Робота, виконана Павлом, була виставлена напоказ перед людиною, але що стосується того, наскільки чиста була його любов до Бога і як сильно він любив Бога в глибині свого серця – цього людина бачити не може. Людина може тільки бачити роботу, яку він зробив, на підставі якої людина знає, що його, безсумнівно, використовував Святий Дух, і тому людина думає, що Павло був кращим за Петра, що його робота була більшою, тому що він міг забезпечувати церкви. Петро спирався тільки на свій особистий досвід і здобув лише кількох людей під час своєї періодичної роботи. Після нього збереглося лише кілька маловідомих послань, але хто знає, наскільки великою була його любов до Бога глибоко в його серці? Щодня Павло трудився для Бога: доки була робота, він виконував її. Він відчував, що таким чином він зможе отримати вінець і зможе задовольнити Бога, але він не шукав способів змінити себе через свою роботу. Усе в житті Петра, що не відповідало Божому бажанню, змушувало його почуватися ніяково. Якщо щось не відповідало Божому бажанню, він був сповнений каяття і шукав відповідний спосіб, за допомогою якого він міг намагатися задовольнити Боже серце. Навіть у найменш суттєвих аспектах свого життя він усе одно вимагав від себе задовольняти Боже бажання. Він був не менш вимогливим, коли справа стосувалася його старого характеру, завжди суворим у своїх вимогах до себе, з тим щоб усе більше заглиблюватися в істину. Павло шукав лише поверхової репутації і статусу. Він прагнув показати себе перед людьми й не прагнув домогтися будь-якого більш глибокого прогресу у входженні в життя. Його хвилювало вчення, а не реальність. Деякі люди кажуть: «Павло так багато зробив для Бога, чому Бог не згадав про нього? Петро виконав лише невелику роботу для Бога й не зробив значного внеску в церкви, тож чому він став досконалим?» Петро любив Бога до певної міри, чого вимагав Бог; тільки такі люди, як він, мають свідчення. А що ж із Павлом? До якої міри Павло любив Бога? Ти знаєш? Для чого була виконана робота Павла? І для чого була виконана робота Петра? Петро зробив не так вже й багато роботи, але чи тобі відомо, що було глибоко в його серці? Робота Павла стосувалася забезпечення церков і підтримки церков. Те, що пережив Петро, – це зміни в його характері життя; він відчув на собі любов до Бога. Тепер, коли ти знаєш відмінності в їхній сутності, ти можеш побачити, хто, у кінцевому підсумку, дійсно вірив у Бога, а хто не вірив у Бога по-справжньому. Один із них по-справжньому любив Бога, а інший не любив Бога по-справжньому; один зазнав змін у своєму характері, а інший – ні; один служив смиренно, і його нелегко було помітити людям, а іншому поклонялися люди, і він був великою постаттю; один шукав святості, а інший – ні, і хоча він не був нечистий, він не мав чистої любові; один володів істинною людською сутністю, а інший – ні; один мав розсудливість творіння Божого, а інший – ні. Такими є відмінності в сутності Павла й Петра. Шлях, яким ішов Петро, був шляхом успіху, який також був шляхом досягнення відновлення нормальної людської сутності й відновлення обов’язку Божого творіння. Петро представляє всіх тих, хто досяг успіху. Шлях, пройдений Павлом, був шляхом невдач, і він представляє всіх тих, хто тільки підкоряється і витрачає себе поверхово, і не любить Бога по-справжньому. Павло представляє всіх тих, хто не володіє істиною. У своїй вірі в Бога Петро прагнув догодити Богові в усьому і прагнув коритися всьому, що виходило від Бога. Без найменшої скарги він був здатний прийняти кару й суд, а також очищення, скорботи і нестатки у своєму житті, ніщо з чого не могло змінити його любов до Бога. Хіба це – не вища любов до Бога? Хіба це не було виконанням обов’язку Божого творіння? Чи в карі, суді чи в скорботі, ти завжди можеш досягти слухняності аж до смерті, і це те, чого має досягати Боже творіння, це – чистота любові до Бога. Якщо людина може досягти цього, значить, вона є підхожим творінням Бога, і немає нічого, що краще задовольняло б бажання Творця. Уяви, що ти здатен працювати для Бога, але ти не коришся Богу і не здатен по-справжньому любити Бога. Таким чином, ти не тільки не виконаєш обов’язок творіння Божого, але й будеш засуджений Богом, тому що ти – той, хто не володіє істиною, хто не здатний коритися Богу і хто неслухняний Богу. Ти дбаєш тільки про те, щоб працювати для Бога, і не дбаєш про те, щоб застосовувати істину на практиці або пізнавати себе. Ти не розумієш і не знаєш Творця, не коришся Творцеві і не любиш Його. Ти – той, хто від природи неслухняний Богу, і тому такі люди не є улюбленими Творця.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»