I

Багато людей, які йдуть за Богом, переймаються лише тим, як отримати благословення або вберегтися від лих. Щойно йдеться про Божу роботу і управління, вони замовкають і втрачають будь-яку зацікавленість. Вони вважають, що розуміння таких нудних питань не допоможе їхньому життю зростати і не принесе жодної користі. Відповідно, хоча вони й чули інформацію про Боже управління, такі люди ставляться до нього несерйозно. Вони не сприймають його як щось цінне, що потрібно сприйняти, а ще менше вони сприймають його як складову свого життя. Задум таких людей у слідуванні Богу дуже простий і має одну мету – бути благословенними. Такі люди навіть не збираються зважати на щось інше, що не має нічого спільного із цією метою.

II

Стосунки людини з Богом – це сама лише гола корисливість. Це стосунки між одержувачем та надавачем благословень. Це стосунки між працівником та роботодавцем. Працівник тяжко працює лише для того, щоб отримати винагороду від роботодавця. У такому виді стосунків, ґрунтованих на власних інтересах, немає родинної прихильності – тут є тільки угода. Немає ні любові до когось, ні любові від когось, лише милостиня й милосердя. Немає розуміння, лише безпомічне пригнічене обурення та обман. Немає близькості, лише нездоланна прірва. Тепер, коли все дійшло до такої точки, хто може змінити цей курс? І скільки людей здатні по-справжньому зрозуміти, наскільки критичними стали ці стосунки? Коли люди поринають у радісну атмосферу отримання благословень, то годі й уявити, наскільки ніякові такі стосунки з Богом і як на них гидко дивитися.

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 3. Людина може бути спасенною тільки в межах Божого управління»