У період Закону Єгова встановив багато заповідей, які Мойсей мав передати ізраїльтянам, які пішли за ним із Єгипту. Ці заповіді були дані Єговою ізраїльтянам і не мали ніякого відношення до єгиптян; вони призначалися для стримування ізраїльтян, і Він використав ці заповіді, щоб накласти на них вимоги. Чи дотримувалися вони суботи, чи поважали вони своїх батьків, чи поклонялися ідолам і так далі – це були принципи, за якими вони були визнані грішними або праведними. Серед них були ті, кого вразив вогонь Єгови, деякі були закаменовані до смерті, а деякі отримали благословення Єгови, і це визначалося на підставі того, чи дотримувалися вони цих заповідей, чи ні. Тих, хто не дотримувався суботи, побивали камінням на смерть. Ті священики, які не дотримувалися суботи, були вражені вогнем Єгови. Тих, хто не виявляв поваги до своїх батьків, також забивали камінням на смерть. Усе це було схвалено Єговою. Єгова встановив Свої заповіді і закони так, щоб, коли Він керував ними в їхньому житті, люди слухали і корилися Його слову, а не повставали проти Нього. Він використовував ці закони, щоб тримати новонароджену людську расу під контролем, щоб краще закласти основу для Своєї майбутньої роботи. Отже, ґрунтуючись на роботі, яку виконав Єгова, перший період було названо періодом Закону. Хоча Єгова виголосив багато тверджень і виконав великий обсяг роботи, Він тільки позитивно направляв людей, навчаючи цих необізнаних людей, як бути людьми, як жити, як розуміти дорогу Єгови. Здебільшого робота, яку Він виконував, полягала в тому, щоб спонукати людей іти Його дорогою і дотримуватися Його законів. Була виконана праця над людьми, які були поверхнево зіпсовані; вона не сягала так глибоко, щоб трансформувати їхній характер або забезпечити прогрес у житті. Він переймався лише використанням законів для встановлення обмежень для людей та контролю над ними. Для тогочасних ізраїльтян Єгова був просто Богом у храмі, Богом на небесах. Він був хмарним стовпом, вогняним стовпом. Усе, що Єгова вимагав від них, – це підкорятися тому, що люди сьогодні знають як Його закони і заповіді – можна навіть сказати, правила, – тому що те, що робив Єгова, призначалося не для того, щоб перетворити їх, а для того, щоб дати їм більше того, що повинна мати людина, і наставляти їх зі Своїх власних уст, тому що після створення у людини не було нічого, чим вона повинна була володіти. І ось, Єгова дав людям те, чим вони повинні володіти для свого життя на землі, допомігши людям, яких Він вів, перевершити їхніх предків, Адама і Єву, тому що те, що Єгова дав їм, перевершило те, що Він дав Адаму і Єві на початку. Як би там не було, праця, яку Єгова звершив в Ізраїлі, полягала тільки в тому, щоб направляти людство і спонукати його визнати свого Творця. Він не підкоряв і не перетворював їх, а тільки направляв їх. Це підсумок праці Єгови в період Закону. Це – передісторія, правдива історія, суть Його роботи по всій землі Ізраїлю і початок Його шеститисячолітньої праці – з тим, щоб тримати людство під контролем руки Єгови. Із цього народилася додаткова робота в Його шеститисячолітньому плані управління.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Праця в період Закону»