Про Бога й людину не можна говорити нарівні. Його єство та промисел для людини безмежно непізнавані та незбагненні. Якби Бог Сам не вершив Свою роботу й не промовляв Свої слова в людському світі, то людина ніколи не змогла б зрозуміти Божу волю. Тож навіть ті, хто все своє життя присвятив Богу, не змогли б отримати Його схвалення. Якщо Бог не береться за справу, то всі людські успіхи будуть марні, адже Божі помисли завжди вищі за людські, і Божа мудрість поза людським розумінням. Тож кажу вам: ті, що твердять, ніби «вповні розуміють» Бога та Його роботу, – усі невігласи, пихаті й нетямущі. Людина не має визначати Божу роботу; більше того, людина не може її визначати. В очах Божих людина така незначна, як мураха; тож як людина може збагнути Божу роботу? Хто любить сипати словами на кшталт «Бог не працює так чи інак» або «Він такий чи такий» – хіба не зарозуміло він говорить? Усі ми маємо знати, що людину, створіння з плоті, розбестив сатана. Сама природа людська в тому, щоб виступати проти Бога. Людський рід не може бути нарівні з Богом, а тим паче сподіватися стати Йому за радника в Його роботі. А те, як Бог скеровує людину, то робота Самого Бога. Людині ж подобає скоритися та не казати, що вона думає те чи інше, бо людина є лише порох. Оскільки наш намір – шукати Бога, то ми не маємо нав’язувати власні уявлення щодо Його роботи задля того, щоб Бог їх прийняв до уваги, а тим паче давати волю своєму розбещеному характеру, щоб умисне виступати проти Божої роботи. Адже хіба це не зробило б нас антихристами? Як такі люди могли б вірити в Бога? Оскільки ми віруємо, що Бог є, і бажаємо вдовольнити й узріти Його, ми мусимо шукати дорогу істини та дорогу до того, щоб бути сумісними з Богом. Ми не повинні вперто Йому опиратися. Що доброго могло б із цього вийти?

Сьогодні Бог зробив нову роботу. Ти, може, не здатен прийняти ці слова, і вони тобі можуть здатися дивними, та Я б тобі порадив не виявляти свою природність, адже лише ті, хто дійсно прагне й жадає праведності перед Богом, можуть здобути істину, і лише тих, хто дійсно побожний, Він може скеровувати та просвіщати. Результати досягаються пошуком істини в розсудливому спокої, а не у сварках і незгодах. Коли Я кажу, що «сьогодні Бог виконав нову роботу», то маю на увазі те, що Бог повернувся у плоті. Можливо, ці слова тебе не турбують; можливо, ти їх зневажаєш; а можливо навіть, що вони тебе дуже цікавлять. Хай там що, Я сподіваюся, що всі ті, хто справді прагне Божого явлення, зможуть сміливо зустріти цей факт і ретельно його обміркувати, а не робити завчасних висновків; саме так має чинити мудра людина.

Таке неважко дослідити, але для цього кожен із нас мусить знати одну істину: Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме прояв Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він звершить ту працю, яка в Його намірах, і оскільки Бог стає плоттю, Він виявить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща. Зовнішність не може визначати сутності; більше того, Божа робота ніколи не може відповідати людським уявленням. Хіба зовнішність Ісуса не суперечила людським уявленням? Хіба Його лик і вбрання хоч якось указували на те, ким Він був насправді? Хіба найперші фарисеї не виступили проти Ісуса якраз тому, що дивилися єдино на Його зовнішність і не приймали близько до серця слова з Його вуст? Моя надія – у тому, що кожен брат і кожна сестра, що шукають явлення Бога, не повторять трагедії минулого. Ви не повинні стати сучасними фарисеями та знову прибити Бога до хреста. Ви мусите ретельно обдумати, як привітати повернення Бога, і ви мусите ясно розуміти, як бути тим, хто кориться істині. Це відповідальність усякого, хто чекає повернення Ісуса на хмарі. Ми мусимо протерти наші духовні очі, щоб вони були ясні, і не загрузати у словах перебільшених вигадок. Ми мусимо подумати про практичну роботу Бога та поглянути на практичний аспект Бога. Не надто захоплюйтесь і не тоніть у фантазіях, постійно прагнучи дня, коли Господь Ісус на хмарі раптово зійде поміж вас і забере вас, тих, які Його ніколи не знали, і не бачили, і не відають, як виконувати Його волю. Краще подумати про щось практичніше!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»