Один етап роботи двох попередніх періодів здійснювався в Ізраїлі, а ще один – у Юдеї. Загалом, жоден з етапів цієї роботи не виходив за межі Ізраїлю, та обидва вони здійснювалися з першообраним народом. У підсумку ізраїльтяни вважають, що Бог Єгова – це Бог самих лише ізраїльтян. Оскільки Ісус працював у Юдеї, де Він здійснював роботу розп’яття, євреї вбачають у Ньому Викупителя єврейського народу. Вони гадають, що Він – виключно Цар Юдейський, а не жодного іншого народу; що Він не Господь, який спасає англійців, не Господь, який спасає американців, а Господь, який спасає ізраїльтян; і що саме євреїв Він відкупляв у Ізраїлі. Насправді ж Бог – Господь усього сущого. Він – Бог усього сотвореного. Він не тільки Бог ізраїльтян, Він не тільки Бог іудеїв; Він – Бог усього сотвореного. Попередні дві стадії Його роботи здійснювалися в Ізраїлі, що створило в людях певні уявлення. Вони вважають, що Єгова виконував Свою роботу в Ізраїлі, що Сам Ісус здійснював Свою роботу в Юдеї, і, ба більше, що Він став плоттю для цієї роботи – і що у будь-якому випадку ця робота не виходила за межі Ізраїлю. Бог не працював з єгиптянами чи індійцями; він працював тільки з ізраїльтянами. Отже, у людей виникли різноманітні уявлення, і вони обмежують роботу Бога певними рамками. Вони кажуть, що коли Бог працює, то мусить робити це серед обраного народу та в Ізраїлі; що крім ізраїльтян Бог не працює ні з ким іншим, і що робота Його не має більшого масштабу. Особливо суворі вони, коли мова заходить про те, щоб тримати втіленого Бога в узді, і не дозволяють Йому виходити за кордони Ізраїлю. Чи це не просто людські уявлення? Бог сотворив усе, що на небі й на землі, та все суще, Він сотворив усе сотворене, то як Він міг обмежити Свою роботу самим лише Ізраїлем? Якби було так, то який був би сенс для Нього творити усе сотворене? Він створив увесь світ і здійснив Свій шеститисячолітній план управління не тільки в Ізраїлі, але й щодо кожної людини, яка живе на землі. Незалежно від того, живе людина в Китаї, у Сполучених Штатах, Сполученому Королівстві чи в Росії, кожен є нащадком Адама; усіх сотворив Бог. Ніхто не здатен вирватися з меж сотвореного, ніхто не здатен скинути з себе мітку «нащадок Адама». Всі вони – Божі творіння, всі – насіння Адамове, і водночас усі – зіпсуті нащадки Адама і Єви. Річ не в тому, що сотвореними Богом є тільки ізраїльтяни – Він сотворив усіх людей; річ у тому, що одні були прокляті, а інші – благословенні. В ізраїльтянах є чимало доброго; на початку Бог працював з ними, бо вони були зіпсутими найменше. Китайці з ними в жодне порівняння не йдуть; вони набагато гірші. Тож Бог спочатку працював серед народу Ізраїлю, а другий етап Його роботи здійснювався тільки в Юдеї, що й привело до виникнення багатьох уявлень і правил серед людей. Насправді, якби Бог діяв відповідно до людських уявлень, Він був би тільки Богом ізраїльтян, і таким чином не був би здатний поширити Свою роботу на язичницькі народи, бо був би Богом тільки ізраїльтян, а не Богом усього сотвореного. У пророцтвах сказано, що ім’я Єгови возвеличиться серед язичницьких народів, що воно пошириться на язичницькі народи. Чому були такі пророцтва? Якби Бог був Богом тільки ізраїльтян, то працював би тільки в Ізраїлі. Крім того, Він би не поширював своєї роботи й не давав би такого пророцтва. Оскільки таке пророцтво Він дав, то, поза сумнівом, Він поширить Свою роботу на язичницькі народи, на всі народи та всі землі. Оскільки Він так сказав, Він так і має зробити; у цьому Його план, бо Він є Господь, що сотворив небо, і землю, і все суще, і Бог усього сотвореного. Незалежно від того, чи працює Він серед ізраїльтян, чи по всій Юдеї, здійснювана ним робота – це робота з усім Всесвітом і всією людською сутністю. Робота, яку Він здійснює сьогодні з народом великого червоного дракона, – з язичницьким народом – це так само робота з усією людською сутністю. Ізраїль міг служити основою для Його роботи на землі; так само Китай теж може служити основою для Його роботи з язичницькими народами. Чи не справдив тепер Він пророцтва, що «ім’я Єгови возвеличиться серед язичницьких народів»? Першим кроком його роботи серед язичницьких народів є ця робота – робота, яку Він здійснює з народом великого червоного дракона. Те, що втілений Бог має працювати на цій землі, працювати з цими проклятими людьми, особливо суперечить людським уявленням; це – найнижчі люди з усіх, вони нічого не варті, і Єгова зрікся їх із самого початку. Люди можуть бути покинуті іншими людьми, але якщо їх покине Бог, то нікого нижчого від них за статусом і нижчого від них за значенням вже немає. Бо для Божого творіння, яке є одержимим сатаною або якого цураються інші люди, це дуже боляче, але якщо цього творіння зрікається Творець, то це означає, що нижчого статусу бути вже не може. Нащадки Моава були прокляті, і вони народилися в цій відсталій країні; поза сумнівом, з усіх людей, що перебувають під впливом темряви, нащадки Моава мають найнижчий статус. Позаяк ці люди досі мали найнижчий статус, робота з ними може найкраще розбивати людські уявлення, та водночас вона найкорисніша для цілого шеститисячолітнього Божого плану управління. Здійснення такої роботи серед цих людей – це найкращий спосіб руйнування людських уявлень, і нею Бог започатковує новий період; таким чином Він нищить усі людські уявлення; таким чином Він завершує роботу всього періоду Благодаті. Його перша робота здійснювалася в Юдеї, у межах Ізраїлю; серед язичницьких народів Він не здійснював роботи започаткування нового періоду. Останній етап роботи здійснюється не лише серед язичників, але й серед проклятих. Саме лише це є доказом, здатним найбільше принизити сатану, і таким чином Бог «стає» Богом усього сотвореного у всесвіті, Господом всього сущого, предметом поклоніння всього живого.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог – Господь усього сотвореного»