Робота останніх днів полягає в тому, щоб промовляти слова. Великі зміни можуть бути зроблені в людині за допомогою слів. Зміни, які зараз відбуваються в цих людях, коли вони приймають ці слова, набагато більші, ніж ті, які відбуваються в людях, коли вони приймають ознаки й чудеса періоду Благодаті. Тому що в період Благодаті демонів виганяли з людей покладанням рук і молитвою, але зіпсована природа людини все ще залишалася. Людей зцілювали від хвороб і прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина повинна була очиститися від присутніх у ній розбещених сатанинських нахилів, то ця робота ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. Гріхи людини були прощені завдяки втіленому Богові, але це не означало, що в людині більше не було гріха. Гріхи людини можуть бути прощені через принесення жертви за гріх, але що стосується того, як можна примусити людину більше не грішити і як її гріховна природа може бути повністю викорінена й перетворена, у неї немає способу вирішити цю проблему. Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю викорінена й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини. Це вимагало б від людини усвідомлення дороги зростання в житті, розуміння дороги життя та розуміння шляху для зміни свого характеру. Більше того, це вимагало б від людини діяти відповідно до цього шляху, щоб її характер міг поступово змінитися, і щоб вона могла жити у сяйві світла, із тим, щоб усе, що вона робить, могло відповідати волі Божій, щоб вона могла відкинути свій зіпсований сатанинський характер, і щоб вона могла звільнитися від сатанинського впливу темряви, при цьому повністю звільнившись від гріха. Тільки тоді людина отримає повне спасіння. У той час, коли Ісус здійснював Свою роботу, людські знання про Нього були все ще невизначеними й неясними. Люди завжди вірили, що Він син Давида, і проголошували Його великим пророком, великодушним Господом, Який спокутував гріхи людини. Деякі, завдяки силі своєї віри, зцілювалися, просто доторкнувшись до краю Його одягу; сліпі прозрівали, і навіть мертві могли бути повернуті до життя. Однак людина не змогла виявити глибоко вкорінений у ній розбещений сатанинський характер і не знала, як позбутися його. Людина отримала багато благодаті, такої як мир і щастя плоті, віра одного члена сім’ї, що приносить благословення всій родині, зцілення від хвороб тощо. Рештою були добрі справи людини та її благочестива зовнішність; якщо хтось міг жити на основі цього, він вважався прийнятним віруючим. Тільки такі віруючі могли потрапити на небеса після смерті, що означало, що вони були спасенні. Але за життя ці люди абсолютно не розуміли дорогу життя. Усе, що вони робили, – так це вчиняли гріхи, а потім сповідували свої гріхи в постійному циклі без будь-якого шляху для зміни свого характеру: такий був стан людини в період Благодаті. Чи отримала людина повне спасіння? Ні! Тому, після того, як ця стадія роботи була завершена, усе ще залишалася робота суду й кари. Ця стадія полягає в тому, щоб зробити людину чистою за допомогою слова і тим самим вказати їй шлях, яким іти. Ця стадія не була б плідною або значущою, якби вона продовжилася вигнанням демонів, оскільки вона не змогла б викорінити гріховну природу людини, і людина зупинилася б на прощенні своїх гріхів. Через жертву за гріх людині були прощені її гріхи, бо робота розп’яття вже добігла кінця, і Бог здобув перемогу над сатаною. Але зіпсований характер людини все ще залишається в ній, людина все ще може грішити та противитися Богу, і Бог ще не здобув людство. Ось чому на цій стадії роботи Бог використовує слово, щоб викрити зіпсований характер людини, спонукаючи її на практиці йти правильним шляхом. Ця стадія більш значуща, ніж попередня, а також більш плідна, оскільки тепер саме слово безпосередньо забезпечує людське життя та дозволяє повністю оновити характер людини; це набагато ґрунтовніша стадія роботи. Таким чином, втілення в останні дні довершило значення Божого втілення та повністю завершило Божий план управління задля спасіння людини.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»