Сьогоднішня робота завоювання покликана зробити очевидним те, яким буде кінець людини. Чому кажуть, що сьогоднішня кара й суд – це суд перед великим білим престолом останніх днів? Невже ти цього не бачиш? Чому робота завоювання є завершальним етапом? Хіба не саме для того, щоб проявити, який кінець чекає на кожен клас людей? Хіба не для того, щоб дозволити кожному під час роботи завоювання, кари та суду показати свою справжню сутність, а потім згодом бути класифікованим відповідно до свого виду? Замість того, щоб говорити, що це завоювання людства, можливо, краще було б сказати, що це демонстрація того, який кінець чекатиме на кожен клас людей. Йдеться про суд над людськими гріхами, а потім про розкриття різних класів людей, таким чином вирішуючи, чи є вони злими чи праведними. Після роботи завоювання приходить робота винагородження добра та покарання зла. Люди, які цілковито слухаються, – тобто повністю завойовані, – будуть поміщені на наступний етап поширення Божої роботи по всьому всесвіту; нескорені будуть поміщені в темряву й зустрінуть нещастя. Таким чином, люди будуть розподілені за своїм видом: лиходії будуть об’єднані зі злом, щоб ніколи більше не бачити сонячного світла, а праведники об’єднаються з добром, щоб отримати світло й вічно жити у світлі. Кінець усього сущого близький; кінець людини був чітко показаний її очам, і все суще буде розподілене за видами. Як же людям уникнути страждань, пов’язаних із тим, що кожен із них класифікується за своїм видом? Кінець кожного виду людей розкривається, коли близиться кінець усього сущого, і це відбувається під час роботи завоювання всього всесвіту (включаючи всю роботу завоювання, починаючи з нинішньої роботи). Одкровення про кінець усього людства здійснюється перед суддівським місцем, у процесі кари та під час роботи завоювання останніх днів. Класифікація людей відповідно до виду не повертає людей до їхніх початкових класів, адже коли людина була створена у момент творіння, існував тільки один вид людей, і єдиний поділ був між чоловіком і жінкою. Не існувало багато різних видів людей. Лише після кількох тисяч років розбещення з’явилися різні класи людей: одні – під владою нечистих бісів, інші – під владою злих духів, а треті, ті, хто шукає шляху життя, – під владою Всемогутнього. Тільки таким чином серед людей поступово виникають класи, і лише так люди поділяються на класи у великій людській родині. У всіх людей з’являються різні «батьки»; не буває так, щоб усі цілковито перебували під владою Всемогутнього, адже людина надто бунтівна. Праведний суд розкриває справжню сутність кожного типу людей, не залишаючи нічого прихованим. На світлі кожен показує своє справжнє обличчя. На даний момент людина вже не та, якою вона була від початку, первісна подоба її предків давно зникла, тому що незліченні нащадки Адама та Єви віддавна були захоплені сатаною, щоб ніколи більше не знати небесного сонця, а також тому, що люди були наповнені найрізноманітнішою отрутою сатани. Отже, люди мають свої відповідні місця призначення. Що більше, саме з огляду на свої відмінні отрути вони класифікуються за видом, тобто вони сортуються за ступенем їхнього завоювання на сьогодні. Людський кінець не є чимось наперед визначеним із моменту створення світу. Це тому, що на початку був лише один клас, який мав загальну назву «людство», і спочатку людина не була розбещена сатаною, і всі люди жили в Божому світлі, і їх не осягала пітьма. Але після того, як людина була розбещена сатаною, всі типи і види людей поширилися по всій землі, – всі типи та види людей, які походили із сім’ї під загальною назвою «людство», що складалася з чоловіків і жінок. Усі вони під проводом своїх предків відступили від своїх найдавніших предків – людства, яке складалося з чоловіка й жінки (тобто від Адама та Єви на початку, їхніх найдавніших предків). На той час ізраїльтяни були єдиними людьми, чиїм життям на землі керував Єгова. Різноманітні типи людей, які вийшли із всього Ізраїлю (тобто з первісного сімейного клану), потім втратили провід Єгови. Ці перші люди, абсолютно необізнані в питаннях людського світу, згодом разом зі своїми предками стали жити на територіях, на які вони претендували, що триває й донині. Таким чином, вони залишаються в невіданні про те, як вони відступили від Єгови і як вони розбещувались до сьогодні всілякими нечистими бісами та злими духами. Ті, кого докорінно розбещували та отруювали аж до сьогодні, – ті, кого зрештою неможливо врятувати, – не матимуть іншого вибору, окрім як піти зі своїми предками, нечистими бісами, які розбестили їх. Ті ж, хто зрештою може бути спасенний, вирушать у відповідне місце призначення людства, тобто до кінця, призначеного для спасенних та завойованих. Буде зроблено все можливе, щоб спасти всіх тих, кого можна спасти, – але для людей байдужих і невиліковних єдиним вибором буде прослідувати за своїми предками в бездонну яму кари. Не думай, що твій кінець був визначений наперед від самого початку й лише зараз став відомим. Якщо ти так гадаєш, то невже ти забув, що під час первісного створення людства не було створено окремого сатанинського класу? Хіба ти забув, що було створено лише одне людство, яке складалося з Адама та Єви (тобто були створені лише чоловік і жінка)? Якби ти був нащадком сатани від самого початку, чи не означало б це, що, коли Єгова створив людину, Він включив сатанинську групу у Своє творіння? Хіба міг Він зробити щось подібне? Він створив людину заради Свого свідчення; Він створив людину заради Своєї слави. Навіщо б Він зумисно створював клас нащадків сатани, аби ті свідомо протистояли Йому? Як міг Єгова зробити таке? Якби Він зробив це, хто сказав би, що Він – праведний Бог? Коли Я зараз кажу, що дехто з вас зрештою підуть із сатаною, це не означає, що ти був із сатаною від самого початку; радше це означає, що ти занепав так низько, що навіть якщо Бог намагався спасти тебе, ти однаково не зміг здобути це спасіння. Немає іншого вибору, окрім як зарахувати тебе до сатани. Це так лише тому, що тебе неможливо спасти, а не тому, що Бог неправедний до тебе й навмисно визначив твою долю як втілення сатани, а потім зараховує тебе до сатани й зумисно хоче, щоб ти страждав. Це не є внутрішньою правдою роботи завоювання. Якщо ти в таке віриш, тоді твоє розуміння є дуже однобічним! Завершальний етап завоювання покликаний спасти людей, а також розкрити кінець кожного. Він призначений викрити людське виродження за допомогою суду, тим самим спонукаючи людей покаятись, повстати і прагнути життя та правильного шляху людського життя. Він покликаний пробудити серця заціпенілих і тупих людей і показати, за допомогою суду, їхнє внутрішнє бунтарство. Однак якщо люди все ще не здатні покаятися, все ще не можуть прямувати правильним шляхом людського життя й не можуть позбутися цих розбещень, тоді їх неможливо спасти, і їх пожере сатана. Такою є значущість Божого завоювання: спасти людей, а також показати їхній кінець. Добрий кінець, поганий кінець – усі вони розкриваються роботою завоювання. Чи будуть люди спасенні чи прокляті – усе це розкривається під час роботи завоювання.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»