Цикл життя і смерті послідовників Бога (Вибрані уривки)

Ця наступна тема стосується циклу життя і смерті прислужників. Ми щойно поговорили про походження прислужників, тобто про той факт, що вони перевтілилися після того, як у попередніх життях були невіруючими чи тваринами. З приходом останньої стадії роботи Бог відібрав громаду таких людей із-поміж невіруючих, і ця громада особлива. Мета Божого обрання цих людей полягає в тому, щоб вони служили Його роботі. Слово «служба» звучить не дуже вишукано та не відповідає бажанням усіх людей, але тут слід дивитися на те, на кого це слово спрямоване. Існування Божих прислужників має особливе значення. Ніхто інший не зміг би зіграти їхньої ролі, бо цих людей обрав Бог. У чому ж полягає роль цих прислужників? У тому, щоб служити обраним Богом людям. Здебільшого їхня роль полягає в тому, щоб служити Божій роботі, сприяти їй і допомагати Богу, поки Він довершує обраних Ним людей. Яку вимогу Бог ставить до всіх прислужників, чим би вони не займалися: гарували, виконували якийсь аспект роботи чи брали на себе певні завдання? Чи дуже Він суворий у Своїх вимогах до них? (Ні, Він тільки просить, щоб вони були відданими.) Прислужники теж повинні бути відданими. Незалежно від твого походження й від того, чому Бог тебе обрав, ти повинен бути вірним Богові, усім Божим дорученням для тебе, роботі, за яку ти відповідаєш, і обов'язкам, які ти виконуєш. Якими будуть фінали прислужників, які здатні бути вірними й догоджати Богові? Ці люди зможуть залишитися. Чи благословення це – бути прислужником, який залишиться? Що означає «залишитися»? Яке значення цього благословення? За статусом прислужники начебто не схожі на обраних Богом людей; вони нібито інші. Але, по суті, хіба вони не тішаться в цьому житті тим самим, що й обрані Богом люди? Принаймні в поточному житті це те саме. Ви ж не заперечуєте цього? Божі висловлювання, Божа благодать, Боже забезпечення, Божі благословення – хто не тішиться цими речами? Кожен тішиться таким багатством. Ідентичність прислужника полягає в тому, щоб надавати послуги, але для Бога він – лише одна зі створених Ним істот; просто його роль – це роль прислужника. Оскільки як прислужники, так і обрані Богом люди є Божими створеними істотами, то чи є між ними якась різниця? По суті, немає. Номінально різниця є; у сутності та з точки зору ролі, яку вони відіграють, різниця є – але Бог не ставиться до цієї громади людей несправедливо. То чому ж ці люди визначаються як прислужники? Ви повинні трохи це розуміти! Прислужники походять із числа невіруючих. Щойно ми згадуємо, що вони походять із числа невіруючих, одразу стає зрозуміло, що вони мають однакове погане походження: усі вони атеїсти й були такими в минулому; вони не вірили в Бога та вороже ставилися до Нього, до істини, до всього позитивного. Вони не вірили в Бога та в Його існування. То чи здатні вони розуміти Божі слова? Справедливо буде сказати, що значною мірою ні. Як тварини не здатні розуміти людські слова, так і прислужники не можуть зрозуміти, що говорить Бог, чого Він вимагає та чому Він висуває такі вимоги. Вони не розуміють; ці речі для них незбагненні, тож прислужники залишаються непросвітленими. Із цієї причини вони не наділені життям, про яке ми говорили. А чи можуть люди зрозуміти істину, не маючи життя? Чи споряджені вони істиною? Чи мають вони досвід і знання Божих слів? (Ні.) Таким є походження прислужників. Однак оскільки Бог робить цих людей прислужниками, то в Його вимогах до них усе ж таки є певні стандарти; Він не дивиться на них зневажливо, і Він із ними не недбалий. Хоча вони й не розуміють Його слів і не наділені життям, Бог усе одно ставиться до них по-доброму, і в Його вимогах до них усе ж є певні стандарти. Ви щойно говорили про ці стандарти: бути вірним Богу й робити те, що Він каже. У своїй службі ти повинен служити там, де потрібно, і ти повинен служити до самого кінця. Якщо ти спроможешся бути вірним прислужником, служити до самого кінця та виконати Боже доручення тобі, то проживеш життя, яке матиме цінність. Якщо ти зумієш зробити це, то зможеш залишитися. Якщо ти докладеш трохи більше зусиль, трохи більше старатимешся й удвічі ретельніше намагатимешся пізнати Бога, якщо ти зможеш трохи говорити про пізнання Бога, спроможешся свідчити про Нього, більше того – якщо ти зумієш зрозуміти щось із Його намірів, сприяти Божій роботі та бути трохи уважним до Божих намірів, то ти, як прислужник, відчуєш зміну у своїй долі. У чому ж полягатиме ця зміна долі? Ти вже не зможеш просто залишатися. Залежно від твоєї поведінки та твоїх особистих прагнень і пошуків, Бог зробить тебе одним з обраних. Це й буде зміною у твоїй долі. Що в цьому найкраще для прислужників? Те, що вони можуть стати обраними Богом людьми. Якщо їм це вдасться, то це означає, що вони більше не перевтілюватимуться у тварин, як невіруючі. Це добре? Так, і це також добра звістка: вона означає, що прислужників можна сформувати. Якщо Бог завчасно призначив прислужника служити, той зовсім не обов'язково служитиме вічно; це не завжди так. Бог поводиться з прислужниками та реагує на них відповідно до індивідуальної поведінки кожного з них.

Однак є прислужники, які не здатні служити до кінця; є такі, що під час служби опускають руки на півдорозі та зрікаються Бога, і є люди, які коять численні проступки. Є й такі, що завдають Божій роботі величезної шкоди та величезних утрат, і є навіть прислужники, які проклинають Бога, тощо. На що вказують ці непоправні наслідки? Будь-які такі злі вчинки означатимуть припинення служби. Оскільки твоя поведінка під час служби була занадто поганою, а ти зайшов занадто далеко, то щойно Бог побачить, що твоя служба не відповідає стандарту, Він позбавить тебе права на службу. Він більше не дозволить тобі служити; Він прожене тебе зі Своїх очей і з Божого дому. Може, ти не хочеш служити? Хіба ти не хочеш постійно коїти зло? Хіба ти не є завжди невірним? Що ж, тоді є просте рішення: ти будеш позбавлений права служити. Для Бога позбавити прислужника права на службу означає, що проголошено кінець цього прислужника й він більше не матиме права служити Богові. Бог більше не має потреби в службі цієї людини, і які б солодкі слова вона не говорила, ці слова будуть марними. Коли справа доходить до такого, то ситуація вже непоправна; у таких прислужників не буде вороття. А як Бог поводиться з такими прислужниками? Він просто не допускає їх до служби? Ні. Чи Він просто не дає їм можливості залишитися? А може, Він відстороняє їх і чекає, поки вони не виправляться? Ні. Чесно кажучи, коли йдеться про прислужників, Бог не настільки люблячий. Якщо людина так ставиться до своєї служби Богу, то Бог за таке ставлення позбавляє її права служити та знову вкидає назад, до невіруючих. А яка ж доля чекає на прислужника, що був укинутий назад до невіруючих? Така сама, як і в невіруючих: він перевтілиться у тварину й понесе в духовному світі таке ж покарання, як і невіруючі. Причому сам Бог не цікавитиметься покаранням цієї людини, бо така людина вже ніяк не стосується Божої роботи. Це не лише кінець її життя у вірі в Бога, але й кінець її власної долі, а також проголошення її долі. Отже, якщо прислужники служать погано, то за наслідки доведеться відповідати їм самим. Якщо прислужник не здатен служити до самого кінця чи позбавлений права служити на півдорозі, то він буде вкинутий до невіруючих – і якщо це станеться, то з такою людиною матимуть справу так само, як із худобою, так само, як із людьми, позбавленими інтелекту чи раціональності. Коли Я так кажу, вам це зрозуміло, правильно?

Сказане раніше описує, як Бог керує циклом життя і смерті Своїх обранців і прислужників. Що ви відчуваєте після почутого? Чи говорив Я на цю тему колись раніше? Чи говорив Я колись про питання щодо обраних Богом людей і прислужників? Насправді говорив, але ви цього не пам'ятаєте. Бог праведний до Своїх обранців і прислужників. Він праведний у всьому. Чи можете ви знайти в сказаному якусь хибу? Хіба немає людей, які скажуть: «Чому Бог такий терпимий до обраних? І чому з прислужниками Він не дуже й довготерпеливий?». Чи хоче хтось заступитися за прислужників? «Чи може Бог дати прислужникам більше часу, бути до них довготерпеливішим і терпимішим?» Чи правильно озвучувати таке запитання? (Ні, неправильно.) А чому? (Тому що нам фактично виявили милість уже тим, що зробили нас прислужниками.) Прислужникам фактично виявили милість, просто дозволивши служити! Без звання «прислужників» і без роботи, яку виконують ці люди, де б вони були? Вони перебували б серед невіруючих, жили б і вмирали разом із худобою. Якою великою благодаттю вони сьогодні тішаться: їм дозволено постати перед Богом і ввійти в Божий дім! Це така величезна благодать! Якби Бог не дав тобі можливості служити, ти б ніколи не отримав шансу постати перед Ним. М'яко кажучи, навіть якщо ти буддист і досягнув бажаного стану, ти ніколи не будеш у духовному світі більше ніж хлопчиком на побігеньках; ти ніколи не зустрінешся з Богом, не почуєш Його голосу, Його слів, не відчуєш Його любові та благословень, ніколи не зможеш опинитися з Ним віч-на-віч. Єдине, що стоїть перед буддистами, – це прості завдання. Такі люди геть не здатні пізнати Бога, а просто виконують і коряться, тоді як прислужники на цій стадії роботи здобувають так багато! По-перше, вони мають можливість опинитися віч-на-віч із Богом, почути Його голос і Його слова, пережити ту благодать і благословення, якими Він обдаровує людей. Крім того, вони можуть тішитися словами й істинами, дарованими Богом. Прислужники воістину здобувають так багато! Отже, якщо ти, будучи прислужником, не можеш навіть постаратися як слід, то чи може Бог і надалі залишати тебе в Себе? Не може. Він не просить від тебе багато, але ти не робиш як слід нічого з того, про що Він просить; ти не дотримуєшся свого обов'язку. Тому, без сумніву, Бог не може залишити тебе в Себе. Таким є праведний Божий характер. Бог не панькається з тобою, але й не ставиться до тебе упереджено. Це принципи, за якими діє Бог. Так Він ставиться до всіх людей і створених істот.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний X»