Вимога, яка висунута до вас сьогодні, − працювати разом у гармонії − подібна до служіння, яке Єгова вимагав від ізраїльтян: в іншому разі просто припиніть прислужувати. Оскільки ви є людьми, які безпосередньо служать Богові, ви, як мінімум, маєте бути здатними до відданості й покори у своєму служінні, а також маєте бути здатними засвоювати уроки на практиці. Це стосується особливо тих із вас, хто працює в церкві, – чи наважився б хто-небудь із братів і сестер, які обіймають нижчі посади, ніж ви, мати справу з вами? Чи наважився б хтось сказати вам в обличчя про ваші помилки? Ви високо стоїте над усіма іншими, ви правите, як царі! Ви не вчитеся й не робите висновків із таких практичних уроків, але все одно говорите про служіння Богу! Сьогодні вас просять очолити кілька церков, але ви не тільки не здатні відмовитися від себе, але навіть чіпляєтеся за свої поняття й думки, кажучи щось на кшталт: «Я вважаю, що це треба робити в такий спосіб, бо Бог сказав, що нас не мають стримувати інші, і що в наш час ми не маємо сліпо підкорятися». Тому кожен із вас залишається при своїй думці, і ніхто не підкоряється іншому. Хоча ви чітко знаєте, що ваше служіння зайшло в глухий кут, але все одно говорите: «Я вважаю, що мій спосіб недалекий від істини. У будь-якому разі, у кожного з нас є своя точка зору: ти говориш про своє, а я говоритиму про своє; ти спілкуєшся про свої видіння, а я говоритиму про своє входження». Ви ніколи не берете на себе відповідальність за багато речей, з якими слід розібратися, або просто обходитеся, кожен із вас висловлює власні думки й завбачливо захищає свій статус, репутацію й обличчя. Ніхто з вас не бажає змиритися, і жодна зі сторін не візьме на себе ініціативу поступитися й компенсувати недоліки один одного, щоб життя прогресувало швидше. Коли ви співпрацюєте з іншими людьми, ви маєте навчитися шукати істину. Ви можете сказати: «Я не маю чіткого розуміння цього аспекту істини. Який досвід у цьому питанні є в тебе?» Або ви можете сказати: «У тебе більше досвіду щодо цього аспекту, ніж у мене; чи не міг би ти, будь ласка, дати мені деякі настанови?» Хіба це не був би хороший спосіб вирішення? Ви слухали багато проповідей і маєте певний досвід прислужування. Якщо ви не вчитеся один в одного, не допомагаєте один одному, не виправляєте недоліки один одного, виконуючи роботу в церквах, то як ви можете винести якісь уроки? Щоразу, коли ви стикаєтеся з чимось, ви маєте спілкуватися один з одним, щоб це принесло користь вашим життям. Ба більше, ви мусите ретельно спілкуватися про будь-які питання, перш ніж приймати будь-які рішення. Тільки так ви берете на себе відповідальність за церкву, а не просто дієте формально. Після того, як ви відвідаєте всі церкви, ви маєте зібратися разом і поспілкуватися про всі питання, які ви виявили, і будь-які проблеми, з якими ви зіткнулися у своїй роботі, а потім поговорити про просвітління й освічення, яке ви отримали, − це є незамінною практикою служіння. Ви мусите досягти гармонійної співпраці задля Божої роботи, на благо Церкви і для того, щоб спонукати ваших братів і сестер рухатися вперед. Ти маєш координувати свої дії з іншими, доповнюючи один одного й досягаючи кращого результату роботи, щоб дбати про Божу волю. Це і є справжня співпраця, і тільки ті, хто бере в ній участь, отримають справжнє входження. Під час співпраці деякі слова, які ви говорите, можуть бути невідповідними, але це не має значення. Поспілкуйтеся про це пізніше й отримайте чітке розуміння цього; не нехтуйте цим. Після такого спілкування ви зможете компенсувати недоліки своїх братів чи сестер. Тільки заглиблюючись у таку роботу, ви зможете досягти кращих результатів. Кожен із вас, як людина, що служить Богу, мусить уміти відстоювати інтереси церкви в усьому, що ви робите, а не лише враховувати власні інтереси. Неприпустимо діяти поодинці, поступово ослабляючи один одного. Люди, які так поводяться, не придатні для служіння Богу! У таких людей жахливий характер, у них не залишається ні грама людської природи. Вони − стовідсотковий сатана! Вони – чудовиська! Таке досі трапляється серед вас, доходить навіть до того, що ви нападаєте один на одного під час спілкування, навмисно шукаєте приводів і до хрипоти сперечаєтеся через якусь дрібницю, ніхто не хоче відступити, кожен приховує від іншого свої внутрішні думки, пильно стежить за співрозмовником і завжди напоготові. Чи придатний такий характер для служіння Богові? Чи може така робота, як ваша, дати щось вашим братам і сестрам? Ти не тільки не здатен направити людей на правильний життєвий шлях, але й фактично прищеплюєш своїм братам і сестрам свій власний зіпсований характер. Хіба ти не робиш боляче іншим? Твоя совість жахлива, і вона прогнила наскрізь! Ти не входиш у реальність, не втілюєш істину в життя. Крім того, ти безсоромно виставляєш свою диявольську природу напоказ іншим. Ти просто не знаєш сорому! Тобі довірили цих братів і сестер, а ти забираєш їх у пекло. Хіба ти не той, чия совість прогнила? Ти не маєш абсолютно ніякого сорому!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Служіть так, як служили ізраїльтяни»