Протягом тисячоліть це була земля бруду. Вона нестерпно брудна, у ній рясніють страждання, всюди шаленіють привиди, хитруючи й обманюючи, висуваючи необґрунтовані звинувачення, будучи нещадними й порочними, топчучи це місто-привид і залишаючи його всіяним мертвими тілами; сморід гниття вкриває землю й наповнює повітря, і ця земля ретельно охороняється. Хто може побачити світ поза небом? Диявол міцно зв'язує все тіло людини, він застує їй обидва ока й міцно запечатує її вуста. Цар дияволів лютував протягом декількох тисяч років, аж до сьогоднішнього дня, коли він досі пильно стежить за містом-привидом, ніби воно є неприступним палацом демонів; ця зграя сторожових псів, тим часом, пильно дивиться своїми хижими очима з глибоким острахом, що Бог застане їх зненацька й знищить їх усіх, залишивши їх без місця спокою й щастя. Як могли б жителі такого міста-привида, як цей, коли-небудь побачити Бога? Чи вони коли-небудь насолоджувалися милістю й красою Бога? Яке уявлення вони мають про справи людського світу? Хто з них може зрозуміти пристрасну волю Бога? Недивно, що втілений Бог залишається повністю прихованим: у такому темному суспільстві, як це, де демони безжальні й нелюдяні, як міг би цар дияволів, який вбиває людей, не моргнувши оком, терпіти існування Бога, який є прекрасним, добрим і до того ж святим? Як він міг би аплодувати й вітати прихід Бога? Ох вже ці посіпаки! Вони платять за доброту ненавистю, вони давно почали ставитися до Бога як до ворога, вони ображають Бога, вони до крайності дикі, у них немає анінайменшої поваги до Бога, вони грабують і мародерствують, вони втратили все сумління, вони йдуть проти всього сумління, і вони спокушають невинних до безглуздя. Пращури давнини? Улюблені начальники? Вони всі протистоять Богу! Їхнє втручання призвело до того, що все суще під небом впало в стан темряви й хаосу! Свобода віросповідання? Законні права та інтереси громадян? Усе це хитрощі з метою приховування гріха! Хто прийняв роботу Бога? Хто віддав своє життя або пролив кров за роботу Бога? Покоління за поколінням, від батьків до дітей, поневолена людина безцеремонно поневолювала Бога – як це могло не викликати люті? Тисячі років ненависті зосереджені в серці, тисячоліття гріховності викарбувані на серці – як це могло б не викликати огиду? Помстіться за Бога, повністю знищте Його ворога, не дозволяйте йому більше лютувати й не дозволяйте йому правити як тирану! Час настав: людина вже давно зібрала всі свої сили, вона присвятила всі свої зусилля й заплатила за це всю ціну, щоб зірвати огидну личину цього демона й дозволити людям, які були засліплені та зазнали всіляких страждань і труднощів, постати над своїм болем і повернутися спиною до цього злого старого диявола. Навіщо споруджувати таку непереборну перешкоду Божій роботі? Навіщо використовувати різні виверти, щоб обдурювати Божий народ? Де справжня свобода та законні права й інтереси? Де справедливість? Де розрада? Де тепло? Навіщо використовувати брехливі задуми, щоб обдурити Божий народ? Навіщо використовувати силу, щоб стримувати Боже пришестя? Чому б не дозволити Богу вільно ходити землею, яку Він створив? Навіщо переслідувати Бога доти, доки Йому ніде буде й голови прихилити? Де тепло серед людей? Де привітність серед людей? Навіщо спричиняти Богу таку відчайдушну тугу? Навіщо змушувати Бога кликати знову й знову? Навіщо змушувати Бога хвилюватися про Свого улюбленого Сина? Чому жалюгідні сторожові пси цього темного суспільства не дозволяють Богу вільно прийти й ходити світом, який Він створив? Чому людина не розуміє, людина, яка живе серед болю й страждань? Заради вас Бог переніс великі муки, із великим болем Він дарував вам Свого улюбленого Сина, Свою плоть і кров – тож чому ви досі закриваєте на це очі? На очах у всіх ви відкидаєте прихід Бога й відмовляєтеся від дружби з Богом. Чому ви такі безсовісні? Чи ви готові терпіти несправедливість у такому темному суспільстві, як це? Чому, замість того, щоб наповнювати шлунки свої тисячолітньою ворожнечею, ви набиваєте себе «лайном» царя дияволів?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота та входження (8)»