Щойно Бог стає життям у людях, люди стають нездатними покинути Бога. Хіба це не Боже діяння? Немає більшого свідчення! Бог працював до певної межі; Він сказав людям прислужувати, бути покараними або померти, і люди не відступили, що показує: вони були завойовані Богом. Люди, які мають істину, – це ті, хто у своєму реальному досвіді може бути непохитним у своєму свідченні, бути непохитним у своїй позиції, стояти на боці Бога, ніколи не відступаючи, і хто може мати нормальні стосунки з людьми, які люблять Бога, хто, коли щось із ним трапляється, здатен повністю слухатися Бога та може слухатися Бога аж до смерті. Твоя практика й одкровення в реальному житті – це свідчення про Бога, це втілення людиною в життя та свідчення про Бога, і це справжня втіха від Божої любові; коли ти сягнеш у своєму досвіді цієї межі, належний ефект буде досягнутий. Ти маєш фактичне втілення в життя, а інші із захопленням дивляться на кожний твій вчинок. Твій одяг і зовнішній вигляд нічим не примітні, але ти живеш життям найбільшої побожності, і коли ти доносиш слова Божі, Він скеровує тебе та просвіщає. Ти здатен висловлювати своїми словами Божу волю, передавати реальність, і ти багато розумієш про служіння в дусі. Ти відвертий у своїй мові, ти порядний і чесний, неконфліктний і пристойний, здатний слухатися Божих планів і бути непохитним у своєму свідченні, коли щось із тобою трапляється, і ти спокійний та стриманий, з чим би ти не мав справу. Така людина справді побачила Божу любов. Деякі люди ще молоді, але поводяться як люди середнього віку; вони зрілі, мають істину та викликають в інших захоплення – і це люди, які мають свідчення та є проявом Бога. Тобто коли їхній досвід сягне певної межі, всередині вони матимуть розуміння Бога, і їхній зовнішній характер також стабілізується. Багато людей не втілює істину в життя та не є непохитними у своєму свідченні. У таких людях немає ні любові до Бога, ні свідчення про Бога, і це люди, якими Бог гидує найбільше. Вони читають слова Бога на зібраннях, але те, чим вони живуть, – це сатана, і це ганьба Бога, паплюження Бога та хула Бога. У таких людях немає ознак Божої любові, і вони взагалі не мають роботи Святого Духа. Тож слова та діла людей представляють сатану. Якщо твоє серце завжди в мирі перед Богом і ти завжди звертаєш увагу на людей і речі навколо тебе та на те, що відбувається навколо тебе, і якщо ти пам’ятаєш про Божий тягар, а твоє серце завжди шанує Бога, тоді Бог часто просвіщатиме тебе зсередини. У церкві є люди, які є «наглядачами»: вони прагнуть спостерігати за недоліками інших, а потім копіювати їх і наслідувати. Вони не здатні відділити одне від іншого, вони не ненавидять гріх і не відчувають огиди чи відрази до речей сатани. Такі люди сповнені речей сатани, і зрештою вони будуть повністю покинуті Богом. Твоє серце повинне завжди бути благоговійним перед Богом, ти повинен бути поміркованим у своїх словах і діях та ніколи не бажати противитися Богу чи засмучувати Його. Ти ніколи не повинен бажати, щоб Божа робота в тобі була марною, або дозволяти, щоб усі тяготи, які ти витерпів, і все, що ти втілив у життя, зійшли нанівець. Ти маєш бути готовим наполегливіше працювати й більше любити Бога на шляху попереду. Такі люди, які мають видіння за основу. Такі люди, що шукають поступу.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ті, хто любить Бога, вічно житимуть у Його світлі»