Робота втіленого Бога складається з двох частин. Коли Він став плоттю вперше, люди не повірили в Нього і не знали Його, і вони прибили Ісуса цвяхами до хреста. Потім, коли Він став плоттю вдруге, люди все ще не вірили в Нього, тим більше не знали Його, і знову прибили Христа цвяхами до хреста. Хіба людина не є ворогом Бога? Якщо людина не знає Його, як може людина бути близькою Богові? Як може вона мати право свідчити про Бога? Хіба всі заяви людини про те, що вона любить Бога, служить Богу і прославляє Бога, не є оманливою брехнею? Якщо ти присвячуєш своє життя цим нереалістичним, непрактичним речам, хіба ти не марнуєш свої зусилля? Як ти можеш бути близьким Богові, коли ти навіть не знаєш, хто такий Бог? Хіба таке прагнення не є невизначеним та абстрактним? Чи це не омана? Як можна бути близьким до Бога? Якою є практична важливість того, щоб бути близьким Богові? Ти можеш бути близьким до Духа Божого? Ти бачиш, наскільки великим і піднесеним є Дух? Бути близьким до невидимого, невідчутного Бога – хіба це не є невизначеним та абстрактним? Якою є практична важливість такого прагнення? Чи не є все це оманливою брехнею? Ти прагнеш стати близьким до Бога, але насправді ти – ручний пес сатани, тому що ти не знаєш Бога і прагнеш неіснуючого «Бога всього сущого», який є невидимим, невідчутним і плодом твоїх власних уявлень. Не торкаючись подробиць, такий «Бог» є сатаною, а по суті справи – це ти сам. Ти прагнеш бути близьким до самого себе, але при цьому кажеш, що прагнеш стати близьким Богові – хіба це не блюзнірство? У чому цінність такого прагнення? Якщо Дух Божий не стає плоттю, то сутність Бога – це просто невидимий, невідчутний Дух життя, безформний і аморфний, нематеріальний, неприступний і незбагненний для людини. Як може людина бути близькою до такого безтілесного, дивовижного, незбагненного Духа? Хіба це не жарт? Такі абсурдні міркування є невірними та непрактичними. Створена людина за своєю природою відрізняється від Духа Божого, тож як вони можуть бути близькими? Якби Дух Божий не втілився у плоті, якби Бог не став плоттю і не упокорив Себе, ставши створінням, то створена людина не мала б права та була б нездатною бути близькою до Нього, й, окрім тих побожних віруючих, які можуть отримати шанс стати близькими до Бога після того, як їхні душі увійдуть на небеса, більшість людей була б нездатною стати близькою до Божого Духа. І якщо люди хочуть стати близькими до Бога на небесах під керівництвом втіленого Бога, то чи не є вони напрочуд нерозумними нелюдами? Люди просто прагнуть «вірності» невидимому Богу і не звертають ані найменшої уваги на Бога видимого, адже так легко прагнути невидимого Бога. Люди можуть робити це як завгодно, але пошук видимого Бога не такий простий. Той, хто шукає невизначеного Бога, абсолютно не здатний здобути Бога, адже все невизначене та абстрактне вигадане людиною і не може бути нею здобуте. Якби Бог, що прийшов поміж вас, був недоступним для вас величним і піднесеним Богом, то як би ви могли збагнути Його волю? І як би ви могли пізнати та зрозуміти Його? Якби Він тільки робив Свою роботу і не мав би звичайного контакту з людиною, або не володів би звичайною людською природою і був недосяжний для простих смертних, тоді, навіть якби Він зробив багато роботи для вас, але ви не мали б із Ним контакту і не могли б бачити Його, як би ви могли пізнати Його? Якби не ця плоть, яка мала звичайну людську природу, у людини не було б можливості пізнати Бога; тільки завдяки Божому втіленню людина має право бути близькою Богові у плоті. Люди стають близькими до Бога, тому що вони вступають із Ним у контакт, тому що вони живуть разом із Ним і супроводжують Його, і так поступово вони пізнають Його. Якби це було не так, хіба людське прагнення не було б марним? Іншими словами, не тільки завдяки Божій роботі людина здатна бути близькою Богові, а й завдяки реалістичності та нормальності втіленого Бога. Тільки завдяки тому, що Бог стає плоттю, люди мають можливість виконати свій обов’язок і поклонятися правдивому Богу. Хіба це не найбільш реальна і практична істина? Ну що, ти й досі бажаєш бути близьким до Бога на небесах? Тільки коли Бог упокорює Себе до певної межі, тобто тільки коли Бог стає плоттю, людина може стати Його близькою і довіреною особою. Бог є від Духа: хіба люди придатні бути близькими до цього Духа, такого піднесеного і незбагненного? Тільки коли Дух Божий сходить у плоть і стає істотою, яка має такий самий зовнішній вигляд, що й людина, люди можуть зрозуміти Його волю і дійсно бути здобутими Ним. Він говорить і діє у плоті, поділяє радощі, прикрощі та негаразди людства, живе в одному світі з людьми, захищає людей і спрямовує їх, і таким чином Він очищає людей і дозволяє їм здобути Його спасіння та Його благословення. Здобувши все це, люди справді розуміють Божу волю, і лише тоді вони можуть стати близькими до Бога. Тільки це є практичним. Якби Бог був невидимим і невідчутним для людей, як би вони могли бути Його близькими? Хіба це не беззмістовна доктрина?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога та Його роботу, можуть догодити Богу»