Діалог між сатаною та Богом Єговою

Йов 1:6–11: «І сталося так, що одного дня поприходили Божі сини, щоб стати перед Єговою; і прийшов серед них і сатана. І сказав Єгова сатані: Звідки ти йдеш? Тоді сатана відповів Єгові та сказав: ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній. І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла? Тоді сатана відповів Єгові та сказав: чи Йов без причини боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?»

Йов 2:1–5: «І сталося так, що одного дня поприходили Божі сини, щоб стати перед Єговою: і прийшов також сатана серед них, щоб стати перед Єговою. І сказав Єгова сатані: Звідки ти йдеш? І сатана відповів Єгові та сказав: ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній. І сказав Єгова сатані: чи зауважив ти слугу Мого Йова, що немає такого, як він, на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла? Він і досі твердо дотримується своєї доброчесності, хоча ти налаштовував Мене проти нього, щоб знищити його без причини. А сатана відповів Єгові та сказав: Шкіра за шкіру, так, усе, що в людини є, вона віддасть за життя своє. Але простягни-но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?»

Ці два уривки повністю складаються з діалогу між Богом і сатаною; у них записано те, що сказав Бог, і те, що сказав сатана. Бог говорив небагато, і Він говорив дуже просто. Чи можемо ми побачити святість Бога в Його простих словах? Дехто скаже, що це нелегко зробити. Отже, чи можемо ми побачити огидність сатани в його відповідях? Подивімося спочатку на те, яке запитання Бог Єгова поставив сатані. «Звідки ти йдеш?» Хіба це не пряме запитання? Чи є в ньому якесь приховане значення? Ні, це просто пряме питання. Якби Я запитав вас: «Звідки ви йдете?», як би ви тоді відповіли? Чи важко відповісти на це запитання? Чи могли б ви сказати: «Ми мандрували по землі та й перейшли її»? (Ні.) Ви б так не відповіли. Отже, що ж тоді ви відчуваєте, коли бачите, як сатана відповідає в такий спосіб? (Ми відчуваємо, що сатана поводиться абсурдно, але в той же час і облудно.) Чи можете ви сказати, що Я відчуваю? Щоразу, коли Я бачу ці слова сатани, Я відчуваю огиду, тому що сатана говорить, але в його словах немає сенсу. Чи відповів сатана на поставлене Богом запитання? Ні, слова, промовлені сатаною, не були відповіддю, вони нічого не дали. Вони не були відповіддю на запитання Бога. «Ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній». Як ти розумієш ці слова? Тож звідки йшов сатана? Чи отримали ви відповідь на це питання? (Ні.) У цьому полягає «геніальність» хитрих задумів сатани – не дозволяти нікому дізнатися, що він насправді говорить. Почувши ці слова, ти все ще не можеш розпізнати, що він сказав, навіть попри те, що він закінчив відповідати. І все ж сатана вірить, що дав досконалу відповідь. Як у такому разі ти почуваєшся? Відчуваєш огиду? (Так.) Тепер ти починаєш відчувати огиду у відповідь на ці слова. Слова сатани мають одну характерну рису: те, що говорить сатана, збиває тебе з пантелику, і ти не здатен сприйняти джерело його слів. Іноді в сатани є мотиви, і він говорить навмисно, а іноді, відповідно до його природи, такі слова виникають спонтанно й виходять прямо з вуст сатани. Сатана не витрачає багато часу на зважування таких слів; радше він каже їх, не замислюючись. Коли Бог запитав, звідки він ішов, сатана відповів кількома нечіткими словами. Ти почуваєшся дуже спантеличеним, ніколи точно не знаючи, звідки прийшов сатана. Чи є серед вас ті, хто говорить так само? Що це за манера говорити? (Вона двозначна і не дає точної відповіді.) Які слова ми маємо використовувати, щоб описати цей спосіб висловлювання? Він відволікаючий і оманливий. Припустимо, що хтось не бажає, щоб інші знали, що він робив учора. Ти запитуєш його: «Я бачив тебе вчора. Куди ти прямував?» Він не каже тобі відкрито, куди він ішов. Натомість він каже: «Що за день був учора. Я так стомився!» Чи він відповів на твоє запитання? Він сказав щось у відповідь, однак не дав відповідь, яку ти хотів. Це і є «геніальність» в хитрощах людської мови. Тобі ніколи не вдасться дізнатися, що людина має на увазі, ані зрозуміти джерело чи намір її слів. Ти не знаєш, чого вона намагається уникнути, тому що в глибині душі в неї є своя історія, і це підступно. Чи є серед вас той, хто також часто говорить так само? (Так.) Із якою ж тоді метою ви це робите? Іноді це задля захисту ваших власних інтересів, іноді – задля збереження вашої пихи, становища та іміджу, для захисту секретів із вашого особистого життя? Якою б не була мета, вона невіддільна від ваших інтересів, вона пов'язана з вашими інтересами. Хіба це не природа людини? Усі, хто має таку природу, тісно пов'язані із сатаною, або взагалі є членами його родини. Ми можемо сформулювати це так, хіба ні? Загалом, такий прояв є ненависним і мерзенним. Ви теж зараз відчуваєте огиду, чи не так? (Так.)

Подивімося на наступні вірші. Сатана знову відповідає на запитання Єгови, кажучи: «Чи Йов без причини боїться Бога?» Сатана починає атаку на оцінку Єговою Йова, і ця атака має ознаки ворожості. «Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його?» Такими є розуміння й оцінка сатаною роботи Єгови над Йовом. Сатана оцінює це так, кажучи: «Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» Сатана завжди говорить неоднозначно, але тут він говорить певними термінами. Однак ці слова, хоча вони й промовлені з використанням певних термінів, є нападом, богохульством і актом непокори Богу Єгові, Самому Богу. Що ви відчуваєте, коли ви чуєте ці слова? Чи відчуваєте ви відразу? Чи здатні ви розгадати наміри сатани? Перш за все, сатана відкидає оцінку Єговою Йова – людини, яка боїться Бога, а від злого втікає. Тоді сатана відкидає все, що говорить і робить Йов, тобто відкидає його страх перед Єговою. Хіба це не обвинувачення? Сатана звинувачує, а також відкидає і ставить під сумнів усе, що робить і говорить Єгова. Він не вірить, кажучи: «Якщо Ти кажеш, що все так, то як же так вийшло, що я цього не побачив? Ти дарував йому так багато благословень, тож як він може не боятися Тебе?» Хіба це не заперечення всього, що робить Бог? Звинувачення, заперечення, богохульство – хіба слова сатани не є нападом? Хіба вони не є справжнім проявом того, що сатана думає у своєму серці? Ці слова, звичайно, не такі ж, як слова, які ми щойно прочитали: «Ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній». Вони цілковито інші. Цими словами сатана повністю оголює те, що в нього в серці, – його ставлення до Бога та його огиду до страху Божого, який мав Йов. Коли це відбувається, його злостивість і лиха природа повністю виставляються напоказ. Він ненавидить тих, хто боїться Бога, ненавидить тих, хто втікає від зла, і ще більше ненавидить Єгову за те, що Той дарує благословення людині. Він хоче використати цю можливість, щоб знищити Йова, якого Бог підніс Своєю власною рукою, погубити його, кажучи: «Ти говориш, що Йов боїться Тебе, а від злого втікає. Я бачу це по-іншому». Він використовує різні способи, щоб спровокувати й спокусити Єгову, і вдається до різних хитрощів, щоб Бог Єгова передав Йова сатані для вчинення над ним безглуздих маніпуляцій, заподіяння йому шкоди та жорстокого поводження з ним. Він хоче скористатися цією нагодою, щоб знищити цього чоловіка, який є праведним і досконалим у очах Бога. Невже це просто миттєвий порив, через який сатана має таке ставлення? Ні, це не так. Цей план визрівав довгий час. Коли Бог працює, опікується людиною і дивиться на цю людину, і коли Він прихильний до цієї людини і схвалює її, сатана відразу слідує позаду, намагаючись обдурити людину й довести її до біди. Якщо Бог бажає здобути цю людину, то сатана робитиме все, що тільки може, аби перешкодити Богу, використовуючи різноманітні злі хитрощі, щоб спокусити людину, завадити Божій праці та зіпсувати її, аби досягти своєї прихованої мети. Що то за мета? Він не хоче, щоб Бог когось здобув; сатана хоче захопити собі тих, кого Бог бажає здобути, він хоче керувати ними й заволодіти ними, щоб вони вклонялися сатані, щоб разом із ним чинили злі дії й чинили опір Богу. Хіба то не зловісний мотив сатани? Ви часто кажете, що сатана такий злий, такий поганий, та чи ви його бачили? Ви бачите, наскільки поганим є людство; ви не бачили, наскільки поганим є справжній сатана. Однак у випадку з Йовом ви чітко побачили, наскільки злим є сатана. Ця справа дуже явно показала, які огидні лик і єство сатани. Воюючи з Богом і слідуючи позаду Нього, сатана має на меті зруйнувати всю працю, яку хоче звершити Бог, зайняти тих, кого хоче здобути Бог, керувати ними та повністю знищити тих, кого Бог хоче здобути. Якщо вони не будуть знищені, то сатана ними заволодіє, щоб їх використовувати, – така його ціль. А що робить Бог? Бог говорить лише просте речення в цьому уривку; немає жодних записів про будь-які інші дії Бога, але ми бачимо, що є ще багато записів про те, що робить і говорить сатана. У наступному уривку Святого Письма Єгова запитує сатану: «Звідки ти йдеш?» Якою є відповідь сатани? (Вона й досі така: «Ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній».) Це знову те ж саме речення. Це стало девізом сатани, його візитівкою. Як же це так? Хіба сатана не ненависний? Звичайно, досить вимовити це огидне речення всього лиш один раз. Чому сатана продовжує його повторювати? Це доводить одне: природа сатани незмінна. Сатана не може вдаватися до прикидання, щоб приховати своє потворне лице. Бог ставить йому запитання, і ось як він відповідає. Оскільки це так, уявіть собі, яким є його ставлення до людей! Сатана не боїться Бога, не має страху Божого й не кориться Богу. Тому він наважується бути до безглуздості безцеремонним перед Богом, використовувати ті самі слова, ухилятися від відповіді на запитання Бога, неодноразово давати однакову відповідь на запитання Бога, намагатися використовувати цю відповідь, щоб сплутати Бога, – таким є потворне обличчя сатани. Він не вірить у всемогутність Бога, не вірить у владу Бога і, звичайно ж, не бажає підкорятися пануванню Бога. Він постійно протистоїть Богу, постійно нападає на все, що робить Бог, намагається зруйнувати все, що робить Бог, – у цьому полягає його лиха мета.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»

A portion of the Ukrainian Bible verses in this audio are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.