Іти сьогоднішнім шляхом нелегко. Можна сказати, що його досить важко знайти, і в усі періоди він був надзвичайно рідкісним. Однак хто б міг подумати, що самої людської плоті буде достатньо, щоб погубити людину? Сьогоднішня робота, безумовно, така ж дорогоцінна, як весняний дощ, і така ж цінна, як Божа доброта до людини. Однак якщо людина не знає мети Його нинішньої роботи чи не розуміє сутності людства, то про яку дорогоцінність і цінність можна говорити? Плоть не належить самим людям, тому ніхто не може чітко побачити, де насправді буде її місце призначення. Проте ти мусиш добре знати, що Господь творіння поверне людство, яке було створене, у його початкове положення та відновить його первісний образ із часу його створення. Він повністю забере дихання, яке вдихнув у людину, знову заволодіє її кістками та плоттю й поверне все Господу творіння. Він повністю преобразить і оновить людство, забере в людини всю Божу спадщину, яка не належить людству, а належить Богові, і більше ніколи не передасть її людству. Причина в тому, що ніщо із цього ніколи і не належало людству. Він забере все це назад – це не несправедливе пограбування; навпаки, це потрібно, щоб відновити небо й землю до їхнього первісного стану, а також преобразити й оновити людину. Для людини це розумне місце призначення, хоча, можливо, це не означає повторного привласнення плоті після її покарання, як люди можуть собі уявляти. Бог не хоче скелетів плоті після її знищення; Він хоче первісні елементи в людині, які належали Богові на початку. Отже, Він не стане знищувати людство чи повністю викорінювати людську плоть, бо ця плоть – не особиста власність людини. Це радше додаток Бога, який управляє людством. Як би Він міг знищити людську плоть задля Своєї «втіхи»? Чи ти вже справді відкинув усю цю свою плоть, яка не варта навіть копійки? Якби ти міг зрозуміти тридцять відсотків роботи останніх днів (ця незначна частина в тридцять відсотків означає розуміння роботи Святого Духа сьогодні, а також Божої роботи слова в останні дні), ти б не продовжував «служити» своїй плоті – плоті, яка була розбещена багато років, – або бути їй «доброю дитиною», як сьогодні. Ти повинен ясно бачити, що прогрес людей зараз досяг безпрецедентного стану, і вони більше не стануть і далі котитись уперед, як колеса історії. Твоя запліснявіла плоть уже давно вкрилася мухами, тож як вона може мати силу повернути назад колеса історії, яким Бог дозволив котитись і донині? Як вона може змусити німе цокання годинника останніх днів знову зазвучати, а його стрілки – крутитись у правильному напрямку? Як вона може знову преобразити світ, що видається оповитим густим туманом? Чи може твоя плоть оживити гори і ріки? Чи може твоя плоть, яка виконує лише невелику функцію, дійсно відновити той людський світ, якого ти давно прагнеш? Чи справді ти можеш виховати своїх нащадків так, щоб вони стали «людьми»? Тепер ти розумієш? Чому саме належить твоя плоть? Первісний намір Бога спасти, удосконалити та преобразити людину полягав не в тому, щоб дати тобі прекрасну батьківщину чи принести людській плоті мирний відпочинок; це було заради Його слави та Його свідчення, заради кращої втіхи людства в майбутньому та для того, щоб незабаром люди змогли відпочити. Але все одно це було не заради твоєї плоті, бо людина – це капітал Божого управління, а людська плоть – лише додаток. (Людина – це об'єкт, що має і дух, і тіло, тоді як плоть – це лише предмет, який гниє. Це означає, що плоть – інструмент, який використовується в плані управління.) Ти повинен знати, що Боже вдосконалення, довершення та здобуття людей не приносить нічого, крім мечів і ударів по людській плоті, а також нескінченних страждань, великих пожеж, нещадного суду, кари, прокльонів і безмежних випробувань. Такими є правда й підспідок роботи управління людиною. Але все це спрямоване на плоть людини, і всі стріли ворожнечі нещадно націлені на плоть людини (бо людина невинна). Усе це робиться заради Його слави, свідчення й управління. Річ у тому, що Його робота виконується не тільки заради людства, а й заради всього плану, а також для здійснення Його первісної волі, з якою Він створював людство. Тому, мабуть, дев'яносто відсотків того, що переживає людина, пов'язано зі стражданнями й випробуваннями вогнем, а солодких і щасливих днів, яких прагнула людська плоть, дуже мало, а то й зовсім немає. Ще менше людина здатна тішитися щасливими моментами в плоті, проводячи прекрасний час із Богом. Плоть брудна, тому те, що бачить і чим тішиться людська плоть, є нічим іншим, як Божою карою, яку люди вважають несприятливою – так, начебто їй бракує здорового глузду. Причина в тому, що Бог проявляє Свій праведний характер, який не до вподоби людині, не терпить людських проступків і гидує ворогами. Бог відкрито виявляє весь Свій характер будь-якими необхідними засобами, тим самим завершуючи роботу Своєї шеститисячолітньої битви із сатаною – роботу спасіння всього людства та знищення сатани старого!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Мета управління людством»