Кожен раз, коли Бог приходить на землю, Він змінює своє ім’я, Свою стать, Свій образ і Свою роботу; Він не повторює Свою роботу. Він – Бог, який завжди новий і ніколи не старий. Коли Він приходив раніше, Його звали Ісусом; чи може Він усе ще називатися Ісусом на цей раз, коли Він прийде знову? Коли Він прийшов раніше, Він був чоловіком; чи може Він знову стати чоловіком цього разу? Його робота, коли Він прийшов у період Благодаті, полягала в тому, щоб бути прибитим до хреста; коли Він прийде знову, чи може Він усе ще спокутувати людство від гріха? Чи може Він знову бути прибитий до хреста? Хіба це не означало б повторення Його роботи? Хіба ти не знав, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Є ті, хто говорить, що Бог незмінний. Це вірно, але це стосується незмінності Божого характеру і Його сутності. Зміни в Його імені та роботі не доводять, що Його сутність змінилася; іншими словами, Бог завжди буде Богом, і це ніколи не зміниться. Якщо ти кажеш, що робота Бога незмінна, тоді чи міг би Він завершити свій шеститисячолітній план управління? Ти знаєш тільки те, що Бог навіки незмінний, але чи відомо тобі, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Якщо робота Бога незмінна, то чи міг Він вести людство впродовж усього шляху аж до сьогоднішнього дня? Якщо Бог незмінний, то чому Він уже здійснив роботу двох періодів? Його робота ніколи не перестає рухатися вперед, а це означає, що Його характер поступово розкривається людині, і те, що розкривається, є притаманним Йому характером. На початку Божий характер був прихований від людини, Він ніколи прямо не відкривав Свій характер людині, і людина просто не знала про Нього. Через це Він використовує Свою роботу, щоб поступово розкривати Свій характер людині, але виконання роботи у такий спосіб не означає, що Божий характер змінюється в кожному періоді. Це не той випадок, коли Божий характер постійно змінюється, тому що Його воля завжди змінюється. Радше, справа в тому, що, оскільки періоди Його роботи різні, Бог бере Свій вроджений характер у всій його повноті і крок за кроком відкриває його людині, щоб людина могла пізнати Його. Але це в жодному разі не є доказом того, що у Бога спочатку не було певного характеру або що Його характер поступово змінювався з плином періодів – таке розуміння було б помилковим. Бог відкриває людині притаманний Йому й особливий характер – те, Ким Він є, – відповідно до плину періодів; робота одного періоду не може виразити весь характер Бога. Отже, слова «Бог завжди новий і ніколи не старий» відносяться до Його роботи, а слова «Бог незмінний» відносяться до того, що Бог за Своєю суттю має і Ким Він є. Як би там не було, ти не можеш зробити так, щоб робота шести тисяч років залежала від однієї точки, або описати її мертвими словами. Такою є людська безглуздість. Бог не такий простий, як уявляє собі людина, і Його робота не може затримуватися в якомусь одному періоді. Єгова, наприклад, не може завжди означати ім’я Бога; Бог також може виконувати свою роботу під ім’ям Ісус. Це ознака того, що Божа робота завжди рухається вперед.

Бог завжди є Богом, і Він ніколи не стане сатаною; сатана завжди є сатаною, і він ніколи не стане Богом. Божа мудрість, Божа дивовижність, Божа праведність і Божа велич ніколи не зміняться. Його сутність і те, що у Нього є і Ким Він є, ніколи не зміниться. Однак що стосується Його роботи, то вона завжди просувається вперед, завжди йде глибше, тому що Він завжди новий і ніколи не старіє. У кожен період Бог приймає нове ім’я, у кожен період Він робить нову роботу, і в кожен період Він дозволяє Своїм творінням побачити Його нову волю і новий характер. Якщо в новий період люди не зможуть побачити вираження нового Божого характеру, хіба вони не приб’ють Його до хреста назавжди? І, чинячи так, хіба вони не визначили б Бога? Якби Бог прийшов у плоті тільки як чоловік, люди визначили б його як чоловіка, як Бога чоловіків, і ніколи б не повірили, що Він – Бог жінок. Тоді чоловіки вважали б, що Бог тієї ж статі, що й чоловіки, що Бог – глава чоловіків, але як тоді бути з жінками? Це несправедливо; хіба це не упереджене ставлення? Якби це було так, то всі ті, кого спас Бог, були б такими ж чоловіками, як Він, і жодна жінка не була б спасенною. Коли Бог творив людей, Він створив Адама і Єву. Він створив не тільки Адама, але створив чоловіка і жінку за Своїм образом. Бог – не тільки Бог чоловіків, але і Бог жінок. Бог вступає в новий етап роботи в останні дні. Він розкриє ще більше рис Свого характеру, і це не буде співчуттям і любов’ю часів Ісуса. Оскільки у Нього в руках нова робота, ця нова робота буде супроводжуватися новим характером. Отже, якби ця робота була здійснена Духом – якби Бог не став плоттю, а натомість Дух говорив безпосередньо через грім, так що в людини не було б можливості вступити з Ним у контакт, чи змогла би людина дізнатися про Його характер? Якби тільки Дух здійснював цю роботу, тоді у людини не було б жодного способу пізнати Божий характер. Люди можуть побачити Божий характер своїми власними очима тільки тоді, коли Він стає плоттю, коли Слово являється у плоті, і Він виражає весь Свій характер через плоть. Бог дійсно і воістину живе серед людей. Він відчутний; людина дійсно може взаємодіяти з Його характером, взаємодіяти з тим, що у Нього є і Ким Він є; тільки так людина може по-справжньому пізнати Його. У той же час Бог також завершив роботу, у якій «Бог є Богом чоловіків і Богом жінок», і завершив усю Свою роботу в плоті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»