Кожен день, який ви нині проживаєте, – вирішальний. Він дуже важливий для вашого місця призначення і вашої долі, тож ви повинні цінувати все, що сьогодні маєте, і дорожити кожною прожитою хвилиною. Ви маєте хапатися за кожну мить, щоб змогти пожати найбільші здобутки й так уникнути марного проживання цього життя. Можливо, ви спантеличені тим, чому Я кажу такі слова. Якщо говорити відверто, Я не задоволений поведінкою жодного з вас, бо надії, які Я на вас покладав, не відповідають тому, якими ви є сьогодні. Тож скажу так: кожен із вас стоїть на краю небезпеки, і ваші попередні благання про допомогу та колишні жадання до прагнення істини й пошуку світла добігають кінця. Таким є остаточний вияв вашої віддяки Мені, і такого Я ніколи не очікував. Я не хочу казати того, що суперечить фактам, бо ви вкрай Мене розчарували. Можливо, ви не бажаєте покірно це прийняти, не бажаєте подивитися правді у вічі, але Я мушу серйозно запитати вас: що саме сповнювало ваші серця упродовж усіх цих років? Кому саме вони вірні? Не кажіть, що ці запитання несподівані, й не питайте Мене, чому Я запитую про таке. Знайте: саме тому, що Я знаю вас надто добре, надто сильно піклуюся про вас та вклав надто багато Свого серця у вашу поведінку та вчинки, Я невпинно закликаю вас до відповіді і терплю гіркі труднощі. А ви відплачуєте Мені самою лише байдужістю та безпорадним змиренням. Ви були такі недбалі до Мене – хіба можливо, щоб Я цього не знав? Якщо ви в таке вірите, це ще більше доводить, що ви не ставитеся до Мене з істинною добротою. Тож Я кажу, що ви обманюєте самих себе. Ви всі такі розумні, що навіть і не знаєте, що ви робите, – то що ж ви використаєте, щоб дати Мені звіт?

Найбільше турбує Мене саме питання про те, кому вірні ваші серця. Також Я сподіваюся, що кожен із вас збереться з думками та запитає себе, кому він вірний і заради кого живе. Можливо, ви досі ніколи серйозно не обмірковували цих питань, тож як щодо того, щоб Я розкрив вам відповіді?

Кожен, хто має пам’ять, визнає: людина живе для себе та вірна собі. Я не вірю, що ваші відповіді цілковито правильні, бо кожен із вас живе своїм життям та переживає свої власні страждання. Через те ви вірні людям, яких любите, та речам, що приємні вам; тож ви не повністю вірні собі. Оскільки на кожного з вас впливають люди, події та предмети, що оточують вас, ви не повністю вірні собі. Я кажу ці слова не тому, що схвалюю вашу вірність собі, а щоб показати, що ви вірні будь-чому, бо упродовж стількох років Я ніколи не бачив вірності від жодного з вас. Усі ці роки ви йшли за Мною, проте ніколи не давали Мені й крихти вашої вірності. Натомість ви крутилися навколо людей, яких любите, і речей, що приємні вам, до такої міри, що будь-якої миті та де б ви не опинилися, ви тримали їх близько до серця й ніколи не полишали їх. Щоразу, коли у вас виникає прагнення чи пристрасть до будь-чого, що ви любите, це відбувається саме тоді, коли ви йдете за Мною або навіть слухаєте Мої слова. Тому Я кажу, що ви використовуєте вірність, якої Я прошу у вас, щоб бути вірними вашим «улюбленцям» і їх цінувати. Хоча ви й можете пожертвувати чимось заради Мене, це не проявляє вас повністю та не засвідчує, що по-справжньому ви вірні саме Мені. Вас затягує те, до чого ви відчуваєте пристрасть: одні вірні своїм синам і дочкам, інші – чоловікам, дружинам, багатству, роботі, керівництву, статусу чи жінкам. Вас ніколи не стомлює й не дратує те, чому ви вірні; навпаки, ви все сильніше прагнете мати всього ще більше й у кращій якості, і ви ніколи не відступаєтесь. Речі, до яких ви відчуваєте пристрасть, завжди заступають Мене й Мої слова. І у вас не залишається іншого вибору, крім як поставити Мене і Мої слова на останнє місце. Є навіть такі, що залишають цю останню вірність для того, чого ще для себе не відкрили. У їхніх серцях ніколи не було навіть найменшого Мого сліду. Можливо, ви гадаєте, що Я прошу у вас забагато чи звинувачую вас безпідставно, – та чи спадало вам хоч раз на думку, що впродовж часу, який ви щасливо проводите зі своєю сім’єю, ви жодного разу не були Мені вірні? Чи вам не боляче в такі моменти? Коли серця ваші сповнені радості, коли ваша праця винагороджується, чи не засмучує вас те, що ви не споряджені належною істиною? Коли ви плакали через те, що не отримали схвалення від Мене? Ви сушите собі голови й щосили пнетеся зі шкіри заради своїх синів і дочок, і все вам замало; ви досі вважаєте, що не дали їм усієї турботи, що не зробили для них усього, що могли. Проте до Мене ви завжди неуважні й недбалі; Я тільки у вашій пам’яті, а у ваших серцях не тримаюся. Моєї відданості й зусиль ви ніколи не відчуваєте та жодним чином не цінуєте. Ви просто подумали якусь хвилину і вважаєте, що цього досить. Така «вірність» – це не те, чого Я так довго прагнув, а те, що Я давно зневажаю. Попри це, хоч що Я кажу, ви й далі визнаєте тільки щось одне або інше; ви не здатні прийняти це повністю, бо ви всі надто «самовпевнені» та завжди ретельно обираєте, що прийняти у сказаних Мною словах. Якщо й сьогодні ви залишаєтеся такими, то Я маю способи розібратися з вашою самовпевненістю – ба більше, Я змушу вас визнати, що всі Мої слова істинні, і жодне з них не викривляє факти.

Якби зараз Я поклав перед вами гроші та дав би вільно вибрати – і не засуджував би вас за зроблений вибір, – то більшість із вас вибрали б гроші, а істини б зреклися. Кращі з вас відмовилися б від грошей й нехотя вибрали б істину, а ті, хто посередині, однією рукою вхопили б гроші, а другою – істину. Тож таким чином чи не відкрилося б ваше справжнє обличчя? Вибираючи з-поміж істини й того, чому ви вірні, усі ви вибирали б саме так, і ставлення ваше залишилося б незмінним. Чи це не так? Багато з вас вагалися між істинним і хибним, чи не так? У всій боротьбі між позитивним і негативним, чорним і білим – між сім’єю і Богом, дітьми і Богом, гармонією і розривом, багатством і бідністю, статусом і пересічністю, між тим, чи вас підтримують чи відкидають тощо, ви точно не є необізнаними про той вибір, який ви зробили! Між гармонійною сім’єю і розколотою ви вибрали перше, причому без вагань; між багатством і обов’язком ви знову вибрали перше, і вам навіть бракує волі повернутися до берега;^a між розкішшю і злиднями ви вибрали перше; вибираючи між вашими дітьми, дружинами й чоловіками та Мною, ви вибрали перше; і між уявленнями та істиною ви однаково вибрали перше. Зіткнувшись із усілякими вашими лихими вчинками, Я просто втратив віру у вас, Я просто вражений. Ваші серця неочікувано дуже нездатні до пом’якшення. Кров серця, яке Я присвячував багато років, на диво, не принесла Мені нічого, крім вашого покидання та пристосовництва, але Мої сподівання на вас міцніють із кожним новим днем, бо Мій день цілковито відкритий перед кожним. Проте зараз ви досі прагнете темного та лихого й відмовляєтеся послабити свою хватку на ньому. Тож яким буде для вас результат? Чи ви колись думали про це серйозно? Якби вас знову попросили вибрати, яким було б ваше ставлення? Чи знову вибрали б перше? Чи й далі ви відплачували б Мені розчаруванням і болісною скорботою? Невже у ваших серцях і досі жевріла б лише іскра тепла? Чи й далі б ви не знали, що робити, щоб втішити Моє серце? Що ви обираєте у цей момент? Чи ви покоритеся Моїм словам, чи відчуватимете до них огиду? Мій день стоїть у вас перед самими очима, і перед вами стоїть нове життя і нова відправна точка. Проте Я маю сказати вам, що ця нова відправна точка – не початок нової роботи, як у минулому, а завершення старої роботи. Тобто це останній акт. Гадаю, що всі ви здатні зрозуміти, в чому незвичність цієї відправної точки. Однак скоро, одного дня, ви зрозумієте справжнє значення цієї нової відправної точки, тож пройдімо її разом і вітаймо прийдешній фінал! Утім Мене й далі непокоїть щодо вас те, що зіштовхнувшись із несправедливістю та справедливістю, ви завжди обираєте перше. Втім, усе те залишилося у вашому минулому. Хоч як це тяжко, Я сподіваюся забути все з вашого минулого. Але Я маю дуже хороший спосіб це зробити: хай минуле поступиться місцем майбутньому, і тіні вашого минулого хай розвіються, а натомість хай явиться ваше сьогоднішнє істинне «я». Тому Я мушу ще раз потурбувати вас вибором: то кому ж саме ви вірні?

Примітка:

^a Повернутися до берега: китайський фразеологізм, що означає «зійти зі шляхів зла».