Люди давно вже вірять у Бога, та більшість із них не розуміє, що значить слово «Бог», і просто слідує в збентеженні. Вони гадки не мають, чому саме люди мають вірити в Бога чи хто Бог такий. Якщо люди знають тільки, що треба вірити в Бога та слідувати за Ним, але не хто Бог такий, і якщо вони також не знають Бога, хіба це не величезне посміховисько? Незважаючи на те, що, діставшись так далеко, люди узріли багато небесних таємниць і почули багато глибоких знань, які людина ще ніколи не розуміла, вони не тямлять багатьох найпростіших істин, над якими людина ще ніколи не замислювалася. Хтось може сказати: «Ми багато років віримо в Бога. Як би ми могли не знати, хто такий Бог? Хіба це запитання нас не принижує?». Однак насправді хоча люди сьогодні й слідують за Мною, вони нічого не знають ні про яку сьогоденну роботу й не можуть осягнути навіть найпростіші, найочевидніші запитання, не кажучи вже про такі надзвичайно складні, як запитання про Бога. Знай, що запитання, які тобі байдужі, які ти не визначив, – це запитання, зрозуміти які для тебе найважливіше, тому що ти вмієш тільки слідувати за натовпом без уваги й турботи щодо того, чим ти мав би споряджатися. Чи справді ти знаєш, чому повинен вірити в Бога? Чи дійсно ти знаєш, хто такий Бог? Чи справді ти знаєш, хто така людина? Якщо ти як людина, яка вірить у Бога, не розумієш цих речей, хіба ти не втрачаєш гідність вірянина? Моя робота сьогодні така: спонукати людей усвідомити свою сутність, зрозуміти все, що Я роблю, і пізнати правдиве лице Бога. Це заключний акт Мого плану управління, остання стадія Моєї роботи. Ось чому Я кажу вам про всі таємниці життя заздалегідь, щоб ви могли прийняти їх від Мене. Оскільки це робота заключного періоду, Я мушу розповісти вам усі життя-істини, які ви раніше не сприймали, хоч ви й не здатні зрозуміти чи витримати їх просто через те, що ви занадто недосконалі й занадто погано споряджені. Я завершу Свою роботу; Я закінчу роботу, яку мушу зробити, і розкажу вам про все, що Я вам доручив, щоб ви знову не заблукали та не піддались інтригам лихого, коли зійде темрява. Є багато шляхів, які ви не розумієте, багато справ, про які ви не знаєте. Ви такі неуки; Я добре знаю ваш духовний стан і ваші недоліки. Тому хоч і є багато слів, які ви не здатні зрозуміти, Я все одно готовий розповісти вам усі ті істини, які ви ніколи раніше не сприймали, бо я постійно тривожуся, чи здатні ви, маючи такий духовний стан, твердо стояти у своєму свідченні про Мене. Не те щоб Я мав про вас невисоку думку; усі ви – тварини, які ще повинні пройти Моє дресирування, і Я геть не бачу, скільки слави всередині вас. Хоча Я витратив багато сил, працюючи над вами, та позитивного у вас ніби й немає, а негативне можна порахувати на пальцях і використати хіба як свідчення, що соромлять сатану. Майже все інше у вас – то отрута сатани. Ви сподіваєтеся на Мене, наче ви поза спасінням. У таких обставинах Я дивлюся, як ви по-різному себе проявляєте та поводите, і зрештою пізнаю ваш істинний духовний стан. Ось чому Я завжди за вас хвилююся: якби полишити людей самих жити своє життя, чи були б вони такі, як сьогодні, чи їм дійсно було б краще, ніж сьогодні? Хіба ваш дитинний духовний стан вас не тривожить? Чи справді ви можете бути як обраний народ Ізраїлю – повсякчас вірні Мені й лише Мені? Те, що у вас виявляється, – то не пустотливість дітей, які заблукали від батьків, а звірячість, що нею вибухають тварини, яких не сягають хазяйські батоги. Ви мусите знати свою натуру, яка також є слабкістю, що її ви всі поділяєте; це хвороба, спільна для вас усіх. Тож сьогодні Мій єдиний заклик до вас – щоб ви були непохитні у своєму свідченні про Мене. За жодних обставин не давайте старій хворобі знову загостритися. Найголовніше – це свідчити: то серце Моєї роботи. Ви мусите прийняти Мої слова так само, як Марія прийняла одкровення Єгови, що прийшло до неї вві сні: повіривши і згодом скорившись. Тільки це вважається доброчесністю. Адже ви – ті, хто чує Мої слова найбільше, найблагословенніші Мною. Я вам дав усі Мої цінні атрибути, Я вам усе дарував, але ви так безмірно відрізняєтеся за станом від народу Ізраїлю; ви просто день і ніч. Та порівняно з ними ви отримали настільки більше; поки вони відчайдушно чекають на Моє явлення, ви проводите зі Мною приємні дні, поділяючи Мої дари. З огляду на цю різницю, що вам дає право кричати, і сперечатися зі Мною, і вимагати своєї частки Моїх атрибутів? Хіба не багато ви здобули? Я вам стільки даю, але ви натомість даєте Мені тільки несамовитий сум і тривогу, нестримне обурення та невдоволення. Ви такі огидні – але ви ще й жалюгідні, тож у Мене немає вибору, крім як проковтнути все Своє обурення та знов і знов озвучувати вам Свої заперечення. За тисячі років роботи Я ніколи не докоряв людству, бо виявив, що протягом усього розвитку людства найвідомішими поміж вас ставали тільки дурисвіти, наче вони були дорогоцінною спадщиною, яку вам полишили славетні предки з давніх часів. Як Я ненавиджу тих недолюдків, тих свиней і собак. Совісті у вас замало! Характер у вас занадто підлий! Серця ваші занадто жорсткі! Якби Я приніс такі слова й роботу ізраїльтянам, Я вже давно здобув би славу. Та поміж вас це недосяжне; поміж вас є тільки жорстока недбалість, ваша демонстративна байдужість і ваші виправдання. Ви занадто нечулі й геть нічого не варті!

Ви мусите повністю присвятити себе Моїй роботі. Ви мусите робити роботу, яка Мені корисна. Я готовий пояснити вам усе, чого ви не розумієте, щоб ви могли здобути від Мене все, чого вам не вистачає. Незважаючи на те, що ваші вади занадто численні, щоб їх злічити, Я готовий і надалі виконувати над вами ту роботу, яку мушу, даючи вам Свою остаточну милість, щоб ви могли отримати від Мене користь і здобути славу, яка у вас відсутня та яку світ ще ніколи не бачив. Я стільки років працював, та жодна людина ніколи Мене не знала. Я бажаю розповісти вам таємниці, які більше ніколи нікому не розповідав.

Поміж людьми Я був Духом, якого вони не бачили, Духом, з яким вони ніколи не могли вступити в контакт. Через Мої три стадії роботи на землі (створення світу, спокута і знищення) Я являюся поміж ними в різні часи (ніколи не привселюдно), щоб робити поміж них Свою роботу. Уперше Я прийшов поміж людей у період Спокути. Звісно, Я прийшов у юдейську сім’ю; таким чином, першими, хто побачив прихід Бога на землю, були юдеї. Причина того, чому Я робив цю роботу особисто, полягала в тому, що Я хотів використати Свою втілену плоть як жертву за гріх у Своїй роботі спокути. Отже, першими, хто Мене побачив, були юдеї в період Благодаті. То був перший раз, коли Я працював у плоті. У період Царства Моя робота – завойовувати та вдосконалювати, тож Я знов роблю Свою пастирську роботу в плоті. Це другий раз, коли Я працюю в плоті. На двох заключних стадіях роботи те, з чим контактують люди, – уже не невидимий, нематеріальний Дух, а людина, що є Духом, здійсненим у плоті. Тож у людських очах Я знову стаю людиною, що зовсім не виглядає й не відчувається як Бог. Більше того, Бог, якого бачать люди, – не тільки чоловік, але й жінка, що їх украй дивує та спантеличує. Знов і знов Моя надзвичайна робота крушила старі вірування, які люди мали багато-багато років. Люди приголомшені! Бог – не просто Святий Дух, Дух, семикратно посилений Дух або всеосяжний Дух, але також і людина – звичайна людина, винятково пересічна людина. Він не тільки чоловік, але й жінка. Вони подібні в тому, що обидва – діти людські, і відмінні в тому, що один був зачатий Святим Духом, а друга народилася від людини, хоч і походить безпосередньо від Духа. Вони подібні в тому, що обидва є втіленою Божою плоттю, яка виконує роботу Бога Отця, і відмінні в тому, що один звершив роботу спокути, а друга вершить роботу завоювання. Обидва представляють Бога Отця, та один – Викупитель, повний люблячої доброти й милосердя, а друга – Бог праведності, повний гніву та суду. Один – Найвищий Владика, який почав роботу спокути, а друга – праведний Бог, який вершить роботу завоювання. Один – Початок, друга – Кінець. Один – безгрішна плоть, а друга – плоть, що завершує відкуплення, продовжує роботу й ніколи не грішить. Обидва – той самий Дух, але Вони живуть у різній плоті й народились у різних місцях, і Їх розділяє кілька тисяч років. Однак усі Їхні діла взаємно доповняють одне одного, ніколи не суперечать одне одному, і про них можна говорити одночасно. Обидва – люди, та один був малим хлоп’ям, а друга – дівчатком. Усі ці численні роки люди бачили не тільки Духа й не тільки людину, чоловіка, а й багато речей, які не збігаються з людськими уявленнями; таким чином, люди ніколи не можуть уповні Мене збагнути. Вони постійно наполовину вірять і наполовину сумніваються в Мені – наче Я справді існую, та при цьому є примарним сном, – і саме тому люди аж до сьогодні досі не знають, хто такий Бог. Чи дійсно ти можеш узагальнити Мене в одному простому реченні? Чи справді ти смієш казати: «Ісус – не хто інший, як Бог, і Бог – не хто інший, як Ісус»? Чи дійсно ти настільки сміливий, щоб казати: «Бог – не хто інший, як Дух, і Дух – не хто інший, як Бог»? Чи легко тобі казати: «Бог – просто людина, убрана в плоть»? Чи справді в тебе є хоробрість стверджувати: «Образ Ісуса – то великий образ Божий»? Чи здатен ти своїм красномовством ретельно роз’яснити Божий образ і характер? Чи дійсно ти смієш казати: «Бог створив за Своїм власним образом і подобою лише чоловіків, а не жінок»? Якщо ти так кажеш, то поміж Моїх обраних не було б жодної жінки, і тим паче жінки не були б однією з груп людського роду. Тож чи справді ти знаєш, хто такий Бог? Чи Бог – людина? Чи Бог – Дух? Чи Бог – справді чоловік? Чи може лише Ісус виконати роботу, яку Я маю зробити? Якщо ти вибереш лише одне з цього, щоб узагальнити Мою сутність, то ти вірний і вкрай нетямущий вірянин. Якби Я працював як утілена плоть один раз і лише один раз, чи ви б визначали Мої межі? Чи дійсно ти можеш уповні Мене зрозуміти з одного погляду? Чи дійсно ти можеш повністю Мене узагальнити на основі того, з чим ти стикався протягом життя? Якби Я робив схожу роботу в обох Моїх утіленнях, як би ви мене сприймали? Чи ви б залишили Мене навіки прибитим до хреста? Чи міг би Бог бути таким простим, як ти стверджуєш?

Хоча ваша віра дуже щира, ніхто з вас не здатен усе про Мене розповісти, ніхто не може вповні засвідчити всі факти, що ви бачите. Подумайте про це: сьогодні більшість із вас занедбала свої обов’язки та натомість гониться за плоттю, насичує плоть і жадібно втішається плоттю. Ви маєте мало істини. Як же ви тоді можете свідчити про все, що бачили? Чи дійсно ви впевнені, що можете бути Моїми свідками? Якщо прийде день, коли ти будеш не здатен засвідчити про все, що побачив сьогодні, то ти втратиш призначення створінь, і у твого буття не буде жодного сенсу. Ти станеш не гідний бути людиною. Навіть можна було б сказати, що ти не будеш людиною! Я виконав над вами незмірну роботу, але оскільки ти зараз нічого не вчишся, нічого не усвідомлюєш, і труди твої не дають результату, то коли Мені настане час розширювати Свою роботу, ти лише байдуже витріщатимешся, недорікуватий і геть ні на що не гідний. Хіба це не зробить тебе грішником на всі часи? Коли прийде той час, хіба ти не відчуєш щонайглибшого жалю? Хіба ти не впадеш у смуток? Уся Моя робота сьогодні робиться не з неробства та нудьги, а щоб закласти фундамент для Моєї майбутньої роботи. Це не означає, що Я в безвиході та мушу придумати щось нове. Ти мусиш розуміти роботу, яку Я роблю; це не те, що робить дитина, яка грається на вулиці, це робота, яка представляє Мого Отця. Ви мусите знати, що це не Я Сам усе це роблю; натомість Я представляю Свого Отця. Тим часом ваша роль – виключно слідувати, слухатися, мінятися та свідчити. Те, що ви маєте зрозуміти, – це те, чому ви маєте в Мене вірити; це найголовніше питання, яке ви всі маєте зрозуміти. Мій Отець заради Своєї слави наперед призначив вас усіх Мені від миті, коли Він створив світ. Це заради Моєї роботи й заради Його слави Він призначив вас наперед. Це через Мого Отця ви в Мене вірите; це через попереднє призначення Моїм Отцем ви за Мною слідуєте. Ніщо з цього ви не вибирали самі. Навіть важливіше, аби ви розуміли, що ви ті, кого Мій Отець дарував Мені, щоб ви про Мене свідчили. Оскільки Він дав вас Мені, ви мусите дотримуватися шляхів, які Я вам дарую, а також шляхів і слів, яких Я вас учу, бо це ваш обов’язок – дотримуватися Моїх шляхів. Така первісна мета вашої віри в Мене. Тому кажу вам так: ви лише люди, яких Мій Отець дарував Мені, щоб ви дотримувалися Моїх шляхів. Однак ви лише вірите в Мене; ви не від Мене, бо ви не з родини ізраїльтян, а натомість ви такі, як давній змій. Усе, чого Я від вас прошу, – це свідчити про Мене, але сьогодні ви мусите йти Моїми шляхами. Усе це – заради майбутнього свідчення. Якщо ви діятимете як люди, що лише слухають про Мої шляхи, то ви будете нічого не варті, і значення того, що Мій Отець вас Мені дарував, буде втрачено. Ось що Я наполегливо кажу вам: ви мусите йти Моїми шляхами.