Веління Бога Єгови людині

Буття 2:15–17: «І взяв Бог Єгова людину й поселив її в саду едемському, щоб вона обробляла його й доглядала за ним. І наказав Бог Єгова людині, кажучи: від усякого дерева в саду ти можеш їсти вільно. Але від дерева пізнання добра та зла не їж, бо того дня, коли ти скуштуєш від нього, ти неодмінно помреш».

Зваблення жінки змієм

Буття 3:1–5: «Та змій був хитрішим за будь-якого польового звіра, якого створив Бог Єгова. І він сказав жінці: Так, хіба Бог сказав: "Не їж від кожного дерева в саду"? І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтеся до нього, щоб вам не померти. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! Бо знає Бог, що того дня, коли ви з'їсте від нього, ваші очі будуть розкриті, і ви станете, як Бог, знаючи добро й зло».

Ці два уривки взято з Книги Буття в Біблії. Чи всім вам знайомі ці два уривки? Вони розповідають про події, які відбулися з самого початку, коли людство було тільки-но створено; ці події відбулися насправді. Спершу подивімося, яке веління Бог Єгова дав Адаму та Єві; зміст цього веління є дуже важливим для нашої сьогоднішньої теми. «І наказав Бог Єгова людині, кажучи: від усякого дерева в саду ти можеш їсти вільно. Але від дерева пізнання добра та зла не їж, бо того дня, коли ти скуштуєш від нього, ти неодмінно помреш». Яким є смисл Божого веління, даного людині в цьому уривку? По-перше, Бог говорить людині, що вона може їсти, а саме: плоди багатьох видів дерев. У цьому не криється жодної небезпеки, там немає отрути; усе можна їсти та вживати вільно, як забажає людина, без занепокоєння й сумнівів. Це одна частина Божого веління. Інша частина – це попередження. У цьому попередженні Бог говорить людині, що вона не повинна їсти плід із дерева пізнання добра та зла. Що станеться, якщо вона з'їсть від цього дерева? Бог сказав людині: «Якщо ти з'їси від нього, ти обов'язково помреш». Хіба це не прямолінійні слова? Якби Бог сказав це тобі, але ти не розумів чому, чи ти поставився б до Його слів як до правила або наказу, якому потрібно коритися? Таким словам слід коритися. Але незалежно від того, здатна людина коритися чи ні, Божі слова недвозначні. Бог дуже ясно сказав людині, що їй можна їсти, а чого не можна, і що станеться, якщо вона з'їсть те, що їй їсти заборонено. Чи можеш ти побачити що-небудь стосовно Божого характеру в цих коротких словах, які промовив Бог? Чи істинні ці слова Бога? Чи є в них якийсь обман? Чи є якась брехня? Чи є якесь залякування? (Ні.) Бог чесно, істинно та щиро сказав людині, що вона може їсти, а чого не може. Бог говорив чітко й зрозуміло. Чи є в цих словах якесь приховане значення? Хіба це не прямолінійні слова? Чи є якась необхідність у здогадах? Немає необхідності робити припущення. Значення цих слів очевидне з першого погляду. Прочитавши їх, людина абсолютно чітко розуміє їхнє значення. Тобто те, що Бог хоче сказати та що Він хоче висловити, виходить із Його серця. Те, що висловлює Бог, є чистим, прямолінійним і чітким. Тут немає ні таємних мотивів, ні будь-яких прихованих смислів. Він говорить із людиною прямо, кажучи їй, що їй можна їсти, а що ні. Тобто через ці слова Бога людина може побачити, що серце Бога прозоре й правдиве. Тут немає й сліду брехні; це не той випадок, коли тобі кажуть, що ти не можеш їсти те, що їстівне, або кажуть тобі: «З'їж і побачиш, що трапиться» стосовно того, що неможливо їсти. Це не те, що має на увазі Бог. Що Бог думає у Своєму серці, те Він і говорить. Якщо Я скажу, що Бог святий, тому що Він показує та виявляє Себе в цих словах таким чином, ви можете вважати, що Я зробив із мухи слона або що Я трохи перегнув палицю. Якщо це так, не хвилюйтеся; ми ще не закінчили.

Поговорімо тепер про «Зваблення жінки змієм». Хто такий змій? Сатана. Він відіграє роль тла в Божому шеститисячолітньому плані управління, і це та роль, яку ми маємо згадати, коли спілкуємося про святість Бога. Чому Я це кажу? Якщо ти не знаєш зла й розбещеності сатани, якщо ти не знаєш природи сатани, у тебе немає способу визнати святість, і ти також не можеш знати, що таке святість насправді. Будучи заплутаними, люди вірять, що те, що робить сатана, є правильним, тому що вони живуть у межах такого розбещеного характеру. Без тла, без точки порівняння неможливо знати, що таке святість. Ось чому тут необхідно згадати сатану. Така згадка – не пусті балачки. Через слова та вчинки сатани ми побачимо, як діє сатана, як сатана розбещує людство, і якими є його природа й вигляд. Тож що сказала жінка змію? Жінка переказала змію те, що сказав їй Бог Єгова. Коли вона промовляла ці слова, чи була вона впевнена, що сказане їй Богом було правдою? Вона не могла бути впевнена. Будучи щойно створеною людиною, вона не мала здатності відрізняти добро від зла, як не було в неї й жодного пізнання про будь-що довкола неї. Судячи зі слів, які вона сказала змію, у глибині душі вона не була впевнена, що слова Бога були правдивими; таким було її ставлення. Отже, коли змій побачив, що в жінки було невпевнене ставлення до Божих слів, він сказав: «Умерти не вмрете! Бо знає Бог, що того дня, коли ви з'їсте від нього, ваші очі будуть розкриті, і ви станете, як Бог, знаючи добро й зло». Чи в цих словах є щось проблематичне? Коли ви читаєте це речення, чи отримуєте ви уявлення про наміри змія? Якими є ті наміри? Він хотів спокусити жінку, щоб припинити її прислухання до Божих слів. Але він не говорив про це прямо. Тож ми можемо сказати, що він дуже хитрий. Він висловлює те, що має на увазі, у хитрий та ухильний спосіб, щоб досягти поставленої мети, яку він приховує в своєму розумі, ховаючи її від людини – такою є хитрість змія. Спосіб сатани говорити й діяти був таким завжди. Він каже «умерти не вмрете», не підтверджуючи ні того, ні іншого. Але, почувши це, серце цієї необізнаної жінки було зворушене. Змій був задоволений, тому що його слова мали бажаний ефект – таким був підступний намір змія. Більш того, обіцяючи результат, який видається бажаним для людей, він спокусив її, сказавши: «Коли ви з'їсте від нього, ваші очі будуть розкриті». Тому вона розмірковує: «Те, що мої очі розкриються, – це добре!» І потім він сказав щось ще більш привабливе, слова, які ніколи раніше не були відомі людині, слова, які мають величезну силу спокуси над тими, хто їх чує: «І ви станете, як Бог, знаючи добро й зло». Хіба ці слова не несуть у собі потужну спокусу для людини? Це так, ніби хтось скаже тобі: «У тебе чудова форма обличчя, хіба що перенісся трохи закоротке. Якщо ти його виправиш, то станеш красунею світового масштабу!» Чи зворушили б ці слова серце того, хто раніше ніколи не відчував бажання зробити косметичну операцію? Хіба ці слова не спокусливі? Хіба ця спокуса не зваблива для тебе? І хіба це не спокуса? (Так.) Чи говорить Бог подібне? Чи був якийсь натяк на це в словах Бога, які ми щойно прочитали? Чи говорить Бог те, що Він думає у Своєму серці? Чи може людина побачити серце Бога завдяки Його словам? (Так.) Але коли змій говорив ті слова жінці, чи міг ти побачити його серце? Ні. І через людське невігластво людина була легко спокушена словами змія й без труднощів обдурена. Отже, чи зміг ти побачити наміри сатани? Чи зміг ти побачити мету, яка стоїть за тим, що сказав сатана? Чи зміг ти побачити змови й виверти сатани? (Ні.) Який характер представлений манерою мовлення сатани? Яку сутність ти побачив у сатані завдяки цим словам? Хіба вона не підступна? Можливо, зовні він посміхається тобі або, можливо, він взагалі нічого не виявляє. Але у своєму серці він прораховує, як досягти своєї мети, і саме цю мету ти не можеш побачити. Усі обіцянки, які він тобі дає, усі переваги, які він описує, є маскою, за якою ховається його спокуса. Ти вважаєш ці речі хорошими, тому ти гадаєш, що те, що він каже, є кориснішим, істотнішим, ніж те, що говорить Бог. Коли так відбувається, чи не стає людина покірним бранцем? Хіба ця стратегія, яку використав сатана, не диявольська? Ти допускаєш своє подальше виродження. Сатані не потрібно й пальцем рухати, варто просто промовити ці два речення, і ти радо слідуватимеш за сатаною, підкоряючись йому. Отже, мета сатани досягнута. Хіба цей намір не зловісний? Хіба це не найбільш первісний вигляд сатани? Зі слів сатани людина може бачити його зловісні мотиви, бачити його огидне лице та його сутність. Хіба це не так? Можливо, порівнюючи ці речення без аналізу, ти вважаєш, що слова Бога Єгови нудні, пересічні та банальні, що вони не виправдовують піднесеної похвали на славу Божої чесності. Однак, коли ми сприймаємо слова сатани та його огидну фізіономію як тло, хіба ці слова Бога не мають значної ваги для людей сьогодення? (Так.) Завдяки цьому порівнянню людина може відчути чисту бездоганність Бога. Кожне слово, промовлене сатаною, а також мотиви, наміри й те, як він говорить, – усе підроблено. У чому головна особливість манери мовлення сатани? Сатана використовує двозначність, щоб спокусити тебе, не дозволяючи тобі побачити його лукавство, а також заважаючи тобі розпізнати його мету; сатана дозволяє тобі заковтнути наживку, проте ти також маєш вихваляти й оспівувати його заслуги. Чи не є цей виверт методом, до якого зазвичай вдається сатана? (Так.)

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»