Цикл життя і смерті невіруючих (Вибрані уривки)

Коли йдеться про невіруючих, чи можна сказати, що принцип, який лежить в основі дій Бога, – це винагороджувати добрих і карати злих? Чи є з нього якісь винятки? (Ні.) Чи бачите ви, що за діями Бога стоїть певний принцип? Невіруючі насправді не вірять у Бога та не підкоряються Його влаштуванням. Крім того, вони не знають про Його володарювання, а тим більше не визнають Його. Що навіть серйозніше, вони паплюжать Бога, проклинають Його та ворожі до тих, хто вірує в Бога. Незважаючи на таке їхнє ставлення до Нього, Бог усе одно адмініструє їх, не відхиляючись від Своїх принципів; Він адмініструє їх організовано, відповідно до Своїх принципів і Свого характеру. Як Він розцінює їхню ворожість? Як невігластво! Унаслідок цього в минулому Він змусив таких людей – тобто переважну більшість невіруючих – перевтілюватись у тварин. Отже, хто ж такі невіруючі в очах Бога? Усі вони – звірі. Бог адмініструє звірів так само, як і людський рід, і для таких людей у Нього ті самі принципи. Навіть у тому, як Він адмініструє цих людей, усе одно проглядається Його характер і Його закони, за якими Він панує над усім сущим. Отже, чи бачите ви Боже володарювання в Його принципах адміністрування невіруючих, про яких Я щойно говорив? Чи бачите ви праведний Божий характер? (Бачимо.) Інакше кажучи, із чим би Бог не мав справу, Він діє відповідно до Своїх власних принципів і характеру. Такою є Божа сутність; Він ніколи не став би просто так ламати ухвалені Ним постанови чи небесні укази лише тому, що вважає таких людей тваринами. Бог діє за принципами, без жодної нерозсудливості, і на Його дії ніскільки не впливають ніякі чинники. Усе, що Він робить, відповідає Його власним принципам. Причина в тому, що Бог має сутність Самого Бога; це аспект Його сутності, яким не наділена жодна створена істота. Бог сумлінний і відповідальний у тому, як Він поводиться з кожним об'єктом, людиною та живою істотою з-поміж усього, що Він створив, і у Своєму підході до них, їх адмініструванні, керівництві ними та володарюванні над ними, і в цьому Він ніколи не був недбалим. До добрих Він милостивий і ласкавий; злих Він безжально карає; а для різних живих істот Він своєчасно та послідовно робить відповідні розпорядження згідно з різними вимогами людського світу в різні часи, так що ці різні живі істоти організовано перевтілюються відповідно до ролей, які вони відіграють, і методично переміщуються між матеріальним і духовним світом.

Смерть живої істоти – припинення фізичного життя – знаменує, що жива істота перейшла з матеріального світу в духовний, тоді як народження нового фізичного життя знаменує, що жива істота прийшла з духовного світу в матеріальний, узяла на себе належну їй роль і почала її виконувати. І відхід, і прихід кожної істоти невіддільні від роботи духовного світу. На той час, коли хтось приходить у матеріальний світ, Бог у духовному світі вже належно розпорядився та визначив, у яку сім'ю ця людина потрапить, у яку епоху прийде й о котрій годині, яку роль відіграватиме. Відтак усе життя цієї людини – справи, які вона робить, і шляхи, якими вона йде, – проходитиме згідно зі зробленими в духовному світі розпорядженнями без найменшого відхилення. Крім того, час, коли закінчується фізичне життя, а також спосіб і місце його закінчення ясні й видимі для духовного світу. Бог править матеріальним світом, і Він також править духовним світом, і Він у жодному разі не затримує нормальний цикл життя і смерті душі, і Він ніколи не припустився б жодних помилок у влаштуванні цього циклу. Кожен зі служителів на офіційних посадах духовного світу виконує свої особисті завдання й робить те, що повинен робити, згідно з приписами та правилами Бога. Тому в людському світі кожне матеріальне явище, яке бачить людина, впорядковане та не несе в собі хаосу. Усе це відбувається завдяки впорядкованому володарюванню Бога над усім сущим, а також тому факту, що Його влада володарює над усім. Його володіння включають і матеріальний світ, де живе людина, і, крім того, невидимий духовний світ, який стоїть за людством. Тож якщо люди хочуть мати добре життя та сподіваються жити в приємному оточенні, їх потрібно забезпечити не тільки всім видимим матеріальним світом, але й нікому не видним духовним світом, який є впорядкованим і керує кожною живою істотою від імені людства.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний X»