Сатана вперше спокушає Йова (у нього крадуть худобу, а його дітей настигає лихо) (Вибрані уривки)

2.1. Слова, промовлені Богом

Йов 1:8: «І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла?».

Йов 1:12: «І сказав Єгова сатані: ось, все, що в нього є, в твоїй владі; тільки на нього самого не простягай руки своєї. І сатана пішов від Єгови».

2.2. Відповідь сатани

Йов 1:9–11: «Тоді сатана відповів Єгові та сказав: чи Йов без причини боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?».

Бог дозволяє сатані спокушати Йова, щоб віра Йова була вдосконалена

Йов 1:8 – це перший запис розмови між Богом Єговою та сатаною, який ми бачимо в Біблії. То що ж сказав Бог? В оригінальному тексті подано таке свідчення: «І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла?». Так Бог оцінив Йова перед сатаною; Бог сказав, що це був досконалий і праведний чоловік, який боявся Бога та втікав від злого. До цих слів, сказаних між Богом і сатаною, Бог уже вирішив, що Він використає сатану, аби спокушати Йова, – що Він віддасть Йова в руки сатани. З одного боку, це довело б, що Божі спостереження й оцінка Йова були точними та безпомилковими, і тоді в результаті свідчення Йова осоромило б сатану; з іншого боку, це зробило б досконалою Йовову віру в Бога та страх Божий. Тож коли сатана постав перед Богом, Бог не говорив двозначно. Він перейшов прямо до справи та запитав сатану: «чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла?». У Божому запитанні є такий смисл: Бог знав, що сатана блукав по всіх усюдах і часто підглядав за Йовом, який був Божим рабом. Він часто спокушав Йова та нападав на нього, намагаючись знайти спосіб накликати на нього загибель, аби довести, що його віра в Бога та страх Божий не зможуть зберегтися. Сатана також охоче шукав можливості погубити Йова, щоб той зрікся Бога, а сатана вирвав його з рук Божих. Але Бог зазирнув у серце Йова й побачив, що той досконалий і праведний, що він Бога боїться, а від злого втікає. Запитанням Бог сказав сатані, що Йов був досконалою та праведною людиною, яка боялася Бога та втікала від злого, що Йов ніколи б не зрікся Бога й не пішов би за сатаною. Коли сатана почув Божу оцінку Йова, у ньому з'явилася лють, породжена приниженням, і сатана ще більше озлобився та ще нетерплячіше захотів відняти Йова, бо сатана ніколи не вірив, що хтось може бути досконалим і праведним, що може боятися Бога й утікати від злого. Водночас сатана також зневажав досконалість і праведність у людині та ненавидів людей, які вміли боятися Бога й утікати від злого. Тож у Книзі Йова 1:9–11 записано: «Тоді сатана відповів Єгові та сказав: чи Йов без причини боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?». Бог був близько знайомий зі зловмисною природою сатани та добре знав, що сатана давно планував погубити Йова, і тому в цій ситуації Бог хотів приструнити сатану, змусити його відкрити своє справжнє обличчя, почати нападати на Йова та спокушати його, і для цього Він іще раз сказав сатані, що Йов досконалий і праведний, що він Бога боїться, а від злого втікає. Інакше кажучи, Бог навмисно підкреслив, що Йов був досконалий і праведний, що він Бога боявся, а від злого втікав, і таким засобом Він змусив сатану напасти на Йова через ненависть сатани та його злобу на те, яким досконалим і праведним чоловіком був Йов, як він боявся Бога та втікав від злого. Унаслідок цього Бог мав осоромити сатану тим фактом, що Йов був досконалою та праведною людиною, яка боялася Бога та втікала від злого, і тоді сатана залишився б повністю приниженим і переможеним. Після цього сатана вже більше не робив би закидів і не сумнівався б у Йововій досконалості, праведності, богобоязливості й утечі від злого. Відтак Боже випробування та сатанинська спокуса були майже неминучими. Єдиним здатним витримати Боже випробування та сатанинську спокусу був Йов. Після цієї розмови сатана отримав дозвіл спокушати Йова. Із цього почався перший раунд нападів сатани. Ціллю цих нападів було Йовове майно, бо сатана звинуватив Йова в такому: «чи Йов без причини боїться Бога? … Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю». Унаслідок цього Бог дозволив сатані забрати все, що Йов мав: саме із цією метою Бог і розмовляв із сатаною. Проте Бог поставив сатані одну вимогу: «що в нього є, в твоїй владі; тільки на нього самого не простягай руки своєї» (Йов 1:12). Таку умову поставив Бог, коли дозволив сатані спокушати Йова та віддав Йова в руки сатани, і таку межу Він установив для сатани: Він наказав сатані не шкодити самому Йову. Оскільки Бог бачив, що Йов був досконалим і праведним, і вірив, що досконалість і праведність Йова перед Ним не підлягають сумніву та можуть витримати випробування, Бог дозволив сатані спокушати Йова, але наклав на сатану обмеження: сатані було дозволено забрати все майно Йова, але самого чоловіка він не міг торкнутися навіть пальцем. Що це означає? Це означає, що на той момент Бог іще не віддав Йова сатані повністю. Сатана міг спокушати Йова чим завгодно, але не міг зашкодити самому Йову, – навіть одній волосині на його голові, – бо все, що стосується людини, контролюється Богом, і те, житиме людина чи помре, теж вирішує Бог. У сатани немає такого права. Після того як Бог сказав сатані ці слова, тому не терпілося почати. Він усіма можливими засобами спокушав Йова, і незабаром Йов утратив гору овець і волів, як і все майно, дане йому Богом… Так до нього прийшли Божі випробування.

Біблія розповідає нам про походження спокус Йова, але чи усвідомлював сам Йов, який піддавався цим спокусам, що саме відбувалося? Йов був простою смертною людиною; звісно, він нічого не знав про історію, що розгорталася навколо нього. Проте його страх Божий, його досконалість і праведність допомогли йому усвідомити, що до нього прийшли Божі випробування. Він не знав, що відбувалось у духовному світі та які наміри Бога стояли за цими випробуваннями. Але він знав: що б із ним не сталося, він повинен був залишатися вірним своїй досконалості та праведності, дотримуватися шляху богобоязливості й утечі від злого. Очевидно, що Бог споглядав реакцію Йова на те, що відбувалося, і його ставлення до цих подій. Що побачив Бог? Він побачив богобоязливе серце Йова, бо від початку й аж по Йовові випробування серце Йова залишалося відкритим для Бога, воно було покладене перед Богом, і Йов не зрікся своєї досконалості та праведності, не відкинув шлях богобоязливості й утечі від злого та не звернув із цього шляху, – для Бога не було нічого приємнішого за це.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»

A portion of the Ukrainian Bible verses in this video are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.