З початку Своєї роботи над всесвітом Бог наперед призначив багатьом людям служити Йому, у тому числі людям усіх верств. Його мета полягає у тому, щоб задовольнити Його волю та довести Його роботу на землі до поступового завершення. Це мета Бога при виборі людей для служіння Йому. Кожна людина, що служить Богу, має розуміти Його волю. Ця Його робота робить Божу мудрість, і всемогутність, і принципи Його роботи на землі більш очевидними для людей. Насправді Бог прийшов на землю, щоб виконати Свою роботу, взаємодіяти з людьми, щоб вони могли краще дізнатися про Його діяння. Сьогодні вам, цій групі людей, пощастило служити практичному Богу. Для вас це неоціненне благословення – воістину ви піднесені Богом. Обираючи людину для служіння Йому, Бог завжди має Свої власні принципи. Служіння Богу аж ніяк не є просто справою ентузіазму, як вважають люди. Сьогодні ви бачите, що усі, хто служить Богу, роблять це тому, що вони скеровані Богом, мають дію Святого Духа і є людьми, що прагнуть істини. Це мінімальні умови для всіх тих, хто служить Богу.

Служіння Богу – це непроста задача. Ті, чий розбещений характер залишається незмінним, ніколи не можуть служити Богу. Якщо твій характер не був засуджений і покараний Божими словами, тоді він досі уособлює сатану, що доводить, що ти служиш Богу тільки з власних благих намірів, і що твоє служіння засноване на твоїй сатанинській природі. Ти служиш Богу, маючи свій природний характер, і відповідно до своїх особистих уподобань. Більше того, ти завжди думаєш, що справи, які ти хочеш робити, приємні Богу, а справи, які ти не хочеш робити, Богу ненависні. Ти дієш виключно у відповідності до своїх уподобань. Чи можна назвати це служінням Богу? Зрештою, в характері твого життя не станеться i найменших змін; натомість твоя служба зробить тебе ще більш упертим, глибоко вкорінюючи твій розбещений характер, і, по суті, в тобі будуть сформовані правила щодо служіння Богу, які, в першу чергу, ґрунтуються на твоєму власному характері та досвіді, здобутому під час служіння відповідно до твого власного характеру. Це досвід і уроки людини. Це філософія життя людини в цьому світі. Таких людей можна віднести до фарисеїв та релігійних діячів. Якщо вони ніколи не отямляться i не покаються, то неодмінно перетворяться на христів неправдивих і антихристів, які обманюють людей в останні дні. Ці христи неправдиві та антихристи, про яких іде мова, виникнуть саме з-поміж таких людей. Якщо ті, хто служить Богу, слідують своїй власній натурі та діють у відповідності до своєї власної волі, вони ризикують бути вигнаними будь-якої миті. Ті, хто використовує свій багаторічний досвід, набутий у служінні Богу, щоб завойовувати серця інших, щоб повчати й контролювати їх, щоб звеличуватися, – та які ніколи не каються, ніколи не визнають своїх гріхів, ніколи не відмовляються від переваг свого положення – ці люди впадуть перед Богом. Вони такі ж, як Павло, – хизуються своїм старшинством і виставляють напоказ свою кваліфікацію. Бог не доведе таких людей до досконалості. Таке служіння заважає Божій роботі. Люди завжди чіпляються за старе. Вони чіпляються за уявлення минулого, за все, що було в колишні часи. Це величезна перепона для їхнього служіння. Якщо ти не можеш позбутися цих речей, вони душитимуть тебе все життя. Бог не похвалить тебе нітрохи, навіть якщо ти зламаєш свої ноги на бігу, чи спину у праці, чи приймеш мученицьку смерть у своєму служінні Богу. Зовсім навпаки: Він скаже, що ти нечестивець.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Релігійна служба потребує очищення»