Бог багато довірив людям, а також незліченними способами торкався питання їхнього входження. Але через те, що духовний рівень людей значною мірою низький, багато Божих слів не змогли вкоренитися. Існують різні причини такого низького духовного рівня, такі як розбещеність людського мислення й моралі, а також відсутність належного виховання; феодальні забобони, які серйозно оволоділи людським серцем; розбещений і занепадницький спосіб життя, який породив багато хвороб у найглибших закутках людського серця; поверхова культурна грамотність, при чому майже дев'яноста восьми відсоткам людей бракує освіти в розрізі культурної грамотності, та, більше того, дуже мало хто отримує вищий рівень освіти у сфері культури. Тому люди здебільшого уявлення не мають, що мається на увазі під Богом або Духом, а мають лише невизначений і нечіткий образ Бога, що постав на основі феодальних забобонів. Згубні впливи, залишені глибоко в людському серці тисячами років «високого духу націоналізму», а також феодальне мислення, яким люди зв'язані та скуті, без найменшої часточки волі, без бажання прагнути або наполегливо домагатися, без бажання досягати поступу, натомість залишаючись пасивним і регресивним, укоріненим у рабському менталітеті й таке інше – ці об'єктивні фактори надали невиправно брудний та огидний відтінок ідеологічному світогляду, ідеалам, моралі й характеру людства. Здається, що люди живуть у темному терористичному світі, за межі якого ніхто з них не прагне вийти, і ніхто з них не думає про перехід до ідеального світу; радше вони задоволені своєю долею в житті, проводять свої дні, народжуючи й виховуючи дітей, докладаючи зусиль, потіючи, займаючись своїми домашніми справами, мріючи про затишну й щасливу сім'ю, про подружню любов, про внуків, про радість на схилі віку, мирно проживаючи своє життя… Протягом десятків, тисяч, десятків тисяч років аж донині люди витрачали свій час таким чином, і ніхто не створив ідеального життя, усі були зосереджені тільки на взаємній різанині в цьому темному світі, на гонитві за славою й багатством і на плетінні інтриг один проти одного. Чи хтось коли-небудь шукав Божу волю? Чи зважав хтось коли-небудь на Божу роботу? Усі частини людської сутності, поглинуті темрявою, вже давно стали людською природою, тому виконувати Божу роботу досить важко, і люди ще менше зважуються звертати увагу на те, що Бог довірив їм сьогодні. У будь-якому разі, я вірю, що люди не будуть заперечувати, якщо я промовлятиму ці слова, оскільки те, про що я говорю, – це історія тисячоліть. Говорити про історію означає наводити факти і, більше того, скандали, які є очевидними для всіх, тож який сенс говорити те, що суперечить фактам? Але я також вірю, що розумні люди, прочитавши ці слова, пробудяться і прагнутимуть до прогресу. Бог сподівається, що люди зможуть жити й працювати в мирі й вдоволенні, одночасно будучи здатними любити Бога. Божа воля полягає в тому, щоб усе людство могло ввійти в спокій; більше того, наповнення всієї землі Божою славою – це велике бажання Бога. Це просто ганьба, що людські істоти залишаються зануреними в забуття й непробудженими, настільки сильно розбещеними сатаною, що вони вже не схожі на людей. Таким чином, людська думка, мораль і освіта утворюють найважливішу ланку, а навчання культурної грамотності утворює другу ланку, що сприяє підвищенню культурного рівня людей і зміні їхнього духовного світогляду.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота та входження (3)»