У повсякденному житті Йова ми бачимо його досконалість, праведність, богобоязливість і втечу від злого

Якщо обговорювати Йова, то починати слід із його оцінки, яка прозвучала з уст Самого Бога: «Що немає такого, як він на землі, досконалого й праведного чоловіка, який боїться Бога й уникає зла».

Спершу розгляньмо досконалість і праведність Йова.

Як ви розумієте слова «досконалий» і «праведний»? Чи вірите ви, що Йов був бездоганним і шляхетним? Це, звісно, було б буквальним тлумаченням і розумінням слів «досконалий» і «праведний». Але контекст реального життя є невід'ємною частиною істинного розуміння Йова – слова, книги й теорія самі по собі не дадуть жодних відповідей. Ми почнемо з розгляду домашнього життя Йова, з того, якою була його звичайна поведінка протягом життя. Це розповість нам про його принципи та цілі в житті, а також про його особистість і прагнення. А тепер зачитаймо останні слова Книги Йова 1:3: «І був цей чоловік більший від усіх синів сходу». Ці слова говорять про те, що статус і становище Йова були дуже високими, і хоча нам не повідомляється, чому він був найбільшим з усіх людей Сходу, – чи через своє велике багатство, чи тому, що він був досконалим і праведним, боявся Бога й утікав від злого, – та загалом ми знаємо, що статус і становище Йова користувалися великою повагою. Як записано в Біблії, перше враження людей про Йова полягало в тому, що він був досконалим, боявся Бога й утікав від злого та що він мав велике багатство й поважний статус. Якщо говорити про нормальних людей, які живуть у такому оточенні й за таких умов, то харчування Йова, якість його життя та різні аспекти його особистого життя були б у центрі уваги більшості; тому ми мусимо зачитати Святе Письмо далі: «А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними. І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні» (Йов 1:4–5). Цей уривок говорить нам про дві речі: перша – це те, що сини й дочки Йова регулярно бенкетували, багато їли та пили; друга – це те, що Йов часто приносив цілопалення, бо нерідко переймався за своїх синів і дочок, боячись, що вони грішать і що в серці вони зреклися Бога. Тут описано життя двох різних типів людей. Перші, сини й дочки Йова, завдяки своєму достатку часто бенкетували, жили марнотратно, пили та їли досхочу й насолоджувалися високою якістю життя, яку забезпечує матеріальне багатство. Живучи таким життям, вони неминуче мали часто грішити й ображати Бога – але вони не освячували себе та не приносили цілопалення. Тож, як бачите, Бог не мав місця в їхніх серцях, і вони не думали про Божі благодаті, не боялися образити Бога, а тим більше не боялися зректися Бога у своєму серці. Звісно, у центрі нашої уваги не діти Йова, а те, що робив Йов, коли стикався з такими речами; це друге питання, розкрите в уривку, яке стосується повсякденного життя Йова та сутності його людської природи. Там, де Біблія описує бенкети синів і дочок Йова, немає жодної згадки про самого Йова; сказано лише, що його сини й дочки часто їли та пили разом. Інакше кажучи, він не влаштовував бенкетів і не приєднувався до своїх синів і дочок у марнотратних трапезах. Хоча Йов був заможним і мав багато майна та слуг, його життя не було розкішним. Його не вабили чудові умови, у яких він жив, і у своєму багатстві Йов не зловживав тілесними втіхами та не забував приносити цілопалення, і тим більше його багатство не призвело до того, щоб у своєму серці він поступово віддалився від Бога. Очевидно, що Йов жив дисципліновано, не зациклювався на якості життя, і благословення, які йому послав Бог, не зробили Йова ні жадібним, ні гедоністичним. Натомість він був смиренним і скромним, не схильним до хвастощів, розважливим і обережним перед Богом. Він часто думав про Божі благодаті й благословення та постійно боявся Бога. У своєму повсякденному житті Йов часто вставав рано, щоб принести цілопалення за своїх синів і дочок. Інакше кажучи, Йов не тільки сам боявся Бога, а й сподівався, що його діти теж будуть боятися Бога та не грішити проти Нього. Матеріальне багатство Йова не мало місця в його серці та не займало те місце, яке посідав Бог; усі щоденні дії Йова – і ті, що стосувалися його самого, і ті, що стосувалися його дітей, – були пов'язані зі страхом Божим і втіканням від злого. Його страх перед Богом Єговою не обмежувався словами з його вуст, а втілювався на практиці та відображався в кожному аспекті повсякденного життя Йова. Ця фактична поведінка Йова показує нам, що він був чесним, а в його сутності була любов до справедливості й позитивного. Те, що Йов часто посилав за синами та дочками й освячував їх, означає, що він не дозволяв і не схвалював таку поведінку своїх дітей; натомість у своєму серці він був розчарований їхньою поведінкою та засуджував їх. Він дійшов висновку, що поведінка його синів і дочок не подобається Богу Єгові, і тому часто закликав їх постати перед Богом Єговою та сповідати свої гріхи. Вчинки Йова показують нам інший бік його людської сутності, який полягає в тому, що він ніколи не ходив із тими, хто часто грішив і ображав Бога, а навпаки, цурався й уникав таких людей. Навіть хоча ці люди були його синами та дочками, він не відмовився від власних принципів поведінки заради родичів і не потурав їхнім гріхам через особисті почуття. Навпаки, він закликав їх сповідатись і заслужити довготерпіння Бога Єгови, а також застерігав їх не зрікатися Бога заради власної пожадливої втіхи. Принципи ставлення Йова до інших невіддільні від принципів його богобоязливості й утечі від злого. Він любив те, що приймалося Богом, і гидував тим, що Його відштовхувало; він любив тих, хто в серці боявся Бога, і гидував тими, хто робив зло чи грішив проти Бога. Така любов і огида проявлялись у його повсякденному житті й були тією самою праведністю Йова, яку побачили Божі очі. Природно, що це також виявлення та втілення істинної людської сутності Йова в його стосунках з іншими людьми в його повсякденному житті, і про це ми повинні дізнатися.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»

A portion of the Ukrainian Bible verses in this audio are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.