Те, чого людина досягла зараз – її нинішні духовний стан, знання, любов, вірність, слухняність і проникливість, – це результати, досягнуті завдяки суду слова. Те, що ти здатен зберігати вірність і залишатися стійким аж до цього дня, досягається за допомогою слова. Тепер людина бачить, що робота втіленого Бога дійсно незвичайна, і в ній є багато того, чого не може досягти людина, і це таємниці й чуда. Тому багато хто підкорився. Деякі ніколи не підкорялися жодній людині з дня свого народження, але коли вони бачать слова Бога цього дня, вони повністю підкоряються, не помічаючи, що зробили це, і вони не наважуються критично вивчати або говорити що-небудь ще. Людство потрапило під слово й лежить ниць під судом слова. Якби Дух Божий говорив безпосередньо з людиною, все людство підкорилося б тому голосу, падаючи додолу без слів одкровення, подібно до того, як Павло впав на землю у світлі по дорозі в Дамаск. Якби Бог продовжував діяти таким чином, людина ніколи не змогла б пізнати свою власну зіпсованість через суд слова й тим самим досягти спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може особисто донести Свої слова до вух кожної людини, щоб усі, у кого є вуха, могли почути Його слова й прийняти Його роботу суду словом. Тільки це – результат, досягнутий Його словом, а не прояв Духа, щоб налякати людину й змусити її підкоритися. Тільки завдяки цій практичній і в той же час незвичайній роботі старий характер людини, прихований глибоко всередині протягом багатьох років, може бути повністю викритий, щоб людина могла розпізнати й змінити його. Усе це – практична робота втіленого Бога, в якій, промовляючи й здійснюючи суд у практичний спосіб, Він досягає результатів суду над людиною через слово. Це влада втіленого Бога та значення втілення Бога. Це робиться для того, щоб показати владу втіленого Бога, явити результати, досягнуті роботою слова, і показати, що Дух прийшов у плоті й демонструє Свою владу, судячи людину словом. Хоча Його плоть є зовнішньою формою звичайної й нормальної людської сутності, саме результати, яких досягають Його слова, показують людині, що Він сповнений влади, що Він – Сам Бог і що Його слова є проявом Самого Бога. У такий спосіб усьому людству показано, що Він – Сам Бог, що Він – Сам Бог, Який став плоттю, що Його ніхто не повинен ображати, і що ніхто не може перевершити Його суд словом, і жодна сила темряви не може взяти верх над Його владою. Людина повністю підкоряється Йому, тому що Він є Слово, що стало плоттю, завдяки Його владі й завдяки Його суду словом. Робота, принесена Його втіленою плоттю, – це влада, якою Він володіє. Причина, з якої Він стає плоттю, полягає в тому, що плоть також може мати владу, і Він здатний виконувати практичну роботу серед людства таким чином, щоб вона була видимою й відчутною для людини. Ця робота набагато більш реалістична, ніж робота, що виконується безпосередньо Духом Божим, Який володіє всією владою, і її результати також очевидні. Це відбувається тому, що втілена плоть Бога може говорити і діяти у практичний спосіб. Зовнішня форма Його плоті не має влади, і до неї може наблизитися людина, тоді як Його сутність дійсно несе в собі владу, але Його влада для всіх невидима. Коли Він говорить і працює, людина не може виявити існування Його влади; це полегшує Йому виконання роботи практичного характеру. Уся ця практична робота може принести результати. Навіть якщо жодна людина не усвідомлює, що Він володіє владою, або не бачить, що Його не можна ображати, або не бачить Його гніву, Він досягає намічених результатів Своїх слів завдяки Своїй прихованій владі, Своєму прихованому гніву та словам, які Він відкрито промовляє. Іншими словами, завдяки Його тону голосу, строгості Його мови і всієї мудрості Його слів людина стає повністю переконаною. Таким чином, людина підкоряється слову втіленого Бога, яке, як видається, не має жодної влади, тим самим виконуючи Божу мету щодо спасіння людини. Це – ще один аспект значення Його втілення: говорити більш реалістично й дозволити реальності Його слів впливати на людину, щоб людина могла засвідчити силу слова Божого. Тому, якби ця робота не була виконана за допомогою втілення, вона не досягла б анінайменших результатів і не змогла б повністю врятувати грішних людей. Якби Бог не став плоттю, Він залишився б Духом, який одночасно невидимий і невідчутний для людини. Людина – істота з плоті, вона та Бог належать до двох різних світів і володіють різною природою. Дух Божий несумісний з людиною, яка складається з плоті, і між ними просто немає способу встановити відносини, не кажучи вже про те, що людина не здатна перетворитися на дух. Із огляду на це, Дух Божий повинен стати створеною істотою, щоб виконувати Свою первісну роботу. Бог може як піднятися на найвище місце, так і змиритися, щоб стати людським створінням, виконуючи роботу серед людей і живучи серед них, але людина не може піднятися на найвище місце та стати духом, і тим паче не може вона опуститися до найнижчого місця. Ось чому Бог повинен стати плоттю, щоб виконувати Свою роботу. Так само й під час першого втілення тільки плоть втіленого Бога могла спокутувати людину через Його розп’яття, тоді як Дух Божий не міг бути розп’ятий як жертва за гріх для людини. Бог міг безпосередньо стати плоттю, щоб служити жертвою за гріх для людини, але людина не могла безпосередньо піднестися на небеса, щоб прийняти жертву за гріх, яку Бог приготував для неї. Оскільки це так, все, що було б можливо, – це попросити Бога кілька разів метнутися туди й назад між небом і землею, щоб людина не возносилася на небеса, аби прийняти це спасіння, тому що людина впала і, більше того, людина просто не могла піднестися на небеса, не кажучи вже про те, щоб отримати жертву за гріх. Тому Ісусу було необхідно прийти до людства й особисто зробити роботу, яка просто не могла бути виконана людиною. Щоразу, коли Бог стає плоттю, це відбувається через абсолютну необхідність. Якби будь-яку зі стадій можна було виконати безпосередньо Духові Божому, Він не упокорив би Себе для приниження через втілення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»