I

Людина переживала Мою теплоту, людина істинно служила Мені, і людина істинно корилася Мені, роблячи все для Мене в Моїй присутності. Але це недосяжно для людей сьогодні; вони тільки й роблять, що плачуть у своєму дусі, наче їх схопив голодний вовк, і можуть тільки дивитися на Мене з тужливою безпомічністю, без кінця закликаючи Мене. Але врешті-решт вони не можуть вийти зі свого скрутного становища. У минулому люди давали обіцянки в Моїй присутності, клялися в Моїй присутності небом і землею, що відплатять за Мою доброту своєю прихильністю. Вони гірко плакали переді Мною, і звук їхнього плачу розривав серце, був нестерпним. Внаслідок їхньої рішучості Я часто надавав людям допомогу. Незліченну кількість разів люди приходили до Мене, щоб коритися Мені, важко забути їхню любу манеру. Незліченну кількість разів вони любили Мене, непохитні у своїй відданості, зі щирістю, вартою захвату. Незліченну кількість разів вони любили Мене до такої міри, що жертвували самим своїм життям, вони любили Мене більше, ніж самих себе, і, бачачи їхню щирість, Я прийняв їхню любов. Незліченну кількість разів вони присвячували себе в Моїй присутності, заради Мене, байдужі перед обличчям смерті, і Я згладив занепокоєння з їхнього чола та уважно розглянув їхні обличчя. Незліченну кількість разів Я любив їх, як заповітний скарб, і незліченну кількість разів Я ненавидів їх, як Свого власного ворога. Однак те, що Я маю на думці, залишається незбагненним для людини.

II

Коли люди сумні, Я приходжу втішити їх, а коли вони слабкі, Я приходжу підтримати їх. Коли вони заблукали, Я вказую їм напрямок. Коли вони гірко плачуть, Я витираю їхні сльози. Але коли Я сумний, хто може втішити Мене своїм серцем? Коли Моє серце палає від тривоги, хто є уважним до Мого серця? Коли Я у скорботі, хто може зцілити рани в Моєму серці? Коли Я потребую когось, хто зголоситься співпрацювати зі Мною? Чи може бути так, що колишнє ставлення людей до Мене тепер втрачено й більше ніколи не повернеться? Чому нічого з цього не залишилося в людській пам’яті? Як вийшло, що люди забули все це? Чи не тому все це так, що людство зіпсоване своїм ворогом?

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 27»