Йов чує про Бога слухом вуха (Вибрані уривки)

Йов 9:11: «Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…».

Йов 23:8–9: «Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу, на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю…».

Йов 42:2–6: «Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів… Це чудніше від мене, й не знаю його: Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни… Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе… Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!…».

Хоча Бог не відкривав Себе Йову, той вірить у Його володарювання

У чому полягає суть цих слів? Чи зрозумів хтось із вас, що тут наведено факт? По-перше, звідки Йов дізнався, що Бог є? Далі, звідки він дізнався, що небом, землею й усім сущим править Бог? На ці два запитання відповідає такий уривок: «Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе… Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!…». Із цих слів ми довідуємося, що Йов дізнався про Бога з легенди, а не побачив Його на власні очі. Саме за таких обставин він почав іти шляхом слідування за Богом, після чого впевнився в існуванні Бога у своєму житті й серед усього сущого. Тут є незаперечний факт – що це за факт? Незважаючи на те, що Йов зміг слідувати шляхом богобоязливості й утечі від злого, він ніколи не бачив Бога. Хіба він у цьому не був такий самий, як і люди сьогодення? Йов ніколи не бачив Бога, а це означає, що хоча він і чув про Бога, але не знав, де Він, який Він і що Він робить. Це все суб'єктивні фактори; об'єктивно кажучи, хоча Йов і слідував за Богом, але Бог ніколи не являвся йому та не говорив із ним. Хіба це не факт? Хоча Бог не говорив із Йовом і не давав йому жодних наказів, але Йов бачив існування Бога та споглядав Його володарювання серед усього сущого й у переказах, з яких Йов почув про Бога слухом свого вуха, після чого він почав життя в богобоязливості й утечі від злого. Такими були витоки та процес слідування Йова за Богом. Але як би він не боявся Бога та не втікав від злого, яким би непохитним не був у своїй доброчесності, усе одно Бог так йому й не явився. Зачитаймо цей уривок. Він сказав: «Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього…» (Йов 9:11). Ці слова говорять про те, що Йов міг відчувати Бога навколо себе, а міг і не відчувати – але він ніколи не міг бачити Бога. Були часи, коли він уявляв, що Бог проходить перед ним, або діє, або веде людину, але Йов ніколи не знав напевне. Бог приходить до людини тоді, коли вона цього не очікує; людина не знає, коли й де Бог приходить до неї, тому що людина не може бачити Бога, відтак Бог прихований від людини.

Віра Йова в Бога не похитнулася від того, що Бог був від нього прихований

Далі в наступному уривку зі Святого Письма Йов каже: «Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу, на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю…» (Йов 23:8–9). Із цього свідчення ми дізнаємося, що в досвіді Йова Бог увесь час був від нього прихований; Він не являвся йому відкрито, не говорив йому відкрито жодного слова, і все ж у глибині душі Йов був упевнений в існуванні Бога. Він завжди вірив, що Бог може ходити перед ним або діяти поруч із ним і що хоча Йову Бога не видно, але Він поряд і управляє всім, що його стосується. Йов ніколи не бачив Бога, але зміг залишитися вірним своїй вірі, чого не могла зробити жодна інша людина. Чому інші люди не могли цього зробити? А тому, що Бог не говорив до Йова та не являвся йому, і якби Йов не вірив по-справжньому, то не зміг би йти далі та непохитно триматися шляху богобоязливості й утечі від злого. Хіба це не правда? Що ти відчуваєш, коли читаєш, як Йов говорив ці слова? Чи відчуваєш ти, що досконалість і доброчесність Йова, його праведність перед Богом – це правда, а не перебільшення з боку Бога? Незважаючи на те, що Бог ставився до Йова так само, як і до інших людей, тобто не являвся йому та не говорив із ним, Йов усе ж таки був непохитним у своїй доброчесності, усе ж вірив у Боже володарювання, більше того – він часто приносив цілопалення та молився перед Богом, тому що боявся образити Бога. У здатності Йова боятися Бога, не бачивши Його, ми бачимо, наскільки сильно він любив позитивне та наскільки непохитною й реальною була його віра. Він не заперечував існування Бога через те, що Бог був від нього прихований, і він не втратив віру та не зрікся Бога через те, що ніколи Його не бачив. Навпаки, серед прихованої Божої роботи управління всім сущим він усвідомив існування Бога та відчув володарювання й силу Бога. Він не відмовився від праведності через те, що Бог був прихований, і не зрікся шляху богобоязливості й утечі від злого через те, що Бог ніколи йому не являвся. Йов ніколи не просив, аби Бог відкрито явився йому, щоб довести Своє існування, бо він уже бачив Боже володарювання серед усього сущого та вірив, що здобув благословення й благодаті, яких інші не здобули. Хоча Бог залишався для нього прихованим, Йовова віра в Бога жодного разу не похитнулася. Відтак він пожав те, чого більше ні в кого не було: Боже схвалення та Боже благословення.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»

The Ukrainian Bible verses found in this video are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.