Влада Творця незмінна й непорушна

1. Бог використовує слова, щоб створити все суще

Буття 1:3–5: «І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший».

Буття 1:6–7: «І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою. І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так».

Буття 1:9–11: «І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так. І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно. І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так».

Буття 1:14–15: «І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так».

Буття 1:20–21: «І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно».

Буття 1:24–25: «І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так. І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно».

2. Бог використовує Свої слова, щоб укласти заповіт із людиною

Буття 9:11–13: «І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більше не буде потопу, щоб землю нищити. І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління: Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею».

3. Благословення Божі

Буття 17:4–6: «Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів. І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів. І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть».

Буття 18:18–19: «Бо ж Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі! Бо Я його знаю, що він накаже своїм дітям і домашнім по собі, і вони дотримуватимуться шляху Єгови, щоб чинити справедливість і суд, аби Єгова навів на Авраама те, що Він про нього сказав».

Буття 22:16–18: «Я заприсягся Собою, сказав Єгова, за те, що ти зробив це і не пошкодував свого сина, свого єдиного сина: то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу».

Йов 42:12: «Тож Єгова поблагословив залишок днів Йова більше, ніж його початок, і було в нього чотирнадцять тисяч овець, і шість тисяч верблюдів, і тисяча пар волів, і тисяча ослиць».

Що ви помітили в цих трьох частинах Святого Письма? Чи ви помітили, що існує принцип, на основі якого Бог застосовує Свою владу? Наприклад, Бог використав веселку, щоб укласти заповіт із людиною – Він помістив веселку в хмари, щоб сказати людині, що Він ніколи більше не буде використовувати потоп для знищення світу. Чи є веселка, яку люди бачать сьогодні, все тією ж, яка була висловлена вустами Бога? Чи змінились її природа та значення? Без сумніву, не змінилися. Бог використав Свою владу, щоб здійснити цю дію, і заповіт, який Він уклав із людиною, триває до сьогодні, і час, коли цей заповіт буде змінений, звичайно ж, буде визначений Богом. Після того, як Бог сказав: «Я веселку Свою дав у хмарі», Бог завжди дотримувався цього заповіту, аж до сьогодні. Що ти бачиш у цьому? Хоча Бог володіє владою й силою, Він дуже суворий і принциповий у Своїх діях і залишається вірним Своєму слову. Його суворість і принципи Його дій показують непорушність Творця й непереборність влади Творця. Хоча Він володіє верховною владою, і все суще знаходиться під Його пануванням, і хоча в Нього є влада керувати всім, Бог ніколи не порушував і не підривав Свій власний план, і кожен раз, коли Він проявляє Свою владу, це відбувається в строгій відповідності з Його власними принципами та точно слідує тому, що промовили Його вуста, а також слідує етапам і цілям Його плану. Зайве говорити, що все суще, кероване Богом, також кориться принципам, на підставі яких здійснюється Божа влада, і жодна людина або об'єкт не звільнені від упорядкувань Його влади, як не можуть вони й змінити принципи, на основі яких здійснюється Його влада. В очах Бога ті, хто благословенний, отримують талан, принесений Його владою, а ті, хто проклятий, отримують своє покарання через Божу владу. Перебуваючи під володарюванням Божої влади, жодна людина або об'єкт не звільнені від застосування Його влади й не можуть змінити принципи, на основі яких здійснюється Його влада. Влада Творця не змінюється внаслідок зміни будь-якого фактора, і так само принципи, на основі яких здійснюється Його влада, не змінюються з жодної причини. Небо й земля можуть зазнати великих потрясінь, але влада Творця не зміниться; усе суще може зникнути, але влада Творця не зникне ніколи. У цьому полягає суть незмінної та непорушної влади Творця, і саме в цьому – унікальність Творця!

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний I»

A portion of the Ukrainian Bible verses in this video are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.