Щоб постати перед Богом і прийняти Його слова як своє життя, спершу ти маєш досягнути спокою перед Богом. Тільки коли ти перебуватимеш у спокої перед Богом, Бог дасть тобі просвітління та знання. Чим більше люди перебувають у спокої перед Богом, тим більше вони здатні отримати Боже просвітління й осяяння. Усе це вимагає від людей благочестя та віри; тільки так їх можливо зробити досконалими. Основоположний урок для вступу до духовного життя – це перебування в спокої в Божій присутності. Тільки якщо ти перебуватимеш у спокої в Божій присутності, вся твоя духовна підготовка буде дієвою. Якщо твоє серце не може перебувати в спокої перед Богом, ти не зможеш прийняти роботу Святого Духа. Якщо твоє серце перебуває в спокої перед Богом незалежно від того, що ти робиш, значить, ти – той, хто живе в присутності Бога. Якщо твоє серце перебуває в спокої перед Богом і наближається до Бога незалежно від того, що ти робиш, це доводить, що ти людина, яка перебуває в спокої перед Богом. Якщо під час прогулянки чи розмови з іншими людьми ти можеш сказати: «Моє серце наближається до Бога, воно не зосереджене на зовнішніх речах, і я можу перебувати в спокої перед Богом», то ти – людина, яка перебуває в спокої перед Богом. Не займайся нічим, що тягне серце твоє до зовнішнього, не май справи з людьми, які відокремлюють твоє серце від Бога. Що б не відволікало твоє серце від близькості до Бога, відкинь це або тримайся від нього подалі. Це принесе велику користь твоєму життю. Нині якраз час для великої роботи Святого Духа, час, коли Бог особисто робить людей досконалими. Якщо в цей момент ти не можеш бути в спокої перед Богом, то ти не той, хто повернеться, щоб постати перед престолом Бога. Якщо ти прагнутимеш не Бога, а чогось іншого, то ти не зможеш бути вдосконаленим Богом жодним чином. Ті, хто здатний чути такі висловлювання від Бога, але при цьому не може бути в спокої перед Ним сьогодні, це люди, які не люблять істину та не люблять Бога. Якщо ти не жертвуєш собою в цей момент, то чого ти чекаєш? Пожертвувати собою означає заспокоїти своє серце перед Богом. Це і є справжня жертва. Хто нині щиро жертвує своє серце в дар Богові, той гарантовано буде довершений Богом. Ніщо, хай що це є, не зможе потурбувати тебе; зазнаєш ти обтинання чи розбору, розчарування чи невдачі, твоє серце завжди має бути в спокої перед Богом. Незалежно від того, як люди ставляться до тебе, твоє серце має бути в спокої перед Богом. Байдуже, з якими обставинами ти стикаєшся – чи то негаразди, страждання, гоніння чи різні випробування, – твоє серце завжди має бути в спокої перед Богом; таким є шлях до досконалості. Тільки коли ти справді перебуваєш у спокої перед Богом, тобі стануть зрозумілими нинішні слова Бога. Тоді ти зможеш правильніше та без відхилень втілювати на практиці осяяння і просвітлення Святого Духа, ясніше розуміти наміри Бога, які дадуть твоєму служінню чіткіший напрямок, зможеш точніше розуміти спрямування та керівництво Святого Духа і бути впевненим, що живеш під керівництвом Святого Духа. Такі результати досягаються правдивим спокоєм перед Богом. Коли люди не розуміють Божі слова, позбавлені шляху практики, не розуміють Божих намірів або не мають принципів практики, це відбувається тому, що їхні серця не перебувають у спокої перед Богом. Мета перебування в спокої перед Богом – бути сумлінним і прагматичним, шукати правильність і прозорість у Божих словах і, зрештою, дійти розуміння істини та пізнання Бога.

Якщо серце твоє не перебуває часто в спокої перед Богом, то Бог не має засобів твого вдосконалення. Відсутність рішучості є рівнозначною відсутності серця, а людина без серця не може перебувати в спокої перед Богом; така людина не знає, як багато роботи здійснює Бог, або як багато Він говорить, і не знає, як діяти на практиці. Хіба це не людина без серця? Чи може людина без серця бути в спокої перед Богом? Бог не має засобів для вдосконалення людей без серця – вони нічим не відрізняються від тяглової худоби. Бог говорить абсолютно ясно та прозоро, але твоє серце залишається байдужим, і ти, як і раніше, неспроможний перебувати у спокої перед Богом. Хіба ти не тупа худобина? Деякі люди збиваються зі шляху, намагаючись втілювати на практиці перебування в спокої в присутності Бога. Коли настає час готувати їжу, вони не готують, а коли настає час виконувати хатню роботу, вони її не роблять, а просто моляться та розмірковують. Бути в спокої перед Богом – не значить не готувати, не займатися повсякденними справами, не жити своїм звичайним життям; це означає бути в змозі заспокоїти своє серце перед Богом у всіх нормальних станах і мати місце для Бога у своєму серці. Коли ви молитеся, ви повинні правильно схилити коліна перед Богом у молитві; коли ви займаєтеся повсякденною роботою чи готуєте їжу, заспокоюйте своє серце перед Богом, розмірковуйте над словами Бога чи співайте гімни. Хоч у якій ситуації ви опинилися, ви повинні мати свій спосіб практики, ви маєте робити все можливе, щоб наблизитися до Бога, і всіма силами намагатися заспокоїти своє серце перед Богом. Коли дозволяють обставини, моліться з повним зосередженням; коли обставини не дозволяють, наближайтеся до Бога в своєму серці, виконуючи поточну роботу. Коли ви можете їсти та пити слова Бога – їжте та пийте Його слова, коли ви можете молитися – моліться, коли ви можете споглядати Бога – споглядайте Його. Інакше кажучи, робіть усе можливе, щоб підготувати себе до входження відповідно до свого оточення. Деякі люди можуть бути в спокої перед Богом, коли нічого не відбувається, але щойно щось трапляється, їхній розум починає блукати. Це не спокій перед Богом. Вірний спосіб досягнення такого досвіду наступний: за жодних обставин серце людини не віддаляється від Бога, і її не турбують сторонні люди, події чи речі, і тільки тоді людина справді перебуває в спокої перед Богом. Деякі люди кажуть, що коли вони моляться на зібраннях, їхні серця можуть бути в спокої перед Богом, але в спілкуванні з іншими людьми вони нездатні бути в спокої перед Богом, і їхні думки виходять з-під контролю. Це не спокій перед Богом. Сьогодні більшість людей перебуває в такому стані, їхні серця нездатні завжди бути в спокої перед Богом. Тому ви маєте докладати більших зусиль, вправляючись у цій сфері, крок за кроком виходити на правильну стежку життєвого досвіду та ставати на шлях удосконалення Богом.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Про заспокоєння свого серця перед Богом»