Бог знову благословляє Йова, а сатана більше ніколи не звинувачує його

Серед інших тверджень Бог Єгова сказав такі слова: «ви не говорили про Мене того, що правильно, як Мій слуга Йов». Що ж такого сказав Йов? Він сказав те, про що ми говорили раніше, а також багато сторінок тих слів у Книзі Йова, про які записано, що їх промовив Йов. На всіх цих багатьох сторінках слів Йов жодного разу не нарікає на Бога та не говорить про жодні побоювання щодо Нього. Він просто чекає на результат. Саме це очікування і є виявом його слухняного ставлення – у результаті цього ставлення та тих слів, які Йов сказав Богу, він був прийнятий Богом. Коли він переносив випробування й терпів тяготи, Бог був поруч із ним, і хоча тяготи Йова не зменшувалися від Божої присутності, Бог бачив те, що бажав побачити, і чув те, що бажав почути. Кожна дія й кожне слово Йова досягали Божих очей і вух; Бог чув і бачив – це факт. Знання Йова про Бога та думки про Бога в його серці в той час, у той період насправді не були такими конкретними, як у людей сьогодення, але в контексті того часу Бог усе одно визнав усе, що сказав Йов, тому що його поведінка та думки в його серці, а також те, що він висловив і виявив, були достатніми для задоволення Божих вимог. За той час, що Йов зазнавав випробувань, те, що він подумав у своєму серці та вирішив зробити, показало Богові результат, який був для Нього задовільним, і після цього Бог забрав від Йова випробування, Йов звільнився від своїх бід, і його випробування минули та більше ніколи не випадали на його долю. Оскільки Йов уже піддавався випробуванням, був непохитним під час цих випробувань і здобув повний тріумф над сатаною, Бог обдарував Йова цілком заслуженими благословеннями. Як записано в Книзі Йова 42:10, 12, Йов був благословенний повторно, і навіть більше, ніж він був благословенний у перший раз. Тоді сатана відступив і більше нічого не говорив і не робив, і відтоді Йов більше не зазнавав його втручань і нападів, і сатана більше не висував звинувачень проти благословень, якими Бог обдарував Йова.

Йов проводить другу половину свого життя серед Божих благословень

Хоча Його благословення того часу обмежувалися лише вівцями, великою рогатою худобою, верблюдами, матеріальними цінностями тощо, але благословення, які Бог у Своєму серці бажав дати Йову, були набагато більшими. Чи було тоді записано, які вічні обітниці Бог бажав дати Йову? У Своїх благословеннях Йову Бог не згадував його кінця й не порушував це питання, і незалежно від того, яку важливість і становище Йов мав у Божому серці, загалом Бог був дуже поміркований у Своїх благословеннях. Бог не оголосив про кінець Йова. Що це означає? У той час, коли Божий план іще не дійшов до моменту проголошення кінця людини та не вступив у завершальну стадію Божої роботи, Бог не згадував про кінець, а просто обдаровував людину матеріальними благословеннями. Це означає, що друга половина життя Йова пройшла серед Божих благословень, що відрізняло його від інших людей, – але, як і вони, він старів, і, як для кожної звичайної людини, для нього настав день, коли він попрощався зі світом. Тому й записано, що «І впокоївся Йов старим та насиченим днями» (Йов 42:17). Що тут означають слова «впокоївся насиченим днями»? В епоху перед тим, як Бог проголосив кінець людей, Він установив для Йова певну тривалість життя, і коли цього віку було досягнуто, Він дозволив Йову природно піти із цього світу. Від другого благословення й до смерті Йова Бог не додавав йому жодних нових тягот. Для Бога смерть Йова була природною й необхідною; вона була чимось цілком нормальним, а не судом або засудженням. За життя Йов поклонявся Богові й боявся Його; про те, який кінець чекає на нього після смерті, Бог нічого не говорив і не коментував. Бог має сильне почуття доречності в тому, що Він говорить і робить, а зміст і принципи Його слів і вчинків відповідають стадії Його роботи та періоду, у який Він працює. Який кінець мав такий чоловік, як Йов, у Божому серці? Чи ухвалив Бог у Своєму серці якесь рішення? Звісно, що ухвалив! Просто воно було невідоме людині; Бог не хотів говорити про нього людині, та й не мав такого наміру. Тож, поверхово кажучи, Йов помер насиченим днями, і таким було життя Йова.

Ціна, яку Йов утілив протягом життя

Чи прожив Йов життя, яке мало цінність? У чому полягала ця цінність? Чому кажуть, що він прожив життя, яке мало цінність? У чому була цінність Йова для людини? З точки зору людини він представляв людство, яке Бог хоче спасти, несучи гучне свідчення про Бога перед сатаною й людьми світу. Він виконав обов'язок, який належить виконати Божому творінню, і став взірцем і зразком для всіх тих, кого Бог бажає спасти, адже він дав людям побачити, що цілком можливо перемогти сатану, покладаючись на Бога. У чому була цінність Йова для Бога? Для Нього цінність життя Йова полягала в його здатності боятися Бога, поклонятися Богу, свідчити про Божі діяння та хвалити їх, приносячи Богові втіху та радість; для Бога цінність життя Йова полягала також у тому, що перед смертю Йов пережив випробування, тріумфально переміг сатану та гучно засвідчив про Бога перед сатаною й людьми світу, завдяки чому Бог здобув славу серед людства, втішивши Своє серце й давши Своєму палкому серцю поглянути на результат і побачити надію. Його свідчення створило в Божій роботі управління людством прецедент того, як можна бути непохитним у своєму свідченні перед Богом і як можна осоромити сатану від імені Бога. Хіба не в цьому цінність життя Йова? Йов приніс утіху Божому серцю, дав Богу передчуття насолоди від здобуття слави та забезпечив чудовий початок Божого плану управління. Відтоді ім'я Йова стало символом здобуття Богом слави та знаком тріумфу людства над сатаною. Те, що Йов утілив за життя, і його визначний тріумф над сатаною вічно цінуватимуться Богом, а його досконалість, праведність і страх Божий шануватимуться та наслідуватимуться прийдешніми поколіннями. Бог вічно цінуватиме його, як бездоганну, осяйну перлину, і так само він вартий того, щоб його цінувала людина!

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»

A portion of the Ukrainian Bible verses in this video are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.