Кожен етап праці, виконаної Богом, має своє практичне значення. Тоді, коли прийшов Ісус, Він прийшов у вигляді чоловіка, а коли Бог приходить цього разу, Він має вигляд жінки. Із цього ви можете бачити, що Боже створення і чоловіків, і жінок може бути корисним у Його роботі, і у Нього немає відмінності за ознакою статі. Коли приходить Його Дух, Він може зодягтися в будь-яке тіло, яке забажає, і це тіло може представляти Його; будь то тіло чоловіка або жінки, воно може представляти Бога, доти, доки воно є Його втіленою плоттю. Якби Ісус у час Свого приходу з’явився як жінка, іншими словами, якби Святий Дух зачав дівчинку, а не хлопчика, той етап праці однаково був би завершений. Якби це було так, то нинішній етап праці мав би бути завершений чоловіком, але робота все одно була б виконана. Робота, виконана на кожному етапі, має своє значення; жоден етап роботи не повторюється і не суперечить іншому. У той час Ісуса, який здійснював Свою роботу, називали єдиним Сином, а поняття «син» передбачає чоловічий рід. Чому на даному етапі не згадується єдиний Син? Тому що умови виконання праці вимагають зміни статі в порівнянні зі статтю Ісуса. У Бога немає розрізнення за статтю. Він робить Свою роботу так, як Йому хочеться, і, виконуючи Свою роботу, Він не підпадає під жодні обмеження, а є особливо вільним. Однак кожен етап роботи має своє практичне значення. Бог двічі ставав тілом, і само собою зрозуміло, що Його втілення в останні дні – це останній раз. Він прийшов, щоб відкрити всі Свої діяння. Якби на цій стадії Він не став тілом, щоб особисто звершувати працю, маючи людей за свідків, людина назавжди залишилася б прихильником уявлення про те, що Бог – тільки чоловік, а не жінка. До цього все людство вірило в те, що Бог може бути лише чоловіком, а жінка не може називатися Богом, оскільки все людство вважало чоловіків за тих, хто має владу над жінками. Люди вірили, що жодна жінка не може перебрати на себе владу, лише чоловіки. Що більше, вони навіть казали, що чоловік – це голова жінки, і що жінка мусить коритися чоловікові і не може перевершити його. У минулі часи, коли казали, що чоловік є головою жінки, це стосувалось спокушених змієм Адама і Єви, а не чоловіка і жінки, якими їх створив Єгова на початку. Звичайно, жінка повинна слухатися і любити свого чоловіка, а чоловік повинен навчитися годувати та утримувати свою сім’ю. Це закони і настанови, встановлені Єговою, яких людство має дотримуватись у своєму житті на землі. Єгова сказав жінці: «До мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Він сказав це тільки для того, щоб людство (тобто і чоловік, і жінка) могло жити нормальним життям під владою Єгови, і щоб життя людства мало структуру і не випадало з належного порядку. Тому Єгова запровадив відповідні правила того, як чоловік і жінка повинні поводитись, однак це стосувалося лише всіх створінь, що живуть на землі, і не мало жодного відношення до плоті втіленого Бога. Як Бог міг бути таким самим, як і створені Ним істоти? Його слова були звернені лише до створеного Ним людства; саме для того, аби людство могло жити нормальним життям, Він установив правила для чоловіка та жінки. На початку, коли Єгова створив людство, Він створив два види людських істот – як чоловічої, так і жіночої статі; тому і в Його втілених плотських тілах існує поділ на чоловіче та жіноче. Він не приймав рішення щодо Своєї роботи на основі слів, промовлених Ним до Адама та Єви. Ті два рази, коли Він ставав плоттю, були визначені цілковито згідно з Його думками в той час, коли Він уперше створив людство; тобто Він завершив роботу двох Своїх утілень на основі чоловічого і жіночого до того, як вони були зіпсуті. Якби людство взяло слова, сказані Єговою Адаму та Єві, які були зваблені змієм, і застосувало їх до роботи Божого втілення, хіба Ісус не повинен був би також любити Свою дружину, як Йому належить? У такому разі, хіба Бог залишився б Богом? І якщо це так, то чи міг би Він усе ще завершити Свою роботу? Якщо Богу було б неправильно втілитись у жіночому тілі, то чи не було б для Бога також найбільшою помилкою створити жінку? Якщо люди досі вірять, що для Бога було б неправильно втілитись у жіночій подобі, то хіба Ісус, який не одружився і тому не міг любити Свою дружину, не був би такою ж помилкою, як і нинішнє втілення? Оскільки ти використовуєш слова, сказані Єговою Єві, щоб оцінити правду Божого втілення в наші дні, тоді ти повинен використовувати слова Єгови до Адама, щоб судити про Господа Ісуса, Який став плоттю в період Благодаті. Хіба це не одне й те саме? Оскільки ти оцінюєш Господа Ісуса згідно з чоловіком, який не був спокушений змієм, то ти не можеш судити про правду сьогоднішнього втілення згідно з жінкою, яка була спокушена змієм. Це було б несправедливо! Оцінювання Бога в такий спосіб доводить, що тобі бракує раціональності. Коли Єгова двічі ставав плоттю, стать Його плоті була пов’язана із чоловіком і жінкою, які не були спокушені змієм; саме відповідно до чоловіка і жінки, які не були спокушені змієм, Він двічі став плоттю. Не думайте, що чоловічість Ісуса була такою ж, як в Адама, якого звабив змій. Ці двоє абсолютно не пов’язані між собою, вони є двома різними за своєю природою чоловіками. Вочевидь не може так бути, щоб чоловічість Ісуса підтверджувала, що Він є головою усіх жінок, але не всіх чоловіків? Хіба Він не Цар усіх юдеїв (і чоловіків, і жінок включно)? Він – Сам Бог, не лише голова жінки, а й голова чоловіка. Він – Господь усіх створінь і голова усіх створінь. Як ти міг би визначити чоловічість Ісуса як символ головування над жінкою? Чи не було б це блюзнірством? Ісус – чоловік, який не був розбещений. Він – Бог; Він – Христос; Він – Господь. Як міг би Він бути чоловіком на кшталт Адама, який був розбещений? Ісус – це плоть, в яку увібрався Найсвятіший Дух Божий. Як міг ти сказати, що Він – Бог, який володіє чоловічою природою Адама? У такому разі, хіба вся Божа робота не була б хибною? Хіба Єгова вклав би в Ісуса чоловічість Адама, спокушеного змієм? Хіба теперішнє втілення не є ще одним прикладом роботи втіленого Бога, який відрізняється за статтю від Ісуса, але подібний до Нього за природою? Невже ти досі наважуєшся стверджувати, що втілений Бог не може бути жінкою, оскільки жінка першою була спокушена змієм? Невже ти все ще наважуєшся стверджувати, що, оскільки жінка є найбільш нечистою і джерелом розбещення людства, Бог у жодному разі не міг втілитись у жіночій подобі? Невже ти наважуєшся наполягати, стверджуючи, що «жінка повинна завжди коритися чоловікові і ніколи не може проявляти або безпосередньо представляти Бога»? Ти не зрозумів у минулому, але чи можеш ти зараз продовжувати хулити роботу Божу, особливо втілену Божу плоть? Якщо це тобі не ясно, краще притримай свого язика, аби твою дурість і невігластво не було викрито і твою потворність не було виставлено напоказ. Не думай, що ти все розумієш. Я кажу тобі, що всього, що ти бачив та пережив, недостатньо для того, аби ти зрозумів навіть тисячну частку Мого плану управління. То чому ж ти так пихато поводишся? Тієї малої частки таланту і крихітної частки знань, які ти маєш, недостатньо для того, щоб Ісус використав їх навіть для однієї секунди Своєї роботи! Скільки досвіду ти насправді маєш? Те, що ти бачив, і все, що ти чув за своє життя, і те, що ти уявляв, є меншим за ту роботу, яку Я виконую в одну мить! Тобі краще не чіплятися і не шукати недоліків. Ти можеш бути настільки зарозумілим, наскільки хочеш, але ти не більш ніж створіння, не рівне навіть мурасі! Усе, що ти тримаєш у своєму животі, є меншим за те, що є в животі у мурахи! Не думай, що лише тому, що ти здобув деякий досвід і старшинство, це надає тобі право бурхливо жестикулювати і зарозуміло говорити. Хіба твій досвід і твоє старшинство не є результатом тих слів, які Я промовив? Невже ти вважаєш, що вони здобуті в обмін на твою власну тяжку працю та старання? Сьогодні ти бачиш, що Я став плоттю, і лише з цього приводу у тебе з’явилось безліч концепцій, і немає кінця уявленням, що походять від них. Якби не Моє втілення, навіть якби ти володів надзвичайними талантами, у тебе не було б стільки концепцій; а хіба не з них походять твої уявлення? Якби Ісус не став плоттю тоді вперше, чи дізнався б ти взагалі про втілення? Чи не тому, що перше втілення дало тобі знання, ти маєш зухвалість судити про друге втілення? Чому, замість того, щоб бути слухняним послідовником, ти піддаєш його вивченню? Коли ти увійшов у цей потік і постав перед утіленим Богом, чи дозволив би Він тобі досліджувати Його? Ти можеш досліджувати історію своєї сім’ї, але якщо ти спробуєш дослідити «історію сім’ї» Бога, чи дозволить тобі сьогоднішній Бог проводити таке дослідження? Чи ти не сліпий? Хіба ти не наражаєшся на зневагу?

Якби була виконана тільки робота Ісуса і не була б доповнена роботою на цьому етапі останніх днів, людина назавжди б учепилася за уявлення про те, що тільки Ісус є єдиним Сином Божим, тобто, що у Бога є тільки один син, і що будь-хто, хто прийде згодом під іншим ім’ям, не буде єдиним Сином Божим, не кажучи вже про Самого Бога. Людина має переконання, що будь-хто, хто служить жертвою за гріх або хто бере на себе владу від імені Бога і спокутує все людство, є єдиним Сином Божим. Є й такі, хто вважає, що доки Той, хто приходить, є чоловіком, Він може вважатися єдиним Сином Божим і представником Бога. Є навіть ті, хто каже, що Ісус – це Син Єгови, Його єдиний Син. Хіба такі переконання не є перебільшеними? Якби цей етап роботи не був виконаний в останній період, то для Бога все людство було би вкрите похмурою тінню. Якби це було так, чоловік вважав би себе вищим за жінку, а жінки ніколи не могли б підвести голови, і тоді жодна жінка не могла б бути спасенною. Люди завжди вірять, що Бог – чоловічого роду, і більше того, що Він одвіку зневажав жінку і не дав би їй спасіння. Якби це було так, хіба це не означало б, що всі жінки, які були створені Єговою і які також були розбещені, ніколи не мали б можливості бути спасенними? Тоді хіба не було б безглуздо для Єгови створювати жінку, тобто створити Єву? І хіба жінка не загинула б навіки? З цієї причини цей етап роботи в останні дні виконується для того, щоб спасти все людство, а не лише жінку. Якби хтось гадав, що втілення Бога у жіночій подобі було б зроблено виключно заради спасіння жінки, то така людина була б справді дурна!

Сьогоднішня робота сприяла поступу роботи періоду Благодаті; тобто робота згідно з усім шеститисячолітнім планом управління просунулася вперед. Хоча період Благодаті скінчився, у Божій роботі відбувся прогрес. Чому я знову і знову повторюю, що цей етап роботи спирається на період Благодаті та період Закону? Тому що робота цього дня є продовженням роботи, виконаної в період Благодаті, і поступом у порівнянні зі здійсненим у період Закону. Ці три етапи тісно взаємозв’язані, і кожна ланка у цьому ланцюзі тісно пов’язана з наступною. Чому Я також кажу, що цей етап роботи ґрунтується на тому, що було зроблено Ісусом? Припустімо, що цей етап не спирався б на роботу, виконану Ісусом, тоді на цьому етапі мало б відбутися ще одне розп’яття, і роботу спокути попереднього етапу довелося б виконувати знову. У цьому не було б сенсу. Тому справа не в тому, що роботу повністю завершено, а в тому, що період просунувся вперед, і рівень роботи було піднято на вищий щабель, аніж раніше. Можна сказати, що цей етап роботи збудований на фундаменті періоду Закону та на скелі Ісусової роботи. Божа робота будується етап за етапом, і цей етап не є новим початком. Лише поєднання цих трьох етапів роботи може вважатися шеститисячолітнім планом управління. Робота цього етапу виконується на фундаменті роботи періоду Благодаті. Якщо ці два етапи роботи були не пов’язані між собою, тоді чому розп’яття не повторюється на цьому етапі? Чому Я не несу людських гріхів, а натомість приходжу безпосередньо судити і карати людину? Якби Моя робота суду і покарання людини не слідувала за розп’яттям, враховуючи, що Моє теперішнє пришестя не від зачаття Святим Духом, то Я не мав би права судити і карати людину. Саме тому, що Я єдиний з Ісусом, Я приходжу безпосередньо судити та карати людину. Робота на цьому етапі повністю будується на роботі попереднього етапу. Ось чому тільки така робота може крок за кроком привести людину до спасіння. Ісус і Я походимо від одного Духа. Хоча Ми не споріднені у Нашій плоті, Наш Дух єдиний; хоча зміст того, що Ми робимо, і робота, за яку Ми беремося, не однакові, Ми подібні у Своїй сутності; Наша плоть набуває різних форм, але це пов’язано зі зміною епохи та різними вимогами Нашої роботи; Наші служіння не схожі, тому й робота, яку Ми виконуємо, і характер, який Ми розкриваємо людині, також є відмінними. Ось чому те, що людина бачить і розуміє сьогодні, не схоже на те, що було в минулому, що пояснюється зміною епохи. Попри те, що Вони відмінні за статтю і формою Їхньої плоті, і що Вони не були народжені в одній сім’ї, а тим більше не в один і той самий період часу, Їхній Дух, тим не менш, єдиний. Попри те, що Їхня плоть не має ані кровної, ані будь-якої фізичної спорідненості, неможливо заперечувати, що Вони – втілена плоть Бога у двох різних часових періодах. Те, що Вони є втіленими тілами Бога, є незаперечною правдою. Однак, Вони не належать до одного роду і не поділяють спільної людської мови (один із них був чоловіком, який говорив мовою юдеїв, а інша – жінкою, яка розмовляє лише китайською). Саме з цих причин Вони жили в різних країнах, щоб виконувати роботу, яку кожному з Них належить виконувати, також і в різні періоди часу. Незважаючи на те, що Вони є одним і тим самим Духом, який володіє однією і тією ж сутністю, між зовнішніми оболонками Їхньої плоті немає абсолютної схожості. Усе, що Їх об’єднує, – це спільна людська природа, але якщо йдеться про зовнішній вигляд Їхньої плоті та обставини Їхнього народження, то Вони не схожі. Ці речі не впливають на Їхню відповідну роботу або на знання, які людина має про Них, бо, врешті-решт, Вони – це один і той самий Дух, і ніхто не може Їх розділити. Хоча Вони не споріднені по крові, уся Їхня природа керується Їхніми Духами, які доручають Їм різну роботу в різні періоди часу, а Їхні тіла належать до різних родоводів. Дух Єгови не є батьком Духа Ісуса, а Дух Ісуса не є сином Духа Єгови: Вони є одним і тим самим Духом. Так само втілений Бог сьогодення та Ісус не є родичами по крові, але Вони єдині, тому що Їхні Духи єдині. Бог може чинити роботу милості й милосердя, а також праведного суду й покарання людини, як і насилання на людину проклять; і зрештою, Він може виконати роботу поруйнування світу та покарання нечестивих. Хіба Він не робить усе це Сам? Хіба це не всемогутність Бога? Він міг як оприлюднювати закони для людини, так і давати їй заповіді, і Він також міг керувати першими ізраїльтянами у їхньому житті на землі та наставляти їх у будівництві храму й жертовників, тримаючи всіх ізраїльтян під Своїм пануванням. Завдяки Своїй владі Він жив на землі з народом Ізраїлю протягом двох тисяч років. Ізраїльтяни не наважувалися повставати проти Нього; усі боялися Єгову й дотримувалися Його заповідей. Такою була робота, виконана силою Його влади та Його всемогутності. Потім, упродовж періоду Благодаті, Ісус прийшов, щоб викупити все занепале людство (не лише ізраїльтян). Він виявив милість та милосердя до людини. Ісус, якого люди бачили в період Благодаті, був сповнений милосердя і повсякчас виявляв любов до людей, адже Він прийшов спасти людство від гріха. Він міг прощати людям їхні гріхи доти, доки Його розп’яття повністю не викупило людство від гріха. У цей період Бог з’явився перед людиною з милістю та милосердям; тобто Він став жертвою за гріх людини і був розп’ятий за людські гріхи, аби вони назавжди були прощені. Він був милосердним, співчутливим, терплячим і люблячим. І всі ті, хто слідував за Ісусом у період Благодаті, також прагнули бути терплячими та люблячими в усьому. Вони були довготерпеливими і ніколи не чинили опору, навіть коли їх били, проклинали або закидали камінням. Але на останньому етапі так далі не може тривати. Робота Ісуса та Єгови не була цілковито однаковою навіть попри те, що Вони були від одного Духа. Робота Єгови не завершила цей період, а спрямувала його, започаткувавши життя людства на землі, а робота сьогоднішнього дня полягає в тому, щоб завоювати глибоко розбещені язичницькі народи і очолити не лише обраний Богом народ у Китаї, а й увесь всесвіт і все людство. Тобі може здаватися, що ця робота провадиться лише в Китаї, але насправді вона вже почала поширюватися за кордоном. Чому люди за межами Китаю знову і знову шукають шлях істинний? Це тому, що Дух уже взявся до роботи, і слова, промовлені сьогодні, звернені до людей по всьому всесвіту. Завдяки цьому половина роботи вже у процесі виконання. Від створення світу до наших днів Дух Божий привів у рух цю велику роботу, причому виконав різну роботу в різні періоди та серед різних народів. Люди кожного періоду бачать різний Його характер, який природним чином проявляється у різних справах, які Він робить. Він – Бог, сповнений милості та милосердя; Він – жертва за гріх людини та людський пастир; але Він також є людським судом, покаранням і прокляттям. Він зміг керувати людським життям на землі упродовж двох тисяч років, а також викупити розбещене людство із гріха. Сьогодні Він також здатний завоювати людство, яке не знає Його, і змусити його вклонитися Своєму пануванню, щоб усі повністю скорилися Йому. Урешті-решт, Він спалить усе нечисте і неправедне в людях по всьому всесвіту, щоб показати їм, що Він не лише милосердний і люблячий Бог, не лише Бог мудрості та чудес, не лише святий Бог, але ще й Бог, який судить людину. Для злих з-поміж роду людського Він – це спалення, суд і покарання; для тих, хто має бути удосконалений, Він – це страждання, рафінування та випробування, а також розрада, пожива, забезпечення словами, розбір та обтинання. А для тих, кого вигнано, Він – покарання та відплата. Скажи Мені, хіба Бог не всемогутній? Він здатний на будь-яку і всіляку роботу, а не тільки на розп’яття, як ти собі уявляєш. Ти замалої думки про Бога! Ти гадаєш, що все, що Він може зробити, це викупити все людство через Своє розп’яття, – і це й усе? І після цього ти прослідуєш за Ним на небо, щоб їсти плоди з дерева життя і пити з річки життя? … Хіба це може бути настільки просто? Скажи Мені, чого ти досяг? У тебе є життя Ісуса? Ти дійсно був викуплений Ним, але розп’яття було справою Самого Ісуса. Який обов’язок виконав ти як людина? Ти маєш лише зовнішню побожність, але ти не розумієш Його шляху. Чи так ти проявляєш Його? Якщо ти не досяг життя Божого і не бачив Його праведного характеру у всій повноті, то ти не можеш претендувати на те, що ти маєш життя, і ти негідний пройти крізь браму Царства Небесного.

Бог не лише Дух, Він також може стати плоттю. Що більше, Він є тілом слави. Ісуса, хоч ви Його не бачили, та бачили ізраїльтяни – євреї того часу. Спочатку Він був плотським тілом, але після того, як Його розіпнули, Він став тілом слави. Він є всеохопним Духом і може виконувати роботу в кожному місці. Він може бути Єговою, або Ісусом, або Месією; зрештою, Він також може стати Всемогутнім Богом. Він – праведність, суд і покарання; Він – прокляття та гнів; але Він також милість і милосердя. Уся робота, яку Він виконав, може представляти Його. Яким Богом, за твоїми словами, Він є? Ти не можеш пояснити. Якщо ти справді не можеш пояснити, тобі не слід робити висновків про Бога. Не роби висновку про те, що Бог повсякчас є Богом милості й милосердя лише тому, що Він виконав роботу спокути на одному етапі. Ти можеш бути впевненим, що Він лише милосердний і люблячий Бог? Якщо Він просто милосердний і люблячий Бог, то чому Він покладе край цьому періоду в останні дні? Чому Він нашле стільки лих? Згідно з людськими уявленнями та думками, Бог повинен бути милосердним і люблячим аж до самого кінця, щоб усі до єдиного представники людства могли бути спасенними. Але чому в останні дні Він посилає такі великі лиха, як землетруси, мор і голод, щоб знищити це зле людство, яке вважає Бога за ворога? Чому Він дозволяє людям страждати від цих лих? Що ж до того, який Він Бог, то ніхто з вас не наважується сказати, і ніхто не може пояснити. Ти можеш бути певним, що Він є Духом? Ти наважишся сказати, що Він – ніхто інший, як плоть Ісуса? І чи наважишся ти сказати, що Він – Бог, Якого завжди будуть розпинати заради людини?