Кожен етап праці, виконаної Богом, має своє практичне значення. Тоді, коли прийшов Ісус, Він прийшов у вигляді чоловіка, а коли Бог приходить цього разу, Він має вигляд жінки. Із цього ви можете бачити, що Боже створення і чоловіків, і жінок може бути корисним у Його роботі, і у Нього немає відмінності за ознакою статі. Коли приходить Його Дух, Він може зодягтися в будь-яке тіло, яке забажає, і це тіло може представляти Його; будь то тіло чоловіка або жінки, воно може представляти Бога, доти, доки воно є Його втіленою плоттю. Якби Ісус у час Свого приходу з’явився як жінка, іншими словами, якби Святий Дух зачав дівчинку, а не хлопчика, цей етап праці однаково був би завершений. Якби це було так, то нинішній етап праці мав би бути завершений чоловіком, але робота все одно була б виконана. Робота, виконана на кожному етапі, має своє значення; жоден етап роботи не повторюється і не суперечить іншому. У той час Ісуса, який здійснював Свою роботу, називали єдиним Сином, а поняття «син» передбачає чоловічий рід. Чому на даному етапі не згадується єдиний Син? Тому що умови виконання праці вимагають зміни статі в порівнянні зі статтю Ісуса. У Бога немає розрізнення за статтю. Він робить Свою роботу так, як Йому хочеться, і, виконуючи Свою роботу, Він не підпадає під жодні обмеження, а є особливо вільним. Однак кожен етап роботи має своє практичне значення. Бог двічі ставав тілом, і само собою зрозуміло, що Його втілення в останні дні – це останній раз. Він прийшов, щоб відкрити всі Свої діяння. Якби на цій стадії Він не став тілом, щоб особисто звершувати працю, маючи людей за свідків, людина назавжди залишилася б прихильником уявлення про те, що Бог – тільки чоловік, а не жінка. До цього все людство вірило в те, що Бог може бути лише чоловіком, а жінка не може називатися Богом, оскільки все людство вважало чоловіків за тих, хто має владу над жінками. Люди вірили, що жодна жінка не може перебрати на себе владу, лише чоловіки. Що більше, вони навіть казали, що чоловік – це голова жінки, і що жінка мусить коритися чоловікові і не може перевершити його. У минулі часи, коли казали, що чоловік є головою жінки, це стосувалось спокушених змієм Адама і Єви, а не чоловіка і жінки, якими їх створив Єгова на початку. Звичайно, жінка повинна слухатися і любити свого чоловіка, а чоловік повинен навчитися годувати та утримувати свою сім’ю. Це закони і настанови, встановлені Єговою, яких людство має дотримуватись у своєму житті на землі. Єгова сказав жінці: «До мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Він сказав це тільки для того, щоб людство (тобто і чоловік, і жінка) могло жити нормальним життям під владою Єгови, і щоб життя людства мало структуру і не випадало з належного порядку. Тому Єгова запровадив відповідні правила того, як чоловік і жінка повинні поводитись, однак це стосувалося лише всіх створінь, що живуть на землі, і не мало жодного відношення до плоті втіленого Бога. Як Бог міг бути таким самим, як і створені Ним істоти? Його слова були звернені лише до створеного Ним людства; саме для того, аби людство могло жити нормальним життям, Він установив правила для чоловіка та жінки. На початку, коли Єгова створив людство, Він створив два види людських істот – як чоловічої, так і жіночої статі; тому і в Його втілених плотських тілах існує поділ на чоловіче та жіноче. Він не приймав рішення щодо Своєї роботи на основі слів, промовлених Ним до Адама та Єви. Ті два рази, коли Він ставав плоттю, були визначені цілковито згідно з Його думками в той час, коли Він уперше створив людство; тобто Він завершив роботу двох Своїх утілень на основі чоловічого і жіночого до того, як вони були зіпсуті. Якби людство взяло слова, сказані Єговою Адаму та Єві, які були зваблені змієм, і застосувало їх до роботи Божого втілення, хіба Ісус не повинен був би також любити Свою дружину, як Йому належить? У такому разі, хіба Бог залишився б Богом? І якщо це так, то чи міг би Він усе ще завершити Свою роботу? Якщо Богу було б неправильно втілитись у жіночому тілі, то чи не було б для Бога також найбільшою помилкою створити жінку? Якщо люди досі вірять, що для Бога було б неправильно втілитись у жіночій подобі, то хіба Ісус, який не одружився і тому не міг любити Свою дружину, не був би такою ж помилкою, як і нинішнє втілення? Оскільки ти використовуєш слова, сказані Єговою Єві, щоб оцінити правду Божого втілення в наші дні, тоді ти повинен використовувати слова Єгови до Адама, щоб судити про Господа Ісуса, Який став плоттю в період Благодаті. Хіба це не одне й те саме? Оскільки ти оцінюєш Господа Ісуса згідно з чоловіком, який не був спокушений змієм, то ти не можеш судити про правду сьогоднішнього втілення згідно з жінкою, яка була спокушена змієм. Це було б несправедливо! Оцінювання Бога в такий спосіб доводить, що тобі бракує раціональності. Коли Єгова двічі ставав плоттю, стать Його плоті була пов’язана із чоловіком і жінкою, які не були спокушені змієм; саме відповідно до чоловіка і жінки, які не були спокушені змієм, Він двічі став плоттю. Не думайте, що чоловічість Ісуса була такою ж, як в Адама, якого звабив змій. Ці двоє абсолютно не пов’язані між собою, вони є двома різними за своєю природою чоловіками. Вочевидь не може так бути, щоб чоловічість Ісуса підтверджувала, що Він є головою усіх жінок, але не всіх чоловіків? Хіба Він не Цар усіх юдеїв (і чоловіків, і жінок включно)? Він – Сам Бог, не лише голова жінки, а й голова чоловіка. Він – Господь усіх створінь і голова усіх створінь. Як ти міг би визначити чоловічість Ісуса як символ головування над жінкою? Чи не було б це блюзнірством? Ісус – чоловік, який не був розбещений. Він – Бог; Він – Христос; Він – Господь. Як міг би Він бути чоловіком на кшталт Адама, який був розбещений? Ісус – це плоть, в яку увібрався Найсвятіший Дух Божий. Як міг ти сказати, що Він – Бог, який володіє чоловічою природою Адама? У такому разі, хіба вся Божа робота не була б хибною? Хіба Єгова вклав би в Ісуса чоловічість Адама, спокушеного змієм? Хіба теперішнє втілення не є ще одним прикладом роботи втіленого Бога, який відрізняється за статтю від Ісуса, але подібний до Нього за природою? Невже ти досі наважуєшся стверджувати, що втілений Бог не може бути жінкою, оскільки жінка першою була спокушена змієм? Невже ти все ще наважуєшся стверджувати, що, оскільки жінка є найбільш нечистою і джерелом розбещення людства, Бог у жодному разі не міг втілитись у жіночій подобі? Невже ти наважуєшся наполягати, стверджуючи, що «жінка повинна завжди коритися чоловікові і ніколи не може проявляти або безпосередньо представляти Бога»? Ти не зрозумів у минулому, але чи можеш ти зараз продовжувати хулити роботу Божу, особливо втілену Божу плоть? Якщо це тобі не ясно, краще притримай свого язика, аби твою дурість і невігластво не було викрито і твою потворність не було виставлено напоказ. Не думай, що ти все розумієш. Я кажу тобі, що всього, що ти бачив та пережив, недостатньо для того, аби ти зрозумів навіть тисячну частку Мого плану управління. То чому ж ти так пихато поводишся? Тієї малої частки таланту і крихітної частки знань, які ти маєш, недостатньо для того, щоб Ісус використав їх навіть для однієї секунди Своєї роботи! Скільки досвіду ти насправді маєш? Те, що ти бачив, і все, що ти чув за своє життя, і те, що ти уявляв, є меншим за ту роботу, яку Я виконую в одну мить! Тобі краще не чіплятися і не шукати недоліків. Ти можеш бути настільки зарозумілим, наскільки хочеш, але ти не більш ніж створіння, не рівне навіть мурасі! Усе, що ти тримаєш у своєму животі, є меншим за те, що є в животі у мурахи! Не думай, що лише тому, що ти здобув деякий досвід і старшинство, це надає тобі право бурхливо жестикулювати і зарозуміло говорити. Хіба твій досвід і твоє старшинство не є результатом тих слів, які Я промовив? Невже ти вважаєш, що вони здобуті в обмін на твою власну тяжку працю та старання? Сьогодні ти бачиш, що Я став плоттю, і лише з цього приводу у тебе з’явилось безліч концепцій, і немає кінця уявленням, що походять від них. Якби не Моє втілення, навіть якби ти володів надзвичайними талантами, у тебе не було б стільки концепцій; а хіба не з них походять твої уявлення? Якби Ісус не став плоттю тоді вперше, чи дізнався б ти взагалі про втілення? Чи не тому, що перше втілення дало тобі знання, ти маєш зухвалість судити про друге втілення? Чому, замість того, щоб бути слухняним послідовником, ти піддаєш його вивченню? Коли ти увійшов у цей потік і постав перед утіленим Богом, чи дозволив би Він тобі досліджувати Його? Ти можеш досліджувати історію своєї сім’ї, але якщо ти спробуєш дослідити «історію сім’ї» Бога, чи дозволить тобі сьогоднішній Бог проводити таке дослідження? Чи ти не сліпий? Хіба ти не наражаєшся на зневагу?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»