Якби люди справді ясно бачили правильний шлях людського життя, а також мету Божого управління людством, то не вважали б своє особисте майбутнє та долю своїм сердечним скарбом. Тоді вони більше не були б зацікавлені в служінні своїм батькам, які гірші за свиней і собак. А хіба людське майбутнє та доля – не такі самі так звані Петрові «батьки» наших днів? Вони такі самі, як і людська плоть і кров. Якими ж саме будуть місце призначення та майбутнє плоті? Чи полягатимуть вони в тому, щоб побачити Бога ще за життя, чи в тому, щоб душа зустрілася з Богом після смерті? Чи опиниться плоть завтра у великому горнилі нещасть, а чи у великій пожежі? Хіба такі запитання про те, чи зазнає людська плоть нещасть або страждань, – не найважливіша новина, що найсильніше хвилює кожного у цьому нинішньому потоці, хто має розум і розсудливість? (Тут під «стражданнями» мається на увазі отримання благословень; це означає, що майбутні випробування корисні для місця призначення людини. Під «нещастями» мається на увазі те, коли людина не може бути непохитною чи стає жертвою обману; або ж це означає, що людину спіткають нещасливі обставини й вона втратить життя посеред лиха, а для її душі немає належного місця призначення.) Хоча люди мають здоровий глузд, можливо, те, що вони думають, не зовсім відповідає тому, чим має бути споряджено їхню розсудливість. Причина цього полягає у тому, що всі вони досить спантеличені та слідують усьому наосліп. Усі люди повинні дуже добре розуміти, куди мусять входити, і, зокрема, їм слід розібратися, куди потрібно входити під час нещастя (тобто очищення в горнилі) і чим вони мають бути споряджені під час випробувань вогнем. Не служіть завжди своїм батькам (мається на увазі плоть), які подібні до свиней і собак та навіть гірші за мурах і жуків. Який сенс мучитися над цим, так багато думати й ламати голову? Плоть не належить тобі, а перебуває в руках Бога, який не тільки контролює тебе, а й наказує сатані. (Це означає, що плоть первісно належить сатані. Оскільки сатана теж у Божих руках, це можна сформулювати тільки так. Причина в тому, що так це звучить переконливіше; це наводить на думку, що люди не повністю перебувають під владою сатани: вони в Божих руках.) Ти живеш у муках плоті – але чи належить тобі ця плоть? Чи вона під твоїм контролем? Навіщо ламати над цим голову? Навіщо одержимо благати Бога заради своєї гнилої плоті, яка вже давно засуджена, проклята й осквернена нечистими духами? Яка потреба завжди тримати поплічників сатани так близько до серця? Невже ти не хвилюєшся, що плоть може зруйнувати твоє справжнє майбутнє, твої прекрасні надії й істинне місце призначення твого життя?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Мета управління людством»