову набудеш своєї первісної огидності та продовжиш копирсатися в купі гною. Коли завершиться Моя робота і Мої слова, для Мене це стане днем радості. Коли з твоїм опором і бунтарством буде покінчено, це стане для тебе днем плачу. Я не співчуватиму тобі, і ти більше ніколи Мене не побачиш. Я більше не вступатиму з тобою в діалог, і ти більше ніколи Мене не зустрінеш. Я буду ненавидіти твоє бунтарство, а тобі не вистачатиме Моєї краси. Я вражу тебе, а ти тужитимеш за Мною. Я радо піду від тебе, а ти будеш знати свій борг переді Мною. Я ніколи більше тебе не побачу, але ти завжди надіятимешся на Мене. Я зненавиджу тебе, тому що ти зараз чиниш Мені опір, а тобі буде не вистачати Мене, тому що Я зараз тебе караю. Я не бажатиму жити поряд із тобою, ти ж будеш гірко тужити за цим і плакати довіку, бо шкодуватимеш про все, що ти Мені зробив. Ти відчуватимеш докори сумління через своє бунтарство та непокору, ти навіть ляжеш на землю долілиць у каятті та впадеш переді Мною і будеш присягатися, що ніколи більше не проявиш переді Мною непослуху. Однак ти тільки любитимеш Мене у своєму серці, але ніколи не зможеш почути Мій голос. Я змушу тебе соромитися самого себе.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Коли опале листя повернеться до свого коріння, ти пошкодуєш про все зло, що вчинив»

667. Зараз Я дивлюся на твою поблажливу плоть, готову підлабузнюватися до Мене, і в Мене є для тебе тільки невеличке застереження, хоча Я не буду «виносити» тобі покарання. Тобі слід дізнатися, яку роль ти виконуєш у Моїй роботі, і тоді Я буду задоволений. У інших же питаннях, якщо ти чиниш Мені опір, чи витрачаєш Мої гроші, чи їси призначені Мені, Єгові, пожертви, чи якщо ви, гробаки кусаєте один одного, або якщо ви, собакоподібні істоти, конфліктуєте чи ображаєте один одного, – все це Мене не стосується. Ви мусите тільки знати, що ви за істоти, і Я буду задоволений. Окрім усього цього, якщо ви хочете підняти зброю один проти одного чи битися один із одним на словах – нехай; Я не маю бажання втручатися в подібні речі, і Я не беру ніякої участі в людських справах. Не те щоб Я був байдужим до ваших конфліктів; Я просто не один із вас, і тому Я не беру участі в тому, що відбувається між вами. Сам Я не сотворений і не належу до цього світу, тож Я відчуваю огиду до метушливого життя людей та їхніх безладних, недобропристойних стосунків. А особливо Я ненавиджу галасливі натовпи. Водночас Мені добре відомі ті нечистоти, які є у серці кожної сотвореної істоти, і до того, як Я вас створив, Я вже знав про ту нечестивість, яка існувала глибоко в людському серці, і Я знав про весь обман і лукавство в людському серці. Таким чином, навіть якщо людські неправедні вчинки не залишають жодних слідів, Я все одно знаю, що неправедність, яка таїться у ваших серцях, перевершує багатство всього, що Я створив. Кожен із вас видерся на вершину натовпу; ви піднялися, щоб стати родоначальниками народних мас. Ви надзвичайно свавільні та бігаєте серед усіх тих гробаків, шукаючи зручного місця і намагаючись пожерти тих гробаків, що менші за вас. У своєму серці ви злостиві та ниці, перевершуючи в цьому навіть тих примар, що осіли на морському дні. Ви живете на дні гнойовища, розбурхуючи гробаків згори донизу, щоб вони не мали спокою, певний час борючись один із одним, а потім вгамовуючись. Ви не знаєте свого місця, але при цьому боретеся один із одним у гнойовищі. Що може дати вам така боротьба? Якби ви дійсно благоговіли переді Мною у своїх серцях, хіба могли б ви боротися один із одним за Моєю спиною? Яким би високим не було твоє становище, хіба ти все одно не залишаєшся смердючим малим гробаком у гнойовищі? Чи зможеш ти відростити крила та стати голубом у небі? Ви смердючі малі гробаки, що крадуть пожертви з Мого, Єгови, вівтаря; чинячи так, чи можете ви врятувати свою зіпсовану, занапащену репутацію та стати обраним народом Ізраїлю? Ви безсоромні негідники! Ті пожертви на вівтарі були принесені Мені людьми як вияв доброчинності від тих, хто переді Мною благоговіє. Вони для Мого контролю й Мого використання, тож як ти можеш красти у Мене тих горлиць, яких принесли Мені люди? Невже не боїшся ти стати Юдою? Невже не боїшся ти, що твоя земля перетвориться на криваве поле? Ти безсоромний! Невже ти думаєш, що ті горлиці, принесені людьми, призначені для того, аби набити твоє гробаче черево? Я дарував тобі те, що Я радий і готовий тобі дати; те, чого Я тобі не дав, знаходиться в Моєму розпорядженні. Ти не можеш просто красти призначені Мені пожертви. Я, Єгова, є тим, хто виконує роботу, – Господом творіння, – і люди приносять свої пожертви заради Мене. Невже ти думаєш, що це винагорода за всю твою метушню? Ти воістину безсоромний! Заради кого ти метушишся? Хіба не заради себе? Чому ти крадеш принесені Мені пожертви? Чому ти крадеш гроші з Мого гаманця? Хіба ти не син Юди Іскаріота? Пожертви, принесені Мені, Єгові, призначені священикам. Хіба ти священик? Ти смієш самовдоволено їсти принесені Мені пожертви і навіть викладаєш їх на стіл; ти нічого не вартий! Ти нікчемний негідник! Мій вогонь, вогонь Єгови, спопелить тебе!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Коли опале листя повернеться до свого коріння, ти пошкодуєш про все зло, що вчинив»

668. Так я працював і говорив поміж вас, стільки сил і потуг Я доклав, та коли ви слухали те, що Я вам відверто кажу? Де ви схилялися переді Мною, Всемогутнім? Чого ж ви так зі Мною обходитеся? Чому все, що ви кажете й робите, накликає Мій гнів? Чому ваші серця такі скам’янілі? Чи Я вас колись побивав? Чому ви тільки те й робите, що завдаєте Мені скорботи та тривоги? Чи ви чекаєте, поки впаде на вас день Мого гніву, гніву Єгови? Чи ви чекаєте, поки Я обрушу на вас гнів, спричинений вашим бунтарством? Хіба все, що Я роблю, – не для вас? Та ви завжди зі Мною, Єговою, так обходилися: крали Мої жертви та забирали приношення з Мого олтаря додому, до вовчого лігва, щоб годувати вовченят і їхніх вовченят; люди протиборствують одне з одним, зустрічаючи одне одного лютими поглядами, і мечами, і списами, жбурляючи Мої слова, Всемогутнього, у вигрібну яму, щоб вони стали брудними, як лайно. Де ваша честь? Ваша людська природа стала звірячою! Ваші серця давно скам’яніли. Хіба ви не знаєте, що час, коли прийде Мій день гніву, стане часом, коли Я судитиму зло, яке ви сьогодні чините Мені, Всемогутньому? Чи ви думаєте, що, отак Мене обманюючи, кидаючи Мої слова в багно та не дослухаючись до них, – чи ви думаєте, що, так чинячи в Мене за спиною, ви втечете від Мого гнівного погляду? Чи ви не знаєте, що вас уже побачили Мої очі, Єгови, коли ви вкрали Мої жертви та зажадали того, що належить Мені? Чи ви не знаєте, що коли ви крали Мої жертви, то чинили це перед олтарем, на якому ті жертви приносяться? Як ви могли повірити в те, що ви такі кмітливі, й так обманювати Мене? Як міг би Мій гнів облишити ваші мерзенні гріхи? Як могла би Моя шалена лють оминути ваші лихі вчинки? Те зло, яке ви чините сьогодні, не відкриває вам виходу, а накопичує вашу кару на завтрашній день; воно накликає на вас кару від Мене, Всемогутнього. Як могли б ваше лиходійство та лихі слова уникнути Моєї кари? Як могли б ваші молитви досягнути Моїх вух? Як міг би Я відкрити вихід для вашої неправедності? Як міг би Я відпустити ваше лиходійство в бунтарстві проти Мене? Як міг би Я не відітнути вам язики, що так само отруйні, як зміїні? Ви не волаєте до Мене заради вашої праведності, а натомість накопичуєте Мій гнів унаслідок вашої неправедності. Як міг би Я вам пробачити? В очах Мене, Всемогутнього, ваші слова й учинки брудні. Очі Мене, Всемогутнього, бачать вашу неправедність як невблаганну кару. Як могли б Моя праведна кара та суд вас облишити? Ви таке Мені робите, завдаючи мені скорботи та гніву, – тож як міг би Я дати вам утекти з Моїх рук і ухилитися від дня, коли Я, Єгова, скараю вас і прокляну? Чи ви не знаєте, що вся ваша лиха мова та злі слова вже досягли Моїх вух? Чи ви не знаєте, що ваша неправедність уже заплямувала Мій святий плащ праведності? Чи ви не знаєте, що ваше бунтарство вже накликало Мій лютий гнів? Чи ви не знаєте, що через вас Я вже давно киплю гнівом і ви давно вже випробовуєте Моє терпіння? Чи ви не знаєте, що ви вже понівечили плоть, в якій Я перебуваю, на шмаття? Я терпів аж досі, так що Я даю волю Своєму гніву й більше такого від вас не зноситиму. Чи ви не знаєте, що ваше лиходійство вже досягло Моїх очей і що Мої зойки вже досягли вух Мого Батька? Як міг би Він дозволити вам так зі Мною обходитися? Хіба якась праця, яку Я виконую у вас, – не заради вас самих? Та хто з-поміж вас став більше любити Мою працю, Єгови? Чи міг би Я зрадити волю Мого Батька, бо Я слабкий і витерпів муку? Чи ви не розумієте Мого серця? Я говорю до вас, як говорив Єгова; хіба Я стільки вам не присвятив? Навіть хоча Я готовий узяти на себе все це страждання заради праці Мого Батька, як могли б ви бути звільнені від кари, яку Я вам посилаю внаслідок мого страждання? Хіба вам не було втіхою так багато від Мене? Сьогодні Мій Батько послав Мене в дар вам; чи ви не знаєте, що втішаєтеся набагато більшим, ніж Мої щедрі слова? Чи ви не знаєте, що Моє життя було виміняне на ваше життя й на те, чим ви втішаєтеся? Чи ви не знаєте, що Мій Батько скористався Моїм життям для битви із сатаною та що Він також дарував вам Моє життя, так що ви отримали стократно та змогли уникнути стількох спокус? Чи ви не знаєте, що тільки завдяки Моїй праці ви були звільнені від багатьох спокус і від багатьох вогненних кар? Чи ви не знаєте, що тільки через Мене Мій Батько аж досі дозволяє вам втішатися? Як могли б ви сьогодні залишатися такими скам’янілими й неподатливими – так, наче серця ваші стали помозолені? Як те зло, що ви чините сьогодні, могло б уникнути дня гніву, що прийде за тим, як Я покину землю? Як міг би Я дати цим настільки скам’янілим і неподатливим уникнути гніву Єгови?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ніхто з плоті не може втекти від дня гніву»

669. Озирніться на минуле: коли Мій погляд був лютим, а Мій голос суворим до вас? Коли Я докоряв вам за дрібниці? Коли Я вас ганив без причини? Коли Я вас ганив у лице? Хіба не заради Моєї праці Я звертаюся до Мого Батька, щоб Він стеріг вас від усякої спокуси? Чого ж ви так зі Мною обходитеся? Хіба Я коли-небудь використовував Свою владу, щоб побити вашу плоть? Чого ж ви Мені так відплачуєте? Після постійної зміни своїх поглядів щодо Мене ви ні холодні, ні гарячі, а тоді ви намагаєтеся до Мене підлещуватися та приховувати щось від Мене, і ваші роти повні слини неправедних. Чи ви думаєте, що ваші язики можуть ошукати Мій Дух? Чи ви думаєте, що ваші язики можуть уникнути Мого гніву? Чи ви думаєте, що ваші язики можуть судити Мої справи, Єгови, як забажають? Хіба Я Бог, якого судить людина? Хіба міг би Я дозволити дрібному хробаку так Мене богозневажати? Як міг би Я дати таким синам бунтарства місце поміж Моїх вічних благословень? Ваші слова та вчинки давно вас викрили й осудили. Коли Я простягнув небеса та створив усе суще, Я не дозволив жодній створеній істоті взяти в тому участь, як їй хотілося, і тим паче Я не дозволив жодній речі завадити Моїй праці й Моєму управлінню, як їй бажалося. Я не терпів ні людини, ні речі; як міг би Я пощадити тих, хто до Мене жорстокий і нелюдяний? Як міг би Я пробачити тим, хто зраджує Мої слова? Як міг би Я пощадити тих, хто бунтує проти Мене? Хіба доля людська не в руках у Мене, Всемогутнього? Як міг би Я вважати твою неправедність і бунтарство святими? Як могли б твої гріхи осквернити Мою святість? Нечистота неправедних Мене не оскверняє, і приношення неправедних Мене не втішають. Якби ти був вірний Мені, Єгові, хіба міг би ти забирати собі жертви з Мого олтаря? Хіба міг би ти своїм отруйним язиком богозневажати Моє святе ім’я? Хіба міг би ти таким чином зраджувати Мої слова? Хіба міг би ти обходитися з Моєю славою та святим ім’ям як з інструментом служіння сатані, лихому? Моє життя дано, щоб святі ним втішалися. Як міг би Я дати тобі грати з Моїм життям, як тобі заманеться, й використовувати його як інструмент для сутичок між вами? Як ви могли бути такими безсердечними і як вам могло настільки бракувати добра у вашому ставленні до Мене? Хіба ви не знаєте, що Я вже записав ваше лиходійство в цих словах життя? Як могли б ви уникнути дня гніву, коли Я караю Єгипет? Як міг би Я дозволити вам знову і знову так протистояти Мені й бунтувати проти Мене? Я кажу вам прямо: коли настане день, ваша кара буде ще нестерпнішою, ніж та, що впала на Єгипет! Як ви можете уникнути Мого дня гніву? Поправді кажу вам: Моє терпіння було готове до вашого лиходійства та існує задля вашої кари в той день. Хіба ви не ті, хто зазнає гнівного суду, коли терпіння Моє дійде кінця? Хіба все не в руках у Мене, Всемогутнього? Як міг би Я дозволити вам так бунтувати проти Мене під небесами? Ваші життя будуть дуже тяжкі, бо ви зустріли Месію, про якого було сказано, що Він прийде, та який так і не прийшов. Хіба ви не Його вороги? Ісус був вам другом, та ви вороги Месії. Хіба ви не знаєте, що хоч ви й друзі Ісуса, та ваше лиходійство заповнило посуд мерзотних? Хоча ви дуже близькі до Єгови, хіба ви не знаєте, що ваші лихі слова досягнули вух Єгови та накликали Його гнів? Як міг би Він бути близьким до тебе та як міг би Він не спалити той твій посуд, повний лиходійства? Як міг би Він не бути твоїм ворогом?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ніхто з плоті не може втекти від дня гніву»

670. Ви всі сидите в елегантних кріслах, читаючи лекції молодим поколінням, що належать до того ж роду, що й ви самі, і примушуючи їх усіх сидіти з вами. Ви зовсім не знаєте, що ваші «нащадки» давно вже видихалися та втратили Мою роботу. Слава Моя сяє від землі Сходу до землі Заходу, але коли вона пошириться до країв землі та почне підніматися й сяяти, Я візьму славу Мою зі Сходу і принесу її на Захід, щоб люди темряви, що покинули Мене на Сході, були відтоді позбавлені освічення. Коли це станеться, ви будете жити в долині тіні. Навіть якщо люди в наші дні стали у сто разів кращими, ніж раніше, вони все одно не можуть відповідати Моїм вимогам, і все одно не є свідченням Моєї слави. Те, що ви здатні бути у сто разів кращими, ніж раніше, – це повністю результат Моєї роботи; це плід, принесений Моєю роботою на землі. Однак Мені, як і раніше, огидні ваші слова й учинки, а також ваш характер, і Я відчуваю неймовірне обурення тим, як ви дієте переді Мною, бо ви не маєте жодного розуміння Мене. Як же тоді ви можете жити Моєю славою і як ви можете бути цілковито відданими Моїй майбутній роботі? Ваша віра дуже гарна; ви кажете, що готові віддати увесь час свого життя в ім’я Моєї роботи та що ви готові пожертвувати своїм життям заради неї, але ваш характер мало змінився. Ви просто зарозуміло говорите, незважаючи на те, що насправді ваша реальна поведінка надзвичайно ница. Таке враження, що язики й вуста людей перебувають на небесах, а ноги – далеко на землі, і внаслідок цього їхні слова й діяння та їхня репутація досі пошматовані та зруйновані. Ваша репутація зіпсована, ваші манери розпусні, ваш спосіб мовлення ниций, а ваші життя жалюгідні; навіть уся ваша людяність опустилася до ницості. Ви вузьколобі щодо інших, і ви сперечаєтеся через кожну дрібницю. Ви сваритеся через власну репутацію та статус, аж до того, що готові зійти до пекла й до озера вогняного. Ваших нинішніх слів і вчинків достатньо, щоб Я визначив, що ви є грішними. Вашого ставлення до Моєї роботи достатньо для Мене, щоб визначити, що ви є неправедними, і всіх рис вашого характеру достатньо, щоб вказати на те, що ви – брудні душі, сповнені гидоти. Ваших проявів і того, що ви відкриваєте, достатньо, щоб сказати, що ви – люди, які упилися кров’ю нечистих духів. Коли йдеться про входження до Царства, ви не розкриваєте своїх почуттів. Чи вважаєте ви, що того, якими ви є зараз, достатньо, щоб пройти через браму до Мого Царства Небесного? Чи вважаєте ви, що можете знайти входження до святої землі Моєї роботи та слів без того, щоб ваші власні слова та вчинки спочатку не були випробувані Мною? Хто може замилити Мені очі? Як може ваша нікчемна, ница поведінка й розмови вислизнути з Мого погляду? Ваші життя були визначені Мною як життя, в яких ви п’єте кров і їсте плоть нечистих духів, тому що ви щодня наслідуєте їх переді Мною. До Мене ваша поведінка була особливо поганою, то як же Я можу не знаходити вас огидними? У ваших словах – скверна нечистих духів: ви хитруєте, приховуєте й лестите, як ті, хто займається чаклунством, як ті, хто є віроломним і п’є кров нечестивих. Усі прояви людини вкрай неправедні, то як же всі люди можуть поселитися на святій землі, де перебувають праведні? Невже ти думаєш, що твоя огидна поведінка може виділити тебе як святого на тлі неправедних? Твій змієподібний язик, зрештою, погубить ось цю твою плоть, яка сіє руйнацію та творить гидоту, і ось ці твої руки, вкриті кров’ю нечистих духів, також, зрештою, потягнуть твою душу до пекла. Чому ж тоді ти не вхопишся за цю можливість очистити свої вкриті брудом руки? І чому ти не скористаєшся цією можливістю, щоб відтяти свого язика, що промовляє неправедні слова? Чи можливо, що ти готовий страждати в пекельному полум’ї заради своїх рук, язика та вуст? Я стежу за серцем кожної людини на всі очі, бо задовго до того, як Я створив людей, Я взяв їхні серця до Своїх рук. Я давно вже бачу серця людей наскрізь, то як же їхні думки можуть вислизнути від Мого погляду? Як вони можуть уникнути спалення Моїм Духом?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі ви є надто низької гідності!»

671. Я був серед вас, спілкувався з вами протягом кількох весен та осеней; Я довгий час жив серед вас і жив із вами. Скільки огидного у вашій поведінці пройшло прямо перед Моїми очима? Ці ваші щирі слова постійно звучать відлунням у Моїх вухах; мільйони й мільйони ваших сподівань були покладені на Мій вівтар – так багато, що навіть неможливо полічити. Однак, що стосується вашої відданості й того, що ви віддаєте, – ви не віддаєте й найменшого. Ви не поклали на Мій вівтар жодної крихітної краплі щирості. Де плоди вашої віри в Мене? Ви отримали від Мене нескінченну благодать, ви бачили нескінченні небесні таємниці; Я навіть показав вам небесне полум’я, але в Мені не вистачило духу спалити вас. А скільки ви дали Мені натомість? Скільки ви готові віддати Мені? Ти береш їжу, яку Я дав тобі до рук, повертаєшся й жертвуєш її Мені, заходячи навіть так далеко, що кажеш, що це те, що ти отримав в обмін на піт твоєї власної тяжкої праці, і що ти жертвуєш Мені все, що тобі належить. Як ти можеш не знати, що всі твої «пожертви» Мені – це вкрадене з Мого вівтаря? Більше того, жертвуючи їх Мені, чи не обманюєш ти Мене? Як ти можеш не знати, що те, чим Я втішаюся сьогодні, – це все приношення на Моєму вівтарі, а не те, що ти заробив своєю тяжкою працею й потім Мені пожертвував? Ти посмів обдурити Мене таким чином, то як же Я можу помилувати тебе? Як ти можеш очікувати, що Я терпітиму це далі? Я віддав вам усе. Я відкрив вам усе, забезпечив задоволення ваших потреб і відкрив вам очі, а ви обманюєте Мене таким чином, не зважаючи на власну совість. Я безкорисливо дарував вам усе, щоб, хоча ви й страждаєте, ви все одно здобули від Мене все, що Я приніс із небес. Незважаючи на це, ви зовсім не присвячуєте себе Мені, і навіть якщо ви зробили крихітний внесок, ви намагаєтеся після цього «зводити рахунки» зі Мною. Невже твій внесок не дорівнюватиме нулю? Те, що ти дав Мені, – всього лише піщинка, а те, що ти попросив у Мене, – тонна золота. Чи не є ти просто нерозумним? Я працюю серед вас. Немає абсолютно ніяких слідів десятини, яку належить віддавати Мені, не кажучи вже про будь-які додаткові жертви. Більше того, ті десять відсотків, які вносять побожні люди, забирають собі нечестиві. Чи не всі ви розсіялися від Мене? Чи не всі ви є ворожими Мені? Чи не всі ви руйнуєте Мій жертовник? Як можуть такі люди бути скарбом в очах Моїх? Хіба вони не свині та пси, до яких Я відчуваю огиду? Як Я можу називати ваші злодіяння скарбом? Для кого насправді відбувається Моя робота? Можливо, її мета полягає в тому, щоб уразити вас усіх, щоб виявити Мою владу? Хіба ваші життя не залежать від одного Мого слова? Чому Я використовую слова, тільки щоб настановляти вас, а не перетворив слова на дійсність, щоб уразити вас, як тільки зможу зробити це? Невже мета Моїх слів і роботи тільки в тому, щоб уразити людство? Хіба Я Бог, який без розбору вбиває невинних? Чи багато хто з вас зараз постає переді Мною всім своїм єством у прагненні вірного шляху людського життя? Тільки ваші тіла перебувають переді Мною; ваші серця все ще в бігах – далеко-далеко від Мене. Оскільки ви не знаєте, у чому насправді полягає Моя робота, серед вас чимало тих, хто бажає відійти від Мене й віддалитися від Мене, сподіваючись натомість жити в раю, де немає ані кари, ані суду. Хіба не цього бажають люди у своїх серцях? Я, певна річ, не намагаюся примушувати вас. Хай який шлях ви обираєте – це ваш власний вибір. Сьогоднішній шлях супроводжується судом і прокляттями, але ви всі маєте знати, що все, що Я дарував вам, – чи то суди, чи то кара, – це найкращі дари, які Я можу дарувати вам, і це все є тим, чого ви нагально потребуєте.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі ви є надто низької гідності!»

672. Усі душі, зіпсовані сатаною, перебувають під владою сатани. Лише ті, хто вірить у Христа, були відокремлені, врятовані із табору сатани та введені у сьогоднішнє Царство. Ці люди більше не живуть під впливом сатани. Однак природа людини, як і раніше, корениться в людській плоті, тобто попри те, що ваші душі врятовані, ваша природа залишилася незмінною, і ймовірність того, що ви зрадите Мене, залишається стовідсотковою. Ось чому Моя робота триває так довго – тому що ваша природа неподатлива. Зараз усі ви, виконуючи свої обов’язки, мірою своїх сил долаєте труднощі, але кожен із вас здатний зрадити Мене та повернутися під владу сатани, до його табору, повернутися до свого колишнього життя, це незаперечний факт. Тоді ви не зможете проявити жодної краплі людяності чи людиноподібності, як це відбувається зараз. У тяжких випадках вас буде знищено і, більше того, приречено на вічне суворе покарання, щоб ви ніколи більше не перевтілювалися. Ось така проблема стоїть перед вами. Я нагадую вам про це, по-перше, щоб Моя робота не була марною, а по-друге, щоб ви всі жили в дні світла. Насправді питання про те, чи марна Моя праця, не є вирішальним. Головне, щоб у вас була можливість мати щасливе життя та чудове майбутнє. Моя робота – це робота зі спасіння людських душ. Якщо твоя душа потрапить до рук сатани, тіло твоє не житиме у мирі. Якщо Я захищаю твоє тіло, то й твоя душа, безперечно, буде під Моєю опікою. Якщо ж Я справді зненавиджу тебе, твоє тіло й душа одразу потраплять до рук сатани. Чи можеш ти уявити тоді своє становище? Якщо одного разу Мої слова перестануть доходити до вас, то Я або віддам вас усіх сатані, який піддаватиме вас болісним тортурам, поки Мій гнів повністю не розвіється, або особисто покараю вас, невиправних людей, бо ваші серця, що зраджують Мене, ніколи не зміняться.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Дуже серйозна проблема – зрада (2)»

673. Я лише сподіваюся, що на останньому етапі Моєї роботи ви зможете проявити себе якнайвидатніше і що ви присвятите себе повністю, а не половинчасто. Звичайно, Я також сподіваюся, що ви всі зможете здобути хороше кінцеве місце. Тим не менш, Я все ще маю Свою вимогу, яка полягає в тому, щоб ви прийняли найкраще рішення, принісши Мені в дар свою єдину й остаточну відданість. Якщо хтось не має цієї єдиної відданості, то він, без сумніву, є цінним надбанням сатани, і Я більше не буду його використовувати, а відправлю додому під нагляд його батьків. Моя робота – велика підмога для вас; те, що Я сподіваюся отримати від вас, – це чесне серце, що тягнеться вгору, але поки що Мої руки залишаються порожніми. Подумайте про це: якщо одного дня Я все ще буду настільки засмученим, що це не виразити словами, яким буде тоді Моє ставлення до вас? Чи буду Я тоді таким же привітним до вас, як нині? Чи буде Моє серце таким же спокійним тоді, як нині? Чи розумієте ви почуття людини, яка, старанно обробивши поле, не зібрала жодної зернини? Чи розумієте ви, як сильно поранено серце людини, коли їй завдано сильного удару? Чи можете ви відчути гіркоту людини, колись так сповненої надії, котра мусить розлучитися через погані стосунки? Чи бачили ви, який гнів виливається з людини, котру спровокували? Чи можете ви знати, яке бажання помсти має людина, до якої поставилися вороже та ошукали? Якщо ви розумієте менталітет цих людей, то, гадаю, вам не повинно бути важко уявити собі ставлення Бога під час Його відплати! Насамкінець, Я сподіваюся, що ви докладете серйозних зусиль заради власного місця призначення, хоча вам краще не вдаватися до обману у своїх зусиллях, інакше Я й надалі буду розчаровуватися вами у Своєму серці. І до чого призводить таке розчарування? Чи не себе ви обманюєте? Ті, хто думає про своє кінцеве місце, але руйнує його, є людьми, які найменше здатні спастись. Навіть якби вони розсердилися й розлютилися, хто б над ними змилосердився? Підсумовуючи, Я все ще бажаю вам кінцевого місця, яке було б придатним і хорошим, і, навіть більше, Я сподіваюся, що ніхто із вас не зазнає лиха.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Про місце призначення»

674. Моя завершальна робота присвячена не тільки покаранню людини, але й також влаштуванню місця призначення людини. Навіть більше, це робиться заради того, щоб змусити всіх людей визнати Мої вчинки та дії. Я змушу кожну й усяку людину побачити, що все, що Я зробив, є правильним, є вираженням Мого характеру, тобто не людські діяння і, тим паче, не природа породила людство, а Я, Який живить кожну живу істоту серед усього сущого. Без Мого існування людство тільки постраждає від бича лиха та загине. Жодна людська істота більше ніколи не побачить прекрасного сонця й місяця чи цього зеленого світу; людство зіткнеться тільки з темною холодною ніччю й неминучою долиною смертної темряви. Я – єдине спасіння людства. Я – єдина надія людства, і навіть більше, Я – Той, на кому тримається існування всього людства. Без Мене людство відразу перестане прогресувати, без Мене людство лише зазнає спустошливої катастрофи й буде розтоптане всілякими примарами, але ніхто не дослухається до Мене. Я зробив роботу, яку не може зробити ніхто інший, і лишень сподіваюсь, що людина відплатить Мені якимись добрими ділами. Хоча мало хто виявився здатним Мені відплатити, Я все одно завершу Свою подорож у світі людей і почну наступний етап Своєї роботи, яка незабаром розпочнеться, тому що все Моє поривання серед людей з одного місця в інше упродовж цих численних років виявилося плідним, і Я дуже задоволений. Мені важлива не кількість людей, а радше їхні добрі вчинки. У будь-якому разі Я сподіваюся, що ви готуєте достатньо добрих учинків для свого власного місця призначення. Тоді Я буду задоволений; інакше ніхто з вас не зможе уникнути натиску лиха. Лихо походить від Мене й, звісно, влаштоване Мною. Якщо ви не зможете проявитися добрими в Моїх очах, то не уникнете страждання від лиха. У розпал поневірянь ваші дії та вчинки не вважалися цілком належними, тому що ваша віра й любов були порожніми, а ви тільки показали себе або боязкими, або незговірливими. Щодо цього Я винесу рішення лише про те, добре це чи погано. Мене і далі турбують дії і прояви кожного з вас, на підставі яких Я визначу ваш фінал. Однак Я мушу пояснити: до тих, хто не проявив до Мене анінайменшої відданості у часи поневірянь, Я більше не буду милосердним, тому що Моє милосердя на таке не поширюється. Ба більше, у Мене немає жодної симпатії до будь-кого, хто колись зрадив Мене, а тим паче Я не хочу мати справу з тими, хто зраджує інтереси своїх друзів. Такий Мій характер, ким би не була ця особа. Я мушу сказати вам таке: кожному, хто розбиває Моє серце, в другий раз не буде від Мене пощади, а кожен, хто був вірним Мені, назавжди залишиться в Моєму серці.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Підготуй достатньо добрих учинків для свого місця призначення»