Озирніться на свої життя аж до цього моменту, на всю роботу, яку Бог виконав над вами за всі роки вашої віри. Незалежно від того, чи почуття, які це викликає в тобі, глибокі або поверхові, хіба це не те, що для тебе було найбільш необхідним? Хіба це не те, що тобі найбільше потрібно було отримати? (Так.) Хіба це не істина? Хіба це не життя? (Так.) Чи Бог коли-небудь дарував тобі просвітління, а потім просив тебе дати Йому що-небудь взамін за все, що Він дав тобі? (Ні.) Тож у чому полягає Божа мета? Навіщо Бог це робить? Чи є в Бога мета зайняти тебе? (Ні.) Чи хоче Бог зійти на Свій престол у серці людини? (Так.) Тоді в чому різниця між сходженням Бога на Свій престол і насильницьким зайняттям сатаною? Бог хоче здобути серце людини, Він хоче зайняти серце людини – що це означає? Чи означає це, що Бог хоче, щоб люди стали Його маріонетками, Його машинами? (Ні.) Тож у чому полягає Божа мета? Чи є різниця між бажанням Бога зайняти серце людини й насильницьким зайняттям та заволодінням людиною, яке вчиняє сатана? (Так.) У чому полягає різниця? Ви можете сказати Мені чітко? (Сатана робить це силою, тоді як Бог дозволяє людині вирішувати добровільно.) Чи в цьому різниця? Яка користь Богу від твого серця? І яка користь Богу від того, що Він займає тебе? Як у ваших серцях ви розумієте фразу «Бог займає серце людини»? Ми маємо бути справедливими в тому, як ми говоримо тут про Бога, інакше люди завжди будуть неправильно розуміти й думати: «Бог завжди хоче зайняти мене. Для чого Він хоче зайняти мене? Я не хочу бути зайнятим, я просто хочу бути сам собі господарем. Ви кажете, що сатана займає людей, але Бог також займає людей. Хіба це не одне й те ж у кожному з цих випадків? Я не хочу дозволяти нікому зайняти мене. Я є собою!» У чому тут різниця? Пороздумуйте над цим. Я запитую вас, чи є фраза «Бог займає людину» пустою? Чи означає те, що Бог займає людину, що Він живе у твоєму серці й контролює кожне твоє слово й кожен твій рух? Якщо Він скаже тобі сісти, ти не наважишся стояти? Якщо Він скаже йти на схід, ти не наважишся йти на захід? Чи відноситься це «зайняття» до чогось подібного? (Ні, не відноситься. Бог хоче, щоб людина жила тим, Хто є Бог і чим Він володіє.) Протягом усіх років, коли Бог управляв людиною, у Своїй роботі над нею аж до сьогоднішнього дня на цій останній стадії, яким був запланований вплив усіх сказаних Ним слів на людину? Невже людина живе тим, Хто є Бог і чим володіє? Якщо розглядати буквальне значення виразу «Бог займає серце людини», здається, що Бог бере серце людини й займає його, живе в ньому й більше не виходить; Він стає господарем людини та здатний панувати над серцем людини й маніпулювати ним, як Сам того забажає, так що людина повинна робити все, що Бог велить їй робити. У цьому смислі здавалося б, що кожна людина може стати Богом і володіти Його сутністю й характером. Отже, чи може в цьому випадку людина також звершувати вчинки Бога? Чи можна в такий спосіб пояснити «зайняття»? (Ні.) Отже, що це? Я запитаю вас ось про що: чи є всі слова й істина, які Бог надав людині, одкровенням щодо сутності Бога, а також того, Хто є Бог і чим володіє? (Так.) Це, безумовно, правда. Але чи так важливо, щоб сам Бог практикував і володів усіма словами, які Він дає людині? Пороздумуйте дещо над цим. Коли Бог судить людину, чому Він судить? Як почали існувати ці слова? Який зміст цих слів, які промовляє Бог, коли судить людину? На чому вони ґрунтуються? Невже вони ґрунтуються на зіпсованому характері людини? (Так.) Отже, чи ефект, досягнутий Божим судом над людиною, ґрунтується на сутності Бога? (Так.) Тож чи є фраза «зайняття людини» Богом пустою? Звісно, що ні. Отже, чому Бог говорить ці слова людині? Із якою метою Він промовляє ці слова? Чи Він хоче використати ці слова так, щоб вони слугували життям людини? (Так.) Бог хоче використати всю цю істину, яку Він прорік у цих словах, як таку, що діє як життя людини. Коли людина бере всю цю істину й слово Боже й перетворює їх у своє власне життя, чи може тоді людина коритися Богу? Чи може людина тоді боятися Бога? Чи може людина тоді втікати від злого? Коли людина досягне цієї точки, чи зможе вона підкоритися Божому володарюванню та устрою? У такому випадку, чи здатна людина підкоритися владі Бога? Коли люди, подібні до Йова або Петра, досягають кінця свого шляху, коли можна вважати, що їхнє життя досягло зрілості, коли в них є справжнє розуміння Бога, – чи може сатана все ще звести їх зі шляху? Чи може сатана все ще зайняти їх? Чи може сатана все ще насильно оволодіти ними? (Ні.) Отже, яка це людина? Чи є це хтось, кого повністю здобув Бог? (Так.) На цьому смисловому рівні, як ви бачите таку людину, яка була повністю здобута Богом? Із точки зору Бога, за таких обставин Він уже зайняв серце цієї людини. Але що відчуває ця людина? Чи це означає, що слово Боже, Божа влада й Божий шлях стали життям всередині людини, що це життя потім займає всю природу людини, роблячи те, чим вона живе, а також її сутність адекватними для задоволення Бога? Із точки зору Бога, чи зайняте Ним серце людства в цей самий момент? (Так.) Як ви розумієте цей смисловий рівень зараз? Тебе займає Божий Дух? (Ні, нас займає слово Боже.) Саме шлях Божий і слово Боже стали твоїм життям, і саме істина стала твоїм життям. У цей час людина володіє життям, яке походить від Бога, але ми не можемо сказати, що це життя є життям Бога. Іншими словами, ми не можемо сказати, що життя, яке людина повинна черпати зі слова Божого, – це життя Бога. Тому незалежно від того, як довго людина слідує за Богом, незалежно від того, скільки слів людина отримує від Бога, людина ніколи не зможе стати Богом. Навіть якби одного разу Бог сказав: «Я зайняв твоє серце, тепер ти володієш Моїм життям», чи ти відчув би тоді, що ти – Бог? (Ні.) Ким би ти тоді став? Хіба в тебе не було б абсолютного послуху Богу? Хіба твоє серце не було б наповнене життям, яке Бог дарував тобі? Це був би досить нормальний прояв того, що відбувається, коли Бог займає серце людини. Це факт. Отже, якщо подивитися на це питання з такої точки зору, чи може людина стати Богом? Коли людина здатна втілювати в життя реальність слів Бога та стає тим, хто боїться Бога, а від злого втікає, чи може тоді людина володіти життєвою сутністю та святістю Бога? Зовсім ні. Що б не трапилося, людина в кінцевому підсумку залишається людиною. Ти є створеною істотою; коли ти отримав слово Боже від Бога й прийняв Божий шлях, ти володієш тільки тим життям, яке походить від слів Божих, ти стаєш тим, кого хвалить Бог, але ти ніколи не володітимеш життєвою сутністю Бога, не кажучи вже про святість Бога.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»