Невігласи й зарозумілі не тільки не намагаються з усіх сил і не виконують свій обов’язок, але й простягають руки за милістю, так, ніби вони заслужили те, про що просять. І якщо їм не вдається отримати те, про що вони просять, вони стають ще менш вірними. Як можна вважати таких людей розсудливими? Ви маєте низький духовний рівень та позбавлені розсудливості, абсолютно не здатні виконувати обов’язок, який ви повинні виконувати під час роботи управління. Ваша цінність уже різко впала. Ваша нездатність відплатити Мені за виявлену вам таку милість вже є актом крайнього бунтарства, достатнім, щоб засудити вас і продемонструвати ваше боягузтво, нездатність, ницість і негідність. Що дає вам право тримати ваші руки простягнутими? Те, що ви не можете надати бодай найменшої допомоги Моїй роботі, не можете бути вірними й не можете свідчити про Мене, – це ваші проступки й недоліки, але натомість ви нападаєте на Мене, говорите неправду про Мене й скаржитеся, що Я – неправедний. У цьому ваша вірність? Хіба це те, що становить вашу любов? Яку ще роботу ви можете виконувати окрім цієї? Яким є ваш внесок у всю виконану роботу? Скільки ви витратили? Я вже проявив велике терпіння, не звинувачуючи вас, але ви й досі безсоромно виправдовуєтеся переді Мною і нишком скаржитеся на Мене. Чи у вас є хоч найменший слід людської сутності? Хоча обов’язок людини заплямований розумом людини та її уявленнями, ти повинен виконувати свій обов’язок і показувати свою відданість. Скверна в роботі людини – це проблема її духовного рівня, а якщо людина не виконує свій обов’язок, це свідчить про її бунтарство. Немає жодного зв’язку між обов’язком людини й тим, благословенна вона чи проклята. Обов’язок – це те, що людина повинна виконувати; це її послане небом покликання, і воно не повинно залежати від винагороди, умов або причин. Тільки в такому разі вона виконує свій обов’язок. Бути благословенним – це коли людина стає досконалою і насолоджується Божими благословеннями після того, як пережила суд. Бути проклятим – це коли характер людини не змінюється після того, як вона пережила кару й суд, це коли вона не відчуває на власному досвіді, що її вдосконалюють, а отримує покарання. Але незалежно від того, благословенні вони чи прокляті, створені істоти повинні виконувати свій обов’язок, роблячи те, що вони повинні робити, і роблячи те, на що вони здатні; це – найменше, що має робити людина, людина, яка шукає Бога. Тобі не слід виконувати свій обов’язок тільки для того, щоб отримати благословення, і тобі не варто відмовлятися діяти через страх бути проклятим. Дозвольте Мені сказати вам одне: виконання людиною свого обов’язку – це те, що вона повинна робити, і якщо вона не здатна виконати свій обов’язок, то це її бунтарство. Саме в процесі виконання свого обов’язку людина поступово змінюється, і саме завдяки цьому процесу вона демонструє свою вірність. Таким чином, чим більше ти здатний виконувати свій обов’язок, тим більше істини ти отримаєш і тим більш реальним стане твоє виявлення. Ті, хто просто механічно виконує свій обов’язок і не шукає істини, врешті-решт будуть вигнані, оскільки такі люди не виконують свій обов’язок під час практикування істини і не практикують істину під час виконання свого обов’язку. Це – ті, які залишаться незміненими й будуть прокляті. Не тільки їхні виявлення нечисті, але й усе, що вони висловлюють, є нечестивим.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Різниця між служінням утіленого Бога й обов’язком людини»