Людина живе серед плоті, а це означає, що вона живе в людському пеклі, і без Божого суду й кари людина така ж нечиста, як і сатана. Як людина могла б стати святою? Петро вірив, що Божа кара й суд – найкращий захист і найбільша благодать для людини. Тільки завдяки Божій карі й суду людина могла б пробудитись і зненавидіти плоть, зненавидіти сатану. Сувора Божа дисципліна звільняє людину від впливу сатани, звільняє її від її власного маленького світу й дозволяє жити у світлі Божої присутності. Немає кращого спасіння, ніж кара й суд! Петро молився: «О Боже! Доки Ти мене каратимеш і судитимеш, я знатиму, що Ти мене не покинув. Доки Ти не покинеш мене, моє серце буде спокійне, навіть якщо Ти не даси мені ні радості, ні миру, і змусиш мене жити в стражданнях, і піддаси мене незліченним виправленням. Сьогодні Твої кара й суд стали для мене найкращим захистом і найбільшим благословенням. Благодать, яку Ти даєш мені, захищає мене. Благодать, яку Ти даруєш мені сьогодні, є проявом Твого праведного характеру, карою й судом; більше того, вона є випробуванням, а ще більше – життям у стражданнях». Петро зміг відкинути плотські втіхи й шукати глибшої любові та більшого захисту, бо він здобув стільки благодаті від Божих кари та суду. Якщо людина бажає очиститись і досягти змін у своєму характері, якщо вона бажає жити змістовним життям і виконувати свій обов'язок як творіння, то у своєму житті вона повинна прийняти Божі кару та суд, і вона має не допускати, щоб Божа дисципліна й Божі удари відійшли від неї, бо так людина зможе звільнитися від маніпуляцій і впливу сатани та жити у світлі Божому. Знай, що Божі кара й суд – це світло, і світло спасіння людини, і що для людини немає кращого благословення, благодаті й захисту. Людина живе під впливом сатани й існує в плоті; якщо людина не очиститься та не отримає Божого захисту, то ставатиме дедалі порочнішою. Якщо вона хоче любити Бога, то потребує очищення та спасіння. Петро молився: «Боже, коли Ти обходишся зі мною милостиво, я тішусь і відчуваю розраду; коли ж Ти караєш мене, я відчуваю ще більшу розраду й радість. Незважаючи на те, що я слабкий і терплю невимовні страждання, незважаючи на мої сльози та смуток, Ти знаєш, що цей смуток – від мого непослуху й від моєї слабкості. Я ридаю, бо не можу вдовольнити Твоїх бажань, я сумую та шкодую, бо я недостатній для Твоїх вимог, але я готовий досягти цього світу, я готовий зробити все, що в моїх силах, щоб Тобі догодити. Твоя кара принесла мені захист і дала найкраще спасіння; Твій суд затьмарює Твою терпимість і терпіння. Без Твоїх кари та суду я не втішався би Твоєю милістю й люблячою добротою. Сьогодні я ще краще бачу, що Твоя любов перевершила небо й піднеслася над усім іншим. Твоя любов – це не просто милість і любляча доброта; навіть більше, це кара й суд. Твої кара й суд стільки мені дали. Без Твоїх кари й суду жодна людина не очистилася б, і жодна людина не змогла б відчути любов Творця. Хоча я витерпів сотні випробувань, нещасть і навіть був близький до смерті, вони дали мені змогу по-справжньому пізнати Тебе та здобути найвище спасіння. Якби Твої кара, суд і дисциплінування покинули мене, то я жив би в темряві, під владою сатани. Які переваги в людської плоті? Якби Твої кара й суд мене покинули, то це було б те саме, ніби Твій Дух відвернувся б від мене й Тебе більше не було зі мною. Якби так сталося, як би я міг жити далі? Якщо Ти даси мені хворобу й забереш мою свободу, я зможу жити й надалі, але якби мене коли-небудь покинули Твої кара й суд, я б і гадки не мав, як жити далі. Якби я залишився без Твоїх кари й суду, то втратив би Твою любов – любов таку глибоку, що я не можу передати її словами. Без Твоєї любові я жив би під владою сатани й не зміг би бачити Твого славного обличчя. Як би я міг жити далі? Я не зміг би витримати такої темряви, такого життя. Мати Тебе поруч – це все одно, що бачити Тебе, тож як я можу Тебе покинути? Молю Тебе, благаю Тебе: не забирай у мене мою найбільшу розраду, навіть якщо це лише кілька слів заспокоєння. Я втішався Твоєю любов'ю, і сьогодні я не можу розлучитися з Тобою; як же я міг би не любити Тебе? Через Твою любов я пролив багато сліз смутку, але я завжди відчував, що таке життя змістовніше, більш здатне збагатити мене, більш здатне змінити мене й більш здатне дати мені змогу набути істину, якою повинні володіти творіння».

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Досвід Петра: його знання про кару та суд»