605. Нині ви маєте прагнути стати Божими людьми та почати цілковите входження на правильний шлях. Бути Божими людьми означає увійти в період Царства. Сьогодні ви офіційно починаєте входження у навчання Царства, і ваше життя в майбутньому вже не повинно бути таким лінивим і недбалим, як раніше. З таким життям неможливо досягти тих стандартів, яких вимагає Бог. Якщо ти не відчуваєш нагальної потреби, то це свідчить про те, що в тебе немає бажання стати кращим, що твоє прагнення заплутане й безладне, а сам ти не спроможний виконувати Божу волю. Входження у навчання Царства означає почати вести життя Божих людей. Чи готовий ти прийняти таке навчання? Чи готовий відчути невідкладність? Чи готовий дотримуватися Божої дисципліни? Чи готовий жити під Божою карою? Коли слова Божі зійдуть на тебе та піддадуть тебе випробуванню, як ти вчиниш? І що ти робитимеш, зіткнувшись із самими різноманітними фактами? У минулому ти не був зосереджений на житті; сьогодні ти маєш зосередитися на входженні в життя-реальність та прагнути змін у своєму характері життя. Це те, чого необхідно досягти людям Царства. Усі ті, хто є Божим народом, мусять володіти життям, вони мусять прийняти навчання Царства та прагнути змін у характері свого життя. Це те, чого Бог вимагає від людей Царства.

Бог має такі вимоги до людей Царства:

1) Вони повинні приймати Божі доручення. Іншими словами, вони повинні приймати всі слова, сказані в Божій роботі останніх днів.

2) Вони повинні увійти в навчання Царства.

3) Вони повинні прагнути, щоб Бог торкнувся їхніх сердець. Коли твоє серце повністю звернене до Бога, і в тебе звичайне духовне життя, ти житимеш у світі свободи, що означає, що ти житимеш під захистом і турботою Божої любові. Тільки живучи під захистом Бога та під Його опікою, ти належатимеш Богу.

4) Вони повинні бути здобуті Богом.

5) Вони повинні стати проявом Божої слави на землі.

Ці п’ять пунктів – Мої доручення для вас. Мої слова звернені до Божого народу, і якщо ти не бажаєш прийняти ці доручення, Я не примушу тебе, але якщо ти щиро приймеш їх, то зможеш виконати Божу волю. Сьогодні ви починаєте приймати Божі доручення і прагнути стати людьми Царства та досягти тих стандартів, які потрібні, щоб бути людьми Царства. Це перший крок входження. Якщо ти бажаєш повністю виконати Божу волю, тоді ти маєш прийняти ці п’ять доручень, і якщо ти здатний успішно їх виконати, ти будеш Богові до серця, і Бог неодмінно знайде тобі прекрасне застосування.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»

606. Те, що ви успадкували цього дня, більше за спадщину апостолів і пророків усіх часів, більше навіть за спадщину Мойсея й Петра. Не можна отримати благословення за день або два; їх потрібно заслужити великою ціною. Тобто ви мусите мати любов, яка пройшла переплавку, ви мусите мати велику віру. Ви повинні володіти багатьма істинами, до яких Бог вимагає, щоб ви дійшли; до того ж, ви маєте бути здатними обернутися до справедливості, не боячись і не відступаючи, і мусите мати боголюбне серце, несхитне до самої вашої смерті. Ви мусите мати рішучість, у вашому житті-характері мають бути зміни, а ваша розбещеність має бути зцілена, ви мусите без нарікань приймати всяке Боже влаштування й навіть бути здатними коритися до смерті. Саме до цього ви мусите дійти, саме така остаточна мета Божої роботи, і саме цього Бог вимагає від цієї групи людей. Оскільки Він дає вам, у відповідь Він точно проситиме від вас і точно виставлятиме вам відповідні вимоги. Тож у всякої Божої роботи є причина. Із цього можна побачити, чому Бог знову і знову виконує роботу, яка встановлює високі стандарти й суворі вимоги. Саме через це ви мусите наповнитися вірою в Бога. Словом, уся Божа робота вершиться заради вас, щоб ви стали гідними отримати Його спадщину. Замість того, щоб говорити, що це заради власної слави Бога, краще було б сказати, що це задля вашого спасіння та задля вдосконалення цієї групи людей, що так тяжко страждають у нечистій землі. Ви мусите розуміти наміри Божі. Тож Я напучую тих багатьох невігласів, що не мають ні проникливості, ні розуму: не перевіряйте Бога й не опирайтеся більше. Бог уже пройшов через усі види страждання, які люди ніколи не зносили, і давно витерпів замість людини навіть більше приниження. Чого ж тоді ви не можете відпустити? Що могло б бути важливішим за наміри Божі? Що може бути вищим за Божу любов? Богові вже й так тяжко вершити Свою роботу в цій нечистій землі; якщо до того ж і людина свідомо й умисно переступатиме Божу волю, то Божа робота муситиме тривати довше. Словом, нікому від того не буде ні зиску, ні користі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?»

607. Слова, які Я промовляю, є істинами, зверненими до всього людства; вони не адресовані лише окремій людині чи певному типу людей. Тому вам слід зосередитися на розумінні Моїх слів із точки зору істини, і ви маєте ставитися до них із безроздільною увагою та щирістю; не зневажайте жодного слова або істини, які Я говорю, і не легковажте жодним сказаним Мною словом. Я бачу, що ви зробили у своєму житті багато такого, що не співвідноситься з істиною, і тому Я особливо прошу вас стати слугами істини, щоб ви не були поневолені нечестивістю й потворністю, і щоб ви не топтали істину та не оскверняли будь-який куток дому Божого. Це Моє застереження вам.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»

608. Я сподіваюся лише на те, що ви зможете не дати моїм зусиллям пропасти даремно, ба більше, що ви зможете зрозуміти ту глибоку турботу, яку Я виявив, і поставитеся до Моїх слів як до основи свого поводження по-людськи. Незалежно від того, чи ви готові дослухатися до таких слів, чи приймаєте їх із радістю, чи здатні приймати їх тільки з відчуттям незручності, ви маєте ставитися до них серйозно. Інакше ваші легковажні й недбалі характер та поведінка серйозно Мене засмутять і насправді викличуть у Мене огиду. Я дуже сподіваюся, що всі ви зможете перечитувати Мої слова знову й знову – тисячі разів – і навіть, можливо, ви вивчите їх напам’ять. Тільки так ви зможете не обманути сподівань, які Я покладаю на вас. Однак жоден із вас зараз так не живе. Навпаки, усі ви занурені в розпусне життя, у життя, де їдять і п’ють досхочу, і жоден з вас не застосовує Мої слова, щоб збагатити свої серце й душу. Саме тому Я дійшов висновку про справжнє обличчя людства: людина може зрадити Мене в будь-який момент, і ніхто не здатен зберігати цілковиту вірність Моїм словам.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Дуже серйозна проблема – зрада (1)»

609. Бог вимагає від людини безроздільної любові; Він вимагає, щоб людина була поглинута Його словами та мала серце, сповнене любові до Нього. Жити у словах Бога, шукати в Його словах те, що слід шукати, любити Бога за Його слова, прагнути Його слів, жити заради Його слів – ось цілі, досягнення яких має домагатися людина. Все має будуватися на Божих словах; тільки тоді людина зможе відповідати Божим вимогам. Якщо людина не озброєна словами Бога, то вона лиш мерзенний хробак, одержимий сатаною! Зваж лише: наскільки слово Боже вкоренилося в тобі? У чому ти живеш відповідно до Його слів? У чому ти живеш не відповідно до них? Якщо Божі слова не повністю заволоділи тобою, тоді що саме володіє твоїм серцем? У твоєму повсякденному житті тобою керує сатана чи тобою володіють Божі слова? Чи є Його слова основою, на якій будуються твої молитви? Чи вийшов ти зі свого негативного стану через просвітління Божими словами? Прийняти Божі слова як основу свого існування – ось до чого має прийти кожен. Якщо Його слова не присутні в твоєму житті, значить, ти живеш під впливом темряви, ти повстаєш проти Бога, чиниш опір Йому та безчестиш Його ім’я. Віра таких людей у Бога – це чиста шкода та порушення. Яку частину свого життя ти прожив відповідно до Його слів? Яку частину свого життя ти прожив невідповідно до Його слів? Скільки з того, що слово Бога вимагало від тебе, було виконано в тобі? Скільки в тобі втрачено? Чи розглядав ти ці питання уважно?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Звільнися від впливу темряви, і будеш здобутий Богом»

610. Чи готові ви втішатися Моїми благословеннями на землі, подібними до благословень на небі? Чи готові ви дорожити розумінням Мене, втіхою від Моїх слів і знанням про Мене як найціннішим і найзначущішим, що є у вашому житті? Чи справді ви здатні повністю підкоритися Мені, не думаючи про власні перспективи? Чи справді ви здатні дозволити, щоб Я вас убив і щоб Я вас провадив, як овець? Чи є серед вас хтось, хто здатний досягти такого? Чи може бути так, що всі, кого Я приймаю та хто отримує Мої обіцянки, – це ті, хто здобуває Мої благословення? Чи зрозуміли ви щось із цих слів? Якщо Я вас випробую, чи зможете ви справді віддати себе на Мою милість і посеред цих випробувань шукати Мої наміри та бачити Моє серце? Я не бажаю, щоб ти міг говорити багато зворушливих слів або розповідати багато захопливих історій; натомість Я прошу, щоб ти міг дати про Мене добре свідчення та щоб ти міг повністю й глибоко ввійти в реальність. Якби Я не говорив прямо, чи міг би ти зректись усього навколо й дозволити собі, щоб Я тебе використовував? Хіба це не та реальність, якої Я вимагаю? Хто здатен зрозуміти смисл у Моїх словах? Проте Я прошу, щоб ви більше не були обтяжені побоюваннями, щоб ви брали на себе ініціативу у своєму входженні та розуміли сутність Моїх слів. Це не дасть вам неправильно зрозуміти Мої слова, не мати ясності щодо Мого смислу й таким чином переступити Мої адміністративні постанови. Я сподіваюся, що ви зрозумієте Мої наміри щодо вас у Моїх словах. Не думайте більше про свої власні перспективи та дійте так, як ви вирішили переді Мною, щоб підкорятися Божим улаштуванням в усьому. Усі ті, хто стоїть у Моїй господі, повинні робити стільки, скільки взагалі можуть; ти повинен пожертвувати найкраще в собі для останньої частини Моєї роботи на землі. Чи справді ти готовий утілити таке в життя?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 4»

611. У будь-який час Мій народ має остерігатися хитрих підступів сатани, охороняючи для Мене браму Мого дому; люди Мого народу мають уміти підтримувати одне одного та забезпечувати одне одного, щоб не втрапити до пастки сатани, бо тоді шкодувати буде вже запізно. Чому Я навчаю вас із такою невідкладністю? Чому Я викладаю вам факти духовного світу? Чому Я нагадую й настановляю вас знову і знову? Чи замислювалися ви коли-небудь про це? Чи приводили коли-небудь ваші роздуми до ясності? Отже, ви маєте не тільки вміти загартовувати себе, спираючись на фундамент минулого, але, більше того, маєте бути здатними виганяти з себе скверну під керівництвом слів сьогоднішнього дня, даючи змогу кожному з Моїх слів укорінитися й розквітнути у твоєму дусі та, що ще важливіше, принести більше плодів. Так є тому, що Я прошу не яскравих, пишних квітів, а щедрих плодів, плодів, що не втрачають своєї стиглості. Чи розумієте ви істинний сенс Моїх слів? Хоча квіти в теплиці незліченні, наче зірки, і привертають до себе весь захоплений натовп, щойно вони в’януть, вони стають такими ж пошарпаними, як хитрі підступи сатани, і ніхто не виявляє до них жодної цікавості. Однак усі ті, кого женуть вітри та палить сонце, хто свідчить про Мене, хоч і не вирізняється чудовим цвітінням, після в’янення квітів принесуть плоди, бо Я від них цього вимагаю. Коли Я промовляю ці слова, наскільки ви їх розумієте? Коли квіти зів’януть і принесуть плоди, і коли всі ці плоди будуть принесені для Моєї втіхи, Я завершу всю Мою роботу на землі та почну втішатися кристалізацією Моєї мудрості!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 3»

612. Протягом тривалого часу всі люди, що вірять у Бога, щиро сподівалися на чудове місце призначення, і всі люди, що вірять у Бога, сподіваються, що до них несподівано прийде удача. Усі вони сподіваються, що незчуються, як вже мирно сидітимуть десь на небесах. Але Я кажу, що ці люди зі своїми прекрасними думками ніколи не знали, чи підходять вони для того, щоб така удача впала на них із неба, або навіть для того, щоб посісти там місце. Нині ви добре знаєте себе, але досі сподіваєтеся уникнути лих останніх днів і руки Всевишнього, коли Він карає злих. Здається, що солодкі мрії та бажання мати все так, як подобається, – це спільна риса всіх людей, зіпсутих сатаною, а не геніальний хід якоїсь окремої людини. Попри все, Я таки хочу покласти край цим вашим навіженим бажанням, як і вашому прагненню отримати благословення. Враховуючи, що ваші переступи численні, а факт вашої непокори зростає, як можуть ці речі поєднуватися з вашими прекрасними планами на майбутнє? Якщо ти хочеш робити помилки на свій розсуд без жодного стримування та водночас ти, як і раніше, хочеш, щоб твої мрії справдилися, тоді Я закликаю тебе й далі перебувати у своєму заціпенінні й ніколи не прокидатися, бо твій сон – то порожній сон, і коли явиться праведний Бог, Він не зробить тобі винятку. Якщо ти просто хочеш, щоб твої мрії справдилися, ніколи не мрій; радше, завжди дивись у вічі істині та фактам. Тільки так ти зможеш бути спасенним. Якими ж є кроки цього методу в рамках конкретики?

По-перше, подивися на всі свої переступи та досліди всі свої вчинки й думки, що не відповідають істині.

Це те, що ви можете зробити легко, і Я вірю, що всі розумні люди на це здатні. Однак ті, хто взагалі не знає, що означають переступ та істина, є винятком, тому що на фундаментальному рівні вони не є розумними людьми. Я говорю з людьми, які були схвалені Богом, чесні, істотно не порушували жодних адміністративних постанов і можуть легко розпізнати власні переступи. Хоча цю єдину річ, яку Я вимагаю від вас, можна легко здійснити, це не єдине, чого Я вимагаю від вас. Попри все, Я сподіваюся, що ви не насміхатиметеся потайки над цією вимогою, і тим більше не дивитиметеся на неї зверхньо й не легковажитимете нею. Ви маєте ставитися до неї серйозно й не відкидати її.

По-друге, для кожного свого переступу та непокори ти повинен шукати відповідну істину, а потім використовувати ці істини для вирішення цих проблем. Після цього заміни свої гріховні вчинки та непокірні думки й дії практикою істини.

По-третє, тобі слід бути простодушною людиною; не намагайся бути вертким, і не будь лукавою людиною. (Тут Я знову прошу вас бути чесною людиною).

Якщо ти зможеш виконати всі ці три речі, то ти належиш до щасливців – людей, мрії яких збуваються, і які отримують удачу. Можливо, ви поставитеся до цих трьох непривабливих вимог серйозно, а можливо, ви поставитеся до них безвідповідально. У кожному разі Моя мета – виконати ваші мрії та втілити ваші ідеали в життя, а не посміятися з вас або пошити вас у дурні.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Переступи приведуть людину до пекла»

613. Я маю багато надій. Я сподіваюся, що ви зможете поводитися правильно й порядно, чесно виконувати свій обов’язок, володіти істиною й людяністю, бути людьми, здатними віддати все, що мають, і навіть своє життя заради Бога, і таке інше. Усі ці сподівання походять від ваших недоліків, вашої зіпсованості й непокори. Якщо жодна з розмов, які Я вів із вами, не була достатньою, щоб привернути вашу увагу, то, ймовірно, все, що Я можу зараз зробити, це більше не говорити нічого. Однак ви розумієте, якими були б наслідки. Я не часто відпочиваю, тому, якщо Я не говоритиму, Я зроблю щось, на що люди дивитимуться. Я міг би загноїти чийогось язика, або змусити когось умерти розчленованим, або викликати в людей нервові аномалії та змусити їх виглядати огидно багатьма способами. А ще Я міг би змусити людей терпіти муки, які Я спеціально для них приготував. Так Я почувався б радісним, дуже щасливим та надзвичайно задоволеним. Завжди говорилося, що «добро відплачується добром, а зло – злом», то чому ж не тепер? Якщо ти захочеш чинити Мені опір і винести якесь судження про Мене, то Я загною тобі рота, і це буде тішити Мене до нескінченності. Це так, бо, зрештою, те, що ти зробив, не є істиною й тим більше не має жодного стосунку до життя, тоді як усе, що Я роблю, є істиною; усі Мої дії відповідають принципам Моєї роботи та адміністративним постановам, які Я викладаю. Тому Я закликаю кожного з вас назбирати трохи чесноти, припинити чинити так багато зла та у вільний час прислухатися до Моїх вимог. Тоді Я почуватимуся радісно. Якби ви вкладали (або жертвували) в істину хоча б одну тисячну частину тих зусиль, які ви вкладаєте в плоть, то, кажу Я, ти не чинив би переступу часто та не мав би гнилого рота. Хіба це не очевидно?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Переступи приведуть людину до пекла»

614. Як член створеного людства, людина мусить зберігати свою власну позицію та поводитися в добре вихований спосіб. Старанно охороняй те, що тобі довірив Творець. Не поводься неналежно й не роби вчинків, що виходять за рамки твоїх можливостей або викликають огиду в Бога. Не намагайся бути величною особою, або стати надлюдиною, або видатною особою, і не прагни стати Богом. Люди не мають бажати бути такими. Прагнення стати великим або надлюдиною абсурдне. Прагнення стати Богом ще більш ганебне; воно огидне й нікчемне. Що є цінним й чого створені істоти мусять прагнути більше всього на світі, так це стати істинною створеною істотою; це єдина мета, до якої мають прагнути всі люди.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний I»

615. Кожен із вас повинен належно виконувати свій особистий обов’язок із відкритим і чесним серцем, і бути готовим заплатити будь-яку необхідну ціну. Як ви сказали, коли настане день, Бог не поведеться несправедливо ні з ким, хто постраждав або заплатив за Нього ціну. Варто дотримуватися переконання такого роду, і правильно, що ви ніколи не повинні про це забувати. Лише в цей спосіб Я можу заспокоїтися щодо вас. Інакше ви назавжди залишитеся людьми, щодо яких Я не заспокоюсь, і ви назавжди будете об’єктами Моєї відрази. Якщо ви всі можете слідувати своєму сумлінню та віддати всіх себе заради Мене, не шкодуючи зусиль для Моєї роботи, присвячуючи енергію всього життя Моїй благовісній роботі, тоді хіба не стрибатиме часто Моє серце від радості за вас? У такий спосіб Я зможу повністю заспокоїтися щодо вас, чи не так?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Про місце призначення»

616. Чи здатен ти конкретно виразити, який характер виявляв Бог у кожний період, такою мовою, яка є відповідною і передає значення того періоду? Чи здатен ти, людина, яка переживає Божу роботу останніх днів, детально описати праведний Божий характер? Чи можеш ти чітко й точно свідчити про Божий характер? Як ти розповіси про те, що побачив і пережив, тим жалюгідним, бідним і набожним релігійним вірянам, які зголоднілі і спраглі праведності та чекають, щоб ти став їхнім пастирем? Які люди чекають, щоб ти став їхнім пастирем? Чи можеш ти уявити? Чи усвідомлюєш ти тягар на своїх плечах, своє доручення та свою відповідальність? Де твоє почуття історичної місії? Як ти служитимеш паном наступного періоду в належний спосіб? Чи маєш ти сильне почуття того, що ти пан? Як слід пояснювати пана всього сущого? Чи це справді пан усіх живих істот і матеріальних речей у світі? Які плани ти маєш щодо поступу подальшої фази роботи? Скільки людей чекають, щоб ти їх пас? Чи тяжке твоє завдання? Вони бідні, жалюгідні, сліпі й розгублені, ридають у темряві – де лежить шлях? Як вони прагнуть, щоб світло, наче падаюча зірка, раптом зійшло та розігнало сили темряви, які гнобили людей стільки років. Вони тривожно сподіваються й тужать за цим і вдень, і вночі – хто може цілковито про це знати? Навіть того дня, коли повз промаює світло, ці люди у своєму глибокому стражданні залишаються ув’язненими в темній в’язниці без надії на звільнення; коли припиниться їхнє ридання? Страшна недоля тих крихких духів, яким ніколи не дарувалося відпочинку, і довго їх тримали отак, зв’язаних немилосердними путами та замерзлою історією. І хто почув звук їхнього ридання? Хто побачив їхній жалюгідний стан? Чи спадало тобі колись на думку, яке Боже серце згорьоване та тривожне? Як може Він витримати вид того, як невинне людство, що його Він створив Своїми власними руками, потерпає таку муку? Зрештою, люди – це жертви, яких було отруєно. І хоча людство вижило до сьогодні, хто б знав, що людство давно отруєне лихим? Чи ти забув, що ти – одна з жертв? Чи ти не бажаєш із любові до Бога поборотися за спасіння всіх тих, хто вижив? Чи ти не бажаєш присвятити всю свою силу тому, щоб віддячити Богу, який любить людство, наче Свою власну плоть і кров? Як саме ти сприйняв би використання Богом, щоб прожити своє надзвичайне життя? Чи справді в тебе є рішучість і віра, щоб прожити значуще життя благочестивої людини, що служить Богові?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як тобі слід ставитися до своєї майбутньої місії?»

617. Ти – створена істота; ти, звичайно, повинен поклонятися Богу й прагнути до життя, сповненого сенсу. Якщо ти не поклоняєшся Богу, а живеш у своїй брудній плоті, то хіба ти не всього лиш звір у людській подобі? Оскільки ти – людська істота, тобі слід присвятити себе Богові й витерпіти всі страждання! Тобі слід із радістю та впевненістю приймати незначні страждання, яким тебе піддано сьогодні, і жити повним сенсу життям, як Йов і Петро. У цьому світі людина носить одяг диявола, їсть їжу, дану дияволом, працює і служить, будучи під контролем диявола, і розтоптана ним до стану покриття брудом. Якщо ти не осягнеш смислу життя або не здобудеш істинного шляху, який сенс у такому житті? Ви – люди, які прагнуть іти правильним шляхом, ті, хто шукає покращення. Ви – люди, які встають у країні великого червоного дракона, ті, кого Бог називає праведними. Хіба це не життя, що має найбільший сенс?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Практика (2)»

618. Ви повинні прагнути зробити все можливе, щоб любити Бога за цих мирних умов. У майбутньому у вас більше не буде можливостей любити Бога, адже люди мають можливість любити Бога лиш у плоті; коли вони житимуть в іншому світі, ніхто не говоритиме про любов до Бога. Хіба це не обов’язок створеної істоти? Тож як ви повинні любити Бога впродовж днів свого життя? Чи ти колись замислювався над цим? Чи ти чекаєш, доки помреш, аби полюбити Бога? Хіба це не порожні балачки? Чому сьогодні ти не прагнеш любити Бога? Чи може любов до Бога посеред клопотів бути справжньою любов’ю до Бога? Причина, з якої говориться, що цей етап Божої роботи незабаром завершиться, полягає в тому, що Бог уже має свідчення перед сатаною. Відтак людині не потрібно нічого робити; її лише просять прагнути любові до Бога в ті роки, поки вона жива, – ось що головне. Оскільки вимоги Бога невисокі, і, крім того, у Його серці палає тривога, Він розкрив підсумок наступного етапу роботи до того, як цей етап роботи закінчився, що ясно показує, скільки часу залишилося; якби Бог не тривожився у Своєму серці, хіба Він промовив би ці слова так рано? Саме тому, що часу замало, Бог діє у такий спосіб. Є надія, що ви зможете полюбити Бога всім своїм серцем, усім розумом і всією силою своєю, так само, як ви плекаєте власне життя. Хіба не це є життям, сповненим найбільшого сенсу? Де ще ви змогли б знайти сенс життя? Хіба ви не настільки сліпі? Чи готовий ти полюбити Бога? Чи гідний Бог людської любові? Чи гідні люди людського поклоніння? Тож що ви повинні робити? Люби Бога сміливо й беззастережно та подивись, що Бог із тобою зробить. Подивись, чи Він тебе умертвить. Загалом, завдання любити Бога є важливішим за копіювання й записування чогось для Бога. Ти повинен віддати перше місце тому, що найважливіше, аби твоє життя могло мати більшу цінність і було сповнене щастя, а потім ти повинен чекати на Божий «вирок» для тебе. Цікаво, чи твій план включатиме любов до Бога? Я бажаю, щоб плани кожного стали довершеними Богом, і щоб усі вони здійснилися.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 42»

619. Людина повинна прагнути жити змістовним життям, а не задовольнятися поточними обставинами. Щоб утілити образ Петра в життя, людина мусить мати знання й досвід Петра. Вона має шукати вищого та глибшого. Вона має шукати глибшої, чистішої любові до Бога та прагнути життя, яке мало б цінність і зміст. Лише це і є справжнім життям; лише тоді людина буде такою, як Петро. Ти повинен зосередитися на ініціативному входженні на позитивну сторону, і не повинен бути пасивним і дозволяти собі відступати заради тимчасового полегшення, ігноруючи при цьому глибші, детальніші та практичніші істини. Ти повинен мати практичну любов, і ти повинен знайти всі можливі способи звільнитися від цього занепадницького, безтурботного життя, яке нічим не відрізняється від тваринного. Ти повинен жити змістовним життям, життям, яке має цінність, і ти не повинен обманювати себе чи ставитися до свого життя як до іграшки. Для кожного, хто має рішучість і любить Бога, немає недосяжних істин і немає справедливості, за яку він не міг би стояти непохитно. Як ти мусиш прожити своє життя? Як ти мусиш любити Бога та цією любов’ю задовольняти Його наміри? У твоєму житті немає більшої справи. Ти передусім повинен мати таку рішучість і наполегливість, а не бути таким, як безхребетні слабаки. Ти маєш навчитися переживати змістовне життя та переживати змістовні істини, а не ставитися до себе так поверхово. Ти й не помітиш, як твоє життя пройде повз тебе; чи буде в тебе після цього й досі ще така можливість полюбити Бога? Чи може людина любити Бога після того, як помре? Ти мусиш мати такі ж рішучість і совість, що й Петро; твоє життя мусить бути змістовним, і ти не повинен себе обманювати. Будучи людиною й тим, хто прагне Бога, ти мусиш бути здатним обдумати своє життя й підходити до нього уважно, враховуючи, як ти повинен віддавати себе Богові, як ти повинен мати змістовнішу віру в Бога та як, оскільки ти любиш Бога, ти повинен любити Його чистіше, красивіше й добріше.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Досвід Петра: його знання про кару та суд»

620. Правильні вимоги Бога до людства й тих, хто слідує за Богом, полягають у такому. Він вимагає від тих, хто за Ним слідує, п’яти речей: істинної віри, вірного слідування, абсолютної покірності, справжнього знання та сердечної боязні.

У цих п’яти вимогах Бог говорить, щоб люди більше не сумнівались у Ньому та не керувалися своєю уявою чи невизначеними й абстрактними поглядами, коли слідують за Ним; люди не мають слідувати за Богом, спираючись на якісь фантазії чи уявлення. Він вимагає, щоб кожен із тих, хто за Ним слідує, робив це вірно, а не впівсили чи без відданості. Коли Бог ставить до тебе якісь вимоги, випробовує тебе, судить, обтинає або дисциплінує чи вражає тебе, ти мусиш повністю Йому підкорятися. Ти не маєш питати про причини, ставити умови й тим більше говорити про підстави. Твоя покора має бути абсолютною. Знання Бога – це та сфера, якої людям бракує найбільше. Вони часто нав’язують Богу вислови, твердження та слова, які Його не стосуються, вважаючи, що саме такі слова є найточнішим визначенням знання про Бога. Вони й гадки не мають, що ці вислови, які походять від людської уяви, їхніх власних міркувань і знань, жодним чином не стосуються Божої сутності. Тож Я хочу сказати вам, що коли йдеться про знання, які Бог бажає бачити в людей, Він просить не лише того, щоб ти визнав Його та Його слова, але й того, щоб твоє знання про Нього було правильним. Навіть якщо ти можеш сказати лише одне речення чи усвідомлюєш лише малесеньку дрібку, ця малесенька дрібка усвідомлення є правильною, істинною та сумісною із сутністю Самого Бога. Причина в тому, що Бог гидує будь-яким неправдоподібним або нерозважливим прославлянням чи похвалою на Свою адресу. Більше того, Він ненавидить, коли люди ставляться до Нього як до повітря. Він ненавидить, коли при обговоренні тем про Бога люди говорять, не зважаючи на факти, говорять без вагань, як заманеться та як вважають за потрібне; більше того, Він ненавидить тих, хто вважає, ніби знає Бога, і хизується своїми знаннями про Нього, обговорюючи теми, пов’язані з Ним, без жодної стриманості й застережень. Остання з п’яти вищезгаданих вимог – сердечна боязнь: це кінцева вимога Бога до всіх, хто за Ним слідує. Коли людина володіє правильним та істинним знанням про Бога, вона здатна по-справжньому Бога боятися й утікати від злого. Ця боязнь іде з глибини серця; ця боязнь віддається добровільно, а не через тиск із боку Бога. Бог не просить, щоб ти дарував Йому якесь гарне ставлення, вчинки чи зовнішню поведінку; натомість Він просить, щоб ти боявся й жахався Його в глибині серця. Така боязнь досягається внаслідок змін у твоєму житті-характері, здобуття знань про Бога та розуміння Божих діянь, усвідомлення Божої сутності й визнання того факту, що ти – одна з Його створених істот. Тому Я тут описую таку боязнь словом «сердечна» з тією метою, щоб люди зрозуміли, що їхня боязнь перед Богом повинна йти з глибини серця.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний X»

621. Нині ви всі маєте якнайшвидше зазирнути в себе, щоб побачити, скільки зради щодо Мене ще залишається у вас. Я з нетерпінням чекаю на вашу відповідь. Не будьте недбалими, коли маєте справу зі Мною. Я ніколи не граюся в ігри з людьми. Якщо Я говорю, що зроблю щось, то Я це зроблю обов’язково. Я сподіваюся, що кожен із вас буде тим, хто серйозно ставиться до Моїх слів, а не думає, що це буцімто наукова фантастика. Я хочу від вас конкретних дій, а не ваших фантазій. Далі ви маєте відповісти на Мої запитання, а саме:

1) Якщо ти справді служитель, чи можеш ти служити Мені віддано, без щонайменшої недбалості чи негативу?

2) Якщо ти з’ясуєш, що Я ніколи не цінував тебе, чи зможеш ти залишитися служити Мені все життя?

3) Якщо Я, як і раніше, дуже холодний до тебе, незважаючи на те, що ти доклав багато зусиль, чи зможеш ти й далі працювати для Мене у безвісності?

4) Якщо після того, як ти витратишся на Мене, Я не задовільню твоїх дрібних вимог, чи засмутишся ти й розчаруєшся в Мені, чи навіть розлютишся та вигукуватимеш образи?

5) Якщо ти завжди був дуже вірним, з великою любов’ю ставився до Мене, але ти потерпаєш від хвороб і фінансових труднощів, тебе залишають друзі та родичі, або ти зазнаєш інших нещасть у житті, чи збережеться твоя вірність і любов до Мене?

6) Якщо нічого з того, що ти уявляв у своєму серці, не відповідає тому, що Я зробив, як тобі слід іти своїм майбутнім шляхом?

7) Якщо ти не отримаєш нічого з того, що сподівався отримати, чи зможеш ти й далі бути Моїм послідовником?

8) Якщо ти ніколи не розумів мети та значення Моєї роботи, чи зможеш ти бути покірною людиною, яка не робить довільних суджень і висновків?

9) Чи можеш ти дорожити всіма словами, які Я сказав, і всіма справами, які Я зробив, поки був разом із людством?

10) Чи можеш ти бути Моїм вірним послідовником, готовим усе життя страждати за Мене, хоч нічого не отримуєш?

11) Чи здатний ти заради Мене відмовитися від розгляду та планування свого майбутнього шляху виживання чи від підготовки до нього?

Ці запитання є Моїми останніми вимогами до вас, і Я сподіваюся, що всі ви зможете дати Мені відповіді.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Дуже серйозна проблема – зрада (2)»

622. Те, чого Я бажаю, – це твоя вірність і покора зараз, твоя любов і свідчення зараз. Навіть якщо ти наразі не знаєш, що таке свідчення чи що таке любов, ти мусиш принести Мені всього себе та віддати Мені свої єдині скарби: свою відданість і покору. Ти мусиш знати, що свідчення про Мою перемогу над сатаною лежить у вірності й покорі людини, так само як і свідчення про Моє повне завоювання людини. Обов’язок твоєї віри в Мене – свідчити про Мене, бути вірним Мені й нікому більше та бути покірним до кінця. Перш ніж Я почну наступний етап Своєї роботи, як ти про Мене свідчитимеш? Як ти будеш Мені вірним і покірним? Чи ти присвятиш усю свою вірність своєму призначенню, а чи ти просто здасися? Що б ти вибрав: підкоритись усім Моїм планам (навіть якщо в них буде нещастя чи смерть) або втекти на півдорозі, щоб уникнути Моєї кари? Я тебе караю, щоб ти про Мене свідчив, щоб був вірний Мені і покірний. Більше того, теперішня кара призначена розгорнути наступний етап Моєї роботи та дати їй просуватися без завад. Тож закликаю тебе бути мудрим і не ставитися ні до свого життя, ні до значення твого буття як до піску, нічого не вартого. Чи ти можеш точно знати, якою буде Моя прийдешня робота? Чи ти знаєш, як Я працюватиму в прийдешні дні та як розгортатиметься Моя робота? Ти мусиш знати значення того, як ти відчував на собі Мою роботу, більше того – значення твоєї віри в Мене. Я стільки зробив; як би Я міг здатися на півдорозі так, як ти уявляєш? Я зробив таку обширну роботу; як би Я міг її знищити? Справді, Я прийшов покласти цьому періоду край. Це так, але, більше того, ти мусиш знати, що Я почну новий період, почну нову роботу і, найголовніше, поширюватиму Євангеліє Царства. Тож ти мусиш знати, що теперішня робота призначена лише почати період і закласти фундамент для того, щоб поширювати Євангеліє в прийдешні часи та покласти в майбутньому край цьому періоду. Моя робота не така проста, як ти думаєш, і не така нікудишня чи безглузда, як ти можеш вважати. Тому маю все одно сказати тобі: ти повинен віддати своє життя Моїй роботі, і, більше того, ти повинен присвятити себе Моїй славі. Довго Я прагнув, щоб ти про Мене свідчив, і ще довше Я прагнув, щоб ти поширював Моє Євангеліє. Ти повинен розуміти, що в Моєму серці.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Що ти знаєш про віру?»