Головна ціль роботи завоювання – очистити людство, щоб людина могла володіти істиною, бо людина розуміє замало істини! Виконання роботи завоювання над такими людьми має найглибше значення. Ви всі потрапили під вплив темряви та зазнали глибокої шкоди. Тож ціль цієї роботи полягає в тому, щоб дати вам змогу пізнати людську природу та завдяки цьому втілювати істину в життя. Своє вдосконалення – це те, що повинні прийняти всі творіння. Якби робота цієї стадії полягала тільки в удосконаленні людей, то її можна було б виконувати в Британії, або Америці, або Ізраїлі; її можна було б проводити на людях із будь-якого народу. Але робота завоювання має вибірковий характер. Перший етап роботи завоювання короткочасний; більше того, він буде використаний для того, щоб принизити сатану та завоювати цілий усесвіт. Це початкова робота завоювання. Можна сказати, що будь-яке створіння, яке вірить у Бога, може бути вдосконалене, тому що бути вдосконаленим – це те, чого можна досягти лише після довготривалих змін. Але бути завойованим – це інше. Зразком і моделлю для завоювання має бути той, хто відстає найбільше, хто живе в найглибшій темряві, хто найбільше вироджений, хто найбільше не бажає визнавати Бога, хто найбільше не слухається Бога. Саме така людина зможе засвідчити про те, що вона завойована. Головна ціль роботи завоювання – перемогти сатану, а головна ціль удосконалення людей – здобути людей. Це потрібно, аби люди після завоювання змогли свідчити, що ця робота завоювання була проведена тут, над такими людьми, як ви. Ціль полягає в тому, щоб після завоювання люди дали свідчення. Ці завойовані люди будуть використані для досягнення іншої цілі: принизити сатану. Отже, який основний метод завоювання? Кара, суд, прокляття, викриття – завоювання людей за допомогою праведного характеру, щоб завдяки праведному Божому характеру вони були повністю переконані. Завоювати людей і повністю переконати їх реальністю й авторитетом слова – ось що означає «бути завойованим». Ті, хто був удосконалений, не просто здатні досягти послуху після завоювання – вони також здатні мати знання про роботу суду, змінити свій характер і пізнати Бога. Вони отримують досвід шляху любові до Бога та наповнюються істиною. Вони вчаться переживати роботу Бога, стають здатними страждати за Бога та мати власну волю. Удосконалені – це ті, хто має справжнє розуміння істини завдяки тому, що вони пережили Боже слово. Завойовані – це ті, хто знає про істину, але не прийняв її справжнього значення. Після завоювання вони слухаються, але весь їхній послух – результат отриманого ними суду. Вони абсолютно не розуміють справжнього значення багатьох істин. Вони визнають істину на словах, але не ввійшли в неї; вони осягнули істину, але не пережили її. Робота, що проводиться над тими, кого вдосконалюють, включає кари та суди, а також забезпечення життям. Людина, яка цінує входження в істину, – це людина, що буде вдосконалена. Різниця між тими, хто буде вдосконалений, і тими, хто буде завойований, полягає в тому, чи входять вони в істину. Удосконалені – це ті, хто осягнув істину, увійшов в істину та втілює її в життя; люди, яких не можна вдосконалити, – це ті, хто не осягнув істину та не ввійшов в істину, тобто ті, хто не втілює істину в життя. Якщо такі люди зараз здатні слухатися в усьому, то вони завойовані. Якщо завойовані не шукають істину: йдуть за істиною, але не втілюють її в життя, бачать і чують істину, але не цінують утілення істини в життя, – то їх не можна вдосконалити. Люди, які будуть удосконалені, на шляху до досконалості практикують істину згідно з Божими вимогами. Так вони догоджають Богу та стають удосконаленими. Хто йде до кінця перед завершенням роботи завоювання, той завойований, але не можна сказати, що він удосконалений. Слово «вдосконалені» стосується тих, хто після завершення роботи завоювання здатен шукати істину та бути здобутим Богом. Воно стосується тих, хто після завершення роботи завоювання залишається непохитним у нещастях і втілює істину в життя. Відмінності між завоюванням і вдосконаленням – це відмінності в етапах роботи, а також у ступені розуміння та входження в істину, притаманному кожній людині. Усі ті, хто не став на шлях до досконалості, тобто не володіє істиною, зрештою все одно будуть вигнані. Тільки ті, хто володіє істиною та втілює її в життя, можуть бути повністю здобуті Богом. Тобто ті, хто втілює в життя образ Петра, – удосконалені, а всі інші – завойовані. Робота, яка ведеться над усіма, кого завойовують, полягає в накладенні проклять, покаранні, проявах гніву, а те, що їх настигає, – це праведність і прокляття. Працювати над такою людиною – це викривати розбещений характер усередині неї без церемоній і ввічливості, так, щоб людина сама це визнала й повністю в цьому переконалася. Щойно людина стає повністю слухняною, робота завоювання закінчується. Навіть якщо більшість людей іще не прагнутиме зрозуміти істину, роботу завоювання буде завершено.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»