Діалог між сатаною та Богом Єговою

Йов 1:6–11: «І сталося так, що одного дня поприходили Божі сини, щоб стати перед Єговою; і прийшов серед них і сатана. І сказав Єгова сатані: Звідки ти йдеш? Тоді сатана відповів Єгові та сказав: ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній. І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла? Тоді сатана відповів Єгові та сказав: чи Йов без причини боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?»

Йов 2:1–5: «І сталося так, що одного дня поприходили Божі сини, щоб стати перед Єговою: і прийшов також сатана серед них, щоб стати перед Єговою. І сказав Єгова сатані: Звідки ти йдеш? І сатана відповів Єгові та сказав: ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній. І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він, на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла? Він і досі твердо дотримується своєї доброчесності, хоча ти налаштовував Мене проти нього, щоб знищити його без причини. А сатана відповів Єгові та сказав: Шкіра за шкіру, так, усе, що в людини є, вона віддасть за життя своє. Але простягни-но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?»

Як записано в Книзі Йова, ці два уривки промови, виголошені сатаною, і те, що сатана зробив, є характерним виявом його опору Богу в Його шеститисячолітньому плані управління – тут розкривається справжнє обличчя сатани. Чи ти бачив слова та вчинки сатани в реальному житті? Коли ти дійсно бачиш їх, ти можеш не подумати, що це було сказано сатаною, але натомість вважати, що це сказала людина. Що представляють такі слова, сказані людиною? Вони представляють сатану. Навіть якщо ти це визнаєш, ти все одно не можеш зрозуміти, що це дійсно говорить сатана. Але тут і зараз ти недвозначно побачив те, що сказав сам сатана. Тепер у тебе є недвозначне, кришталево чисте розуміння огидного вигляду й лиходійства сатани. Отже, чи є ці два уривки, сказані сатаною, цінними для того, щоб допомогти людям сьогодні отримати знання про його природу? Чи варто дбайливо зберігати ці два уривки, щоб людство сьогодення змогло розпізнати огидне лице сатани, розпізнати первісне, справжнє лице сатани? Хоча це може здатися недоречним, тим не менш, ці слова, виражені в такий спосіб, можна вважати точними. Дійсно, це єдиний спосіб, у який Я можу висловити цю ідею, і якщо ви можете її зрозуміти, то цього достатньо. Знову й знову сатана нападає на те, що робить Єгова, висуваючи звинувачення стосовно страху Йова перед Богом Єговою. Сатана намагається спровокувати Єгову різними методами, силкуючись змусити Єгову потурати спокушуванню ним Йова. Тому його слова мають надзвичайно провокаційний характер. Отже, скажіть Мені, чи може Бог чітко побачити, що хоче зробити сатана, щойно той промовив ці слова? (Так.) У Божому серці цей чоловік, Йов, на якого дивиться Бог, цей слуга Божий, якого Бог вважає праведником, досконалою людиною, чи може він протистояти такого роду спокусі? (Так.) Чому Бог так у цьому впевнений? Чи завжди Бог досліджує серце людини? (Так.) Тож чи здатний сатана дослідити серце людини? Сатана не може цього зробити. Навіть якби сатана міг бачити твоє серце, його зла природа ніколи не дозволила б йому повірити, що святість є святістю або гидота – гидотою. Злий сатана ніколи не зможе дорожити нічим святим, праведним або світлим. Сатана не може не діяти невпинно відповідно до своєї природи, свого зла та за допомогою своїх звичних методів. Навіть ціною того, що Бог покарає або знищить його самого, він, не вагаючись, уперто протистоїть Богу; це зло, такою є природа сатани. Отже, у цьому уривку сатана говорить: «Шкіра за шкіру, так, усе, що в людини є, вона віддасть за життя своє. Але простягни-но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» Сатана думає, що Божий страх людини пояснюється тим, що людина отримала так багато благ від Бога. Людина отримує блага від Бога, тому вона говорить, що Бог добрий. Але людина може мати такий страх Божий не тому, що Бог добрий, а тільки тому, що вона отримує так багато благ. Як тільки Бог позбавляє її цих благ, вона відступається від Бога. Через свою злу природу сатана не вірить, що серце людини може по-справжньому боятися Бога. Через свою злу природу він не знає, що таке святість, не кажучи вже про те, що таке тремтливе благоговіння. Він не знає, що означає коритися Богу або що означає боятися Бога. Оскільки він не відає цього, він думає, що людина теж не може боятися Бога. Скажи мені, хіба сатана не злий? За винятком нашої церкви, жодна з тих різних релігій і деномінацій або релігійних і соціальних груп не вірить у існування Бога, і тим більше вони не вірять, що Бог став плоттю й здійснює роботу суду, тому вони думають, що те, у що віриш ти, не є Богом. Нерозбірлива в статевих зв'язках людина озирається навколо й бачить всіх інших такими ж нерозбірливими в статевих зв'язках, як вона сама. Брехлива людина дивиться навколо та бачить тільки нечесність і брехню. Зла людина бачить у всіх інших зло й хоче битися з усіма, кого бачить. Ті, у кого є певна частка чесності, вважають всіх інших чесними, тому їх завжди обманюють, завжди обводять навколо пальця, і вони нічого не можуть із цим вдіяти. Я наводжу ці кілька прикладів, щоб зміцнити вас у вашому переконанні: зла природа сатани не є швидкоплинним поривом і не визначається обставинами; і це не тимчасовий прояв, що виникає з будь-якої причини або під дією контекстуальних чинників. Зовсім ні! Сатана просто не може не бути таким! Він не може зробити нічого хорошого. Навіть коли він говорить щось приємне для слуху, це лише для того, щоб спокусити тебе. Що приємніші, що тактовніші, що ніжніші його слова, то лихіші зловісні наміри, які ховаються за цими словами. Яке обличчя, яку природу показує сатана в цих двох уривках? (Підступний, зловмисний і лихий.) Основна характеристика сатани – це зло; понад усе, сатана лихий і зловмисний.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»